Олімпійський та паралімпійський спорт

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

2025-04-28T10:12:35+03:00

У статті розглянуто ефективність впровадження організаційно-методичних рекомендацій щодо розвитку фізичних якостей та підвищення рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи засобами фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. Проведені дослідження та передовий педагогічний досвід, описаний у науковій літературі, показують, що основними причинами неефективності фізичного виховання в дистанційному навчанні є низька цифрова грамотність та володіння технологіями дистанційного навчання вчителя, відсутність у дітей мотивації до навчання та складність навчатися вдома; несвідоме ставлення учасників навчально-виховного процесу (батьків, учнів, деяких учителів) до фізичного виховання; технічні питання. Мета дослідження – проаналізувати та перевірити ефективність організаційно-методичних рекомендацій щодо розвитку фізичних якостей та підвищення рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи засобами фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. Розроблено організаційно-методичні рекомендації щодо покращення фізичної підготовленості, зокрема розвитку основних фізичних якостей (сила, швидкість, гнучкість, витривалість, спритність) та рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи в умовах онлайн за допомогою впровадження новітніх інформаційних технологій на уроці фізичної культури.У ході проведення формувального педагогічного експерименту з метою перевірки ефективності впровадження організаційно-методичних рекомендацій на покращення фізичної підготовки дітей початкової школи в умовах дистанційного навчання впродовж експерименту в першому та другому класах було проведено тестування з розвитку основних фізичних якостей для визначення рівня фізичного розвитку дітей. Аналіз отриманих результатів дослідження свідчить, що зміни показників фізичної підготовленості та рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи в умовах дистанційного навчання експериментальної групи порівняно з дітьми контрольної групи мають високий рівень статистичної значущості.

СИЛОВИЙ ФІТНЕС ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОЄМОЦІЙНОГО СТАНУ ЗДОБУВАЧІВ ЗВО

2025-04-28T10:16:45+03:00

У статті розглянуто вплив занять силовим фітнесом на психоемоційний стан студенток ЗВО на заняттях з фізичної культури і спорту. Показано, що силовий фітнес має високу емоційну складову та широкий арсенал рухової активності, а також чинить позитивний вплив на відновлення функціонального й психічного стану студентської молоді. Мета дослідження.Дослідити влив занять силовим фітнесом на психоемоційний стан студенток закладів вищої освіти. Матеріал і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувались наступні методи: теоретичні; емпіричні; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь студентки 1-2 курсів, віком 17–19 років. Студентки були поділені на дві групи: КГ – контрольна група (n=43) та ЕГ – експериментальна група (n=45). Контрольна група займалася за загальноприйнятою програмою з фізичної культури, а експериментальна група займалася на заняттях силовим фітнесом. Заняття проводилися два рази на тиждень, протягом 8 місяців. Результати. Отримані результати студенток контрольної та експериментальної груп до початку формуючого експерименту показали,що показники домінуючого психічного стану (ДС–8) були майже однакові, при відсутності достовірних (р>0,05) відмінностей. Після проведення формуючого експерименту аналіз динаміки показників домінуючого психічного стану (ДС-8) виявив позитивні зміни в обох досліджуваних групах. У студенток контрольної групи відмічені незначні недостовірні (р>0,05) зміни. У студенток експериментальної групи спостерігалося істотне достовірне (р<0,05–<0,01) покращення усіх досліджуваних показників. Висновки. Підводячи підсумок впливу занять силовим фітнесом на психоемоційну сферу студенток закладу вищої освіти, можна констатувати, що застосування засобів силового фітнесу на заняттях з фізичної культури і спорту викликає більш позитивні зміни в психіці, формує стійкий, бадьорий, активний стан, сприяє формуванню позитивних емоцій та забезпечує високу самооцінку дівчат.

АКТИВНИЙ ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ СПРИТНОСТІ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

2025-04-28T10:22:18+03:00

У дослідженні акцентовано увагу на актуальності вдосконалення фізичних якостей учнів середнього шкільного віку шляхом впровадження позакласних занять із фізичної культури для учнів 7-8 класів із використанням засобів активного туризму. Особливу увагу приділено аналізу фізичної підготовленості школярів, зокрема розвитку їхньої спритності, як важливої складової загальної фізичної підготовки. Вивчено специфіку застосування активного туризму у фізичному вихованні учнів і використано ці дані як основу для розробки програми позакласних занять.У роботі представлено теоретичне обґрунтування ефективності розробленої програми активного туризму, спрямованої на всебічний фізичний розвиток, із акцентом на покращення показників спритності учнів середнього шкільного віку. Зокрема, детально розглянуто особливості методичного підходу, який поєднує фізичні вправи та туристичні активності, що сприяють підвищенню мотивації до занять і кращому засвоєнню рухових навичок.Ефективність розробленої програми оцінювалася на основі порівняльного аналізу показників фізичної підготовленості учнів 7-8 класів контрольної та експериментальної груп на початковому і завершальному етапах педагогічного експерименту.Результати експерименту підтвердили суттєве покращення показників фізичної підготовленості, зокрема спритності, у школярів, які брали участь у заняттях за програмою активного туризму. Отримані дані доводять, що впровадження елементів активного туризму у позакласні заняття з фізичної культури є дієвим засобом підвищення фізичної активності та вдосконалення моторних якостей учнів середнього шкільного віку.Таким чином, використання активного туризму як складової позакласних занять із фізичної культури для учнів 7-8 класів є ефективним підходом для вдосконалення їхньої фізичної підготовленості, зокрема спритності.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОЦІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

2025-04-28T10:25:52+03:00

У статті розглянуто використання та впровадження цифрових технологій у навчальний процес на уроках фізичної культури в умовах Нової української школи (НУШ). Змінювані освітні стандарти та сучасні тенденції цифровізації навчання вимагають пошуку нових підходів до організації уроків, спрямованих на підвищення мотивації учнів, покращення якості навчання та моніторингу фізичної активності.Проведений аналіз наукової літератури, щодо дослідження ефективних цифрових технологій, визначив, що для підвищення якості проведення уроків фізичної культури можна використовувати мобільні додатки для відстеження фізичної активності (наприклад, google fit, myfitnesspal, adidas running), що дозволяють учням контролювати кількість пройдених кроків, витрачені калорії та рівень фізичного навантаження. Фітнес-браслети та розумні годинники, які забезпечують індивідуальний контроль частоти серцевих скорочень учнів. Інтерактивні платформи та відеоуроки (youtube, fiton, nike training club), що допомагають урізноманітнити навчальний процес, демонструючи правильну техніку виконання вправ. Віртуальна та доповнена реальність, які дозволяють проводити інтерактивні заняття та моделювати урок фізичної культури. Онлайн-щоденники фізичної активності, що допомагають вчителю ефективно оцінювати успішність учнів та аналізувати їхню фізичну підготовку.Дослідження підтверджує, що використання цифрових технологій на уроках фізичної культури сприяє підвищенню зацікавленості школярів у фізичній активності, індивідуалізації навчального процесу та формування здорового способу життя. Інтеграція таких технологій забезпечує нові можливості для оцінки та корекції фізичних, технічних, тактичних умінь та навичок учнів, а також для організації дистанційного навчання. Інтеграція цих інновацій узгоджується з концептуальними засадами Нової української школи, що спрямована на формування всебічно розвиненої особистості з високим рівнем фізичного розвитку.Проте досягнення максимального ефекту можливе за умови володіння педагогом інформаційними та інтерактивними технологіями в освітньому процесі, а також забезпечення належного рівня матеріально-технічної бази.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ПОЛІТИКИ ЄС У СФЕРІ СПОРТУ

2025-04-28T10:30:44+03:00

У статті проведений комплексний аналіз засад та пріоритетів політики ЄС у сфері спорту з акцентом на взаємозв’язок спорту з соціально-економічною, інноваційної та оздоровчою складовими, проведено дослідження ініціатив та проектів, які популяризують спорт і здоровий спосіб життя, та окреслено діючі інструменти фінансування проектів у сфері спорту в ЄС. Розглянуто передові практики країн ЄС щодо подолання кризи та можливості її подолання шляхом використання цифрових інструментів, як ілюстрацію того, як зовнішні обмеження призвели до позитивних змін та інновацій. У статті висвітлено напрямки політики ЄС у сфері фізичної культури ті спорту шляхом активної підтримки та заохочення заходів для занять дітей (включаючи дітей з інвалідністю) фізичною активністю з метою запобігання проблемам зі здоров'ям і розвитком. Акцентовано увагу на важливості навчання руховим навичкам, фізичній та спортивній активності в школах і спортивних організаціях. Виокремлено основні пріоритетні напрямки розвитку політики у сфері спорту ЄС, зокрема, можливості програми Еразмус+ Жана Моне, а також асоціювання спортивних пілотних проектів у закладах вищої освіти України та інших соціальних сферах. Зауважено, що Україна системно прагне налагодження взаємодії та вивчення досвіду ЄС і активно долучається до запропонованих освітніх та оздоровчих ініціатив на усіх рівнях державних програм та соціальних проєктів. Проаналізовано ефективність діючих пілотних проектів, асоційованих Міністерством молоді та спорту України. Зокрема, окреслено напрямки реалізації проєкту Еразмус+ «Jean Monnet Module EUSport/EU Sport Policy» (Модуль Жана Моне «Політика ЄС у сфері спорту») (2023-2026 рр.) у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.Cтаттю підготовлено в межах проєкту Центр Досконалості Жана Моне «Волинський центр європейських студій: зелене і безпечне сусідство» програми Європейського Союзу ERASMUS+ (№101085647-VCES-ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH).

КЛАСИФІКАЦІЯ НАПРЯМІВ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ОЛІМПІЙСЬКИХ АКАДЕМІЙ РІЗНИХ КРАЇН СВІТУ

2025-04-28T10:50:30+03:00

У статті вказується про класифікацію напрямів діяльності національних олімпійських академій різних країн світу. Одним з важливих напрямів діяльності Міжнародного олімпійського комітету й Національних олімпійських комітетів є пропаганда ідей олімпізму, популяризація знань про олімпійський рух, історію Олімпійських ігор стародавньої Греції та сучасності; органічне поєднання освітніх й виховних завдань виховання дітей і молоді в процесі фізичного виховання.Вибирали методи експерименту, виходячи з необхідності реалізації даних напрямків із врахуванням специфіки об’єкту й предмету дослідження. Для вирішення поставлених завдань та з метою забезпечення наукової достовірності результатів дослідження в роботі нами був використаний достатньо широкий спектр загальнонаукових та історичних методів дослідження: Використовувались наступні методи досліджень: аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет; аналіз документальних й архівних матеріалів; метод абстрагування; методи порівняння та класифікації; методи математичної статистики.В структурі олімпійського руху на міжнародному рівні реалізацією програм олімпійської освіти молоді в дусі ідей Олімпізму покладено на Міжнародну олімпійську академію, Національні олімпійські академії, Національні федерації з видів спорту, закладів освіти всіх рівнів та інші організації.Потреба олімпійської освіти для розвитку олімпійського руху, всього суспільства способом гуманізації визнані сьогодні по всьому світу. Підтвердження цьому – численні наукові дослідження, присвячені аналізу різноманітних аспектів олімпійського руху та олімпійської освіти.На сьогоднішній день детально обґрунтовано соціальну значущість олімпійського руху та безперечну рівноцінність освітньо-виховних завдань спорту, проте бракує відповідних досліджень щодо ролі й місця олімпійської освіти в системі діяльності Міжнародної олімпійської академії та Національних олімпійських академій, що в значній мірі знижує рівень олімпійського руху. Виникає нагальна потреба розширення галузі олімпійської освіти, вивчення олімпійських ідеалів які є своєрідною базою для олімпійського руху.Незважаючи на існуючі публікації, питання вивчення стосовно класифікації напрямів діяльності національних олімпійських академій різних країн світу залишається актуальним питанням наукових досліджень й практично значущою проблемою.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2025-04-28T11:06:08+03:00

У статті розглянуто теоретичні засади розвитку рухових якостей дітей молодшого шкільного віку на уроках фізичної культури. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю пошуку ефективних методів і підходів до фізичного виховання, спрямованих на гармонійний розвиток дитини, формування її рухових навичок та загального фізичного здоров’я. Молодший шкільний вік визнається ключовим етапом у становленні рухових якостей, оскільки саме в цей період відбувається активний розвиток опорно-рухового апарату, нервової системи та координаційних здібностей. У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення рухових якостей, серед яких виділяють швидкість, силу, витривалість, гнучкість та координацію.Особливу увагу приділено психофізіологічним особливостям дітей молодшого шкільного віку, які впливають на процес навчання руховим діям. Визначено, що розвиток рухових якостей має базуватися на принципах індивідуалізації, доступності, систематичності та послідовності, що забезпечує ефективне засвоєння рухових навичок та формування позитивного ставлення до фізичної активності.Автори статті пропонують комплекс педагогічних умов, спрямованих на оптимізацію процесу розвитку рухових якостей.Серед них: використання ігрових методів навчання, застосування диференційованого підходу до кожного учня, інтеграція різноманітних форм рухової активності (ігри, естафети, вправи на координацію тощо). Особливий акцент робиться на важливості створення мотиваційного середовища, яке стимулює дітей молодшого шкільного віку до активного включення в рухову діяльність. Стаття також містить рекомендації щодо організації уроків фізичної культури, які сприяють розвитку рухових якостей дітей. Важливим аспектом є використання інноваційних технологій, таких як мультимедійні засоби, для підвищення інтересу дітей молодшого шкільного віку до фізичної активності.Результати дослідження можуть бути корисними для вчителів фізичної культури, методистів та науковців, які займаються проблемами фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Стаття підкреслює необхідність подальших досліджень у цій галузі для розробки нових методик та підходів, що забезпечать всебічний розвиток рухових якостей учнів початкових класів.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗДОРОВ'Я ТА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

2025-04-28T11:12:59+03:00

У статті розглядаються основні шляхи підвищення рівня здоров’я та фізичної підготовленості учнівської молоді, що включають комплексний підхід до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності в закладах загальної середньої освіти. Автори акцентують увагу на необхідності інтеграції сучасних методик фізичного виховання, які враховують інтереси та фізичні можливості учнів. Серед таких підходів виділяються: використання інтерактивних методів навчання, впровадження ігрових та змагальних елементів, а також індивідуалізація навчальних програм. Важливим питанням є мотивація учнівської молоді до регулярних фізичних навантажень через створення позитивного середовища для занять спортом.Власне окрема увага приділяється розвитку позаурочної фізкультурно-оздоровчої діяльності, зокрема організації спортивних секцій, туристичних походів, фізкультурно-масових заходів, які сприяють не лише покращенню фізичної підготовленості, а й розвитку комунікативних навичок та соціальної активності учнівської молоді. Важливим чинником успіху є залучення родини до процесу фізичного виховання, оскільки сімейні традиції здорового способу життя значно впливають на формування відповідних звичок у дітей та підлітків.У статті підкреслюється значення медико-профілактичних заходів, спрямованих на попередження захворювань та підтримку оптимального рівня фізичного стану учнів. Регулярні медичні огляди, діагностика фізичного розвитку та корекція навантажень відповідно до стану здоров’я є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я молоді. Також автори обґрунтовують необхідність підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сфері фізичного виховання, що дозволить ефективно впроваджувати сучасні підходи до організації фізкультурно-оздоровчої роботи. Важливим є забезпечення закладів загальної середньої освіти сучасним спортивним інвентарем та створення відповідних умов для занять фізичною культурою.Підвищення рівня здоров’я та фізичної підготовленості учнівської молоді є багатоаспектним завданням, яке вимагає спільних зусиль педагогічних колективів, медичних працівників, батьків та самих учнів. Реалізація запропонованих шляхів дозволить не лише покращити фізичний стан учнівської молоді, а й сприятиме формуванню ціннісного ставлення до здоров’я як основи успішного життя.

РОЗВИТОК ШВИДКІСНИХ ЯКОСТЕЙ У ХЛОПЦІВ 11-12 РОКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ НАСТІЛЬНИМ ТЕНІСОМ

2025-04-28T11:16:59+03:00

Настільний теніс є одним з найпоширеніших та найдоступніших видів спорту, який цікавить та залучає людей різного віку, різної статі та різного рівня фізичної підготовки. Настільний теніс включає різноманітні елементи, що сприяють розвитку різних фізичних та психічних характеристик, що особливо важливо для дітей.Настільний теніс – це гра, де гравець повинен швидко реагувати на рух м'яча та дії опонента. Вищий рівень реакції і швидкість рухів призводить до кращого контролю над грою та більшої точності ударів. Для гри в настільний теніс, діти повинні мати розвинуті рухові навички. Гра в настільний теніс характеризується як рухова діяльність у змінних умовах, де виконання рухових дій з різною швидкістю м'язової роботи відбувається при інтенсивній обробці значного обсягу сенсорної інформації.Крім того, характерним є поєднання активних швидкісних дій з короткими періодами відпочинку.Технічна підготовка в настільному тенісі впливає на розвиток швидкісних якостей через покращену координацію рухів, реакційну швидкість, використання сили, точність та стійкість. Ці аспекти допомагають спортсменам досягти більш високого рівня гри та підвищити їх здатність до швидкого та ефективного виконання дій на столі.Фізіологічні особливості розвитку швидкісних якостей у дітей молодшого підліткового віку (11-12 років) вимагають специфічного підходу до навчально-тренувального процесу. При роботі з даною віковою групою варто звертати увагу на індивідуальні особливості дітей, стан їхнього здоров’я, їх інтерес до занять та мотивацію.Опираючись на дослідження науковців, аналіз наукової літератури була розроблена та експериментально перевірена програма розвитку швидкісних якостей у хлопців 11-12 років, які займаються настільним тенісом.

ІСТОРИЧНІ ПРОЛЕГОМЕНИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ГІМНАСТИКИ

2025-04-28T11:19:58+03:00

Останнім часом, почала прогресувати активність і зацікавленість широкого кола молоді заняттями різними видами масового спорту та рухової активності з метою відпочинку та відновленню працездатності, для забезпечення ефективного та релевантного рівня фізичної підготовленості та адекватного стану індивідуального здоров’я. Урбанізація і глобалізація процесів розвитку сучасного суспільства, призвели до активних пошуків людством інноваційних фізкультурно-оздоровчих систем, які б вирішували, указану проблематику. Під дію такої активності потрапила і гімнастика, яка за доби Античності, Середньовіччя та епоху Просвітництва виконувала загальноосвітні функції – формування фізичного та інтелектуального розвитку; у Нові часи набула статусу виду спорту і у теперішній час продовжує розвиватися у напрямку забезпечення здоров’я нинішнього населення у різних країнах земної кулі. У даній науковій статті, представлений матеріал аналізу авторським колективом науково-методичної літератури щодо історичних чинників розвитку, становлення та подальших перспектив гімнастики як олімпійського виду спорту та фізкультурно-оздоровчої системи. На думку науковців Античності, Середньовіччя та епохи Просвітництва, гімнастика була позитивним аспектом удосконалення фізичних якостей та рухових навичок, вона сприяла виробництву матеріальних цінностей суспільства та перетворила фізичну і естетичну природу людини. Гімнастика як навчальна дисципліна виховує, розвиває та формує спортивну і фізичну культуру майбутнього фахівця сфери фізичної культури і спорту. В Україні, гімнастика є пріоритетним видом спорту, національна збірна команда завжди виборює медалі на Олімпійських іграх. Популярність сучасних спортивної і художньої гімнастики, акробатики і аеробіки серед молоді фундаментує перспективність їх подальшого історичного розвитку.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-04-28T11:24:56+03:00

Успіх під час спортивних змагань у значній мірі залежить від емоційного статусу та настрою їх учасників. Сучасна спортивна психологія вивчає вплив психологічних факторів на спортивні звершення атлетів, а саме, як їх ментальний стан і настрій можуть детермінувати демонстрацію максимальних можливостей спортивної майстерності. На думку тренерів з різних видів одноборств, опитаних у Сумській області, успішні спортивні досягнення неможливі без налагодженої релевантної психологічної підготовки, що сприяє підвищенню мотивації, концентрації та впевненості спортсмена у власних можливостях.Психологічний настрій атлета визначається його емоційним станом, мотивацією та вірою у власні здібності демонструвати готовність до виконання змагальних настанов тренера. Позитивний настрій сприяє зосередженості на завданні, підвищує рівень енергетичного забезпечення виконання фізичного навантаження та впливає на прийняття виважених і раціональних рішень під час відповідальних стартів. У такому стані атлет готовий до подолання складнощів та демонстрації високих спортивних здобутків. Негативний настрій, натомість, може призвести до зниження мотивації, тривожності, страху перед результатом, встановленим на майбутнє змагання та помилок які зведуть нанівець усю попередню тренувальну активність атлета. Результати спортивного змагання часто залежать від того, як спортсмен контролює свої емоції та стресові ситуації. Психологія спорту навчає спортсменів технікам релаксації, візуалізації та концентрації, які допомагають підтримувати оптимальний психологічний стан. Це дозволяє атлету зберігати спокій та зосередженість навіть у складних ситуаціях, що сприяє демонстрації ним кращих результатів. Авторський колектив даної наукової статті, представив інформацію для тренерів щодо методів визначення негативних психічних станів як в лабораторних умовах так і у змагальній обстановці.

СТРУКТУРА ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ РЕСУРСІВ У ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СПОРТСМЕНІВ

2025-04-28T11:30:52+03:00

Мета – оцінити структуру застосування цифрових ресурсів у тренувальному процесі спортсменів.Методи дослідження: Проведено опитування за анкетою, яка включала питання з оцінки застосування цифрових ресурсів відповідно класифікації складеної Грабик Н. М., Грубар І. Я. (2022). Опитування проведено за допомогою хмарного середовища Google.forms. У дослідженні брали участь 29 спортсменів 18 – 29 років без урахування видів спорту, кваліфікації та територіального місця тренування протягом листопада 2024 року.Результати. Встановлено необхідність удосконалення інформаційно-цифрової компетентності спортсменів на етапі здобуття освіти: 10,34% спортсменів не користуються жодним цифровим ресурсом у своєму тренувальному процесі; 39,3% спортсменів не знають поняття «цифрової компетентності» прийнятому в освітньому процесі закладів освіти; 14,3% спортсменів оцінюють свою компетентність на низькому рівні; 63,41% спортсменів самостійно оволодівають цифровими ресурсами.Встановлено структуру застосування цифрових ресурсів у тренувальному процесі спортсменів: засоби комунікації (91,95%); прикладні програми (80%); вебсервери зі створення інтерактивних тестів, вікторин, обговорень, опитувань, навчальних ігор (46,4%); програмні застосунки для моніторингу (41,06%); системи відеоаналізу рухів і комп’ютерних комплексів-імітаторів для відстеження та фіксації рухів (22,58%).Висновки. В результаті проведеного дослідження проведено оцінку структури цифрових ресурсів у тренувальному процесі спортсменів. Подальші дослідження передбачають моніторинг структури цифрових ресурсів у тренувальному процесі спортсменів з урахуванням спортивної кваліфікації, виду спорту, умов тренування, розробка практичних рекомендацій з удосконалення освітніх програм закладів вищої освіти за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт».

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ «ГАНДБОЛ З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ»

2025-04-28T11:36:43+03:00

Стаття присвячена дослідженню критеріїв оцінки здобувачів вищої освіти Навчально-наукового інституту охорони здоров’я і спорту ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» в процесі вивчення освітнього компоненту «Гандбол з методикою викладання». У статті розглянуто актуальність проблеми оцінювання в контексті підвищення якості підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту.Мета дослідження полягає в аналізі та систематизації критеріїв оцінки, що використовуються в процесі вивчення дисципліни «Гандбол з методикою викладання», а також у визначенні їх впливу на рівень засвоєння знань та формування практичних навичок студентів. Особлива увага приділяється аналізу ефективності існуючих критеріїв та їх відповідності сучасним вимогам до підготовки фахівців.У статті проаналізовано такі критерії оцінки: оцінювання теоретичних знань (тестування, усні відповіді, реферати); практичних навичок (техніка виконання елементів гри, тактична підготовка, участь у змаганнях); методичних навичок (розробка конспектів та проведення тренувальних занять, аналіз відеоматеріалів); активності на заняттях та самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Розглянуто також вплив кожного з цих критеріїв на мотивацію студентів та їхнє ставлення до навчального процесу.Результати дослідження показали, що ефективне використання різноманітних критеріїв оцінки сприяє підвищенню якості навчання та формуванню компетентностей студентів. Особливо важливим є поєднання теоретичної та практичної оцінки, а також оцінка методичних навичок, що є ключовими для майбутніх тренерів та викладачів. Виявлено, що чіткі та зрозумілі критерії оцінки сприяють кращому розумінню студентами вимог до них та підвищенню їхньої відповідальності за результати навчання.У статті представлено рекомендації щодо вдосконалення критеріїв оцінки в дисципліні «Гандбол з методикою викладання», які можуть бути використані для підвищення ефективності навчального процесу та якості підготовки фахівців у галузі фізичної культури і спорту.

ІНТЕГРАЦІЯ СПОРТУ І МИСТЕЦТВА У ВИКЛАДАННІ ГОПАКА

2025-04-28T11:41:20+03:00

Стаття присвячена аналізу інтеграції спорту і мистецтва у викладанні Гопака – одного з основних елементів української народної танцювальної культури. Аналіз сучасної науково-методичної літератури з обраної проблематики надав можливість розглянути теоретичні основи поєднання фізичних і художніх аспектів цього танцю, що дозволяє не лише вдосконалювати фізичні якості учнів, але й формувати їхній естетичний смак, музикальність та творчий потенціал. Основна увага зосереджена на важливості комплексного підходу до навчання Гопака, який включає розвиток сили, витривалості, гнучкості, координації рухів, а також здатності виражати емоції через музику, ритм і пластику. Метою даного дослідження є аналіз і визначення ролі інтеграції спортивних та мистецьких аспектів у викладанні Гопака як ефективного засобу фізичного та естетичного розвитку учнів.Головну увагу закцентувано на педагогічних методах, що інтегрують спортивні і мистецькі елементи, які дозволяють формувати не лише фізичну підготовку, але й емоційну виразність учнів, а також сприяють їхньому творчому зростанню. Визначено, що Гопак є унікальним танцем, який поєднує фізичну майстерність з художньою виразністю, що робить його важливим засобом всебічного розвитку учнів, зокрема, через баланс між технічними та творчими завданнями. Висновки засвідчують, що інтеграції спорту і мистецтва у викладанні Гопака полягає у створенні умов для комплексного розвитку фізичних і художніх здібностей учнів. Виконання танцювальних елементів Гопака вимагає високої фізичної підготовки, але одночасно вимагає від учнів здатності виражати емоції через рух, відчувати ритм і передавати настрій через пластичні та сценічні образи. Таким чином, інтеграція двох аспектів – фізичного і художнього – є основою для формування всебічно розвиненої особистості танцюриста. Гопак як частина української культурної спадщини має великий потенціал у фізичному та естетичному вихованні, надаючи учням можливість відчути глибину традицій та інтерпретувати їх через сучасну хореографічну практику.

ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ТРЕНАЖЕРУ ALFA GRAVITY ДЛЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ ТІЛЕСНОГО ТА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я

2025-04-28T11:44:02+03:00

Останніми роками серед практиків адаптивної фізкультури спостерігається значне зростання інтересу до інноваційних тренажерів, що здатні не лише покращити фізичну форму, а й відновити ментальне здоров'я, стимулювати підсилення когнітивних функцій. Яскравий представник подібних методик – український тренажер Alfa Gravity. Цей унікальний метод поєднує тілесно-орієнтований підхід, психосоматику, лікувальну фізкультуру та фізичну реабілітацію, що дозволяє користувачам ефективно тренувати м'язи, покращувати координацію та підвищувати загальну витривалість.У статті розглянуто особливості Alfa Gravity, його переваги та вплив на здоров'я, наведені практичні рекомендації щодо використання методики, зокрема в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Дослідження базується на загально-наукових, порівняльних, пошукових та практичних методиках, включаючи багаторічний досвід тренерської діяльності у співпраці з громадськими та благодійними організаціями. Результати вказують на високу ефективність цієї методики для поліпшення самопочуття та емоційного стану, покращення постави, зміцнення та надання еластичності м’язам, ментального оздоровлення, підвищення загального тонусу.

ХОРЕОГРАФІЧНА ПІДГОТОВКА В ХУДОЖНІЙ ГІМНАСТИЦІ: ІНТЕГРАЦІЯ ТЕХНІЧНИХ І ХУДОЖНІХ АСПЕКТІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

2025-04-28T11:47:00+03:00

Стаття присвячена всебічному аналізу хореографічної підготовки в художній гімнастиці, зокрема дослідженню взаємозв’язку технічних і художніх аспектів, що сприяють розвитку спортивної майстерності. Теоретичний аналіз наукової та методичної літератури показав важливість хореографії як основи для формування виразної техніки виконання спортивних елементів і гармонійного взаємодії з предметами, що є невід’ємною частиною тренувального процесу в художній гімнастиці.Було встановлено, що ключові компоненти хореографічної підготовки: класичний екзерсис, народно-характерні танці, сучасна хореографія завдають потужного впливу на розвиток фізичних якостей, таких як гнучкість, координація, пластичність і сила.Крім того, слід звернути увагу на роль творчого підходу у створенні танцювальних композицій, які не тільки допомагають спортсменкам покращити технічну майстерність, але й значно підвищують рівень емоційної виразності на виступах. Важливим аспектом є здатність виразити характер і настрій через рух, що стає основою для створення яскравих образів, особлива увага акцентується на розвитку хореографічної виразності, що є критично важливим для командної майстерності. Узагальнення результатів наукових досліджень свідчать про те, що хореографічна підготовка в художній гімнастиці є багатогранним процесом, що охоплює не лише технічний, але й творчий розвиток спортсменок. Взаємодія технічних і художніх аспектів дозволяє значно покращити рівень майстерності, виразності та емоційної насиченості виступів. Важливість системного підходу до тренувань, поєднання фізичних і психологічних аспектів, а також творчого розвитку у співпраці з хореографом робить підготовку спортсменок більш комплексною та ефективною, що веде до високих досягнень у художній гімнастиці. Ці висновки фокусуються на фізичних тренуваннях, що інтегруються з художнім виконанням. Вагомим є вдосконалення техніки спортивних елементів, таких як обертання, стрибки, акробатичні вправи, у поєднанні з вмінням тримати рівновагу і підтримувати естетичний вигляд руху. Система тренувань повинна поєднувати фізичні й психологічні навантаження, що дозволяють досягти максимальних результатів у виступах, зберігаючи при цьому індивідуальність кожної спортсменки.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ТЕХНІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У СПОРТИВНИХ ТАНЦЯХ

2025-04-28T11:50:09+03:00

У статті розглянуто взаємозв’язок спеціальної фізичної підготовки та технічної майстерності у спортивних танцях.Сучасний танцювальний спорт динамічно розвивається, що підвищує вимоги до спортсменів не лише щодо музичності, легкості та пластичності виконання, а й до рівня їх фізичної підготовки. Ця проблема стає особливо значущою при освоєнні змагальних програм, що потребує комплексного розвитку фізичних якостей – сили, витривалості, гнучкості, координації та швидкості, які забезпечують виконання складнокоординованих танцювальних елементів з максимальною амплітудою та точністю.Було встановлено, що технічна майстерність спортсменів-танцюристів безпосередньо залежить від рівня їх фізичної підготовки, адже фізичний стан визначає можливість втілення технічно складних рухів, стрибків, обертів і підтримок. Крім того, низький рівень фізичних якостей обмежує діапазон танцювальних елементів, що негативно впливає на виступи й оцінювання суддів. Успішність у спортивних танцях неможлива без високого рівня фізичної підготовки, адже її недостатність безпосередньо впливає на технічну майстерність і, відповідно, на результати виступів. Висновки акцентують увагу на беззаперечному взаємозв’язку спеціальної фізичної підготовки та технічної майстерності у спортивних танцях. Доведено, що ретельно спланований тренувальний процес гармонійно поєднує загально-фізичні та спеціальні вправи, сприяє формуванню витривалих, сильних, гнучких і технічно обізнаних танцюристів. Комплексний підхід до підготовки дозволяє не лише підвищити рівень фізичних якостей, а й вдосконалити ритміку, координацію рухів та музикальність спортсменів. Саме така збалансована підготовка є запорукою успішних виступів і стабільного спортивного зростання танцюристів.

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА СТОМЛЕННЯ У ЛЕГКОАТЛЕТІВ: ПРИЧИНИ, МЕХАНІЗМИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ

2025-04-28T11:53:17+03:00

У статті розглядаються фізіологічні основи стомлення легкоатлетів, його причини, механізми виникнення та особливості прояву під час фізичних навантажень. Проаналізовано роль центральної нервової системи, енергетичного обміну, м'язових структур та серцево-судинної системи у формуванні стомлення.Біологічна роль стомлення, як невід’ємного елементу спортивної діяльності, полягає у своєчасному захисті організму від виснаження при тривалій або напруженій м’язовій роботі. Існує наступні фази стомлення: початкове стомлення, компенсоване стомлення, декомпенсоване стомлення. Розрізняють також гостре та хронічне, загальне та локальне, приховане (компенсується) і явне (некомпенсується) стомлення.Універсальним механізмом, що оберігає нервову систему а через неї і всі органи та тканини від виснаження є гальмування Патологічний стан організму, який характеризується постійним відчуттям втоми, млявістю, порушенням сну та апетіту, больовими відчуттями у різних частинах тіла називається перевтомою.При недотриманні раціональної організації навчально-тренувального процесу може розвинутися перетренування – захворювання, що виникає в зв’язку з перенапруженням ЦНС у спортсмена. При правильно побудованому тренувальному процесі в організмі розвивається стан тренованості, в основі якого лежать механізми термінової та довготривалої адаптації до фізичних навантажень. Попередження та ліквідація перетренованості та перевтоми полягає в зниженні обсягу та інтенсивності фізичного навантаження, використанні активного відпочинку, застосуванні спеціальних відновлювальних засобів. Вірне планування навчально-тренувальних занять допомагає ефективно використовувати стомлення як елемент прогресу. Розуміння механізмів стомлення дозволяє легкоатлетам уникати небезпечних станів і підтримувати високий рівень роботоздатності.

СИНЕРГІЯ РУХУ І РИТМУ: РОЛЬ МУЗИКИ У ФІТНЕС-ТРЕНУВАННЯХ

2025-04-28T11:58:57+03:00

У статті досліджується роль музики у різних аспектах фітнес-тренувань, зокрема її вплив на фізіологічний і психологічний стан, мотивацію, координацію рухів та ефективність виконання вправ. Розглядаються механізми взаємодії між ритмом музики та рухами, а також аналізується вплив різних музичних жанрів на різні типи тренувань.Музика є важливим компонентом сучасних фітнес-програм, оскільки вона здатна покращувати якість виконання вправ, мотивацію та загальну ефективність тренувань. Ритм і темп музики впливають на рівень фізичної активності, координацію рухів, а також допомагають зменшити відчуття втоми. Стаття досліджує механізми взаємодії між музикою та фізичною активністю, аналізує вплив різних музичних жанрів на психоемоційний стан і фізичну витривалість. Особлива увага приділяється використанню музики у групових заняттях, таких як аеробіка, танцювальні тренування та йога, а також індивідуальних програмах. Розглядаються рекомендації щодо підбору музичного супроводу для різних типів тренувань залежно від їх мети та інтенсивності. Музика є потужним інструментом, що може суттєво підвищити ефективність фітнес-тренувань. Її правильне використання сприяє досягненню кращих результатів, покращенню настрою та загального самопочуття. Завдяки своїй універсальності музика допомагає зробити тренування не лише корисними, але й приємними. Музика не лише підтримує фізичну активність, але й виступає важливим інструментом для регуляції біологічних і психологічних процесів під час тренувань. Чіткий ритм музики допомагає спортсменам зосереджуватися на виконанні вправ, зменшуючи вплив зовнішніх відволікаючих факторів. Це важливо як для професійних спортсменів, так і для любителів, які прагнуть підвищити якість своїх тренувань. Використання музики в спортивно-методичній роботі – це більше ніж тренд; це стратегічний інструмент, який гармонійно поєднує фізичні зусилля з емоційним піднесенням. Фітнес-тренування у поєднанні з музикою створюють ідеальну синергію руху і ритму, яка сприяє не лише фізичному розвитку, але й емоційному задоволенню.

ЗНАННЯ ПРО ГЛІКЕМІЧНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ

2025-04-28T12:07:36+03:00

Одним з важливих параметрів, що впливає на процеси енергетичного забезпечення під час фізичних вправ, є глікемічний індекс (ГІ) продуктів харчування. Знання про ГІ є важливим для майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, оскільки дозволяє оптимізувати харчування для покращення результатів, відновлення після навантажень та підтримки загального здоров’я атлетів і осіб, що займаються фізичними вправами з оздоровчими цілями.Метою дослідження є актуалізація знань про ГІ у процесі формування освітнього компоненту «Спортивне харчування» у освітніх програмах для підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту.Методологія. Теоретичні основи фізіології, біохімії та гігієни харчування. Основи раціонального та збалансованого харчування.Завдання дослідження: вивчення та аналіз наукової літератури щодо наявних даних про ГІ; інтеграція матеріалів для підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту під час формування освітнього компоненту «Спортивне харчування» у процесі його моделювання.Матеріали та методи. Метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової літератури, моделювання.Наукова новизна дослідження полягає у узагальненні та актуалізації знань про глікемічний індекс у процесі моделювання освітнього компоненту «Спортивне харчування».Висновки. Знання про ГІ є необхідним для майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, оскільки це допомагає не лише покращити фізичну працездатність атлетів, але й підтримувати їхнє здоров’я. Врахування ГІ продуктів у складі харчування сприяє оптимальному використанню енергії, відновленню після тренувань і забезпеченню розвитку витривалості. Враховуючи це, важливо інтегрувати навчання про ГІ в освітні програми підготовки фахівців у освітньому компоненті «Спортивне харчування».

РОЛЬ КОМАНДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ДОСЯГНЕННІ ВИСОКИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У СИЛОВИХ ВИДАХ СПОРТУ

2025-04-28T12:15:19+03:00

У статті досліджується значення командної взаємодії у процесі досягнення високих спортивних результатів у силових видах спорту. Аналізуються основні фактори, що впливають на ефективність взаємодії між спортсменами, тренерами та іншими членами команди, зокрема комунікація, мотивація, психологічна підтримка та спільні цінності. Виокремлено психологічні аспекти, такі як згуртованість команди, довіра між її членами та управління конфліктними ситуаціями.Особливу увагу приділено впливу тренера як лідера, який сприяє створенню позитивного мікроклімату та стимулює досягнення командою високих результатів. Зроблено висновок, що оптимізація командної взаємодії є критично важливою для розвитку особистісного потенціалу спортсменів і підвищення загальної ефективності підготовки. Отримані результати можуть бути використані для розробки практичних рекомендацій для тренерів та спортивних менеджерів у сфері силових видів спорту.Розкрито психологічні аспекти командної взаємодії, такі як згуртованість, вирішення конфліктів та створення позитивного мікроклімату. Особливу увагу приділено ролі тренера як лідера, який сприяє гармонійному функціонуванню команди. На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що вдосконалення механізмів командної взаємодії є важливим чинником підвищення ефективності підготовки спортсменів. Успіх у спортивній діяльності залежить не лише від фізичних і технічних характеристик спортсмена, але й від міжособистісної взаємодії всередині команди. Взаєморозуміння, згуртованість, підтримка з боку тренера та партнерів по команді створюють сприятливе середовище для розвитку особистого потенціалу кожного члена команди.Водночас конфлікти, недостатня координація дій чи низький рівень комунікації можуть суттєво знижувати ефективність тренувального процесу та негативно впливати на результати. Наукові дослідження свідчать, що такі чинники, як емоційна підтримка, довіра, ефективне управління конфліктами та спільні цінності, є ключовими елементами успішної командної взаємодії. Однак на практиці ці аспекти часто ігноруються, що знижує потенціал команди у досягненні високих результатів.

ФІЗИЧНА РОБОТОЗДАТНІСТЬ ЛЕГКОАТЛЕТІВ: ПОНЯТТЯ ТА КЛЮЧОВІ ФАКТОРИ ВИЗНАЧЕННЯ

2025-04-28T12:19:52+03:00

У статті розглянуто поняття фізичної роботоздатності легкоатлетів, яка є важливим критерієм ефективності їхньої спортивної діяльності. За переважаючим вкладом різних шляхів ресинтезу АТФ фізичну роботоздатність диференціюють на три види: аеробну, анаеробну, фізичну роботоздатність зі змішаним типом енергозабезпечення. У процесі спортивної діяльності роботоздатність визначається впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників, які діляться на наступні групи: максимальна величина енергообміну; узгодженість діяльності м’язового апарату, нервової та ендокринної систем; психологічна складова: воля, мотивація, самоконтроль, емоційна стійкість та здатність до концентрації; соціальна складова: умови місць занять, умови проживання, харчування та ін.Проаналізовано ключові фактори, що визначають фізичну роботоздатність, серед яких: рівень фізичної підготовки, функціональний стан організму, енергетичний потенціал, технічна майстерність, психологічна готовність і зовнішні умови.Фізична роботоздатність формується взаємодією цих факторів, які впливають на здатність спортсменів виконувати тривалі й інтенсивні фізичні навантаження.Динаміка роботоздатності характеризується відповідними фазами: фаза мобілізаці, фаза впрацьовування, фаза гіперкомпенсації, фаза оптимальної роботоздатності, фаза субкомпенсації, фаза декомпенсації, фаза зриву (стомлення). Тривалість і вираженість зазначених фаз залежить від багатьох факторів (вік, характер роботи, організація діяльності, тип вищої нервової діяльності, досвід спортивної діяльності, мотивація та ін.).Всі методики дослідження прямих показників роботоздатності спортсменів поділяються на кількісні (метри, секунди, кілограми, очки та ін.), якісні (надійність і точність виконання конкретних фізичних вправ) і комбіновані (поряд із продуктивністю оцінюється надійність і точність спортивної діяльності). До непрямих критеріїв роботоздатності відносять різні клініко-фізіологічні, біохімічні та психофізіологічні показники, що характеризують зміни функцій організму у процесі роботи.Дослідження фізичної роботоздатності у підготовці легкоатлетів дозволяє оптимізувати тренувальний процес, підвищити спортивні результати та зменшити ризик травм.

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИК ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ У ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ

2025-04-28T12:22:51+03:00

Фізична підготовка є одним із ключових компонентів тренувального процесу у футболі, оскільки вона забезпечує розвиток основних фізичних якостей, необхідних для успішної участі у змаганнях. Витривалість, сила, швидкість, координація та гнучкість є основою ефективної гри у футбол, і їхній розвиток має відбуватися відповідно до вікових, фізіологічних та психологічних особливостей юних спортсменів. Особливе значення має правильне планування тренувального процесу, що враховує не лише фізичні можливості гравців, а й їхній рівень мотивації, психоемоційний стан та індивідуальні характеристики.Юні футболісти проходять через різні етапи фізичного, психічного та соціального розвитку, що робить неможливим застосування однакових тренувальних програм для всіх вікових категорій. Недостатня адаптація навантажень до фізіологічних можливостей дітей та підлітків може призвести до перевантажень, травм або передчасного виснаження, що негативно впливає на спортивний прогрес та загальний рівень мотивації спортсменів. Саме тому важливим аспектом є розробка та впровадження науково обґрунтованих методик фізичної підготовки, які дозволяють не лише розвивати необхідні фізичні якості, а й запобігати перевтомі та травматизму.Дана стаття присвячена аналізу наукової літератури та огляду сучасних методик фізичної підготовки у дитячо-юнацькому футболі, зокрема методів, що застосовуються у передзмагальний період. Розглядаються основні концепції та підходи до розвитку фізичних якостей юних футболістів, їхній вплив на загальну ефективність тренувального процесу, а також рівень адаптації до змагальної діяльності. Окрему увагу приділено сучасним тенденціям у підготовці спортсменів, зокрема використанню ігрових методик, функціонального тренінгу, високоінтенсивних інтервальних тренувань та методів, що поєднують фізичний і тактичний розвиток.Аналіз наукових досліджень демонструє, що оптимальна фізична підготовка юних футболістів базується на комплексному підході, що включає поступове збільшення навантаження, індивідуалізацію тренувального процесу та контроль відновлення.Крім того, важливу роль відіграє поєднання традиційних методів підготовки з новітніми технологіями моніторингу фізичного стану спортсменів, що дозволяє коригувати навантаження відповідно до їхніх індивідуальних особливостей.Таким чином, стаття містить детальний аналіз існуючих методик фізичної підготовки юних футболістів, їхні переваги та недоліки, а також пропонує рекомендації щодо впровадження ефективних програм підготовки у тренувальний процес дитячо-юнацьких футбольних команд.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК У ВІЛЬНОЇ БОРОТЬБІ

2025-04-28T12:27:16+03:00

Вільна боротьба є одним із найдавніших і найпопулярніших видів єдиноборств, що входить до програми Олімпійських ігор та інших престижних міжнародних змагань. Цей вид спорту вимагає від атлетів високої фізичної підготовленості, відмінної координації, витривалості, сили та швидкості реакції. Аналіз змагальної діяльності чоловіків і жінок у вільній боротьбі дозволяє визначити ключові особливості ведення сутичок, оцінити ефективність техніко-тактичних дій, а також розробити більш точні та дієві програми підготовки спортсменів. Дослідження таких аспектів є важливим для тренерів, які прагнуть підвищити результативність своїх вихованців, а також для спортивних аналітиків, які займаються вивченням тенденцій розвитку вільної боротьби, як виду спорту. Метою даного дослідження є проведення порівняльного аналізу показників змагальної діяльності чоловіків і жінок у вільній боротьбі. Було проведено аналіз протоколів і відеозаписів Кубка України 2024 року з вільної боротьби серед дорослих. Всього проаналізовано 151 сутичку: чоловіки (n=97) і жінки (n=54). Проведені дослідження вказують на деякі схожості та відмінності у показниках змагальної діяльності борців та борчинь вільного стилю. Визначено, що найбільш виконуваними прийомами борців та борчинь були: в партері – перевороти накатом, в стійці – проходи в ноги та звалювання. Кількість набраних балів більша в стійці, ніж в партері та технічних балів більш, ніж нетехнічних, як у борців, так у борчинь. Найбільша кількість набраних балів припадає на першу хвилину сутички (у борців – 23,18% від всіх набраних балів, у борчинь – 39,28%). Варто відзначити, що кількість набраних балів зменшується з кожної хвилини сутички і у борців, і у борчинь. Це можливо пояснити, що перші хвилини є важливими в досягнення перемоги в сутички. Середня кількість набраних балів в сутички достовірно вище (p<0,05) у борців (9,34 балів), чим у борчинь (8,20 балів). А індекс успіху найбільший у борчинь (2,48), ніж у борців (2,19), але ця різниця недостовірна (p>0,05). Отримані результати допоможуть тренерам оптимізувати тренувальний процес борців і борчинь вільного стилю.

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ФУТБОЛІСТІВ-ПОЧАТКІВЦІВ НА ЕТАПІ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

2025-04-28T12:32:12+03:00

У даній статті вказується, що в Україні щороку з’являється все більше спортивних секцій, зокрема футбольних. Незважаючи на непросту епідеміологічну ситуацію попередніх років, постійні карантини та три роки війни, дитячі спортивні секції відкривають свої двері для все більшої кількості відвідувачів. Фізичному розвитку та фізичній підготовленості підлітків відводиться особлива роль. Заняття рухливою активністю вивчалося відомими вченими протягом попередніх десятиліть, але зараз вимагає нового та особливого підходу. Обираючи спортсменів-школярів до футбольного клубу, а згодом до участі у змаганнях, головну увагу приділяють не тільки фізичній витривалості та досконалості, але й техніці гри, рівню теоретико-методичних знань, стресостійкості та психологічній готовності як до перемоги, так і до поразки у грі.Фізична підготовленість футболістів на етапі базової підготовки є одним із головних компонентів, які мають впливають на результат проведення змагань. Високий рівень фізичних навантажень в певній мірі визначає структуру фізичної підготовленості. Фізична підготовка у спортивній діяльності, зокрема у футболі повинна відповідати розвитку тих рухових якостей, які мають впливають на майстерність гравця у ігровій діяльності. Основу структури фізичної підготовленості футболістів-початківців складають такі фізичні якості як: стартова, абсолютна і дистанційна швидкості, загальна і швидкісна витривалості, сила і швидкісно-силові якості.Підготовка юних футболістів базується із урахуванням сучасних тенденцій розвитку футболу. Зросло значення колективного початку гри, що ґрунтується як на розширенні універсальних можливостей гравців, так і на успішному поєднанні їх високих індивідуальних якостей у грі. При цьому універсальним вважається футболіст, який вміє бездоганно зіграти на своєму місці й, за потреби – добре на будь-якому місці і в обороні і в атаці. Відзначається вміння футболістів підтримувати належний темп гри, її інтенсивність. Фізична діяльність характеризується різноманітними діями. Головними формами фізичної діяльності є: біг різної інтенсивності з м’ячем і без цього, ходьба, стрибки, удари по м’ячу, зупинки, падіння, фінти, єдиноборства. Будь-який вид спортивної підготовки (фізичної, технічної, тактичної, психологічної, атлетичної) забезпечується підбором певних засобів, методів, навантажень. Фахівцям відомо, що на базових етапах тренування юних футболістів паралельний розвиток сили, швидкості, витривалості, спритності та гнучкості дає належні результати. Загальна фізична підготовка передбачає гармонійний розвиток фізичних якостей.Постає необхідність комплексної оцінки даних здібностей, що мають вплив на належний рівень фізичної підготовленості.Гравці, які знаходяться на етапі базової підготовки повинні демонструвати належні показники у змаганнях з футболу.

СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ СЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧОЇ ГІМНАСТИКИ З УЧНЯМИ СТАРШИХ КЛАСІВ

2025-04-28T12:37:11+03:00

У статті розглянуто основні принципи, методи та підходи до організації секційних занять оздоровчої гімнастики з учнями старших класів, враховуючи їх вікові, психофізіологічні та індивідуальні особливості. Оздоровча гімнастика як форма фізичної активності має значний потенціал для покращення функціонального стану організму, розвитку координації, гнучкості, сили та витривалості. Для старшокласників, які перебувають на етапі активного фізіологічного та психологічного розвитку, такі заняття є особливо корисними, оскільки сприяють гармонійному розвитку, зняттю стресу та підвищенню загального рівня енергії. Організація секційних занять має ґрунтуватися на принципах індивідуалізації, систематичності та доступності. Програма занять повинна включати різноманітні вправи, спрямовані на розвиток усіх груп м’язів, покращення постави, дихальної системи та загального стану здоров’я.Особливу увагу приділено техніці виконання вправ, щоб уникнути травм та забезпечити максимальну ефективність тренувань. Важливим елементом організації занять є створення комфортного психологічного клімату в групі. Учні старших класів часто стикаються з емоційними навантаженнями, пов’язаними з навчанням та соціальними взаємодіями, тому заняття оздоровчої гімнастики повинні сприяти релаксації, зняттю напруги та підвищенню самовпевненості. Використання музичного супроводу, елементів гри та групових вправ дозволяє зробити заняття більш цікавими та мотивуючими. Крім того, у статті підкреслюється роль педагога як організатора та наставника, який повинен володіти не лише професійними знаннями з фізичної культури, але й навичками комунікації з підлітками.Ефективність секційних занять оздоровчої гімнастики багато в чому залежить від здатності вчителя зацікавити учнів, підтримувати їхню активність та сприяти формуванню позитивного ставлення до фізичної активності. У статті також розглядаються питання безпеки під час проведення занять, зокрема необхідність попереднього медичного обстеження учнів, дотримання правил техніки безпеки. Правильно побудовані секційні заняття оздоровчої гімнастики не лише сприяють розвитку фізичних якостей, але й формують в учнів старших класів усвідомлене ставлення до власного здоров’я, що є важливим елементом їхнього майбутнього життя.

ІНТЕРВАЛЬНЕ ТРЕНУВАННЯ НІІТ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА У ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ

2025-04-28T12:42:31+03:00

В статті розглянуто проблему надлишкової маси тіла у жінок першого періоду зрілого віку та її вирішення засобами фітнес-технологій. Останні десятиліття надмірна маса тіла та ожиріння набули статусу одних із найактуальніших проблем охорони здоров’я, що суттєво впливають на якість життя жителів країн світу. Одним із перспективних напрямків підвищення ефективності фізичного виховання є впровадження сучасних методик та засобів, які активно застосовуються у сфері фізичної культури, спорту та фітнес-індустрії. Особливо ефективним є метод інтервального тренування, який набув популярності у фітнес-індустрії завдяки здатності покращувати емоційний стан учасників, підтримувати стійкий інтерес до занять та значно підвищувати рівень фізичної підготовленості. Мета дослідження – обґрунтувати доцільність викори- стання засобів інтервального тренування НІІТ для корекції надлишкової маси тіла у жінок першого періоду зрілого віку. У кон- тексті дослідження було проведено педагогічний експеримент з жінками 21-35 років, які займаються у фітнес-клубі «Sport Life» міста Київ у кількості 36 осіб. За результатами анкетування популярність фітнес-технологій серед жінок 21-35 років та оптимальним видом фітнесу для досягнення своєї мети визначено силове фітнес-тренування. Тому було розроблено програму інтервального тренування високої інтенсивності НІІТ для корекції надлишкової маси тіла у жінок першого періоду зрілого віку, розраховану на 6 місяців. Після проведеного педагогічного експерименту було зафіксовано значні покращення антропометричних показників. Відповідно, «Окружність грудної клітини» зменшилась на 8,7%, «Окружність талії» – на 7,2%, «Обвід сідниць» – на 6,9%, «Обхват правого стегна» зменшився на 4,8%, «Обхват лівого стегна» – на 4,7%, а «Обхват правого плеча» – на 6,6%, «Обхват лівого плеча» зменшився на 6,3%. Вага тіла показала також суттєве покращення, зменшившись на 14,8%. Висновки. Проведений педагогічний експеримент підтвердив ефективність застосованої методики з корекції маси тіла у жінок першого періоду зрілого віку засобами інтервальної програми «НІІТ». Дані розробки можуть бути рекомендовані спеціалістам у галузі спортивно-оздоровчих технологій. На основі опрацьованих даних, отриманих у ході педагогічного експерименту, жінки отримали рекомендації щодо підтримання своїх результатів після проходження курсу.