Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки

ГІДРОХІМІЧНИЙ СКЛАД ПРИРОДНИХ ДЖЕРЕЛ М. СУМИ ТА С. СТЕПАНІВКА

2024-12-20T10:41:23+02:00

У статті представлено результати дослідження гідрохімічного складу природних джерел м. Суми та с. Степанівка, а також проведено порівняльний аналіз отриманих даних із діючими санітарно-гігієнічними нормами. Актуальність проведеного дослідження полягає у тому, що зростаюче антропогенне навантаження на довкілля, зміна клімату та інші фактори призводять до погіршення якості водних ресурсів. Даний процес в свою чергу веде до появи значних ризиків для здоров’я живих організмів, а також посилює дисбаланс у довкіллі загалом. Зважаючи на зазначені екологічні проблеми, надзвичайно важливим є дослідження якості водних ресурсів. Однією з основних груп забруднювачів питної води є неорганічні сполуки (нітрати, нітрити, сульфати, хлориди, флуориди, йони важких металів тощо). Їхнє надмірне накопичення у воді може призвести до розвитку різних захворювань та негативно вплинути на здоров’я населення. Нами проаналізовано низку важливих показників гідрохімічного складу природних джерел м. Суми та с. Степанівка. У 2023 році було проведено визначення водневого показника (pH) та вмісту таких йонів: нітрити (NO2 -), нітрати (NO3 -), флуориди (F-), хлориди (Cl-), сульфати (SO4 2-). У 2024 році окрім зазначених вище показників здійснено визначення вмісту йону амонію (NH4 +), поліфосфатів (за PO4 3-), важких металів (Купруму, Цинку та Феруму). За результатами дослідження нами було виявлено перевищення допустимих концентрацій нітратів та підвищений вміст флуоридів. Ці забруднювачі можуть спричинити серйозні захворювання. Відповідно вживання даної води, особливо тривалий період часу, становить суттєві ризики для здоров’я населення. Решта показників, що визначались, зафіксовані у кількостях, які не перевищують гранично допустимих концентрацій. На нашу думку, факторами, що призвели до забруднення джерельної питної води на досліджуваних територіях є стоки з комунальних і промислових об’єктів, а також активна сільськогосподарська діяльність людини. Одержані результати можуть бути використані для розробки рекомендацій щодо подальшого використання та охорони водних ресурсів досліджуваних територій.

АНАЛІЗ ЛОКАЛЬНИХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ НА МЕТЕОРОЛОГІЧНІЙ СТАНЦІЇ БОРИСПІЛЬ

2024-12-20T10:52:08+02:00

Дослідження фокусується на аналізі даних метеорологічної станції в Борисполі (Україна) за період з 1976 по 2019 роки, які були статистично оброблені у часові ряди та графіки, що ілюструють багаторічні тренди температури повітря та атмосферних опадів. У дослідженні розглядаються тенденції зміни температури повітря та опадів з акцентом на локальні прояви, як наслідки глобального потепління. Як глобальні, так і локальні тренди температури повітря демонструють постійне зростання, з деяким уповільненням темпів зростання у останні роки. Сезонний аналіз показує більш швидке зростання температури навесні та влітку. Розподіл мінімальної температури демонструє стабілізацію після 2000 року, хоча й зі збільшенням значень мінімальної температури у січні, березні, серпні, вересні та грудні. Аналіз максимальної температури повітря показує тенденцію до її зниження протягом останнього десятиліття, з вираженим підвищенням у липні, серпні та вересні, що контрастує зі стабільними рівнями з січня по березень. Середньорічна кількість опадів у Борисполі 566,2 мм, місячна норма – близько 47,2 мм, а кількість днів з опадами становить 194 на рік. Розподіл опадів залишається стабільним протягом спостережуваного періоду, незважаючи на періодичні екстремуми. Вплив глобального потепління проявляється на місцевому рівні через зміну теплового режиму та структури опадів, що впливає на сільське господарство та інші сектори економіки. Стратегії адаптації повинні враховувати ці зміни для ефективного пом’якшення їхніх негативних наслідків. Дослідження підкреслює гостру потребу в постійних кліматичних дослідженнях для ефективного моніторингу та реагування на зміни клімату. Розуміння локальних проявів глобальних кліматичних тенденцій полегшує проактивні заходи з адаптації до змін клімату.

ДО ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ ДВОЯРУСНОСТІ АНТРОПОГЕННИХ ЛАНДШАФТІВ

2024-12-20T11:05:20+02:00

Стаття оглядово окреслює про поняття «двоярусності» антропогенних ландшафтів, що є ключовою характеристикою взаємодії природних та антропогенних компонентів у сучасному ландшафтознавстві. Особлива увага приділяється структурі двоярусності, що включає поверхневий та підземний яруси. Поверхневий ярус охоплює видимі зміни ландшафту, зокрема рельєф, рослинність, водні об’єкти, інфраструктуру та промислові об’єкти, які відображають безпосередній вплив людини. Підземний ярус включає глибинні геологічні структури, водні ресурси, мінеральні поклади, шахти та інші підземні об’єкти, що формуються або змінюються внаслідок техногенної діяльності. Висвітлено вплив антропогенної діяльності на гідрологічні процеси, зокрема на поверхневі та підземні води, і як ці зміни можуть призводити до ерозії, зсувів, провалів та інших екологічних проблем. Акцентована увага на взаємозв’язку між цими двома ярусами, де зміни у поверхневому ярусі можуть впливати на підземні процеси й навпаки. Це взаємодія чітко ілюструється на прикладі гірничопромислових регіонів, таких як Криворізька ландшафтно-технічна система. Окрему увагу приділено Кочубеївському руднику, який ілюструє виражену двоярусність. Рудник характеризується кар’єрно-відвальною структурою та проявами шахтного типу, що формуються внаслідок закритої розробки залізної руди. У статті поверхнево розглянутий селитебний ландшафт Криворізької ландшафтно-технічної системи, який характеризується складною структурою, що включає поверхневий та підземний яруси. Поверхневий ярус представлений різноманітними елементами урбаністичного середовища, такими як багатоповерхові житлові будинки, промислові підприємства, торговельні центри та ін. Підземний ярус включає інфраструктуру швидкісного трамвая, що рухається як надземними, так і підземними лініями. Ця особливість є унікальною для території Криворізької ландшафтно-технічної системи та підкреслює специфіку місцевої транспортної системи. Також окреслено, як гірничодобувна діяльність призводить до формування провального рельєфу, що є кінцевим результатом зрушення гірських порід через застосування підповерхневого обвалення.

СПОНТАННА ДЕНДРОФЛОРА ТА ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВА РОСЛИННІСТЬ ТЕРИТОРІЇ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧИХ ОБ’ЄКТІВ ПІВДЕННОГО ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ (КРИВИЙ РІГ)

2024-12-20T08:20:33+02:00

Стаття присвячена питанням формування дендрорізноманіття (дендрофлори та деревно-чагарникової рослинності) на техногенно дестабілізованій території, яка, водночас, має статус «смарагдового» об’єкту – «Долина середнього Інгульця». На площі понад 56 км2, що знаходиться під впливом виробничих об’єктів одного з найбільших гірничо-збагачувальних комбінатів Кривого Рогу, виявлено 61 вид деревних рослин, які належать до 44 родів та 24 родин; з них 28 видів аборигенних (представників місцевої флори) та 33 – заносних (адвентивних). У таксономічному спектрі дендрофлори до першої тріади увійшли родини Rosaceae (31,2%, 19 видів), Fabaceae (9,9%, 6 видів) та Salicaceae (8,3%, 5 видів). Спільними у складі спонтанної дендрофлори техногенних і природних полігонів є 21 вид; серед них дещо переважають аборигенні (12 видів). Територіальний розподіл видів на моніторингових полігонах до певної міри визначається типами дисемінації рослин. Кількість видів-ендозоохорів, є приблизно однаковою на техногенних і природних полігонах (відповідно 21 та 19). Цей спосіб дисемінації майже в однаковій мірі притаманний як аборигенним, так і заносним видам (16-ти та 14-ти відповідно). Число анемохорних видів значно вище на техногенних утвореннях (відповідно 16 та 7). У складі природного рослинного покриву долини Інгульця та балкових систем лігнозний компонент представлений листяними чагарниками (Fruticeta foliosa) і чагарниковими степами (Steppa fruticeta). З позиції класифікації біотопів, перший тип угруповань належать до біотопу Ч4.1 Мезофільні і ксеромезофільні чагарники, другий – до Ч4.2 Степові чагарники. У межах техногенних моніторингових полігонів виділяються нещодавно сформовані технотопи (біотоп С3.5 Антропогенні відслонення та відвали без рослинності), для яких характерне дифузне розміщення поодиноких екземплярів деревних рослин, та біотопи рудеральних заростей дерев і кущів (біотоп Д1.8 Антропогенні широколистяні ліси), де біологічне освоєння субстратів відбувалося протягом кількох десятиліть. Отримані результати є основою пізнання динамічних тенденцій деревно-чагарникових угруповань, їх структурних перебудов, флористичного наповнення та базисом для розроблення і впровадження системи коригуючого управління розвитком рослинного покриву техногенних екосистем Криворіжжя.

ФІТОПАТОГЕННІ МІКРОМІЦЕТИ БОТАНІЧНОГО САДУ СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ А. С. МАКАРЕНКА

2024-12-20T08:38:14+02:00

Стаття присвячена дослідженню видової різноманітності та поширеності фітопатогенних мікроміцетів ботанічного саду Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Обстеження території проводилося протягом 2011–2012 рр., у 2021 р. та 2024 р. У ході дослідження виявлено 89 видів грибів із 36 родів, 19 родин, 14 порядків і 7 класів відділів Ascomycota, Basidiomycota та Peronosporomycota. Серед порядків найчисельнішими були Erysiphales – 28 видів, Capnodiales – 18 і Pucciniales – 18, представники яких об’єднують 72% загальної кількості виявлених видів мікроміцетів. У родинному спектрі домінували представники трьох родин: Erysiphaceae – 28 видів, Mycosphaerellaceae – 17 і Pucciniaceae – 11. Серед родів грибів кількісно переважали Erysiphe – 14 видів, Septoria – 9, Puccinia – 7, Golovinomyces і Phyllosticta – по 6. Виявлені мікроміцети паразитували на 88 видах і 2 сортах рослин із 73 родів та 36 родин. Найбільша кількість рослин, уражених грибами, виявлена з таких родин: Rosaceae, Asteracеae, Fabaceae та Ranunculaceae. Наведено список зареєстрованих видів грибів та асоційованих з ними рослин-живителів. На рослинах, включених до «Червоної книги України», були зареєстровані: Erysiphe astragali – на Astragalus dasyanthus, Puccinia iridis – на Iris sibirica. На рослинах з «Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Сумської області» відмічено: Golovinomyces cichoracearum – на Inula ensifolia, Peronospora corydalis – на Corydalis marschalliana, Puccinia recondita – на Clematis recta, Alternaria alternata – на Aquilegia vulgaris. Найбільша видова різноманітність мікроміцетів була зареєстрована на території дендрарію – 46 видів грибів на 51 виді рослин-живителів.

ПОПЕРЕДНІ ВІДОМОСТІ ПРО ГАСТЕРОЇДНІ ГРИБИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ХОЛОДНИЙ ЯР»

2024-12-20T09:02:53+02:00

Дослідження видової різноманітності грибів відомого своєю історико-культурною та природною спадщиною національного природного парку «Холодний Яр» почалося ще на початку 2000-х років. Для урочища «Холодний Яр» (на той час) наводилося 211 видів грибів та грибоподібних організмів різних таксономічних груп. Пізніше, завдяки розпочатим авторами статті дослідженням, існуючий список видів вдалося значно розширити. Проте, такій групі грибів, як гастероміцети, було приділено не достатньо уваги, а інформація щодо їх поширення на території парку залишалася обмеженою. Саме тому у статті представлено попередні дані про видову різноманітність гастероїдних грибів НПП «Холодний Яр». У результаті дослідження було встановлено видовий склад гастероїдних грибів парку, що включає 42 види. З них 25 наводяться для дослідженої території вперше. Виявлені види належали до 16 родів, 6 родин, 4 порядків класу Agaricomycetes відділу Basidiomycota. Найбільшим видовим багатством відмічався порядок Agaricales (24 види) з родинами Lycoperdaceae (16 видів) та Agaricaceae (8 видів), а також порядок Geastrales (9 видів). За еколого-трофічною структурою більшість видів належала до групи сапротрофів (37 видів). З них 33 види становили гумусові сапротрофи та по два види ксилотрофних і підстилкових сапротрофів. Симбіотрофний блок представлений пʼятьма видами (Astraeus hygrometricus та чотири види роду Scleroderma). Аналіз розподілу видів за основними типами біотопів показав, що найбільша видова різноманітність гастероміцетів спостерігалось у лісових біотопах (32 види), що включають дубово-грабові, осикові та соснові ліси, а також осикові діброви парку. У трав’янистих лучних та степових рослинних угрупованнях виявлено 10 видів грибів. Деякі види грибів, виявлені на території НПП «Холодний Яр», належать до категорії рідкісних і таких, що перебувають під охороною, зокрема Chlorophyllum agaricoides, а також представників Червоної книги України – Mutinus caninus та Myriostoma coliforme.

ПОШИРЕНІСТЬ ТРАНСФУЗІЙНО-ТРАНСМІСИВНИХ ІНФЕКЦІЙ СЕРЕД ДОНОРІВ СУМСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ ЗАГОТІВЛІ КРОВІ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ ТОВ «ЦСК «БІОФАРМА ПЛАЗМА»

2024-12-20T09:12:06+02:00

У статті актуалізована проблема інфекційної безпеки донорської крові та її компонентів в Україні. У статті висвітлено результати вивчення поширеності маркерів трансфузійно-трансмісивних інфекцій у крові донорів Сумського відділення заготівлі крові та її компонентів ТОВ «ЦСК «БІОФАРМА ПЛАЗМА» у 2019–2023 роках. Дослідження виконане в рамках Договору № 562 від 22.03.2016 р. про науково-дослідну, методичну та просвітницьку співпрацю між ТОВ «Сумський обласний центр служби крові» та Сумським державним педагогічним університетом імені А.С. Макаренка. Вивчення поширеності маркерів збудників ВІЛ-інфекції, гепатитів В і С здійснене за даними річних звітів установи та власних досліджень. Статистичні показники розраховані у формі відносних величин у відсотках та на 100 000 донацій. Встановлено, що серед первинних донорів Сумського відділення заготівлі крові та її компонентів ТОВ «ЦСК «БІОФАРМА ПЛАЗМА» упродовж 2019–2023 рр. відносна кількість носіїв вірусів ВІЛ, гепатиту В і С серед первинних донорів становила 0,02%, 0,04% та 0,26% відповідно, серед повторних і регулярних донорів відносна кількість таких осіб була відповідно в 1,4, 2,1, 8,6 рази меншою. Показано, що рівень поширеності маркерів трансфузійно-трансмісивних інфекцій серед донорів на 100 тис. донацій в середньому становив по ВІЛ-інфекції – близько 37, по гепатиту В – близько 57, по гепатиту С – близько 265. Рівень поширеності маркерів ВІЛ-інфекції серед первинних та повторних і регулярних донорів упродовж 2019–2023 рр. мав тенденцію до зниження, маркерів гепатиту С – до зростання, маркерів гепатиту В серед первинних донорів – до зростання, серед повторних і регулярних донорів – до зниження. Питома вага повторнопозитивних результатів серед первинопозитивних на маркери гепатиту В і С в середньому серед первинних донорів складала близько 90 та 40% відповідно, серед повторних і регулярних донорів – близько 80 та 53%.

ВПЛИВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ НА НАКОПИЧЕННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ УЛИСТКАХ CICER ARIETINUM L.

2024-12-20T09:25:21+02:00

У статті представлено результати дослідження впливу передпосівної обробки насіння бактеріальною суспензією селекціонованого штаму Mesorhizobium ciceri ND-64 (БС) та Ризогуміном на накопичення у листках Cicer arietinum L. сорту Пам’ять хлорофілів а і b, каротиноїдів, їх співвідношення в онтогенезі за вирощування рослин в умовах Західного Лісостепу України. Нут звичайний є високотехнологічною зернобобовою культурою, тому першочерговим завданням для сільськогосподарських виробників є науково-обґрунтоване удосконалення технології його вирощування. Встановлено, що використання у технології вирощування нуту звичайного мікробних препаратів на основі Mesorhizobium ciceri суттєво впливало на накопичення у листках хлорофілу а упродовж генеративних фаз розвитку рослин. Їх уміст за впливу БС зростав на 5,9–10,9% та Ризогуміну – 3,3–10,1%. Виявлено тенденцію до підвищення вмісту хлорофілу b у мезофілі листків за впливу бактеріальних препаратів. Накопичення фотосинтетичних пігментів у листах залежало від фази росту і розвитку рослин. Найвищим умістом хлорофілів (а+b) характеризувалися листки у фазі зеленого бобу, каротиноїдів – цвітіння. Показники співвідношення суми хлорофілів (а+b) до каротиноїдів за впливу бактеріальних препаратів упродовж генеративних фаз росту та розвитку рослин статистично вірогідно не відрізнялися від контролю. Впровадження у практику нуту звичайного сорту Пам’ять, у технології вирощування якого використовуватимуться бактеріальні препарати на основі Mesorhizobium ciceri, дозволить інтенсифікувати фотосинтетичні процеси, що відповідно позитивно вплине на урожайність, дозволить знизити дефіцит рослинних білків, покращити фітосанітарний і фізико-хімічний стани ґрунту.

ВПЛИВ СТІЧНИХ ВОД, УТВОРЕНИХ ПРИ ПРАННІ ТЕКСТИЛЬНИХ ВИРОБІВ, НА ЯКІСТЬ ҐРУНТІВ

2024-12-20T09:38:53+02:00

Стаття присвячена актуальному питанню — впливу стічних вод, які утворюються під час експлуатації текстильних виробів споживачами, на якість ґрунтів. Текстильна промисловість суттєво впливає на стан природного навколишнього середовища. Виробники одягу підтримують споживацький попит шляхом постійного оновлення асортименту дешевої низькоякісної продукції. Низькоякісна текстильна продукція є потенційно небезпечною як для споживачів, так і для навколишнього середовища. Стічні води утворюються на різних етапах життєвого циклу текстильної продукції, зокрема одягу. Метою статті є дослідження впливу стічних вод, які утворюються при пранні текстильних виробів в індивідуальних домогосподарствах, на стан ґрунтів. У роботі досліджено вплив на водні ресурси під час кожного з етапів життєвого циклу текстильних виробів. Особливу увагу приділено вторинному забрудненню, що утворюється на етапі використання готової продукції, а саме прання. Встановлено, що нехтування технологічними процесами фарбування призводить до низького коефіцієнта поглинання барвника текстильним волокном. У результаті під час прання текстильних виробів розчин барвника потрапляє до міської каналізації, а далі у водойми. Проведене соціологічне опитування населення показало значне поширення проблеми втрати кольору речей при пранні. За умови високої періодичності процесів очищення це може мати негативний вплив на навколишнє природне середовище. Особливо небезпечним є вплив на стан ґрунтів при скиданні неочищених стічних вод з пральних машин в індивідуальних домогосподарствах. Крім того, неякісно пофарбований матеріал при безпосередньому контакті зі шкірою може негативно впливати на здоров’я споживачів. В експериментальній частині досліджено фізико-хімічні властивості стічних вод, відібраних після прання джинсових виробів. Дослідження виявило значне забруднення, спричинене хімічними речовинами та барвниками, які використовуються в процесі виробництва та експлуатації текстильних виробів. Токсичність досліджуваних зразків води остаточно підтверджується результатами досліджень екотоксичності ґрунтів при їх зволоженні зразками стічних вод, що утворилися при пранні та полосканні одягу. Аналіз результатів досліджень показав, що вода, яка утворюються після прання текстильних виробів, пригнічує розвиток тест-рослин, а отже негативно впливає на стан та якість ґрунтів.

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ВМІСТУ ЕСЕНЦІАЛЬНИХ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ПОВЕРХНЕВИХ ВОДАХ УРБАНІЗОВАНИХ ДІЛЯНОК РІЧКИ ТЕТЕРІВ (ЖИТОМИР)

2024-12-20T09:48:01+02:00

У науковій статті представлені результати досліджень визначення і прогнозування концентрацій іонів ессенціальних важких металів (Fe3+, Cr3+, Mn2+, Cu2+, Zn2+, Со2+) у поверхневих водах річки Тетерів в межах міста Житомира. Здійснено моніторингові дослідження концентрацій зазначених металів протягом 2018–2023 років. Встановлено перевищення ГДК по іонам важких металах Fe3+, Cr3+, Mn2+, Zn2+, що призводить до порушення біохімічних процесів і фізіологічних функцій живих організмів. Концентрації Cu2+, Со2+ не перевищують гранично допустимих значень, проте існує потенційний ризик для здоров’я людини від хронічного впливу низьких концентрацій кобальту та купруму через тривалий вплив і потенційну взаємодію з іншими іонами металів. Вода в межах міста характеризується нестабільною якістю за вмістом мангану. Моніторинг концентрації іонів Mn2+ протягом року показав її зростання два рази на рік, в кінці весни і на початку осені. В ці періоди концентрація мангану перевищує гранично допустимі концентрації. Циклічний характер коливань вмісту мангану зумовлений сезонними змінами температури води та інтенсивності процесів фотосинтезу і розкладу органічних речовин, що впливають на міграцію та акумуляцію цього елементу у водному середовищі. Основним джерелом надходження важких металів до поверхневих вод є промислові підприємства внаслідок недосконалих технологій очищення стоків. Значна частка забруднень також потрапляє у водойми з поверхневими стоками урбанізованих територій та господарсько-побутовими стічними водами. Додатковим фактором забруднення води іонами важких металів є їх вивільнення з донних відкладень. Результати цього дослідження інформують про заходи щодо відновлення та управління забрудненням води в межах міста і спрямовані на захист здоров’я міського населення. Для мінімізації надходження важких металів у р. Тетерів необхідно насамперед забезпечити ефективне очищення промислових і комунальних стічних вод, поліпшити очистку дощових стоків з міських територій перед їх скидом у річку, запровадити систему сортування відходів та їх переробки, пропагувати серед населення екологічну свідомість та реалізувати програми сталого розвитку регіону.

ОРГАНІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ:ДОСЛІДЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2024-12-20T10:05:05+02:00

У роботі проаналізовано динаміку органічного виробництва в Україні, характеристики органічних продуктів, їх вплив на довкілля та здоров’я людини. Показано, що Україна має значний потенціал у органічному виробництві, проте деякі регіони значно відстають у цьому напрямку в порівнянні з іншими. Сумська область є прикладом такого низького рівня популярності споживання органічних продуктів. Дослідження рівня поінформованості населення щодо органічних продуктів має вагоме значення і є необхідним для розуміння перспектив та перешкод щодо впровадження органічного виробництва на місцевому рівні. Тому було проведено опитування населення Сумської області різних вікових груп для визначення рівня обізнаності населення про переваги органічних продуктів, їхніх уподобань та готовності до сприйняття органічної продукції. Результати проведеного дослідження свідчать, що майже половина респондентів мають часткові знання про органічне виробництво, у той же час 8 % опитаних не мають жодних знань про нього. Більшість розуміють, що таке органічні продукти і вважають, що вони є корисними для здоров’я, оскільки містять менше небезпечних хімічних речовин. З’ясовано, що основними джерелами інформації про органічне виробництво є соціальні медіа та навчальні заклади. Роль телебачення в цьому аспекті виявилася менш суттєвою. Авторами визначено основні фактори, які впливають на вибір населення, серед яких вища вартість органічних продуктів, відсутність таких продуктів у магазинах та недостатня поінформованість про їх переваги та особливості серед споживачів. Переважна більшість опитаних вважають, що виробництво органічних продуктів має розвиватись в Україні. На основі отриманих результатів опитування сформульовано ряд рекомендацій щодо подальшого розвитку органічного виробництва в Сумській області та популяризації органічних продуктів серед населення.

ІСТОРІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ ТА ЕКЗОГЕННИХ ПРОЦЕСІВ БАСЕЙНУ РІЧКИ БОРЖАВА (ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ)

2024-12-20T10:12:59+02:00

Основною метою наукового дослідження є ретроспективний аналіз екологічного вивчення природних умов та екзогенних процесів у басейні річки Боржава, яка є важливим елементом гідрографічної мережі Закарпатської області. Досліджуваний нами басейн річки характеризується складним поєднанням природних умов та ландшафтів гірського й рівнинного типів, що впливає на різноманіття та інтенсивність розвитку небезпечних екзогенних процесів (ерозія, зсуви, паводки тощо), що підвищує його екологічну вразливість. У статті здійснено систематизацію наукових праць, присвячених екологічним дослідженням басейну річки Боржава з 1990-х років, відколи розпочалися перші ґрунтовні екологічні дослідження природних умов та екзогенних процесів басейну. Однією з ключових проблем регіону є часті паводки, зокрема катастрофічні паводки 1998 та 2001 років, які мали значні екологічні та економічні наслідки. Наукова новизна наукового дослідження полягає у всебічному аналізі літературних даних, що дозволило виявити основні тенденції та прогалини у вивченні екологічного стану басейну річки Боржава. Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки заходів зі збереження природних умов басейну та мінімізації негативного впливу антропогенних і природних факторів. У статті підкреслюється необхідність подальших комплексних досліджень з використанням сучасних методів геоінформаційного моделювання для прогнозування та управління екологічними ризиками в басейні річки Боржава. Результати роботи сприятимуть підвищенню ефективності природокористування та збереженню екологічної стабільності регіону, що має важливе значення для сталого розвитку Закарпатської області.

ГЕОСОФІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

2024-12-20T10:23:30+02:00

Актуальність дослідження: сучасна російсько-українська війна, в ході якої держава-аґресор анексує тимчасово окуповані території України як нібито «одвіку російські», з особливою гостротою ставить питання про українські етнічні межі та кордони українських державних утворень, які існували в минулому. Предметом дослідження є процес формування української національної території як у контексті поширення українців у Євразії, так і закріплення державних кордонів на різних етапах українського державотворення. Мета дослідження: окреслити геософічні аспекти процесу формування української національної території як в етнічному, так і державному контекстах. Методологія дослідження: геософічний підхід, діалектика, системний підхід, ландшафтний підхід, історичний метод, картографічний метод, методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення. Результати дослідження: з геософічних позицій в історичному контексті окреслено шляхи формування української національної території, проведено диференціацію еволюції українських етнічних меж і державних кордонів та зазначено перспективи можливого зростання території України. Практичне значення: отримані результати можуть бути використані в процесі повоєнної організації території Східної Європи в ході ймовірного розпаду російської федерації. Висновки: еволюція української етнічної території характеризується її зростанням від початку історії державності (ІХ ст.) до кінця ХІХ – початку ХХ ст.; кордони українських державних утворень як у давні часи, так і в ХХ ст., формувалися як відповідно до етнічних меж, так і залежно від зовнішніх обставин. Перспективи подальших досліджень полягають у застосуванні геософічного підходу для аналізу еволюції національних територій інших держав, особливо тих, що межують із російською федерацією, а також тих, що в майбутньому можуть утворитися на її руїнах.

ІНДУСТРІАЛЬНА СПАДЩИНА: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ

2024-12-20T10:29:17+02:00

Стрімкий технологічний розвиток спровокував докорінну трансформацію традиційної промисловості. Як наслідок, багато історичних промислових об’єктів та пов’язаної з ними інфраструктури вже не використовуються. Щоб врятувати їх від занедбання чи знесення необхідно тотально порушувати питання збереження індустріальної спадщини як це робиться в європейських країнах. Адже індустріальна спадщина є важливим надбанням промислових регіонів. Маючи вагоме історичне, наукове, соціально-економічне і естетичне значення, вона дозволяє зберегти пам’ять про минуле й поповнити досвід теперішнього покоління. Індустріальна спадщина сьогодні серйозно сприймається академічною наукою і є предметом вивчення в закордонних університетах. В Україні лише підіймається проблематика охорони та збереження даної спадщини та її дослідження в контексті пошукових робіт географічного, містопланувального, культурологічного та пам’яткоохоронного формату. Ключовою міжнародною інституцією, що займається даним питанням є TICCIH – Міжнародний комітет зі збереження індустріальної спадщини. Її метою є вивчення, захист, збереження та пояснення залишків індустріалізації. В дослідженні докладно було проаналізовано напрацювання як закордонних, так і вітчизняних фахівців, що висвітлювали проблематику індустріальної спадщини та різні підходи щодо її класифікації. На основі аналізу наявних схем класифікації індустріальної спадщини запропоновано авторське бачення, яке акцентує увагу на класифікації індустріальних об’єктів за генезисом, значенням, формою територіальної локалізації, туристичним потенціалом тощо. Як результат проведеного дослідження запропоновано алгоритм подальшого використання даної спадщини, що включає оцінку та інвентаризацію об’єктів індустріальної спадщини; аналіз можливостей для повторного використання; розробку концепції подальшого використання індустріальної спадщини; трансформацію спадщини на принципах сталості за найбільш прийнятним та затребуваним сценарієм; популяризацію даної спадщини та залучення її до туристичної діяльності; моніторинг та оцінку ефективності використання спадщини.