Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія

ЛІНГВІСТИЧНИЙ ХАРАКТЕР МУЛЬТИКУЛЬТУРНОГО ЛОНДОНСЬКОГО СОЦІОЛЕКТУ

2025-09-01T16:35:00+03:00

У центрі дослідницької уваги – лінгвістична основа мультикультурного лондонського соціолекту (MLE) – різновиду англійської мови, що виник у мультикультурному контексті Лондона та деяких інших британських міських спільнот, особливо серед молоді з різним етнічним походженням. Його поява, поширення та розвиток відображають складну соціальну та культурну мозаїку Лондона та деяких інших міст, що визначається процесами імміграції та глобалізації. MLE розглядається як поєднання лінгвістичних особливостей, запозичених із деяких британських діалектів (лондонського кокні та ест’юері) та різних етнічних спільнот, включаючи карибські, африканські, південноазійські та європейські впливи. Нами здійснено спробу визначити справжнє походження MLE та пов’язати його із загальними тенденціями модифікацій англійської мови в сучасному світі. У результаті проведеної наукової розвідки вдалося простежити походження MLE, зокрема до післявоєнного періоду, коли масові хвилі імміграції з колишніх британських колоній об’єднали людей з різним мовним походженням. Іммігранти взаємодіяли один з одним та з місцевим англомовним населенням, що стало причиною створення нової форми мовлення.Особливу увагу в дослідженні ми приділяємо тому факту, що, незважаючи на достеменні джерела походження мультикультурного лондонського соціолекту в мультикультуралізмі, він не є просто гібридною мовою, яка продовжує розвиватися.Його вплив поширюється по всьому місту і навіть за його межі, деякі риси стають загальноприйнятими в стандартній британській англійській мові, тоді як найчастіше цим соціолектом розмовляють молоді лондонці в робітничих районах. MLE є не лише проявом лінгвістичної різноманітності його носіїв, але він також виражає їхню ідентичність у мультикультурному суспільстві. Поява та поширення MLE викликала численні дебати щодо лінгвістичної та соціальної інтеграції в контексті його співіснування зі стандартною британською англійською. Однак його подальша еволюція доводить динамічну природу мови в міському середовищі, ілюструючи, як спільноти засвоюють та модифікують лінгвістичні практики, щоб відобразити свої різноманітні соціальні реалії.

МОВНИЙ ПОРТРЕТ УЧИТЕЛЯ В МЕРЕЖЕВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2025-09-01T16:40:13+03:00

У статті схарактеризовано мовний портрет сучасного вчителя на матеріалі текстів науково-освітнього мережевого дискурсу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у сфері освіти та необхідністю розуміння мовних змін, що відбуваються в професійній онлайновій комунікації педагогів.Основну увагу зосереджено на аналізі ключових тенденцій, що формують мовний образ учителя в мережевому середовищі.Зокрема, детально розглянуто явище англізації, що виявляється у зростанні вживання англомовних запозичень, іншомовних термінів та абревіатур у професійній мові педагогів. Проаналізовано особливості вживання фемінітивів. Виокремлено аспект аналізу мовного портрета вчителя за особливостями називання особи, відзначено тенденцію відходу від національної традиції – трикомпонентної антропонімної моделі (прізвище, ім'я, по батькові) у педагогічній комунікації.У статті також закцентовано увагу на тенденції до спрощення мови вчителя в мережевому дискурсі, що виявляється у використанні коротких речень, емоційно забарвленої лексики та елементів розмовного стилю. Приділено увагу структурним особливостям заголовків публікацій та дописів учителів у науково-освітніх мережевих текстах. Виявлено характерні моделі їх побудови, використання ключових слів, емоційної лексики та засобів привернення уваги аудиторії.Результати дослідження мають теоретичне значення для мовознавства та комунікативістики, а також практичну цінність для освітян та розробників освітніх онлайнових платформ. Стаття сприяє глибшому розумінню мовних процесів, що відбуваються в сучасному науково-освітньому просторі, та окреслює напрями для подальших досліджень у цій галузі.

НАЦІОНАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

2025-09-01T16:42:53+03:00

Статтю присвячено аналізу національних ресурсів формування української термінології менеджменту. Установлено, що питомими засобами творення є використання наявних в українській мові моделей: вторинної номінації, морфологічного та аналітичного способів.Вторинна номінація має в основі один із лексико-семантичних засобів – метафору або метонімію. Виявлено, що метафоризація може відбуватися не лише на основі загальновживаної лексики, а й на основі зміни значень термінів, запозичених з інших терміносистем. Виокремлено терміни-метафори, пов’язані з кольоровою символікою. Наведено приклади термінів менеджменту, утворених перенесенням значення на основі метонімії. Доведено, що важливим джерелом збагачення української фахової мови менеджменту є морфологічний спосіб творення: найширше представлене суфіксальне творення, незначну кількість термінів утворено префіксальним способом, композицією, юкстапозицією, абревіацією, адже в морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, слово- та основоскладання, закладені основи структурної систематизації термінів. Особливістю досліджуваної терміносистеми є існування у фаховій літературі абревіатур-англіцизмів, записаних переважно латинською графікою.Проаналізовано аналітичну деривацію, яка є продуктивним способом поповнення метамови менеджменту. Складені терміни передають належність до класифікаційного ряду, що ґрунтується на гіперо-гіпонімічному зіставленні понять. Виокремлено найбільш типові структурні моделі, за якими утворено складені найменування. Засвідчено терміни з компонентом-дієприкметниковим зворотом. Зроблено висновок, що найхарактернішими для терміносистеми менеджменту є дво-трикомпонентні терміни-словосполучення.

РЕАЛІЗАЦІЯ ФАТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ В АНГЛОМОВНОМУ ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННІ: ЕКОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

2025-09-01T16:45:47+03:00

У статті досліджуються еколінгвістичні особливості реалізації фатичної функції в англомовному інтернет-спілкуванні, що маніфестує установку мовців на досягнення емоційно-інтелектуального взаєморозуміння на всіх фазах спілкування. Комунікативний простір інтернету, який представлений онлайн-комунікацією в чатах, соцмережах, месенджерах, форумах, став своєрідним середовищем, що характеризується певними правилами екологічності спілкування. Віртуальний дискурс створюється низкою параметрів, таких як фрагментарність та стислість, асинхронність та анонімність, уживанням лексичних одиниць, що належать до різних стилів і регістрів, використанням знаків-символів, скорочених етикетних формул встановлення, підтриманням і розмиканням контакту, специфічним каналом зв'язку тощо. Урегулювання комунікативної взаємодії задля забезпечення здорового психологічного стану мовців набуває особливої гостроти через зростання невизначеності перспектив взаємодії людини, суспільства і природи. Переважання фатичності над інформативністю у віртуальному дискурсі обумовлюється насамперед цілями, цінностями і жанрами віртуального дискурсу. Фатична функція мови відіграє важливу роль у підтримці екологічності комунікації. Вона допомагає налагодити контакт, створити дружню атмосферу, підтримувати увагу співрозмовника, забезпечувати динаміку онлайн-спілкування, а також сигналізувати про початок чи завершення розмови. Ігрова та гумористична тональність дозволяють скоротити дистанцію між комунікантами, а також вільно користуватися будь-якими фатичними засобами форм письмової та усної розмовної мови, що є важливим для ефективності спілкування в ситуації взаємодії з незнайомими людьми у віртуальному дискурсі, де щирість та відкритість до діалогу відповідають головним принципам екологічного спілкування.

МОРФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ ТОНІЗУВАЛЬНИХ НАПОЇВ: ПОРІВНЯЛЬНЕ КВАНТИТАТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

2025-09-01T16:48:47+03:00

Стаття присвячена дослідженню морфологічного рівня англомовних рекламних текстів тонізувальних напоїв в оригіналі та перекладі на основі корпуснобазованого підходу. Побудовано дослідницький паралельний корпус, проведено його структурне та частиномовне маркування, з’ясовано частоту вживання частин мови з високим стилерозрізнювальним потенціалом.Здійснено лінгвостатистичний порівняльний аналіз підкорпусів оригіналу та перекладу. Виявлено значну розбіжність між загальними квантитативними характеристиками англійськомовних та українськомовних рекламних текстів, що дозволяє констатувати лише часткову квантитативну еквівалентність оригіналу та перекладу на основі загальних показників корпусу. Така тенденція пояснюється застосуванням таких перекладацьких стратегій, як локалізація та транскреація. У ході морфологічного аналізу дібраних рекламних текстів тонізувальних напоїв виявлено істотні відмінності у вживанні частин мови, і у текстах (слововживання), і у реєстрах словників (леми). Як в тексті оригіналу, так і в тексті перекладу зафіксовано найвищу частотність вживання іменників, що пов’язано з функцією номінації, переважання дієслів дії, широке використання прикметників і прислівників позитивно-оцінної семантики, використання займенників, завдяки чому розв’язується завдання персоніфікації звернення. В текстах рекламних повідомлень про тонізуючі напої зафіксовано переважання іменників, що зумовлює номінальний стиль викладу, дещо статичний та описовий, об’єктивний лексичний фон, підтверджений високим ступенем номінальності, який був збережений при перекладі. Таким чином реалізується інформативна стратегія побудови рекламного повідомлення, яке розраховане на широке коло споживачів. Ця стратегії покликана впливати на адресата через інформацію, апелювати до його інтересів, оскільки для більшості споживачів саме інформативність реклами є причиною звернення до неї.

СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ КІБЕРМЕМІВ ЯК МОВНО-КУЛЬТУРНОГО КОМПОНЕНТУ МАНІПУЛЯЦІЇ СВІДОМІСТЮ

2025-09-01T16:51:42+03:00

У статті досліджено феномен мовної гри в межах кібермемів, зосереджено увагу на перекладацьких викликах та стратегіях відтворення цього явища з англійської на українську мову. Кібермеми розглядаються як компонент маніпуляції свідомістю та різновид онлайн-комунікації, де поєднуються мовна креативність, візуальність і культурна символіка. . Мовна гра та креативність у застосуванні риторичних прийомів здебільшого використовуються для привернення уваги читачів. Експресивні засоби у кібермемах є потужним інструментом маніпуляції свідомістю, оскільки дозволяють не лише інформувати, а й активно впливати на думки, почуття та поведінку аудиторії. Їхнє використання сприяє передачі інформації й формуванню певних емоційних реакцій, впливу на сприйняття подій, людей чи явищ, а також нав’язуванню потрібних установок та оцінок. Авторами підкреслюється важливість врахування психологічних особливостей мовної гри при аналізі контенту кібермемів, виявленні джерел інформаційно-психологічного впливу на свідомість адресата та прогнозуванні наслідків такого впливу для особистості і соціальних процесів. Метою дослідження є виявлення типових форм мовної гри у мемах і аналіз способів їх перекладу. Матеріалом слугують автентичні англомовні меми та їх українські відповідники.Застосовано комплекс перекладацьких трансформацій: лексичну адаптацію, стилістичну компенсацію, синтаксичну перебудову та прагматичну корекцію. Теоретичне підґрунтя складають праці іноземних та українських учених. Зроблено висновок, що адекватне відтворення гумору в кібермемах можливе лише за умови креативного підходу до перекладу з урахуванням культурних і комунікативних особливостей, коли перекладач виступає співтворцем запланованого ефекту. Результати дослідження можуть бути корисними для перекладачів, що працюють із цифровими жанрами, медіатекстами та гумористичним контентом.

ЦИФРОВИЙ ДИСКУРС У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

2025-09-01T16:57:12+03:00

У цій роботі розглянуто та досліджено особливості застосування дискурс-аналізу для вивчення комунікативних практик у соціальних мережах, які у стали ключовими каналами для цифрової взаємодії у ХХІ столітті. Соціальні медіа не лише трансформували традиційні моделі комунікації, а й створили нову реальність для дискурсу, у якій мова тісно переплатається з візуальними, аудіальними та технічними елементами. Онлайн-дискурс характеризується високим рівнем динаміки, мультимодальності, фрагментарності, інтернекстуальності та алгоритмічного посередництва, що формує нові виклики для лінгвістичного аналізу. У досліджені акцентовано увагу на необхідність оновлення методологічних підходів, зокрема адаптації інструментів прикладної лінгвістики до умов гібридного цифрового середовища. Проаналізовано основні напрямки сучасного дискурс-аналізу, які мають аналітичний потенціал для дослідження онлайн-комунікацій: критичний дискурс-аналіз, мультимодальний підхід, когнітивно-дискурсний аналіз та корпусна лінгвістика. Особливу увагу приділено проблемам інтерпретації багатокодових повідомлень, що поєднують текст, зображення, емодзі, відео та різні інтерактивні елементи. Також значну увагу було приділено дослідженню впливу алгоритмів платформи на структурування смислів, моделювання видимості повідомлень та репрезентацію ідентичностей. Обґрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу, який буде складатися з лінгвістичних, соціологічних, когнітивних та аналітичних підходів. Наукова новизна дослідження полягає у спробі комплексного осмислення методологічної трансформації дискурс-аналізу в умовах цифрової доби. Практичне значення полягає у можливості використання отриманих результатів у подальших дослідженнях цифрового дискурсу, в тому числі для аналізу ідентичності, конфліктної комунікації, інформаційних кампаній, політичного та медійного дискурсу в онлайн-середовищі. Матеріали роботи можуть бути корисними для фахівців у галузях прикладної лінгвістики, інтернет-комунікації, соціальних медіа та цифрової гуманітаристики.

ПЕРЕКЛАД ЯК КУЛЬТУРНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО В ЦИФРОВИХ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОСТОРАХ

2025-09-01T16:59:33+03:00

Це дослідження розглядає фундаментальну трансформацію ролі перекладу як форми культурного посередництва в сучасних цифрових глобальних просторах. У контексті швидкого розвитку комунікаційних технологій та глобалізаційних процесів, традиційні перекладацькі практики зазнають кардинальних змін, еволюціонуючи від простого міжмовного перенесення до складних форм культурного діалогу та репрезентації ідентичностей у цифровому середовищі. Методологічний підхід дослідження базується на інтеграції кількісного та якісного аналізу. Систематичний огляд новітньої наукової літератури (2020–2025 рр.) та детальний аналіз функціонування провідних цифрових перекладацьких платформ дозволили сформувати комплексне розуміння сучасних тенденцій у галузі перекладу. Емпіричну базу складають дані з понад 2800 перекладацьких проєктів, увага приділялась проєктам з мовними парами: українська мова як вихідна або цільова та англійська мова. Результати дослідження демонструють, що цифровий переклад трансцендує межі традиційного лінгвістичного перетворення, інтегруючи мультимодальні елементи, технологічні інновації та динамічні форми культурної адаптації. Виявлено три ключові аспекти цифрової трансформації перекладу: по-перше, кардинальну зміну агентності перекладача, який у цифровому середовищі функціонує як культурний куратор та медіатор; по-друге, формування нової парадигми мультимодального посередництва через інтеграцію штучного інтелекту та машинного перекладу; по-третє, виникнення колаборативних цифрових перекладацьких спільнот, що діють як колективні культурні посередники. Теоретичний внесок дослідження полягає у розробці інтегрованої моделі цифрового культурного посередництва, яка синтезує технологічні можливості з гуманістичними аспектами перекладацької діяльності. Ця модель підкреслює незамінність людського фактору як носія культурно-естетичних цінностей, водночас визнаючи потенціал технологій у розширенні можливостей міжкультурної комунікації та створенні нових форм культурного обміну в глобалізованому цифровому світі.

ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ АНТРОПОНІМИ ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ АЛЮЗІЙ У ФЕНТЕЗІЙНОМУ РОМАНІ І. ГРАБОВСЬКОЇ «ЗІРКИ Й КІСТКИ»

2025-09-01T17:03:02+03:00

Розвідка присвячена дослідженню особливостей функціювання алюзивних літературно-художніх антропонімів (ЛХА) у романі Ірини Грабовської «Зірки й кістки». У статті визначено, що власні назви на позначення персонажів у творі виступають особовими алюзіями, які містять натяки на реальних історичних осіб. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю ґрунтовних праць, присвячених алюзивним літературно-художнім антропонімам у вітчизняному фентезі. Об’єктом аналізу виступають літературно-художні антропоніми у романі, які репрезентують алюзії на історичних діячів періоду Столітньої війни, зокрема війною за бретонську спадщину.Класифікація літературно-художніх антропонімів здійснювалася на основі формально-структурних та лексико-семантичних ознак, що дозволило виділити три основні рівні прояву алюзивності в антропонімах: фонетично-структурний (подібність антропоформул та звучання), семантичний (враховується змістове навантаження), контекстуальний (проявляється лише через сюжетні обставини). Така класифікація забезпечила чітку структуру тексту викладу основного матеріалу, в якому приклади вживання аналізованих антропонімів були впорядковані відповідно до визначених рівнів, що дало змогу послідовно розкрити механізм реалізації алюзії у кожному конкретному випадку. Використання комплексного методологічного підходу обумовлено специфікою фентезійного жанру, де алюзії здебільшого реалізуються імпліцитно й вимагають урахування не лише мовних особливостей власних назв, а й їхніх асоціативних, історико-культурних зв’язків. Зроблено висновок, що ЛХА в романі І. Грабовської виступають не лише засобом ідентифікації персонажів, а й ключовим механізмом кодування історичної інформації. Вони забезпечують багаторівневу взаємодію між вигаданим світом та реальними подіями. Використання експліцитних і імпліцитних алюзивних антропонімів дозволяє авторці збагачувати роман концептуально, зберігаючи при цьому жанрову специфіку. Отже, літературно-художні антропоніми в цьому творі виконують функцію лексичних маркерів пам’яті.

СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ-БІБЛЕЇЗМІВ (НА МАТЕРІАЛІ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ)

2025-09-01T17:04:58+03:00

Публіцистичне мовлення активно використовує в заголовках статей біблійні фразеологізми, які завдяки своїй експресивності є потужним сугестивним мовним засобом. Складні стилістичні та прагматичні функції фразеологізмів у процесі їх функціонування в мовленні посилюються внаслідок різного роду трансформацій. Зафіксовано випадки застосування до українських біблійних висловів прийомів субституції, розширення компонентного складу контекстуально детермінованими лексемами, фразеологічної алюзії різних типів та еліпсису. Виявлено випадки створення мовної гри структурно не видозмінених одиниць, а також зміни валентності. Трансформації фразеологізмів з переносним значенням призводять до: 1) конкретизації їх узуального значення, 2) набуття додаткових денотативних сем, 3) набуття компонентами фразеологізмів ознак вільних лексем із прямими значеннями, 4) зміни значення на рівні сигніфікату та денотату, 5) буквалізації значення. Фразеологізми, позбавлені метафоричності, реалізують зміст, який є результатом суми лексичних значень складових в новоутвореній одиниці.Конотативне значення трансформованих біблійних фразеологізмів інтенсифікується, актуалізуються його експресивно-емоційні та оцінні семи. Фразеологізми, які традиційно належать до книжного стилю, у заголовках часто звучать іронічно, а іноді навіть саркастично, внаслідок чого їх стиль знижується. Інформативна функція заголовків, у яких вжиті трансформовані біблеїзми, факультативна. Головну роль здебільшого відіграє прагматична функція: оказіональні фразеологізми чинять вплив на реципієнта незвичністю форми, складу, значення, сфери вживання, зацікавлюючи його та спонукаючи до прочитання матеріалу, або й нав’язуючи своє ставлення до конкретної події, факту, явища тощо. Очевидно, це і є головною інтенцією творця трансформованого фразеологізму.

ГОМЕР ЯК ТЕКСТ У ЛІРИЦІ ЛІНИ КОСТЕНКО: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ І ТРАНСФОРМАЦІЯ

2025-09-01T17:07:00+03:00

У статті проаналізовані поетичні твори Ліни Костенко, об'єднані топосом «Гомерів текст», під яким розуміється постать давньогрецького поета і його твори як об’єкт художньої рецепції. Дослідження його інтерпретації поеткою зумовлене потребою осмислення авторського прочитання біографії і творів Гомера як певного етапу в розвитку української античності – традиції запозичення і трансформації набутків давніх греків і римлян в нашій літературі. Мета студії – визначити основні тенденції прочитання Ліною Костенко «Гомерового тексту», з’ясувати його функцій у творах письменниці, проаналізувати мотивний комплекс, оприявлений крізь його оптику. З’ясовано, що для авторської інтерпретації притаманне використання імені давньогрецького аеда як синоніма до «давнина» («Міс Істина»), а фактів його легендарної біографії – мотивом для роздумів про час, славу і вічність у поетичному портреті митця іншої епохи («Під вечір виходить на вулицю він...»). Гомер у поезії Ліни Костенко постає і як автор, твори якого формують національну ідентичність читача («Карташинський лиман» і «Циганська муза»), є частиною його знань про історичне минуле («Скіфська одіссея»).Мотиви і образи Гомерової «Одіссеї» Ліна Костенко вплітає в поему-баладу «Скіфська одіссея» як частину інтертексту для характеристики мислення головного героя, його особистого досвіду і колективної пам'яті. Застосувавши порівняльний підхід, автор статті визначає, що, незалежно від контексту, «Гомерів текст» у Ліни Костенко перетворюється на інтертекст у поетичних візіях української історії, універсалізації українського досвіду і в ословленні антропологізму авторки. Рецепція поеткою гомерівських топосів увиразнює діалогізм її ідіостилю.

СЕРІЯ РОМАНІВ ДЖОНАТАНА СТРАУДА «АГЕНЦІЯ «ЛОКВУД І КО» ЯК ПРИКЛАД ПАРАНОРМАЛЬНОЇ ФАНТАСТИКИ

2025-09-01T17:10:07+03:00

Стаття присвячена аналізу визначальних рис паранормальної фантастики. Об’єктом вивчення є серія романів «Локвуд і Ко» сучасного британського письменника-фантаста Джонатана Страуда, яка розглядається як приклад паранормальної фантастики. Для глибшого розуміння сутності даного піджанру фантастики нами були опрацьовані роботи про сам жанр – фантастика та визначено його поняття. Визначено, що жанр фантастики набув у XXI столітті дуже значної популярності. Досліджено класифікації піджанрів фантастики та надано узагальнений варіант. Визначено поняття паранормальної фантастики. Наведено приклади популярних книг, які належать до жанру паранормальної фантастики. Досліджено, що елементи паранормальної фантастики можуть зустрічатися й у інших піджанрах фантастики. Розглянуто основні риси паранормальної фантастики. Проаналізовано серію романів «Агенція «Локвуд і Ко» Джонатана Страуда (у яку входять 5 романів) на її приналежність до паранормальної фантастики. Досліджено, що книги місять у собі усі притаманні риси даного жанру, а саме: присутність паранормальних елементів та явищ, істот або сил, які не є частиною реального світу (у даній серії – привидів), дії відбуваються в сучасному місті (Лондон) у наш час, але з фантастичними подіями, у книгах є поєднання з іншими жанрами (жахи, частково романтика), розслідування незвичайних явищ та надприродних подій, зосередженість на таємниці, що є частиною сюжету (розслідування появи привидів), та присутність психологічного аспекту (минуле головного героя впливає на його психологічний стан та мотивацію). Наведено приклади ілюстративних цитат на кожну із зазначених визначальних рис із серії романів «Агенція «Локвуд і Ко». Зроблено висновок, що серія романів «Агенція «Локвуд і Ко» Джонатана Страуда однозначно є прикладом паранормальної фантастики.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ МАЙБУТНІМ ФАХІВЦЯМ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

2025-09-01T17:12:30+03:00

Ця стаття містить детальне дослідження застосування цифрових інструментів для викладання іноземної мови студентам інформаційних та освітніх технологій. Дослідження висвітлює методологічні засади та практичне застосування таких платформ, як Google Classroom, Microsoft Teams, Zoom, Kahoot у змішаному та суто онлайн навчальних форматах. Воно сприяє якісній практиці, що проводиться впродовж трьох академічних семестрів, щоб оцінити, як ці цифрові інструменти впливають на зацікавленість і мотивацію студентів, а також на їх мовну компетентність та розвиток цифрової грамотності.У цій статті представлено гібридні моделі навчання, які сприяють самостійності студентів, гнучким крокам та комунікативній практиці в реальному світі. У ній відзначено виклики в цифровій справедливості та технічних труднощах, а також неминучу потребу в навчанні викладачів, щоб забезпечити ефективну інтеграцію цих інструментів. Результати показали, що гейміфікація за допомогою Kahoot покращує запам’ятовування лексики та створює сприятливе навчальне середовище з низькою тривожністю. Відтак, узгодження педагогічних цілей з технологічними можливостями стає найважливішим для запобігання поверхневому використанню цифрових інструментів. Наприкінці статті містяться рекомендації для педагогів, які виступають за продумане, інтегроване цифрове викладання іноземної мови, яке може підготувати майбутніх фахівців до задоволення потреб цифрового спілкування та автономного навчання упродовж усього життя. У подальших дослідженнях необхідно розглянути, чи можуть гібридні моделі навчання масштабувати різні дисципліни та інституційні обставини.

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ: ВІД СЛОВНИКОВОЇ СПАДЩИНИ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДИДАКТИЧНОЇ ПРАКТИКИ

2025-09-02T07:44:08+03:00

У статті розглянуто еволюцію лексикографічних практик – від фундаментальних електронних словників, розроблених в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України (УМІФ), до новітніх інноваційних освітніх ресурсів, зокрема мікрословників, що створюються в екосистемі платформи POLYHEDRON. Особливу увагу приділено педагогічному та когнітивному потенціалу цих ресурсів у контексті формування лінгвістичної компетентності студентів, які вивчають українську мову. Стаття демонструє, як лексикографічні інструменти нового покоління можуть поєднувати академічну спадщину, корпусні методи, візуально-анотаційні технології, персоналізовані формати подання знань і принципи концептографії, що притаманні сучасній гуманітарній цифровій освіті. Показано, як нові формати словників трансформують традиційні методи навчання й підвищують ефективність засвоєння лінгвістичного матеріалу через активізацію творчого потенціалу студентів та сприяння їхній самостійній дослідницькій діяльності.Розглянуто приклад мікрословника, укладеного здобувачкою магістерської програми «Прикладна лінгвістика» ЛНУ імені Івана Франка Діаною-Марією Федорів, у межах роботи над дослідженням «Прагматичний потенціал текстів про кохання у формуванні лінгвістичної компетентності іноземців (на прикладі текстів Івана Франка та Лесі Українки, Едіт Вортон та Генрі Джеймса)». Авторка застосовує платформу Sketch Engine для створення корпусу спеціалізованих текстів, виявлення ключових термінів на основі частотного аналізу, здійснення CQL-запитів та конкордансного пошуку. П’ять термінів: текст, мовна особистість, текстотворення, інформаційний текст, компетенція – стали концептуальною основою словника. Кожну словникову статтю структуровано як мініатюрну капсулу знань, що поєднує дефініції з наукових джерел, приклади вживання в корпусі, емпатичні авторські коментарі, ілюстрації та емодзі для візуальної підтримки сприйняття. Така модель подання знань полегшує міжкультурну адаптацію іноземних студентів, робить терміни доступнішими для засвоєння та сприяє глибшому розумінню мови і культури.У роботі підкреслено роль POLYHEDRON як інтелектуальної інфраструктури, що уможливлює створення мультимодальних, гнучких та адаптивних лексикографічних продуктів для використання в освітньому процесі. Такі мікрословники виконують низку функцій: формують термінологічну грамотність, стимулюють рефлексію, сприяють академічній соціалізації та міжкультурній комунікації. У підсумку показано, що нові формати словників можуть бути не лише інструментами засвоєння знань, але й засобами продукування сенсів і побудови особистісної траєкторії навчання.

ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ІНОФОНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКОГО ПРОЄКТУ)

2025-09-02T08:05:05+03:00

У статті з урахуванням методів аналізу й узагальнення наукових праць, офіційних сайтів закладів вищої освіти, спостережень за освітнім процесом розглянуто проблему формування міжкультурної компетентності інофонів у процесі навчання української мови як іноземної в умовах російсько-української війни.Уточнено поняття «міжкультурна комунікація», «міжкультурна мовна особистість», «міжкультурна компетентність інофонів», формування міжкультурної компетентності інофонів у процесі навчання української мови як іноземної. Зазначено, що формування міжкультурної компетентності є складним компетентнісно орієнтованим процесом, який реалізується на засадах комунікативно-діяльнісного, студентоцентрованого та соціокультурного підходів. Воєнний стан ускладнює цей процес через психологічний стрес, обмежений доступ до природнього мовного середовища та потребу в швидкій адаптації, особливо для інофонів, які перебувають поза межами України.Акцентовано увагу на важливості розвитку академічної мобільності, науково-освітнього партнерства між українськими та закордонними університетами. Участь викладачів і студентів у міжнародних програмах академічного молодіжного обміну, міжуніверситетських проєктах та літніх школах увиразнює процес формування міжкультурної компетентності інофонів, котрі опановують українську мову як іноземну як у культурно-освітньому середовищі українського університету, так і відірвано у просторі та часі від такого середовища.Зазначено, що наукову цінність для розвитку освітніх програм Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка в умовах воєнного часу становить досвід навчання української мови як іноземної в закордонних університетах, зокрема в Стамбульському університеті (Туреччина).Описано досвід реалізації міжуніверситетського партнерського проєкту «Українська мова як іноземна без кордонів», ініційованого викладачами Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (Україна) та Стамбульського університету (Туреччина).Проєкт, спрямований на культурно-освітню та дослідницьку взаємодію, має на меті надати практичну підтримку студентам у формуванні міжкультурної компетентності, заохочувати толерантне спілкування через кроскультурні дискусії, майстерки, круглі столи та науково-практичні конференції.Окреслено особливості організації освітнього процесу в університетах, що сприяють соціалізації інофонів, сутність методу комунікативного підключення, який передбачає вивчення мови через активне занурення у культурне середовище. Такий підхід забезпечує органічну інтеграцію мовних і культурних знань, трансформуючи їх у простір постійної міжкультурної взаємодії. Важливими компонентами методу є використання автентичних матеріалів, візуалізація (відео, презентації), лінгвокультурні коментарі, моделювання ситуацій міжкультурного спілкування.У роботі описано діяльність студентського Українського культурного клубу у Стамбулі та деякі позааудиторні заходи в СумДПУ, участь у яких сприяє розвитку у студентів толерантності, емпатії та адаптації до україномовного середовища, що підтверджено участю здобувачів у міжнародних конкурсах. Автори припускають, що формування міжкультурної компетентності інофонів в умовах воєнного стану можливе завдяки синергії академічного партнерства, культурного діалогу, педагогічного супроводу та активного залучення іноземних студентів до міжкультурних ініціатив.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

2025-09-02T08:09:31+03:00

У статті окреслено можливості та виклики професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації мовно-літературної освітньої галузі. З’ясовано, що навчання в умовах війни стало викликом для учасників освітнього процесу та справжнім випробуванням для закладів вищої освіти, що дають змогу молоді здобувати не лише знання, а й не втрачати відчуття приналежності до української спільноти.Проаналізовано ОПП «Початкова освіта» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, зокрема, зміст освітніх компонент «Сучасна українська мова з практикумом», «Методика навчання української мови», «Дитяча література та методика навчання літературного читання», які сприяють формуванню мовленнєвої, методичної, читацької та інформаційної компетентностей майбутніх учителів. Акцентовано увагу на необхідності інтеграції інноваційних методів навчання, кейс-методу, проєктного навчання, сторітелінгу, міждисциплінарних занять, освітніх квестів.Зроблено висновок, що сучасна методична підготовка повинна бути комплексною, адаптивною та патріотично спрямованою. Особливої уваги потребує формування готовності майбутніх учителів до роботи в умовах дистанційного і змішаного навчання, що зумовлює потребу в оновленні освітньо-професійних програм, розвитку здатності до емпатійного, адаптивного й партнерського стилю педагогічної взаємодії. Подальші дослідження повинні зосереджуватися на розробленні практичних методичних рекомендацій і тренінгових програм для викладачів закладів вищої освіти щодо вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації мовно-літературної освітньої галузі.