Олімпійський та паралімпійський спорт

ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ І–ІІІ КУРСІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ В ІНСТИТУТІ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ

2025-10-09T09:39:54+03:00

Умови сучасності керують фізичною активністю молодого покоління нашої країни останнім часом. Однією причиною є довготривале використання гаджетів, далі вплив пандемії, потім бойових дій, що спонукає до обмеженої рухової діяльності та погіршення здоров’я молоді взагалі.Багаточисленні дослідження вказують на низку варіантів вирішення цієї проблеми: підтримка здорового способу життя; дотримання дієти та виконання санітарно-гігієнічних правил; використання рекреаційних методик; запровадження занять фізичними вправами тощо.Загальновідомо, що фізичні вправи мають найбільш вагомий вплив на організм людини, але їх систематичне виконання повинно контролюватися самостійно або під керівництвом фахівців. Багаточисленні дослідження стану фізичного здоров’я студентів вказують на те, що контроль та самоконтроль є найважливішим в умовах сучасності не тільки для збереження здоров’я, а й для профілактики та корегування захворювань, що й спонукало нас досліджувати проблему покращення здоров’я молоді.Метою нашого дослідження було визначення показників фізичного розвитку здобувачів вищої освіти І-ІІІ курсів, які навчаються в інституті комп’ютерних систем. Досягнення цієї мети передбачало вирішення наступних завдань: визначити антропометричні показники здобувачів вищої освіти І-ІІІ курсів; визначити функціональні показники здобувачів вищої освіти І-ІІІ курсів; визначити рівень фізичної підготовленості здобувачів вищої освіти І-ІІІ курсів.Дослідження проводилось на базі національного університету «Одеська політехніка» де брали участь 286 студентів І-ІІІ курсів, які навчаються в інституті комп’ютерних систем (66 жінок та 220 чоловіків). В умовах проведеного дослідження показники фізичного розвитку здобувачів (антропометричні показники, функціональні показники, рівень фізичної підготовленості) були нижчими за нормативні, що припускає використання спеціально підібраних фізичних вправ відносно нормалізації стану цих здобувачів.Перспективами подальших досліджень в даному напрямку є пошук шляхів підвищення рівня показників фізичного розвитку здобувачів вищої освіти в умовах сучасного стану нашої країни.

МЕТОДИКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТОК НА ЗАНЯТТЯХ З ВОЛЕЙБОЛУ

2025-10-09T09:43:25+03:00

У сучасному волейболі, який характеризується високою інтенсивністю, швидкістю та атлетизмом, фізична підготовка стає ключовим фактором, що дозволяє гравцям ефективно виконувати технічні прийоми, витримувати значні фізичні навантаження та швидко відновлюватися після ігор і тренувань. Для студенток, які активно займаються волейболом, фізична підготовка має особливе значення, оскільки їхній організм продовжує розвиватися, і правильний підхід до тренувань сприяє гармонійному фізичному розвитку, зміцненню здоров'я та підвищенню стійкості до захворювань. Різні методики можуть мати різний вплив на розвиток фізичних якостей, таких як сила, витривалість, швидкість, спритність та гнучкість.Тому метою статті є порівняльний аналіз методик для визначення найбільш ефективних підходів для покращення фізичної підготовки студенток, які займаються волейболом. Провідним методом дослідження виступає порівняльний аналіз, який дозволяє теоретично оцінити кожну методику та визначити, яка з них найкраще підходять для поліпшення конкретних фізичних показників, необхідних для успішної гри у волейбол. Показано, що розробка та впровадження диференційованих програм фізичної підготовки студенток на заняттях з волейболу є складним завданням, яке вимагає глибокого розуміння фізіологічних і психологічних особливостей студенток, а також знань про принципи тренувань і розробку програми тренувань. Диференційовано наявні методики удосконалення фізичної підготовки студенток на заняттях з волейболу: методики розвитку сили, такі як тренування з обтяженнями, пліометричні вправи та ізометричні вправи; для розвитку витривалості використовуються кардіотренування, інтервальні тренування та спеціальні вправи для волейболістів. Швидкість та спритність розвиваються за допомогою спринтерських тренувань, вправ на координацію, а також ігрових вправ на реакцію.Диференціація методик дозволяє обрати найбільш ефективні підходи для розвитку кожної фізичної якості, враховуючи індивідуальні особливості студенток та специфіку волейболу. Майбутні дослідження можуть бути зосереджені на розробці та оцінці диференційованих методиках тренувань студенток педагогічних спеціальностей у процесі занять волейболом.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ В УКРАЇНІ

2025-10-09T09:47:23+03:00

Процес національно-патріотичного виховання має не лише формувати військові навички, знання про історію та культуру, а й плекати відповідальність, готовність до дії на благо суспільства, держави. Тому визначення оптимальних освітніх моделей для цього на етапі збереження та подальшого розвитку країни є потрібними та актуальними.Мета роботи зосереджена на пошуку ефективної моделі виховання молоді в патріотичному дусі шляхом порівняння різних підходів. Методи: аналіз і синтез наукових літературних джерел, узагальнення досліджень науковців і систематизація отриманих результатів, усне опитування. Результати дослідження. У статті здійснено порівняльний аналіз форм національно-патріотичного виховання дітей та молоді в Україні на прикладі чотирьох організацій: радянської військово-спортивної гри «Зарніца», всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця», національно-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») та молодіжної організації «Пласт». Розглянуто історичні витоки, ідеологічну базу, структуру, методику виховання, рівень інтеграції в освітній процес, роль дорослих наставників і джерела фінансування цих форм. Встановлено, що «Пласт» має свою структуру, традиції, ідеологію, міжнародні зв’язки, фінансово не залежні. Це і перевага, і виклик. «Зірниця» та «Джура» – організаційні освітні системи спрямовані на мілітаризм, патріотизм, козацтво, мають чітку систему державного управління та фінансування.Особливу увагу приділено аналізу «Пласту» як найефективнішої моделі формування громадянської свідомості, моральних і патріотичних цінностей у молоді.Встановлено, що саме комплексний підхід, самовиховання, гурткова система та ціннісно-орієнтоване служіння, які реалізує «Пласт», забезпечують глибший вплив на формування особистості підлітка. Доцільно інтегрувати найкращі практики громадських ініціатив у державну політику національно-патріотичного виховання.

ПІДСУМКИ ВИСТУПУ АТЛЕТІВ З КІРОВОГРАДЩИНИ НА ІГРАХ ХХХІІІ ОЛІМПІАДИ У ПАРИЖІ 2024 РОКУ

2025-10-09T09:53:04+03:00

Олімпійські ігри є важливою віхою у міжнародному спортивному житті. Головним критерієм рівня конкурентоспроможності в олімпійському спорті розглядають досягнення атлетів на Олімпійських іграх. Їх рівень визначається наявністю в країні та регіонах спортсменів світового рівня, спроможністю їх вийти на найвищій рівень готовності та продемонструвати особисті найкращі результати на головних змаганнях чотириріччя. Дослідження проведено з метою здійснити аналіз спортивних результатів вихованців та уродженців Кіровоградщини на головних змаганнях чотирирічного олімпійського циклу 2021–2024 рр. – Іграх ХХХІІІ Олімпіади та оцінку перспектив виступу представників регіону у збірних команд України на Іграх ХХХІV Олімпіади 2028 року в Лос-Анджелесі (США). Здійснено пошук у літературних, інформаційних та періодичних джерелах матеріалів про атлетів Кіровоградщини, учасників Ігор ХХХІІІ Олімпіади; систематизовано і проаналізовано результати їх виступів на олімпійській арені за технічними протоколами Ігор ХХХІІІ Олімпіади, шляхом педагогічних спостережень та опитування. Визначені атлети Кіровоградщини, що приймали участь у системі олімпійської підготовки та учасники Ігор ХХХІІІ Олімпіади. На Іграх атлети регіону виступали у 6 видах змагань з 4 видів спорту (1,8% олімпійської програми та 6,2% від участі атлетів України). Розподіл за видами спорту: 3 легкоатлета, 3 футболіста, по 1 представнику спортивного скелелазіння та брейкінгу. Вихованців Кіровоградщини у 33% стартів продемонстрували найвищі особисті досягнення або ті, що несуттєво відрізняються від них. Серед них у першу чергу слід відзначити «personal best» 23-річного О.Дорощука та високий результат (10 місце) 24-річного Я.Ткача. Ураховуючи те, що брейкінг вперше був представлений на Іграх ХХХІІІ Олімпіади, потрапляння О.Кузнецова до топ-10 бі-боїв світу (9 місце) є також успішним виступом, так як перед стартом він був 13 у світовому рейтингу. В певній мірі до успішного можна віднести і результат виступу наших вихованців у складі олімпійської збірної України по футболу, яка вперше в історії незалежної України потрапила на олімпійський футбольний турнір і у підсумку зайняла 9-е місце. Наші досвідчені атлети Т.Мельник і І.Главан показали результати нижчі за свої «personal best». Для успішного виступу вихованців Кіровоградщини у команді України на Іграх ХХХІV Олімпіади 2028 р. у Лос-Анджелесі важливо у новому олімпійському циклі забезпечити вихід на пік готовності до головних змагань наших провідних молодих спортсменів, які залучені до олімпійської підготовки. Пріоритетними для вихованців Кіровоградщини залишаються стрибки у висоту (легка атлетика) – О.Дорощук та скелелазіння на швидкість – Я.Ткач. Дослідження і пропаганда досягнень атлетів має велике значення для виховання нових олімпійців Кіровоградщини, розповсюдження олімпійських ідеалів, визначення ефективності навчально-тренувальної діяльності в олімпійських видах спорту у спортивних закладах області.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2025-10-09T09:57:36+03:00

У статті розглянуто актуальні підходи до організації оздоровчої рухової активності здобувачів закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах воєнного стану. Визначено важливість фізичної активності як чинника підтримання фізичного і психоемоційного здоров’я молоді в умовах стресу, невизначеності та обмеженого доступу до традиційних форм фізичного виховання. Проаналізовано сучасні форми й методи організації занять, зокрема інтеграцію фізичної активності в навчальний процес, застосування інноваційних технологій (фітнес-програм, онлайн-занять, мобільних застосунків), індивідуалізацію фізичного навантаження. Особливу увагу приділено мотиваційним аспектам залучення студентів до регулярної фізичної активності.Автори здійснили порівняльний аналіз організації фізичного виховання у звичайних умовах та в умовах воєнного часу, що дозволило виявити ключові відмінності у підходах, формах та засобах реалізації оздоровчої рухової активності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних підходів до організації рухової активності студентів закладів вищої освіти в умовах воєнного стану, коли традиційні форми фізичного виховання обмежені або неможливі. Зменшення рівня рухової активності, викликане обмеженнями пересування, дистанційним навчанням та стресовими факторами, негативно впливає на загальний стан здоров’я молоді, що потребує нових організаційних рішень у системі фізичного виховання.За результатами аналізу виокремлено пріоритетні напрямки вдосконалення системи фізичного виховання у закладах вищої освіти в умовах кризових викликів, а саме: впровадження гнучких моделей навчання орієнтованих на самоорганізацію студентів, використання цифрових платформ таких як Zoom, Google Meet, Moodle, Classroom, мобільних фітнес-застосунків, відеотренувань, підвищення цифрової грамотності учасників освітнього процесу, інтеграція фізичної активності в повсякденне життя здобувачів. Обґрунтовано роль викладача як координатора рухової активності й менторської підтримки.Отримані результати можуть бути корисними для педагогів, керівників ЗВО та розробників освітніх програм у сфері фізичного виховання. Це відкриває нові можливості для створення здорового та продуктивного середовища, що є пріоритетним завданням в контексті сучасної освіти.

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ФІТНЕС-НАПРЯМІВ У ЗМІЦНЕННІ ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ

2025-10-09T10:00:28+03:00

Актуальність проблеми фізичного виховання старшокласників в умовах війни зумовлена необхідністю підтримки та збереження фізичного і психічного здоров’я молоді в складних соціально-психологічних обставинах. Одним із перспективних напрямів є впровадження сучасних фітнес-технологій, зокрема фітбоксингу, як ефективного засобу підвищення рухової активності, розвитку фізичних якостей та адаптації до стресових факторів.Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності використання фітбоксингу у позакласній та дистанційній фізкультурно-оздоровчій роботі зі старшокласниками для покращення їх фізичної підготовленості. У наукових дослідженнях, а також у фаховій педагогічній літературі ведеться пошук нових ефективних форм і методів фізичного виховання здобувачів загальної середньої освіти та шляхи їх впровадження. Науковцями підкреслюється, що саме гуртки, секції та самостійні заняття учнів у позакласній формі організації занять будуть сприяти активному фізичному самовдосконаленню. Дослідники встановили значну динаміку погіршення стану здоров’я населення України під впливом агресії.Важливим засобом відновлення психічного та фізичного здоров’я для людей, які постраждали внаслідок війни може слугувати заняття спортом та фізичною активністю. В той же час існує проблема із забезпеченням вимушено внутрішньо-переміщених осіб до спеціалізованих програм та доступом їх до спортивних споруд.У роботі застосовано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічний експеримент, тестування фізичних якостей, математико-статистична обробка отриманих результатів. Експериментальна робота проводилася на базі загальноосвітніх закладів із залученням контрольної та експериментальної груп. Результати показали статистично значуще покращення в експериментальній групі за показниками сили, витривалості, гнучкості, швидкості та спритності. Впроваджена методика занять фітбоксингом підтвердила свою ефективність у підвищенні фізичної підготовленості старшокласників та сприяла стабілізації їх психоемоційного стану. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення системи фізичного виховання в освітніх закладах, особливо в умовах обмеженого доступу до спортивної інфраструктури.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КІННОГО СПОРТУ І ЙОГО СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ

2025-10-09T10:04:20+03:00

Стаття досліджує історичний розвиток кінного спорту, простежуючи його еволюцію від перших змагань в античності до структурованої діяльності XVII–XIX століть. У давнину кінний спорт мав утилітарне значення, пов’язане з військовими потребами, як-от перегони на колісницях у Месопотамії та Греції. У середньовіччі лицарські турніри заклали основу для сучасних дисциплін, таких як виїздка, а в Новий час сформувалися перегони, конкур і триборство. Цей процес супроводжувався створенням клубів, федерацій і стандартизацією правил, що зробило кінний спорт частиною культури та спорту.Сучасні тенденції кінного спорту аналізуються через призму технологічного прогресу. Водночас, ппровадження біомеханічних технологій, зокрема систем відеоаналізу таких як Vicon Motion Systems, електроміографії – Delsys, Noraxon та інерційних сенсорів – Xsens, дозволяє детально вивчати рухи коней і вершників. Такі інструменти оптимізують тренувальний процес, знижують ризик травм і підвищують ефективність підготовки. Варто зауважити, що генеративні системи штучного інтелекту, зокрема, сприяють персоналізації тренувань, а цифрові платформи, як-от онлайн-трансляції, розширюють аудиторію спорту.На наше переконання, одним з ключових напрямків в цьому аспекті є поява нових дисциплін і зростання соціальної ролі кінного спорту. Адаптивний спорт і кінна терапія (іпотерапія) стають засобами реабілітації та інтеграції людей з обмеженими можливостями, покращуючи їхню координацію та психологічний стан. Етичні аспекти, зокрема турбота про добробут коней, відображаються в правилах FEI та екологічних ініціативах, що відповідають принципам сталого розвитку. Ці зміни роблять кінний спорт доступнішим і соціально значущим.Результати дослідження підкреслюють, що сучасні технології та нові підходи трансформують кінний спорт, зберігаючи його традиції. Перспективи подальших розвідок пов’язані з інтеграцією мультисенсорних систем і штучного інтелекту для створення автоматизованих платформ аналізу рухів. Розвиток мобільних технологій для моніторингу в реальному часі та дослідження іпотерапії можуть удосконалити реабілітаційні програми. Ці напрямки сприятимуть науковому обґрунтуванню тренувального процесу та підвищенню ефективності підготовки спортсменів.

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОПТИМІЗАЦІЇ ТЕХНІКИ БІГУ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПРИНТЕРІВ

2025-10-09T10:24:19+03:00

У статті розглянуто сучасний стан досліджень щодо застосування цифрових технологій для оптимізації техніки бігу висококваліфікованих спринтерів. Висвітлено значення техніки бігу у забезпеченні результативності спринтерських виступів, її зв’язок із біомеханічними, психофізіологічними та психологічними аспектами підготовки спортсменів. Метою дослідження було визначення ефективності використання цифрових технологій для оптимізації техніки спринтерів високої кваліфікації.Методологія передбачала систематичний огляд публікацій, відібраних із бази Web of Science за розширеним пошуковим запитом, що пов’язаний з тематикою цифрових технологій, технікою бігу та спринтерами за 2021–2025 роки. Із 92 знайдених робіт до фінального аналізу включено 10 повнотекстових джерел. Аналіз здійснювався відповідно до протоколу PRISMA із подальшим візуальним кластерним групуванням за допомогою VOSviewer. Результати огляду згруповано в три взаємопов’язані кластери: 1) дослідження біомеханічних характеристик техніки бігу із застосуванням маркерних та безмаркерних систем;2) використання цифрових технологій у тренувальному процесі для аналізу техніки, виявлення втоми, формування індивідуального зворотного зв’язку; 3) дослідження, пов’язані з профілактикою травматизму, силовим тренуванням. Цифрові технології у межах трьох кластерів реалізують взаємопов’язані функції в тренуванні спринтерів. Перший кластер забезпечує високоточне інструментальне вимірювання технічних характеристик бігу. Другий кластер зосереджується на функціональному моніторингу та адаптації техніки в умовах тренувального навантаження. Третій кластер акцентує на профілактиці травматизму через виявлення ризиків на основі цифрових даних. Разом ці напрями формують єдину цифрову систему підтримки тренувального процесу, спрямовану на підвищення ефективності та безпеки підготовки висококваліфікованих спортсменів. Встановлено, що цифрові системи забезпечують точне вимірювання, розширене трактування рухових параметрів та обґрунтоване втручання в тренувальний процес. У висновках підтверджено значущість цифрових технологій у тренуванні спринтерів. Вони є засобом об’єктивного моніторингу, корекції техніки та зниження травматизму. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою комплексних інтегрованих систем моніторингу готовності спортсмена до навантаження.

ПЕДАГОГІЧНА СВІДОМІСТЬ ЯК ОДИН З ГОЛОВНИХ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2025-10-09T10:32:42+03:00

У статті розглядається роль педагогічної свідомості як ключового фактора у формуванні професійної майстерності майбутніх вчителів фізичної культури. Автори акцентують увагу на тому, що педагогічна свідомість є основою для розуміння майбутніми педагогами своєї ролі у навчально-виховному процесі, а також для розвитку їхніх професійних компетенцій. Педагогічна свідомість розуміється як інтегральна якість особистості, яка включає усвідомлення цілей, завдань та методів педагогічної діяльності, а також здатність до рефлексії та самоаналізу. Підкреслюється, що формування педагогічної свідомості майбутніх вчителів фізичної культури має ґрунтуватися на системному підході, який передбачає інтеграцію теоретичних знань, практичних навичок та особистісних якостей. Автори виділяють основні компоненти педагогічної свідомості, такі як мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-вольовий та діяльнісний, які взаємодіють між собою та забезпечують ефективну професійну підготовку.Особливу увагу приділено ролі інноваційних методик навчання у розвитку педагогічної свідомості. Серед них – використання проектних методів, інтерактивних технологій, кейс-стадій та практико-орієнтованих завдань, які дозволяють майбутнім педагогам застосовувати теоретичні знання на практиці, розвиваючи критичне мислення та творчий підхід до вирішення педагогічних завдань. Автори також підкреслюють важливість рефлексії як інструменту для самоаналізу та самовдосконалення, що є невід’ємною частиною педагогічної свідомості. У даній статті розглянуто основні етапи формування педагогічної свідомості майбутніх вчителів фізичної культури, починаючи з мотиваційного етапу, на якому формується інтерес до професії, і закінчуючи етапом професійного самовизначення, коли студенти усвідомлюють свою роль у навчально-виховному процесі. Автори звертають увагу на те, що кожен етап має супроводжуватися активним залученням студентів до практичної діяльності, що дозволяє їм закріплювати знання та розвивати навички. Окрема увага приділена ролі особистісних якостей у формуванні педагогічної свідомості. Серед них – комунікативні навички, емоційна стійкість, лідерські якості та здатність до самоорганізації, які є необхідними для успішної педагогічної діяльності. Автори підкреслюють, що розвиток даний якостей має бути інтегрований у навчальний процес, що дозволяє майбутнім вчителям фізичної культури ефективно взаємодіяти з учнями та створювати сприятливу атмосферу для навчання.

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2025-10-09T10:41:14+03:00

У статті розглядаються актуальні питання формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності в умовах сучасних викликів освітнього простору. Автори акцентують увагу на необхідності інтеграції теоретичних знань, практичних умінь та особистісних якостей, що забезпечують ефективну реалізацію педагогічної діяльності.Зокрема, підкреслюється важливість формування професійної компетентності, яка включає не лише знання з фізичної культури та спорту, але й вміння організовувати навчально-виховний процес, мотивувати учнів до здорового способу життя та розвивати їх фізичні здібності.У дослідженні представлено результати аналізу сучасних підходів до підготовки вчителів фізичної культури, зокрема, використання інноваційних методик навчання, таких як проектна діяльність, інтерактивні технології та практико-орієнтовані завдання. Автори підкреслюють, що формування готовності до професійної діяльності має ґрунтуватися на принципах системності, послідовності та індивідуалізації, що дозволяє враховувати особливості кожного майбутнього педагога. Особливу увагу приділено розвитку особистісних якостей майбутніх вчителів фізичної культури, таких як комунікативні навички, емоційна стійкість, лідерські якості та здатність до самоорганізації. Автори доводять, що саме дані якості є ключовими для успішної адаптації до умов професійної діяльності та ефективної взаємодії з учнями, батьками та колегами. У статті також розглядаються питання мотивації майбутніх учителів до постійного самовдосконалення та професійного зростання. Автори пропонують низку рекомендацій щодо впровадження у навчальний процес елементів рефлексії, що дозволяють студентам аналізувати власні досягнення та визначати шляхи подальшого розвитку.Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів вищих навчальних закладів, які займаються підготовкою майбутніх вчителів фізичної культури, а також для керівників освітніх організацій, що прагнуть підвищити якість педагогічної підготовки. Стаття містить практичні рекомендації щодо вдосконалення навчальних програм та методик навчання, спрямованих на формування готовності до професійної діяльності.

АНАЛІЗ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ГРУПИ ПІДВИЩЕННЯ СПОРТИВНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ З ФУТЗАЛУ СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ А.С. МАКАРЕНКА

2025-10-09T10:46:36+03:00

Розвиток студентського спорту на національному рівні розвиває ключову роль у забезпеченні потреб студентської молоді в галузі фізичної культури та спорту, сприянні популяризації рухової активності та формуванню культури здорового способу життя. Крім того, він слугує промисловим інструментом виявленню й підтримці талановитої молоді, що в перспективі створює потужний резерв для професійного спорту.На сучасному етапі розвитку футзалу визначено низку завдань, спрямованих на розширення професійних, аматорських, студентських та дитячо-юнацьких ліг. Це дозволить забезпечити більше залучення населення до зайняття футзалом, сприяти його масовій популяризації, а також суттєво збільшити їх кількість.Футзал серед здобувачів вищої освіти в Україні розвивається завдяки підтримці Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України, Спортивної студентської спілки України, Асоціації футболу України, Української асоціації шкільного та університетського футболу та закладами вищої освіти.Перспективи розвитку студентського футзалу безпосередньо пов'язані з активною підтримкою держави та залученням спонсорських інвестицій. Покращення інфраструктури, підвищення рівня тренерського складу та впровадження нових методик підготовки, які будуть дозволяти українським студентським командам успішно конкурувати на міжнародній арені.Опираючись на наукову літературу та інформаційні джерела документи розглянуто організаційну структуру змагальної діяльності футзалу в Україні, Визначено особливості змагальної діяльність студентів групи підвищення спортивної майстерності Сумського державного педагогічного університету імені .С. Макаренка з футзалу у річному тренувальному циклі.Проаналізовано змагальну діяльність студентів у чемпіонатах області та чемпіонатах України серед закладів вищої освіти.

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ СПОРТИВНОГО ТРАВМАТИЗМУ

2025-10-09T10:50:10+03:00

У статті розглянуті питання контролю технічної підготовки спортсменів в контексті проблем спортивного травматизму як складного багатофакторного явища, що включає фізичні, психологічні, катастрофічні та летальні наслідки для спортсменів. Підкреслюється значення профілактики травм у забезпеченні безпеки та збереженні спортивної кар’єри атлетів. Автори простежують історичні приклади раптової смерті у спорті від античності до сучасності, демонструючи, що ця проблема має давні корені й актуальна й нині. Особливу увагу приділено причинам спортивних ушкоджень, серед яких – недостатній рівень фізичної підготовки, порушення техніки виконання вправ, перевтома, недотримання правил безпеки, використання зношеного інвентарю, несприятливі умови тренувань і змагань. У статті розкривається зарубіжний досвід управління ризиками у спорті, що ґрунтується на визначенні, мінімізації та прогнозуванні можливих небезпек у навчально-тренувальному процесі. Наголошується на значенні впровадження сучасних інформаційно-цифрових технологій і спеціалізованих діагностичних комплексів у систему підготовки спортсменів. Зокрема, аналізуються можливості таких систем, як Qualisys mocap, Vicon Motion Capture, Weightlifting analyzer 3.0, OptoJump, Dartfish та Delos Postural System, які дозволяють проводити біомеханічний аналіз рухів, оцінювати техніку, оптимізувати відновлення й реабілітацію, а також підвищувати рівень координаційних здібностей атлетів. Використання інноваційних технологій сприяє інтеграції досягнень науки і техніки у спортивну практику, створює умови для зниження ризиків травмування, підвищення ефективності тренувального процесу та продовження змагальної кар’єри спортсменів. У висновках підкреслюється, що раціонально організований тренувальний процес із застосуванням діагностичного обладнання й цифрових систем є запорукою безпеки, стабільності та високих результатів у спорті.

ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ ГІМНАСТІВ ВІКОМ 5–6 РОКІВ

2025-10-09T10:53:06+03:00

Підготовка дитини на перших роках занять повинна враховувати її особливості та рівень готовності до занять спортом. Мета: встановити динаміку показників та на їх основі визначити ефективність диференційованої програми підготовки гімнастів віком 5–6 років з урахуванням початкового рівня фізичної підготовленості. Методи. Використано теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової та методичної літератури, абстрагування, історичний метод, порівняння, педагогічне тестування та експеримент, методи математичної статистики. Залучено гімнастів першого року ДЮСШ м. Івано-Франківська (n=27–контрольна група та 28 – експериментальна група хлопчиків віком 5–6 років). Результати. Було перевірено ефективність диференційованої програми підготовки хлопчиків 5–6 років у спортивній гімнастиці. Експериментальна група, де зміст тренувальних занять планувався відповідно до вихідного рівня фізичної підготовленості, продемонструвала вищі показники в більшості тестів порівняно з контрольною. Більш суттєві переваги були виявлені у вправах, що відображають силову та швидкісно-силову витривалість. Отримані результати свідчать, що врахування початкового рівня фізичної підготовленості та застосування диференціації тренувальних навантажень дає змогу оптимізувати навчально-тренувальний процес. Це підвищує фізичну готовність юних гімнастів та створює якісну основу для подальшого спортивного вдосконалення.Поліпшення фізичної підготовленості досягнуто за рахунок якісної орієнтації змісту тренувального процесу, а не збільшення навантажень. Диференціація змісту програм дала змогу ефективніше розвивати потенціал кожного спортсмена, навіть у межах однакових часових відтинків. Висновки. Диференційований підхід до спортивної підготовки хлопчиків 5–6 років у спортивній гімнастиці виявився ефективнішим за традиційний. Юні спортсмени експериментальної групи, тренування яких будувалися з урахуванням початкового рівня фізичної підготовленості, продемонстрували кращі результати за більшістю тестів, зокрема тих, що пов’язані з силовою та швидкісно-силовою витривалістю.

ДОСЛІДЖЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД

2025-10-09T10:58:39+03:00

У статті досліджено проблему низької рухової активності студентської молоді та її негативні наслідки для фізичного, психічного і соціального здоров’я. Проаналізовано прояви гіподинамії, зокрема порушення постави, зниження витривалості, емоційне вигорання та тривожність. На основі анкетування студентів з різних регіонів України виявлено основні бар’єри до фізичної активності: дефіцит часу, слабка мотивація, нераціональний режим дня та несприятливі умови. Встановлено поширеність шкідливих звичок і порушень способу життя, що поглиблюють проблеми зі здоров’ям.Мета роботи. Проаналізувати рівні рухової активності студентів для їхнього здоров’я, з’ясувати основні бар’єри й чинники, які впливають на фізичний стан молоді.Методологія. Комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує аналіз наукової літератури, опитування, статистичну обробку результатів та порівняльний аналіз за статевими і соціально-поведінковими ознаками. Завдання дослідження: визначити основні чинники, що впливають на рівень фізичного стану студентської молоді; дослідити рівень рухової активності студентської молоді; виявити бар’єри, що перешкоджають регулярним фізичним навантаженням; узагальнити дані про стан здоров’я за результатами самооцінювання студентів та їхній спосіб життя.Матеріали та методи дослідження: контингент: 122 студенти І-ІІ курсів з 4 закладів вищої освіти України (n=122).Методи: спостереження, анкетування з кількісною та якісною обробкою даних. Аналіз: відсотковий розподіл відповідей, візуалізація результатів (діаграми), категоризація відкритих відповідей. Наукова новизна полягає у дослідженні та створенні основи для розробки мотиваційно-оздоровчих програм у ЗВО, що спрямовані на підвищення рухової активності та збереження здоров’я студентської молоді.Висновки. Недостатній рівень рухової активності студентів негативно впливає на їхнє фізичне та психічне здоров’я.Поширені бар’єри: дефіцит часу, мотивації та проблеми зі здоров’ям. Половина студентів має недостатній сон, а понад 78% – шкідливі звички. Для покращення стану здоров’я студентів доцільно впроваджувати програми, що сприяють здоровому способу життя, розвитку фізичної культури особистості та зниженню навчального стресу.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМИ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛІСТІВ ВІКОМ 6–7 РОКІВ НА ОСНОВІ ГРУПОВИХ ВЗАЄМОДІЙ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ

2025-10-09T11:06:16+03:00

Нині актуальність зберігає потреба удосконалення системи підготовки юних футболістів. Комплексний підхід до підготовки футболістів дає змогу забезпечити поступовий та цілеспрямований розвиток їхніх навичок, сприяючи подальшому виходу на вищий рівень спортивної майстерності. Мета: з’ясувати ефективність програми занять із застосування групових взаємодій зі спрямованістю на паралельний вплив на фізичну та технічні підготовку футболістів віком 6–7 років за показниками їхньої технічної підготовленості. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової та методичної літератури, абстрагування, історичний метод, порівняння, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Тривалість педагогічного експерименту становила один навчальний рік для ДЮСШ (з вересня 2024 по травень 2025 р). Експериментальним чинником було акцентоване застосування групових взаємодій зі спрямованістю на паралельний вплив на фізичну та технічну підготовленість спортсменів. До участі в ньому було залучено 73 спортсмени на етапі почат- кової підготовки (n=34 – контрольна та n=39 – експериментальна група, вік 6–7 років, м. Івано-Франківськ). Результати.За умов статистично вірогідного позитивного впливу програм тренувань різного методичного спрямування усередині груп спортсменів, спостерігається вищий позитивний ефект за більшістю спеціалізованих тестів, що зафіксовано у п’яти з восьми тестів з фізичної підготовленості. Футболісти-початківці експериментальної групи мали значну перевагу (від 2,31 до 6,90%, р=0,02–0,05 порівняно з представниками контрольної групи) у тестах: «Комплексне оцінювання можливостей до ведення м’яча та зміни напрямку руху з футболістів з м’ячем (25 м)», «Комплексне оцінювання вмінь ведення м’яча та виконання удару по воротах», «Ведення м’яча на дистанції 30 м по прямій», «Удари м’яча на дальність» та «Жонглювання м’ячем». Висновки.Авторський зміст навчально-тренувального процесу футболістів віком 6–7 років, що пов'язаний із застосуванням групових взаємодій зі спрямованістю на паралельний вплив на фізичну та технічну підготовленість довів більшу ефективність внаслідок різноманітного та акцентованого впливу на рівень підготовленості спортсменів.

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ЗВО: ДІАГНОСТИКА МОТИВАЦІЇ

2025-10-09T11:10:36+03:00

У статті розглянуто сучасні виклики та можливості щодо індивідуалізації фізичного виховання в закладах вищої освіти України. На основі емпіричного дослідження, проведеного серед студентів І-ІІ курсів Державного торговельно-економічного університету, Пенітенціарної академії України та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», проаналізовано мотиваційні фактори, бар’єри, переваги та ставлення студентської молоді до рухової активності. Результати дослідження підкреслюють стратегічну важливість інвестицій у фізичне виховання як засіб підтримки психофізіологічного здоров’я молоді. Мета роботи: визначити рівень мотивації студентської молоді до рухової активності, виявити бар’єри та ключові стимули до занять, а також обґрунтувати напрями впровадження індивідуалізованого підходу до фізичного виховання у ЗВО в контексті забезпечення психофізіологічного благополуччя студентів.Методологія. Анкетування студентів (n=62) з метою вивчення мотиваційних установок, частоти занять, вибору активностей та бар’єрів до регулярної рухової активності. Аналіз результатів опитування з визначенням основних тенденцій. Завдання дослідження. Дослідити рівень мотивації студентської молоді до рухової активності та виявити основні бар’єри та стимули до занять фізичними вправами серед здобувачів вищої освіти. Матеріали та методи дослідження. Контингент дослідження: 62 осіб, здобувачів вищої освіти І-ІІ курсів Державного торговельно-економічного університету, Пенітенціарної академії України та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Метод збору даних: онлайн-анкетування з використанням структурованої анкети, що включала закриті та напіввідкриті запитання щодо: рівня мотивації до занять, частоти рухової активності, бар’єрів, переваг та ставлення до рухової активності. Методи аналізу даних: кількісний аналіз результатів анкетування (відсотковий розподіл, середні значення); порівняльний аналіз внутрішньої та зовнішньої мотивації; інтерпретація результатів у контексті потреби в індивідуалізації фізичного виховання.Наукова новизна. Виявлено домінування зовнішньої мотивації над внутрішньою, що має перспективи для побудови ефективних робочих програм. Висновки. Більшість здобувачів вищої освіти регулярно займаються фізичними вправами, проте їхня мотивація часто має зовнішній характер (зовнішність, схуднення). Головні бар’єри до занять – брак часу та низька внутрішня мотивація. Фізичне виховання сприймається здебільшого формально, що знижує його ефективність. Попит на фітнес і тренажерні зали свідчить про потребу в персоналізованих формах рухової активності. Система фізичного виховання у ЗВО потребує модернізації: кадрового, програмного, технічного оновлення та цифровізації.

ВПЛИВ ВОЄННОГО СТАНУ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ФУТЗАЛУ В УКРАЇНІ

2025-10-09T11:16:46+03:00

У статті комплексно досліджено вплив воєнного стану на систему організації футзальних змагань в Україні. Окреслено умови, що визначають специфіку спортивного функціонування в умовах збройного конфлікту, включаючи організаційні виклики та нормативні вимоги. Розглянуто поточні адаптаційні механізми, що формуються в межах українського законодавства та практики спортивного менеджменту, зокрема щодо безпеки проведення матчів і гарантування прав учасників.У даній науковій роботі висвітлено зміни у функціонуванні змагального календаря, трансформацію інфраструктурної бази, втрату окремих клубів, а також нові тенденції у підходах до тренувального процесу. Запропоновано аналітичний огляд актуальних проблем, зокрема ракетної загрози, регіональної нерівності в доступі до ресурсів, морального стану спортсменів та обмежень у міжнародній діяльності. Визначено перспективні напрямки підтримки галузі, включаючи створення резервних майданчиків, цифровізацію змагань, мобільні академії, інституціалізацію психологічної допомоги та реформу механізмів виїзду гравців за кордон.Дослідження базується на методі контент-аналізу нормативних актів, регламентів Асоціації футзалу України, статистичних матеріалів і практичних прикладів, отриманих у ході сезону 2022–2025 років. Автори обґрунтовують потребу в національній програмі підтримки футзалу як інструменту соціальної стійкості та єдності в умовах кризи. Наведені результати є актуальними як для спортивної спільноти, так і для державних органів, задіяних у сфері фізичної культури, безпеки та освіти. Результати аналізу також можуть стати підґрунтям для формування стратегічних ініціатив на рівні державної політики у сфері спорту в умовах надзвичайних ситуацій. Акцент зроблено на необхідності збереження футзалу як соціального явища, що сприяє згуртованості громад, підтримці молоді та забезпеченню перманентності спортивної традиції навіть в умовах воєнного часу. Крім того, підкреслено роль футзалу як інструменту реабілітації і психологічної підтримки вразливих верств населення. Вивчення зазначених аспектів дозволяє поглибити уявлення про трансформацію спортивного середовища в період збройного конфлікту та обґрунтувати подальші кроки у сфері національної спортивної політики.

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ АТАКУЮЧИХ ДІЙ ПЛЯЖНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТОК З УРАХУВАННЯМ ВІКУ ТА ІГРОВОГО АМПЛУА

2025-10-09T11:21:38+03:00

У статті представлено комплексний аналіз структури змагальної діяльності спортсменок у пляжному волейболі, що охоплює три вікові категорії: 13–15, 16–17 та 18–19 років. Дослідження зосереджено на виявленні специфічних відмінностей у техніко-тактичних діях залежно від ігрового амплуа – блокуючих та захисниць. Основою для аналізу слугували дані, отримані шляхом відеоспостереження та фіксації 60 офіційних матчів Чемпіонату України серед дівчат U14, U15, U17, U19. Була розроблена та застосована деталізована система показників для оцінювання шести ключових технічних елементів: подачі, прийому подачі, передачі м’яча, нападаючих ударів, блокування та захисних дій, з урахуванням їх локалізації, якості та результативності. Проведено порівняльну характеристику кількісних показників змагальної діяльності, акцентуючи увагу на взаємозв'язку між віком спортсменок, амплуа та кінцевим результатом гри (перемога/поразка). Результати дослідження демонструють чітку тенденцію до збільшення загальної кількості виконуваних технічних дій зі зростанням віку волейболісток.Зокрема, зафіксовано суттєве зростання частки стрибкових подач та ефективних блокувань у старших вікових групах, що свідчить про підвищення темпу гри, її інтенсивності та рівня атлетизму. Виявлено, що ігрове амплуа є значущим фактором, який впливає на вибір конкретних технічних прийомів та тактичних варіантів, особливо при виконанні подач та дій у захисті.Наприклад, захисниці старших вікових груп частіше вдаються до агресивних стрибкових подач, тоді як блокуючі можуть обирати тактично вивірені подачі з місця для швидкого переходу до дій на сітці. Отримані дані обґрунтовують необхідність застосування індивідуалізованого підходу при розробці тренувальних програм, спрямованих на підвищення рівня технічної підготовленості. Використання відеоаналізу як інструменту діагностики дозволяє об’єктивно оцінити сильні та слабкі сторони спортсменок, виявити специфічні потреби залежно від віку та ігрової ролі, та, відповідно, оптимізувати тренувальний процес. Результати дослідження можуть бути використані тренерами та фахівцями для вдосконалення методик підготовки пляжних волейболісток, забезпечуючи більш цілеспрямований розвиток необхідних навичок та підвищення ефективності змагальної діяльності.

МІЖНАРОДНІ СПОРТИВНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ

2025-10-09T11:39:26+03:00

Важливим є багатогранний підхід до вивчення міжнародних спортивних подій, які впливають на різні аспекти фізичної культури, включно з історичним, соціальним, економічним і правовим вимірами. Мета – встановити критерії оцінювання впливу конкретних міжнародних змагань на фізичну культуру і спорт. Методологія. Провели опитування експертів (n=23). Анкета укладена нами складалася з 3 частин: обґрунтування актуальності наукових інформативність розроблених нами критеріїв, підкритеріїв і показників для оцінювання величини впливу міжнародних спортивних змагань на розвиток фізичної культури і спорту держави; соціологічна частина. В основній частині анкети експертам потрібно було оцінити значущість критеріїв за 7-значною шкалою Лікерта. Обчислювали кількість експертів (у відсотках), які оцінили показники певною кількістю балів. Результати. Високі оцінки отримали показники обсягу інвестицій у спортивну інфраструктуру та зростання туристичних потоків, зміна культурного іміджу країни, покращення спортивної та транспортної інфраструктури, підвищення міжнародного іміджу країни та зміцнення національної ідентичності. Це підкреслює важливість іміджевих та матеріальних здобутків для країни-організатора і свідчить про те, що економічні вигоди є одними з ключових аспектів, які визначають вплив міжнародних спортивних змагань. Показники освітнього впливу мають середню значущість. Це свідчить про можливість подальшого розвитку освітніх ініціатив. Експерти вважають вплив спортивних змагань на фізичну активність та здоров'я населення менш вагомим у порівнянні з іншими сферами. Висновки. Встановили інформативні критерії оцінювання впливу міжнародних спортивних змагань на розвиток фізичної культури і спорту.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СТРІЛЕЦЬКОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

2025-10-09T12:00:09+03:00

У статті розглядається теоретичний аналіз стрілецької підготовки учнів старших класів України, акцентуючи увагу на її значенні у формуванні відомостей та навичок стрільби. Обговорюються основні методичні підходи до викладання стрілецької підготовки, а також роль фізичної підготовки та психологічних аспектів у навчальному процесі. Висвітлюються проблеми та виклики, з якими стикаються викладачі, а також потенційні напрями для вдосконалення програми стрілецької підготовки у загальноосвітніх закладах. Аналіз ґрунтується на наукових дослідженнях, освітніх стандартах та міжнародному досвіді.Мета роботи. Теоретично обґрунтувати шляхи оптимізації системи стрілецької підготовки учнів старших класів України. Завдання дослідження:1. Теоретична оцінка існуючих досліджень за напрямком стрілецької підготовки молоді.2. Визначення ефективних підходів до виховання патріотизму та забезпечення безпеки молоді в умовах сучасних соціально-політичних викликів.Методологія. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Було опрацьовано літературу за кількома напрям- ками: загальна теорія стрілецької підготовки, особливості підготовки у шкільний період, методи та методика покращення виховання патріотизму та забезпечення безпеки молоді в умовах сучасних соціально-політичних викликів.Наукова новизна. В результаті дослідження підтверджено дані про важливість стрілецької підготовки для школярів старшої школи, як невід’ємної складової виховання патріотизму та забезпечення готовності молоді до захисту Батьківщини в умовах сучасних соціально-політичних викликів. Висновки. Теоретичний аналіз стрілецької підготовки учнів старших класів України вказує на її важливу роль у формуванні не лише рухових навичок, а й психологічної готовності молоді до захисту країни.Серед позитивних аспектів стрілецької підготовки виділяється можливість учнів отримувати практичні навички у володінні вогнепальною зброєю, а також формувати вміння швидко оцінювати обстановку та приймати рішення в екстремальних ситуаціях.

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ СПОРТИВНОГО ВІДБОРУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

2025-10-09T12:17:57+03:00

Стаття присвячена вивченню ролі формування ефективної організаційної структури для реалізації системи спортивного відбору в умовах трансформації публічного управління у сфері фізичної культури і спорту. У сучасних умовах реформування управлінських механізмів та зростаючої цифровізації державного сектору виникає нагальна потреба в оновленні підходів до організації процесу виявлення, оцінки та розвитку спортивних резервів. Обґрунтовано, що чинна система є фрагментарною, характеризується дублюванням функцій між різними органами, відсутністю координаційного центру та слабкою взаємодією між ключовими інституціями, зокрема навчальними закладами, спортивними школами, місцевими адміністраціями, федераціями та центральними структурами. У статті аргументовано, що без чітко вибудуваної і скоординованої структури спортивний відбір втрачає системність, прогнозованість та ефективність. Проаналізовано запропоновану модель організаційної структури, що передбачає функціонування чотирьох взаємопов’язаних рівнів. Національний рівень відповідає за стратегічне бачення, формування нормативної бази, фінансування та узагальнення статистичних показників. Регіональний рівень покликаний забезпечити інтеграцію інформаційних потоків, управління ресурсами та аналітичну підтримку відбору. Локальний рівень передбачає реалізацію відбіркових процедур на базі шкіл, клубів та секцій. Цифровий рівень представлений у вигляді єдиної аналітичної платформи, що забезпечує збір, зберігання, верифікацію та візуалізацію даних про кандидатів у спорті, дає змогу будувати індивідуальні траєкторії підготовки, вести електронні профілі, проводити автоматизоване рейтингування та прогнозування перспектив. Визначено ключові елементи такої структури: наявність національного координаційного центру, уніфікованої методичної бази критеріїв відбору, цифрової системи моніторингу та прозорої моделі взаємодії державних і недержавних суб’єктів.

ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНСТІ ФУТБОЛІСТІВ 14–15 РОКІВ

2025-10-09T12:21:35+03:00

У статті розглядаються особливості визначення показників спеціальної підготовленості футболістів віком 14–15 років на основі комплексного тестування фізичних, технічних та нейродинамічних функцій. Метою дослідження було оцінити рівень спеціальної підготовленості юних футболістів за групами тестових методик, адаптованих до сучасних вимог тренувального процесу. Для цього було застосовано набір тестів, що включав спринт 20 м, Beep-Test, пліометричний тест, координаційні вправи, ведення м’яча різними способами, удари по воротах та передачі на точність, а також нейродинамічні показники, визначені за допомогою комп’ютерного комплексу «Діагност-1М». Особливістю вибору контрольних тестів став грунтовний аналіз сучасних наукових джерел, тенденцій роботи прогресивних футбольних академій та досвіду роботи тренерів в сьогоднішніх умовах. Отримані результати показали, що рівень фізичної і технічної підготовленості відповідає середнім нормативам для цього віку, проте нейродинамічні показники відкривають додаткові можливості для індивідуалізації тренувального процесу та підвищення адаптаційних здібностей спортсменів. Автори підкреслюють важливість комплексного підходу до оцінки підготовленості, який враховує не лише традиційні тести бігу, стрибків, ударів чи передач, а й їх модифікації, що наближені до особливостей ігрової діяльності футболіста. Зокрема, це короткі спринти, вправи зі зміною напрямку, технічні дії після навантаження, пліометричні тести та прояви нейродинамічних функцій. Підкреслено особливе значення у підготовці юних футболістів таких нейродинамічних показників як функціональна рухливість та сила нервових процесів, а також сенсомоторна реактивність. Запропоновані методики можуть бути використані тренерами для оптимізації навчально-тренувального процесу та розвитку резерву українського футболу, що має вагоме значення для підвищення конкурентоспроможності на міжнародній арені.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ПАНКРАТІОНІ

2025-10-09T12:27:02+03:00

Дослідження присвячене проблемі вивчення структури та змісту підготовки спортсменів на етапі початкової спеціалізації в панкратіоні з урахуванням специфіки їхньої тренувальної діяльності. Виділені теоретичні особливості проведення тренувального процесу в панкратіоні на етапі початкової підготовки, зокрема визначено регламентацію та зміст тренувального процесу в панкратіоні як змішаному виді спортивних єдиноборств, окреслено науково-методичне забезпечення підготовки спортсменів-початківців у панкратіоні та виокремлено структуру тренувальної діяльності в багаторічному удосконаленні спортсменів у панкратіоні. У наукових працях проблематика тренувального процесі у панкратіоні вивчена лише фрагментарно. Однак науковці, наголошують на важливості науково-обґрунтованої побудови тренувального процесу. На їхнє переконання, якісна побудова навчально-тренувального процесу повинна передбачати удосконалення спеціальних фізичних якостей, техніки (професійний та прикладний аспекти), розвиток здібностей щодо оволодіння технікою боротьби, ударів руками та ногами, удосконалення морально-вольових якостей, разом із тим, останні зміни правил підсилюють потребу наукового обґрунтування структури і змісту системи підготовки на окремих етапах багаторічного удосконалення в панкратіоні.Узагальнення результатів наукових досліджень показує, що основним аспектом системи підготовки юних панкратіастів є розвиток фізичних якостей з урахуванням вікових особливостей. Виявлено, що для досягнення високих результатів на початковому етапі навчання необхідно приділити увагу основам технічної підготовки, особливо оволодінню технічними навичками та прийомами, необхідними у панкратіоні. Завдання, які стоять перед спортсменом і тренером, визначаються не лише вдосконаленням наявних прийомів, але й освоєнням нових засобів, необхідних для вирішення конкретних техніко-тактичних завдань. Ці висновки підкреслюють важливість систематизованого підходу до підготовки юних панкратіастів, що враховує їх вікові та індивідуальні особливості, здійснюючи гармонійний розвиток фізичних, технічних та тактичних навичок.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СТАН РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ

2025-10-09T12:33:53+03:00

У статті комплексно проаналізовано особливості психічного розвитку учнів із порушенням слуху та з’ясовано їхній вплив на стан рухової активності. Зауважено, що порушення слуху є серйозним сенсорним дефектом, який впливає не лише на мовленнєвий розвиток дитини, а й на формування її психіки, соціальної адаптації та рухової активності. В учнів із порушенням слуху спостерігаються специфічні особливості психічного розвитку, серед яких сповільнене формування мовлення, обмеження обсягу пасивного й активного словника, труднощі в комунікації, а також зниження пізнавальної активності. Обмежене слухове сприймання ускладнює процеси пізнання навколишнього світу, що також призводить до відставання у розвитку таких психічних функцій, як-от: увага, пам’ять, мислення та емоційно-вольова сфера. Ці порушення мають безпосередній вплив на рухову сферу учнів. Дослідження свідчать, що учні з порушенням слуху мають знижену координацію рухів, слабшу рівновагу, уповільнене формування просторових уявлень та меншу витривалість проти нормально чуючих однолітків. Через труднощі в засвоєнні інструкцій та обмежене спілкування з однолітками такі учні часто проявляють нижчу ініціативу в руховій активності та меншу участь у колективних формах фізичних вправ, ніж діти зі звичайним слухом. Науково обґрунтовані підходи до організації фізичного виховання мають враховувати як психічні, так і фізіологічні особливості таких учнів. Отже, рухова активність є ключовим фактором гармонійного психофізичного розвитку учнів із порушенням слуху. Психологічні особливості учнів із порушенням слуху формуються під впливом сенсорної депривації, мовленнєвого дефіциту та соціальних бар’єрів. Однак за правильної педагогічної та психологічної підтримки учні з порушенням слуху здатні успішно розвиватися фізично та навчатися. Необхідно таким дітям забезпечувати адаптоване навчальне середовище, доступ до жестової мови, використання візуальних матеріалів та розвиток альтернативних способів комунікації.