Олімпійський та паралімпійський спорт https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport <p><img style="float: left;" src="https://journals.spu.sumy.ua/public/site/images/admin/olimp.png" alt="" /><br /><strong>Спеціальності:</strong> A4 Середня освіта (за предметними спеціальностями),<br />A7 Фізична культура і спорт<br /><strong>Фахова реєстрація (категорія «Б»): <br /></strong><a href="https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy">Наказ МОН України № 928 від 11 червня 2026 року </a>(додаток 12)<br /><strong>Періодичність:</strong> 3 рази на рік<br /><strong>ISSN</strong> <a href="https://portal.issn.org/api/search?search[]=MUST=allissnbis=%222786-8036%22&amp;search_id=25195212" target="_blank" rel="noopener">2786-8036 (print)</a>, <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2786-8044" target="_blank" rel="noopener">2786-8044 (online)</a><br /><span class="type"><strong>DOI:</strong> </span><span class="id">https://doi.org/10.32782/olimpspu</span></p> Publishing house "Helvetica" uk-UA Олімпійський та паралімпійський спорт 2786-8036 NAWYKI ŻYWIENIOWE I ZACHOWANIA PROZDROWOTNE STUDENTÓW PSYCHOLOGII NA PRZYKŁADZIE GDAŃSKIEJ AKADEMII MEDYCZNEJ NAUK STOSOWANYCH https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1143 <p>Wprowadzenie: Pogarszający się stan zdrowia ogółu populacji wynika z wielu aspektów oraz zachowań które są kreowane na co dzień. Psychologia jako nauka badająca mechanizmy i prawa rządzące psychiką oraz zachowaniami człowieka, analizując procesy myślowe, emocje, motywacje i relacje z otoczeniem, opiera się na badaniach empirycznych. Jej głównym celem jest zrozumienie, wyjaśnienie, przewidywanie oraz poprawa jakości ludzkiego życia. Psychologia jako nauka zajmująca się aspektem mentalnym pojęcia „Zdrowie” jest nieoceniona we wprowadzaniu pozytywnych zmian w życiu. Materiał i metody: Badanie przeprowadzono na podstawie ankiety za pośrednictwem Google forms na 6 studentach i 25 studentkach. Wnikliwej analizie poddano kompetencje nabywane podczas studiów i praktyk, program nauczania oraz indywidualne predyspozycje do zachowań prozdrowotnych. Badani również odpowiedzieli na pytania o wiedzę dotyczącą kompetencji i kierowania do specjalistów takich jak dietetyk czy psychodietetyk. Wyniki: Studenci jednocześnie deklarowali aktywność fizyczną na poziomie 2–3 razy w tygodniu oraz określili swoje samopoczucie jako dobre. Studenci którzy byli poza normą BMI określili swoją relację z jedzeniem jako „dobrą” podobnie jak respondenci będący w normie BMI. Wśród osób z BMI poza normą znalazły się również osoby deklarujące, że nigdy nie chorowały na otyłość. Może wynikać to z faktu określenia „choroby otyłościowej” w pytaniu. Należałoby uszczegółowić „nadwagę lub chorobę otyłościową”. Kompetencje Przyszli psychologowie potrafią trafnie rozpoznać potrzebę skierowania pacjenta do psychodietetyka jako terapeuty łączącego pracę nad sferą poznawczą i emocjonalną ze sferą fizyczną (odżywianie). Wnioski: Analiza tabel krzyżowych w kluczowych aspektach potwierdza potrzebę edukacji fizycznej, także na studiach niestacjonarnych jako element profilaktyki choroby. Świadomość potrzeb oraz własnych przymiotów zasługuje na szczególną uwagę, jednak wymaga jeszcze dalszych badań w empiryczny sposób. Bogaty oraz interdyscyplinarny już program można uzupełnić o wiedzę z zakresu żywienia, dietetyki, psychodietetyki co przełoży się na perspektywę kliniczną. W związku z rozbieżnością między deklarowaną wiedzą, a faktycznymi nawykami prozdrowotnymi, wartościowym kierunkiem byłoby skupienie edukacji nie tylko na tym co robić, ale przede wszystkim na tym, jak wdrożyć to w życie.</p> Damian Kowalski Wiktoria Dąbrowska Nataliia Tsyhanovska Dariusz W. Skalski Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 5 12 10.32782/olimpspu/2026.2.1 СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АДАПТИВНОГО СПОРТУ В УКРАЇНІ https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1144 <p>У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану розвитку адаптивного спорту в Україні в умовах війни та з урахуванням трансформацій державної політики у сфері фізичної культури і спорту. Актуальність дослідження зумовлена різким зростанням кількості осіб з травмами опорно-рухового апарату, ампутаціями, посттравматичними стресовими розладами та іншими психоемоційними порушеннями, що потребують ефективних механізмів фізичної, психологічної й соціальної реабілітації. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан розвитку адаптивного спорту в Україні, виявити основні тенденції, проблеми та чинники, що впливають на його функціонування. Для досягнення мети використано такі методи дослідження: аналіз, узагальнення, порівняння та систематизація наукових джерел, нормативно-правових документів; порівняльний аналіз міжнародного досвіду; структурно-функціональний підхід для визначення компонентів і напрямів розвитку сфери. У результаті дослідження встановлено, що адаптивний спорт в Україні поступово змінюється з вузькоспеціалізованого напряму на багатокомпонентну систему, що поєднує реабілітаційний, освітній, соціальний і спортивний компоненти. Визначено головні проблеми розвитку: нерівномірність матеріально-технічного забезпечення, дефіцит профільних спеціалістів, обмежене впровадження інноваційних технологій та фрагментарність програмної підтримки. Обґрунтовано доцільність інтеграції адаптивного спорту в систему клубної моделі організації спорту, розширення міжсекторальної співпраці та впровадження кращих зарубіжних практик. Доведено, що адаптивний спорт може бути не лише засобом фізичного відновлення, а й важливим чинником соціальної інтеграції, формування громадянської стійкості та реалізації принципів інклюзії й рівних можливостей.</p> Вікторія Анатоліївна Бабаліч Максим Володимирович Мішин Маргарита Олексіївна Лавриненко Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 13 22 10.32782/olimpspu/2026.2.2 ПАУЕРЛІФТИНГ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ДО СИСТЕМАТИЧНОЇ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1145 <p>Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних засобів формування стійкої мотивації ветеранів російсько-української війни до систематичної фізичної активності як важливої складової їхньої фізичної, психологічної та соціальної адаптації. Одним із найбільш перспективних видів рухової діяльності для цієї категорії населення є пауерліфтинг, який завдяки доступності, можливості індивідуального дозування навантаження та поступового досягнення спортивних результатів сприяє підвищенню внутрішньої мотивації, розвитку впевненості у власних можливостях, покращенню психоемоційного стану та формуванню потреби у регулярних заняттях фізичними вправами. Метою дослідження є визначення впливу занять пауерліфтингом на формування мотивації ветеранів російсько-української війни до систематичної фізичної активності. У дослідженні передбачається використання аналізу наукової літератури, анкетування, педагогічного експерименту, методів математичної статистики та порівняльного аналізу. Очікується, що реалізація авторської програми занять пауерліфтингом сприятиме підвищенню рівня внутрішньої мотивації, збільшенню регулярності занять фізичною активністю, покращенню психоемоційного благополуччя, самооцінки та соціальної адаптації ветеранів. Практичне значення дослідження полягає в науковому обґрунтуванні ефективності використання пауерліфтингу як засобу формування сталої мотивації до систематичної фізичної активності, а також у можливості впровадження розробленої програми в діяльність закладів фізичної культури і спорту, реабілітаційних центрів, ветеранських просторів та громадських організацій, що здійснюють фізкультурно-оздоровчу роботу з ветеранами.</p> Вадим Борисович Воронецький Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 23 29 10.32782/olimpspu/2026.2.3 ДИНАМІКА ТА ОЦІНКА РІВНЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1146 <p>У статті представлено результати дослідження динаміки та оцінки спеціальної фізичної підготовленості юних футболістів різних вікових груп. Метою цього дослідження було виявити зміни показників спеціальної фізичної підготовленості під впливом тренувального процесу та провести їх порівняння. Для участі в дослідженні було залучено 24 юних гравців, яких розділили на 2 групи: перша група, віком 13–14 років та друга група, віком 15–16 років. Для досягнення мети роботи використовувалися наступні методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та педагогічного тестування й спостереження, методи математичної статистики. Ступінь спеціальної фізичної підготовленості визначався за допомогою батареї тестів, що оцінюють швидкісні, швидкісно-силові якості, спритність та спеціальну витривалість. Під час дослідження було виявлено позитивну тенденцію за більшістю параметрів рівня спеціальної фізичної підготовленості в обох вікових групах. Зокрема, покращилися біг на 40 м, біг зигзагом, ведення м’яча, човниковий біг та тести на витривалість. Найбільш виражене зростання спостерігалося в молодшій віковій групі, що пояснюється відносно більшим потенціалом розвитку фізичних якостей. Водночас старша група стабільно досягала вищих абсолютних значень, що пояснюється фізіологічними віковими відмінностями та більшою тривалістю тренувань. Аналіз виконання нормативів показав збільшення кількості спортсменів, які добре та достатньо підготовлені, та зменшення частки тих, хто виконує свої завдання на відносно низькому рівні. Це свідчить про ефективність тренувальних засобів та методів. Отримані результати обґрунтовують доцільність систематичного моніторингу показників спеціальної фізичної підготовленості, необхідність індивідуалізації тренувань та врахування вікових особливостей спортсменів. Практичне значення роботи полягає в тому, що дану запропоновану методику можна застосовувати до навчально-тренувального процесу юних футболістів для вдосконалення їхньої гри.</p> Сергій Кіндратович Голяка Вікторія Юріївна Коваль Олександр Борисович Спринь Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 30 35 10.32782/olimpspu/2026.2.4 ПРОЄКТ «ПЛІЧ-О-ПЛІЧ: ВСЕУКРАЇНСЬКІ СТУДЕНТСЬКІ ЛІГИ» ЯК ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТИВНО-МАСОВОЇ РОБОТИ https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1147 <p>Дослідження присвячено проблемі удосконалення системи фізичного виховання студентської молоді через інноваційний проєкт «Пліч-о-пліч: Всеукраїнські студентські ліги». Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена необхідністю перегляду традиційних підходів залучення студентської молоді до фізкультурно-спортивної діяльності в умовах трансформації освітнього середовища та зниження їх рівня рухової активності. Мета проведеного дослідження полягала в обґрунтуванні формату проведення змагань «Пліч-о-пліч: Всеукраїнські студентські ліги» як інноваційної форми організації спортивно-масової роботи студентів та визначення його потенціалу. Для досягнення мети застосовано аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, аналіз документів і статистичних даних, порівняльний аналіз. Під час дослідження охарактеризовано особливості організації та проведення змагань, висвітлено їх структуру та етапи реалізації. Проаналізовано результати першого сезону 2025/2026 років, які засвідчили значний рівень залучення студентської молоді до фізкультурно-спортивної діяльності. Встановлено, що даний проєкт проведення спортивних змагань сприяє підвищенню активності студентів, розвитку їх командної взаємодії, лідерських якостей, комунікативних умінь та інших соціальних компетентностей. Доведено, що формат «Пліч-о-пліч: Всеукраїнські студентські ліги» є ефективним шляхом удосконалення спортивно-масової роботи в закладах вищої освіти та має значний потенціал для подальшого розвитку масового студентського спорту в Україні.</p> Інна Володимирівна Городинська Світлана Іванівна Степанюк Сергій Петрович Драчук Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 36 40 10.32782/olimpspu/2026.2.5 ФОРМУВАННЯ ПЛАСТИЧНОЇ ВИРАЗНОСТІ СПОРТСМЕНІВ ТЕХНІКО-ЕСТЕТИЧНИХ ВИДІВ СПОРТУ В ПРОЦЕСІ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1148 <p>Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню ролі хореографічної підготовки у формуванні пластичної виразності спортсменів техніко-естетичних видів спорту. Актуальність дослідження зумовлена підвищенням вимог не лише до технічної майстерності, а й до художньо-естетичної складової спортивних виступів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування ролі хореографічної підготовки та визначення основних компонентів формування пластичної виразності. Методологічну основу становили положення теорії та методики спортивної підготовки і хореографічної педагогіки. Використано аналіз, синтез, систематизацію та узагальнення науково-методичної літератури, системний і порівняльний аналіз, педагогічне спостереження та узагальнення практичного досвіду. У результаті уточнено зміст поняття «пластична виразність» та визначено її як інтегральну характеристику виконавської майстерності, що поєднує технічну якість рухів, координаційну підготовленість, культуру рухів, психоемоційну регуляцію, музикальність і художньо-образне мислення. Обґрунтовано, що хореографічна підготовка створює педагогічні умови для розвитку координації, пластичності, музикальності, емоційної виразності та здатності до художньої інтерпретації рухів. Встановлено, що її систематичне використання створює передумови для розширення рухового досвіду, формування індивідуальної манери виконання та вдосконалення художньої виразності. Зроблено висновок про доцільність розгляду хореографічної підготовки як складової комплексної системи підготовки спортсменів, взаємопов’язаної з технічною та фізичною підготовкою. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням критеріїв оцінювання пластичної виразності та експериментальною перевіркою ефективності спеціально розроблених програм хореографічної підготовки.</p> Анатолій Іванович Максименко Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 41 45 10.32782/olimpspu/2026.2.6 ПОКАЗНИКИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БОКСЕРІВ-ПРОФЕСІОНАЛІВ З УРАХУВАННЯМ ВАГОВИХ КАТЕГОРІЙ https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1149 <p>У статті представлено результати комплексного дослідження показників спеціальної фізичної підготовки боксерів-професіоналів та напівпрофесіоналів на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей з урахуванням вагових категорій (легка, середня, важка). Метою дослідження є визначення та порівняльний аналіз фізіологічних і функціональних показників спеціальної фізичної підготовленості боксерів різних вагових категорій на основі комплексного моніторингу тренувальної діяльності. Педагогічний експеримент проводився впродовж 2023–2024 рр. за участю боксерів-професіоналів (n=10, експериментальна група) та напівпрофесіоналів (n=9, контрольна група) Академії боксу Андрія Котельника (м. Львів). Для контролю показників застосовувалися: монітор серцевого ритму Polar H10 (ЧСС), лактометр Lactate Scout Sport (рівень лактату в крові), шкала суб’єктивного сприйняття навантаження Борга CR-10 (RPE). Досліджувані вправи охоплювали удари по лапах, удари по груші, присідання зі штангою та кидки медбола. Встановлено, що показники ЧСС безпосередньо після навантаження достовірно не відрізняються між ваговими категоріями (р&gt;0,05), натомість у відновному періоді (через 3 хвилини) зафіксована достовірна перевага представників легкої категорії над важкою (р≤0,05) у діапазоні 13,17–17,79%. Найбільш виражена диференціація між ваговими категоріями встановлена за показниками лактату: різниця між легкою та важкою категоріями у боксерів-професіоналів становила 44,81–62,71%, у напівпрофесіоналів – 51,93–68,38%, що свідчить про суттєво нижчий рівень аеробної ємності та сповільнене виведення лактату у представників важкої вагової категорії. Виявлено достовірно вищу фізіологічну вимогливість ударів по лапах порівняно з ударами по груші: перевищення за рівнем лактату після навантаження становить 7,04–9,97%, за ЧСС – 0,67–1,78%. Встановлено «парадокс суб’єктивного сприйняття» – відсутність достовірних відмінностей між значеннями RPE при ударах по лапах і по груші попри об’єктивно вищі фізіологічні показники першої вправи. Переваги вищої спортивної кваліфікації найбільш виразно проявляються у важкій ваговій категорії за показниками відновлення ЧСС та виведення лактату (р≤0,05). Отримані результати свідчать про необхідність диференційованого підходу до планування спеціальної фізичної підготовки боксерів-професіоналів залежно від вагової категорії та підтверджують доцільність комплексного моніторингу фізіологічних показників для ефективного управління тренувальним процесом.</p> Петро Орестович Мисишин Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 46 53 10.32782/olimpspu/2026.2.7 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СПОРТСМЕНІВ-ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1150 <p>Актуальність дослідження зумовлена збільшенням кількості осіб, які пройшли бойові дії та потребують комплексного відновлення після травм опорно-рухового апарату, ампутацій, функціональних порушень, а також психоемоційних розладів. У статті проаналізовано концептуальні підходи до побудови та моделювання тренувального процесу спортсменів-ветеранів війни в контексті сучасної системи фізичної реабілітації. Показано, що тренувальний процес ветеранів доцільно розглядати не лише як елемент спортивної підготовки, а як багатофункціональний інструмент відновлення фізичних можливостей, покращення морального стану, підвищення якості життя та сприяння поверненню до активної соціальної діяльності. Узагальнено основні підходи до моделювання тренувального процесу спортсменів-ветеранів, які базуються на інтеграції медико-біологічних, психологічних, педагогічних і соціальних складових. Обґрунтовано значущість застосування біомеханічного та технологічного моделювання рухової діяльності, що дає змогу враховувати індивідуальні особливості ветеранів, ступінь функціональних обмежень, особливості протезування та адаптаційний потенціал організму. Визначено структуру тренувального процесу, яка включає корекційно-реабілітаційний, підготовчий, змагальний та перехідний етапи, кожен з яких має специфічні цілі та засоби реалізації. Підкреслено доцільність використання біопсихосоціального підходу, що передбачає поєднання фізичних тренувань із психологічною підтримкою, формуванням мотивації та створенням сприятливого соціального середовища на основі принципу «рівний-рівному». Окрему увагу приділено ролі адаптивного спорту як ефективного засобу фізичного відновлення та психологічної стабілізації ветеранів війни. Розглянуто перспективи впровадження дистанційних і гібридних форматів тренувального процесу, які підвищують доступність реабілітаційно-спортивних послуг незалежно від місця проживання. Доведено, що ефективність моделювання тренувального процесу визначається дотриманням принципів індивідуалізації, безпеки, доступності, інклюзивності та соціальної орієнтації. Зроблено висновок, що сучасна система підготовки спортсменів-ветеранів війни має ґрунтуватися на міждисциплінарному підході та забезпечувати не лише досягнення спортивних результатів, а й комплексне відновлення фізичного стану, психологічного благополуччя та соціальної активності особистості.</p> Наталія Євгенівна Нестерчук Олександра Олексіївна Рачок Римма Михайлівна Коробкова Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 54 58 10.32782/olimpspu/2026.2.8 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНУВАНЬ З ЛИЖНИХ ПЕРЕГОНІВ ДЛЯ СПОРТСМЕНІВ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1151 <p>У статті розглянуто організаційно-методичні засади проведення тренувань з лижних перегонів для осіб з порушенням слуху в умовах сучасної системи адаптивного спорту. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі дефлімпійського спорту у міжнародному спортивному русі, підвищенням уваги до проблем інклюзивної фізичної культури та недостатнім рівнем науково-методичного забезпечення тренувального процесу спортсменів з порушенням слуху у зимових циклічних видах спорту. Лижні перегони є одним із найбільш популярних і доступних видів рухової активності для осіб із сенсорними порушеннями, оскільки поєднують розвиток витривалості, координації, рівноваги та психоемоційної стійкості. Водночас специфіка порушення слуху створює низку труднощів у процесі організації тренувань, пов’язаних із комунікацією між тренером і спортсменом, забезпеченням безпеки на трасі, адаптацією методики навчання технічних елементів та створенням психологічно комфортного середовища спортивної діяльності. Метою статті є розробка та наукове обґрунтування організаційно-методичних засад проведення тренувань з лижних перегонів для осіб з порушенням слуху на різних етапах спортивної підготовки. Для досягнення поставленої мети використано комплекс теоретичних і практичних методів дослідження, зокрема аналіз, синтез, систематизацію, узагальнення науково-методичної літератури, а також педагогічне спостереження за організацією тренувального процесу спортсменів з порушенням слуху. У ході дослідження проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові джерела за 2010–2026 роки, присвячені проблемам адаптивного спорту, сурдопедагогіки, дефлімпійського руху та організації спортивного тренування осіб із сенсорними порушеннями. У статті обґрунтовано, що ефективність тренувального процесу в лижних перегонах для спортсменів з порушенням слуху залежить не лише від традиційних компонентів спортивної підготовки, а й від адаптації комунікативної взаємодії, структури заняття, використання технічних засобів підтримки та дотримання спеціальних вимог безпеки. Встановлено, що структура тренувального заняття для спортсменів з порушенням слуху має певні відмінності порівняно з підготовкою нормочуючих лижників. Підготовча частина заняття є тривалішою та включає не лише загальнорозвивальні вправи, а й спеціальний інструктаж, перевірку засобів зв’язку та вправи на розвиток вестибулярної стійкості. Особливу увагу приділено вправам на балансування, активацію пропріоцепції та орієнтацію у просторі, що сприяють зменшенню кількості падінь і травматичних ситуацій під час пересування трасою. Результати дослідження свідчать про те, що ефективна організація тренувань з лижних перегонів для осіб з порушенням слуху потребує комплексного підходу, який поєднує педагогічні, психологічні, організаційні та технологічні складові. Упровадження адаптованих засобів комунікації, спеціальних заходів безпеки, модифікованої структури тренувального заняття та індивідуалізованого підходу до спортсменів забезпечує підвищення якості спортивної підготовки, зменшення рівня травматизму та формування позитивного мотиваційного середовища. Отримані результати можуть бути використані у практиці роботи тренерів з лижних перегонів, викладачів адаптивної фізичної культури, фахівців із фізичної реабілітації та організаторів дефлімпійського спорту.</p> Микола Олексійович Носко Марія Миколаївна Трояновська Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 59 64 10.32782/olimpspu/2026.2.9 МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ ЗАСОБІВ СУЧАСНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ У СИСТЕМУ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ ТЕХНІКО-ЕСТЕТИЧНИХ ВИДІВ СПОРТУ https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1152 <p>У статті теоретично обґрунтовано методичні засади інтеграції засобів сучасної хореографії у систему підготовки спортсменів техніко-естетичних видів спорту. Актуальність дослідження зумовлена ускладненням змагальних композицій, зростанням конкуренції та підвищенням вимог до якості виконання і художньої презентації спортивних програм. У таких умовах технічна складність рухових дій має поєднуватися з координаційною досконалістю, пластичністю, музикальністю, артистичністю та здатністю спортсмена до художньої інтерпретації рухового матеріалу. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування методичних засад інтеграції засобів сучасної хореографії у спортивну підготовку та визначення послідовності їх доцільного використання у навчально-тренувальному процесі. Теоретико-методологічну основу роботи становили положення теорії та методики спортивної підготовки, хореографічної педагогіки та психофізичного розвитку. У дослідженні використано аналіз, синтез, порівняння, систематизацію та узагальнення науково-методичної літератури, контент-аналіз нормативних матеріалів, системний і порівняльний аналіз, а також теоретичне моделювання. У результаті проведеного аналізу визначено основні методичні принципи інтеграції сучасних хореографічних засобів: системність, відповідність специфіці виду спорту, поступовість, взаємозв’язок із технічною підготовкою, індивідуалізація, музично-ритмічна та художньо-творча спрямованість. Обґрунтовано доцільність використання засобів modern dance та contemporary dance для розширення рухового діапазону спортсменів, розвитку координації, пластичності, музикальності, творчого мислення та емоційної виразності. Визначено послідовність їх інтеграції у навчально-тренувальний процес, що передбачає аналіз вимог конкретного виду спорту, визначення завдань хореографічної підготовки, добір та адаптацію рухового матеріалу, його засвоєння, поєднання з технічними елементами, творчу інтерпретацію, оцінювання та корекцію. Запропоновано структуру інтегрованого заняття, яка передбачає послідовне поєднання підготовчого, техніко-хореографічного, музично-ритмічного, творчо-імпровізаційного та інтеграційного етапів. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання обґрунтованих методичних положень тренерами та хореографами під час планування і реалізації хореографічної підготовки спортсменів різного віку та рівня кваліфікації. Запропоновані положення можуть бути використані для розроблення змісту хореографічних занять і програм підготовки з урахуванням специфіки конкретної спортивної дисципліни. Результати дослідження мають теоретико-аналітичний характер, тому запропонована модель потребує подальшої педагогічної та експериментальної перевірки.</p> Захар Валерійович Омельяненко Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 65 69 10.32782/olimpspu/2026.2.10 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ УКРАЇНИ ТА КИТАЮ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ https://journals.spu.sumy.ua/index.php/sport/article/view/1153 <p>У статті здійснено порівняльний аналіз особливостей організації фізичного виховання школярів України та Китайської Народної Республіки з урахуванням організаційних, змістових, методичних, оцінювальних та інноваційних компонентів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних моделей організації фізичного виховання в умовах трансформації шкільної освіти, зниження рівня повсякденної рухової активності дітей і підлітків, поширення малорухомого способу життя та зростання вимог до формування здоров’язбережувальної компетентності. Метою роботи є виявлення спільних і відмінних рис організації фізичного виховання школярів України та Китаю, визначення сучасних тенденцій їх розвитку та обґрунтування напрямів осмислення зарубіжного досвіду. Матеріали та методи: аналіз нормативних документів, науково-методичної літератури; порівняльний, структурно-функціональний та контент-аналіз, систематизація й узагальнення. Встановлено, що обидві системи орієнтуються на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних якостей, набуття рухових умінь і формування стійкої потреби у фізичній активності. Українська модель характеризується компетентнісною спрямованістю, варіативністю змісту, можливістю вибору модулів та посиленням формувального оцінювання. Китайська система вирізняється високим ступенем державної координації, орієнтацією на фізичну грамотність, здоров’я, дисципліну, спортивні навички та системну організацію позаурочної рухової активності. Для обох країн актуальними залишаються проблеми недостатньої повсякденної рухової активності, конкуренції фізичної культури з академічними навантаженнями, неоднакової забезпеченості шкіл ресурсами та необхідності підвищення мотивації учнів. Обґрунтовано доцільність взаємного педагогічного вивчення досвіду. Доведено, що ефективна система шкільного фізичного виховання має розглядатися не лише як сукупність уроків, а як цілісне освітнє середовище, у якому рухова активність інтегрується в урочну, позаурочну, рекреаційну та самостійну діяльність учнів.</p> Олександр Анатолійович Томенко Володимир Васильович Приходько Ірина Анатоліївна Бріжата Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-11-19 2026-11-19 2 70 74 10.32782/olimpspu/2026.2.11