Олімпійський та паралімпійський спорт

КРИТЕРІЇ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ ПРИ ДОБОРІ ТЕСТІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ: ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

Іванна Романівна Боднар — 2024-12-30

Оцінювання рівня фізичної підготовленості школярів і студентів є важливим компонентом системи фізичного виховання. Мета статті полягає у визначенні ключових критеріїв, які необхідно враховувати під час добору тестів для оцінювання фізичної підготовленості школярів та студентів. Провели опитування експертів (n=17). Результати дослідження. Важливими є дві групи критеріїв, які варто враховувати під час добору тестів для застосування в освіті: критерії, що стосуються самих тестів; критерії, що безпосередньо стосуються учасників тестування. Тести фізичної підготовленості повинні відповідати характеристикам з позиції валідності та надійності, тобто забезпечувати точність вимірювання. Експерти рекомендують використовувати економічно ефективні тестові вправи, які вимагають мінімальних витрат часу, зусиль та інших ресурсів. Тести повинні відповідати характеристикам та потребам учасників тестування. Тести повинні бути цікавими та привабливими для осіб, яких тестують, повинні відповідати їхнім інтересам учнів у руховій активності; важливо передбачити можливість альтернативного вибору деяких тестових вправ за бажанням того, хто тестується. Висновки. Адаптація тестів до віку, статі, стану здоров’я та рівня підготовленості учнів забезпечує коректність та справедливість оцінювання. Диференціація завдань робить тестування більш привабливим і доступним для різних груп учасників. Можливість альтернативного вибору тестових вправ дає учням змогу обирати завдання, які відповідають їхнім інтересам і фізичним можливостям, підвищуючи мотивацію до участі. Розроблення системи тестів (батареї) є необхідним для отримання всебічної інформації про ступінь гармонійності фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів, прогнозування їхнього здоров’я; використання коефіцієнтів для розв’язання різних завдань фізичного виховання, забезпечення надійної бази для навчання, тренувань і моніторингу прогресу. Таким чином, впровадження адаптованих, точних і безпечних тестів дозволить створити об’єктивну й ефективну систему оцінювання фізичної підготовленості учнів та студентів, що сприятиме розвитку фізичного виховання в сучасному освітньому середовищі, забезпечить участь молоді у активному способі життя.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ВИТРИВАЛОСТІ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ БІГОВИМИ ЗАСОБАМИ В РАМКАХ ФІЗИЧНОЇ РЕКРЕАЦІЇ

Галина Олександрівна Бутенко — 2024-12-30

У статті розглядаються проблемні питання, що стосуються збереження і покращення рівня фізичної підготовленості, зокрема витривалості, дітей середнього шкільного віку біговими засобами в рамках фізичної рекреації. Одним із основних шляхів розв’язування даної проблеми зі школярами можуть бути комплексні заняття на основі поєднання різноманітних видів рухової активності з біговими вправами. Оцінювання результатів впровадження експериментальної програми на основі комплексного використання бігових засобів в рамках фізичної рекреації для учнів 5-6 класів проводилося у процесі педагогічного експерименту відповідно до змін показників фізичної підготовленості у порівнянні із відповідними змінами учнів контрольних груп. Оцінка рівня фізичної підготовленості на початку педагогічного експерименту вказує на нерівномірність розвитку різних сторін фізичної підготовленості у процесі фізичного виховання учнів 5–6 класів. У результаті педагогічного тестування визначено, що у досліджуваних найбільш відсталою у розвитку фізичних якостей є витривалість. Результат аналізу показників спеціальних рухових тестів свідчить, що 51% дітей мають низький рівень розвитку цієї якості, 45% мають середній рівень та 4% учнів мають достатній рівень розвитку витривалості. Педагогічний експеримент показав високу ефективність занять на основі бігових засобів у рамках фізичної рекреації, а саме: статистично значущі підсумкові прирости у показниках спеціальних тестових вправ в учнів експериментальної групи склали від 12% до 24%. В учнів контрольної групи прирости у показниках цих тестів склали від 9% до 20%. Результати педагогічного експерименту показали, що найбільші результати у контрольних випробуваннях, що відображають рівень розвитку витривалості, були показані учнями 5-6 класів, що входять у експериментальну групу порівняно із показниками учнів контрольних груп. Таким чином, запропонована програма занять на основі бігових засобів в рамках фізичної рекреації є ефективною щодо підвищення рівня фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку, а також ефективною задля розвитку їхньої витривалості.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРЕНЕРІВ СПОРТИВНИХ КЛУБІВ В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Віта Вікторівна Ворона — 2024-12-30

Професійна діяльність тренерів спортивних клубів є одним з ключових факторів розвитку фізичної культури і спорту як на національному, так і міжнародному рівнях. Мета статті полягає у проведені порівняльного аналізу аспектів професійної діяльності тренерів спортивних клубів в Україні і Європейському союзі із висвітленням нормативно-правових актів, які стосуються правового статусу тренерів, їхніх трудових прав та обов’язків, порядку атестації, а також механізмів соціального захисту. У статті розглянуто нормативно-правові аспекти регулювання тренерської діяльності в Україні та Європейському Союзі (ЄС), акцентуючи увагу на особливостях освітніх вимог, сертифікації, атестації, трудових прав і соціальних гарантій. В умовах реформування спортивної галузі України та інтеграції до європейського простору, важливим є гармонізація національних стандартів з європейськими, зокрема Європейською кваліфікаційною рамкою. В Україні професійна діяльність тренерів регламентується низкою нормативно-правових актів, таких як Закон України «Про фізичну культуру і спорт» та Класифікатор професій ДК 003:2010, що визначає обов’язкову профільну освіту та регулярну атестацію. Водночас, в ЄС значна увага приділяється визнанню неформальної освіти через механізм Recognition of Prior Learning та участі тренерів у програмах професійного розвитку, таких як Erasmus+. Порівняльний аналіз демонструє, що регулювання трудових відносин і соціальних гарантій в ЄС є більш деталізованим і уніфікованим, тоді як в Україні цей аспект залишається менш розвиненим. Отримані результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення національної нормативно-правової бази у сфері тренерської діяльності, спрямованої на забезпечення професійного розвитку фахівців і їх інтеграції до європейського спортивного простору.

РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСОБІВ ФІТНЕС POLE-DANCE У РЕКРЕАЦІЙНО- ОЗДОРОВЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТОК

Оксана Яківна Дубинська — 2024-12-30

Аналіз літературних джерел свідчіть про те, що фізична рекреація та рекреаційна діяльність можуть мати значні переваги для здоров’я української молоді, а подальші дослідження та розробка рекреаційних технологій і програм можуть сприяти загальному покращенню їхнього здоров’я та благополуччя. Також автори вивчали різні форми фізичної рекреації, які є популярними серед молоді в Україні, а також переваги та проблеми, пов’язані з цією діяльністю. Дослідження ґрунтується на опитуванні 100 українських молодих людей віком 17–21 років, проведеному у 2012 році. Регулярна участь у рекреаційних заходах пов’язана з численними перевагами для фізичного та психічного здоров’я, включаючи покращення серцево-судинного здоров’я, зниження ризику хронічних захворювань, зміцнення психічного здоров’я та соціалізацію. Крім того, участь у фізичній активності в молодості може сформувати звички на все життя, які сприятимуть здоровому способу життя. Мета: обґрунтувати доцільність використання засобів у рекреаційно-оздоровчій діяльності студенток закладів вищої освіти. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, спостереження, педагогічний експеримент, психофізичні методики дослідження, методи математичної статистики. Результати дослідження. Проведено анкетування студенток 1–2 курсів дозволило встановити, що одним із популярних напрямків рухової активності є «Фітнес», його обрало близько 41% дівчат, що свідчить про впровадження нових танцювальних напрямів. Під впливом запропонованих занять спостерігалося статистично достовірне зниження показників ЧСС у стані спокою (-4,47%), підвищення результатів у тесті “PWC170” на 25,3%, що дозволяє зробити висновок про покращення функціональних можливостей серцево-судинної системи. Відмічено позитивну динаміку у показниках фізичної підготовленості студенток у процесі експерименту. Показники гнучкості покращилися на 19,6%, поліпшилися показники черевного пресу – на 15,65%, силові показники верхнього плечового поясу – на 45,13% (Р < 0,05), динамометрія кистей рук – на 16,2% (Р<0,05).

ФОРМУВАННЯ СПОРТИВНОГО ІМІДЖУ (НА ПРИКЛАДІ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ)

Ірина Володимирівна Климець — 2024-12-30

У даній статті вказується, що сучасний розвиток суспільства відбувається поступально за різними напрямками. Галузь спорту робить значний внесок у зростання соціально-економічних показників як безпосередньо через збільшення обсягу платних послуг (включаючи спортивні комерційні послуги), так і побічно завдяки зміцненню здоров’я громадян працездатного віку, які займаються фізичною культурою й спортом. Особливо вагомим є вплив спорту на молоде покоління, оскільки формує у нього позитивні ціннісні й установки. Спортивне виховання молодого покоління на кшталт патріотизму можливе завдяки популяризації такого виду спорту, як легка атлетика. Успішне формування іміджу легкої атлетики дозволяє досягти як мінімум двох цілей – це вбудувати його в процес комерціалізації сучасного спорту як затребуваний продукт та сприяти збереженню національної ідентичності. Дослідники виділяють кілька типів іміджу – дзеркальний (заснований на суб’єктивному позитивному сприйнятті), поточний (сторонній погляд), корпоративний (базується на історії організації, пропонованих ринку продукції та послуг, соціальної відповідальності), бажаний (такий, якого прагнуть), множинний (формований на основі кількох незалежних структур замість однієї корпорації). Формування іміджу легкої атлетики як цілеспрямовано створюваного образу суб’єкта здатне впливати на соціум у певних ціннісних межах. Для його успішного розвитку важливо розробити та застосовувати комплексний підхід на основі послідовних кроків, що дозволяють враховувати очікування, що формуються в громадській думці, щодо використання національних особливостей функцій легкої атлетики як соціально значущого феномену.

ТАКТИКА І СТРАТЕГІЯ ЯК ФАКТОР ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ САВАТЕРІВ

Анастасія Миколаївна Коновальчук — 2024-12-30

У статті йдеться про психологічну підготовку бійців як один із ключових факторів успішної спортивної діяльності у французькому боксі сават. Аналіз сучасної науково-методичної літератури з обраної проблематики щодо вивчення психічного та психофізіологічного стану спортсменів із різних видів єдиноборств вказує на актуальність та важливість вивчення стану фізіологічних систем боксерів у різноманітних умовах навчально-тренувальної та змагальної діяльності. Авторки вважають, що простіше навчити бійця техніці, ніж психологічній стійкості. Правильно побудована тактика і стратегія розглядається як метод послаблення напруги перед поєдинком і підвищення рівня психологічної готовності бійця у французькому боксі. Саватери діють на тлі великого психологічного напруження, характерного для будь-якого виду єдиноборств. Загроза сильного удару робить сават особливо видовищним і пред’являє підвищені вимоги до цілої низки психічних процесів, якостей і станів спортсмена. Мета статті – дослідити особливості покращення психологічної підготовки бійців у французькому боксі сават. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, дані з мережі «Інтернет». Правильно розроблена стратегія є запорукою впевненого ведення поєдинку. Вміння швидко змінювати тактику, манеру ведення поєдинку заздалегідь розробленим планом на бій. Формування тактики й стратегії ведення поєдинку є фактором успішної діяльності саватера. Саватер повинен мати впевненість у собі, вміти керувати стресом, перетворювати невпевненість на силу, бути мотивованим, не втрачаючи рівня пильності, необхідного для конфронтації, бути боєздатним, не виходячи за нормативні межі. Ці умови взаємозалежні від техніко-тактичного та стратегічного рівнів, тобто належний рівень технічної підготовки заспокоїть бійця, надасть йому впевненості. Максимально розглянуті усі можливі варіанти розвитку поєдинку дозволять розумно та ефективно використовувати тактичний аспект та допоможуть опанувати стрес.

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ФУТБОЛІСТІВ-ПОЧАТКІВЦІВ З УРАХУВАННЯМ РАННЬОГО ДОСВІДУ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ (НА ПРИКЛАДІ СИЛОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ)

Руслан Сергійович Кос — 2024-12-30

Силові здібності – здатність людини до виконання дії з подолання опору, за рахунок м’язових зусиль. В спортивній підготовці сила має одне з найважливіших значень, оскільки діяльність футболістів визначається високою потужністю, інтенсивністю та змішаним типом енергозабезпечення. Під час гри футболісти виконують не лише спринт в інтервальному режимі, а й високу кількість прискорень та сповільнень при гострому гальмуванню та зміні напрямку руху, що відноситься до параметрів силових здібностей. Також біомеханіка рухів футболіста включає постійну зміну напрямку під час якої відбуваються різкі переключення швидкостей руху та долання зовнішнього опору при переході від фази гальмування до фази відштовхування. Силова здатність має прояв як фактор зовнішньої боротьби з суперником, під час якого необхідно виграти верхній м’яч (стрибок вгору), виконати підкат (стрибок вперед) чи гра корпусом як статичне зусилля. В процесі багаторічного вдосконалення, сенситивний період розвитку силових здібностей відноситься до попередньо-базового та спеціалізовано-базових періодів. По при те, в процесі вікового онтогенезу, діти набувають особливостей до фази польоту вже з 3ох років, а під час навчання використовується гра 1 в 1, де діти мають зовнішній тиск та опір. Мета даної роботи полягає в аналізі рівня прояву силових здібностей серед футболістів-початківців віком від 5 до 10 років з урахуванням їх попередньо набутого досвіду занять спортом. Основу дослідження складає порівняльна характеристика між контрольною групою (футболісти, які розпочали займатись футболом у віці до 6 років у дошкільних футбольних клубах), основною групою № 1 (футболісти, які почали займатись футболом у віці після 6 років у ДЮСШ) та основною групою № 2 (діти без досвіду занять футболом, які тільки розпочинають спортивну кар’єру). Для визначення рівня прояву силових здібностей було проведено педагогічне тестування, що включає 3 тести: стрибок в довжину з місця, потрійний стрибок в довжину, стрибок у висоту. Фіксується результат в метрах за останньою відміткою. Результати педагогічного тестування свідчать про те, що контрольна група має найнижчий відсоток розсіювання показників відносно середнього значення, що підтверджує позитивний вплив тренувального процесу на кожного його учасника, при цьому результати тесту теж є найбільш якісними в порівнянні з іншими групами, що свідчить про різницю рівня підготовленості дітей на початковому етапі підготовки.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ АКВАФІТНЕСУ У ПІДГОТОВЦІ СПОРТСМЕНІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Сергій Анатолійович Лазоренко — 2024-12-30

Українські паралімпійці сьогодні відомі в усьому світі, вони гідно представляють національний Інваспорт на міжнародних змаганнях за усіма класифікаційними нозологіями. Уперше українські атлети з особливими потребами взяли участь у Паралімпіаді 1996 року у американській Атланті, виборовши одну золоту, чотири срібні та дві бронзові нагороди. На останній Паралімпіаді у столиці Франції 2024 року, українським інваспортсменам підкорилися 22 золоті, 28 срібних та 32 бронзові нагороди, що дозволило національним паралімпійцям посісти сьоме місце у неофіційному командному заліку Ігор. Указані видатні результати, прямопропорційно пов’язані з досить успішним поєднанням програм менеджменту і маркетингу української системи Інваспорт. Національна спортивна наука, не залишає проблему оптимізації процесу багаторічної підготовки паралімпійців, поза сферою свого впливу. Нашими науковцями досліджено усі аспекти багатофакторності вишколу спортсменів з особливими потребами – сліпих і слабобачучих, глухих і слабочуючих, атлетів з ураженням опорно-рухового апарату та відхиленням розумового розвитку. Але більш детального вивчення потребує процес використання інноваційних підходів, які є універсальними у підготовці спортсменів з інвалідністю за усіма нозологіями. Аквафітнес – це напрям фізкультурно-оздоровчого комплексу, що має стрімку динаміку у сфері фітнес-послуг. З точки зору системного підходу, аквафітнес представлений комплексом фізичних вправ конкретної спрямованості та впливу на органи та їх системи в умовах абіотичного (водного) середовища, яке завдяки фізичним властивостям виконує роль багатофункціонального тренажера, включає в себе організовані і самостійні заняття з використанням спеціальних засобів, які передбачають вирішення оздоровчих, реабілітаційних та тренувальних завдань. Тому лейтмотивом написання даної наукової публікації була валідація особливостей використання аквафітнесу у підготовці спортсменів системи Інваспорт.

СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА В ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ФЕХТУВАЛЬНИКІВ-РАПІРИСТІВ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Емілія Олександрівна Магула — 2024-12-30

У статті розглянуто спеціальну фізичну підготовку в тренувальному процесі фехтувальників-рапіристів на етапі спеціальної базової підготовки. Метою дослідження є визначення структури і змісту спеціальної фізичної підготовки у трену- вальному процесі фехтувальників-рапіристів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення, соціологічні методи (анкетування) і методи математичної статистики. Результати. На основі анкетного опитування провідних тренерів із фехтування з’ясовано значущості спеціальної фізичної підготовки в тренувальному процесі фехтувальників-рапіристів на етапі спеціальної базової підготовки; оптимальний варіант структури та змісту спеціальної фізичної підготовки фехтувальників на етапі спеціальної базової підготовки; визначено профільні фізичні якості для фехтувальників-рапіристів, який впливає на результативність в змагальній діяльності. Висновки. На етапі спеціальної базової підготовки фехтувальників, на думку переважної більшості респондентів (38%) значну увагу необхідно приділяти спеціальній фізичній підготовці, оскільки саме на даному етапі збільшується обсяг тренувальних та змагальних навантажень, удосконалюються техніко-тактичні дії для успішності в змагальному поєдинку. За результатами опитування респондентів мали розбіжності думок щодо співвідношення різновидів фізичної підготовки фехтувальників-рапіристів на етапі спеціалізованої базової підготовки, тренери відзначили першочерговою є саме спеціальна фізична підготовка, яка знаходилась в межах від 50 до 70%. На результативність змагальної діяльності фехтувальників-рапіристів, на думку фахівців, найбільше впливають: загальна витривалість (67,6%), спеціальна гнучкість (65,7%), швидкість до перебудови рухів (48,4%), вибухова сила (41,2%) та комплексний прояв бистроти (38,3%).

СТАН ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ВМІ

Лариса Володимирівна Приступа — 2024-12-30

У статті розглядається фізичне виховання як педагогічний процес, який спрямований на досягнення фізичної досконалості, необхідно, насамперед, виділити такі його основні фактори як оздоровчий, при реалізації якого оптимізуються форми та функції організму людини, що розвиває та підвищує рівень фізичних (рухових) здібностей та якостей; освітній, який розширює та вдосконалюється обсяг знань, рухових навичок та умінь здобувачів освіти. Ефективність фізичного виховання визначається значною мірою пріоритетними підходами до оптимізації складових факторів. Питома вага (співвідношення) оздоровчого та розвиваючого факторів у навчальному процесі насамперед має визначатися фізичним здоров’ям (рівнем відповідності нормі показників функціональних систем організму) здобувачів вищої освіти. При нормальному стані функціональних систем організму здобувачі закладу вищої освіти (далі – ЗВО) обидва фактори можуть бути реалізовані у навчальному процесі в оптимальному обсязі. При незадовільному рівні фізичного здоров’я насамперед необхідно визначити засоби та методи його нормалізації, після чого приступати до реалізації оздоровчого завдання. Паралельно можливе вирішення освітніх завдань, пов’язаних із оволодінням програмним обсягом знань, умінь та навичок. Обсяг необхідних здобувачам знань, умінь і навиків визначається чинними нормативними документами. Фізичні навантаження при цьому не повинні перевищувати адаптивні можливості організму. Ця вимога повною мірою відноситься до розвитку таких рухових здібностей, як гнучкість і спритність, і з низкою обмежень до загальної витривалості. Дослідження особливостей рівня фізичного здоров’я здобувачів ЗВО є одним із актуальних тем фізичного виховання.

ТЕХНІКО-ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА ВАТЕРПОЛІСТІВ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ З УРАХУВАННЯМ ІГРОВИХ АМПЛУА

Софія Богданівна Смирновська — 2024-12-30

В сучасних умовах розвитку водного поло, досягнення високих результатів неможливе без виконання граничних до людських можливостей навантажень. Завдяки тенденції останніх років щодо комерціалізації спорту, ущільнився календар змагань та загострилася змагальна боротьба. У різних ігрових видах спорту та спортивних єдиноборствах за останні роки успішно реалізовано диференційовані підходи до підготовки спортсменів з урахуванням психофізіологічних характеристик. Опираючись на ці тенденції, набуває актуальності питання урахування психофізіологічних характеристик спортсменів та їхніх амплуа при побудові процесу підготовки у водному поло. Метою нашого дослідження було підвищити рівень техніко-тактичної підготовленості ватерполістів на етапі попередньої базової підготовки з урахуванням ігрових амплуа. У ході нашого дослідження було проведено анкетування 20-ти тренерів з водного поло стосовно особливостей підготовки ватерполістів, визначення найбільш обдарованих спортсменів на початкових етапах багаторічної підготовки, а також психофізіологічних характеристик у системі підготовки ватерполістів. Також було здійснено вимірювання психофізіологічних характеристик кваліфікованих ватерполістів. На основі цих даних було створено авторську програму удосконалення техніко-тактичної підготовки ватерполістів на етапі поперебдньої базової підготовки на основі диференціації їх за ігровим амплуа, та експериментально перевірено її ефективність. Критерієм ефективності авторської експериментальної програми техніко-тактичної підготовки ватерполістів, з урахуванням їхнього ігрового амплуа є динаміка показників психофізичних характеристик та удосконалення рівня технічної підготовки за період проведення експерименту.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ ФУТБОЛЬНИХ ВОРОТАРІВ НА ОСНОВІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ

Сергій Сергійович Страшненко — 2024-12-30

Проведено аналіз зарубіжної наукової літератури присвячений вивченню досвіду європейських фахівців щодо вдосконалення процесу підготовки футбольного воротаря. Проаналізовано вимоги до підготовки сучасного футбольного воротаря, розглянуті технічні, фізичні, тактичні й психологічні аспекти, необхідні для успішного виконання цієї ролі в сучасному футболі. Систематизовані дані із сучасних наукових досліджень та практичного досвіду тренерів, щоб дослідити ключові характеристики воротарів і визначити стратегії для їхнього розвитку та інтеграції європейського досвіду у практику українського футболу. Встановлено, що воротар має володіти досконалою технікою ловлі, відбиття м’яча, роботи ногами та виходів із воріт. Сучасні тренування повинні включати вправи на швидке реагування, адаптацію до непередбачуваних ситуацій та підтримку точності навіть у стресових умовах. Під час складання програм тренувань необхідно враховувати, що навантаження мають відповідати специфіці позиції воротаря, яке відрізняється від інших гравців меншою загальною дистанцією, але більшою інтенсивністю коротких рухів. Аналіз наукової фахової літератури показав, що комплексний підхід до тренування воротарів повинен включати використання симуляцій реальних ігрових ситуацій для розвитку технічних і тактичних навичок. Важливим аспектом є інтеграція психологічної підготовки в тренувальний процес за допомогою методів візуалізації та управління стресом. Сильна психіка та здатність швидко відновлюватися після помилок є критично важливими для воротарів. Участь у тренуваннях, які передбачають сценарії з високим рівнем стресу, дозволяє розвивати впевненість і адаптивність, необхідні для успішної гри. Таким чином, аналіз європейського досвіду підготовки футбольних воротарів свідчить, що саме використання багатовекторних програм тренувань сприяє гармонійному розвитку всіх цих аспектів.

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮНАКІВ В ПРОЦЕСІ СЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ ВІЛЬНОЮ БОРОТЬБОЮ

Олександр Анатолійович Томенко — 2024-12-30

У теорії та практиці вільної боротьби тренери та спеціалісти постійно шукають ефективні методи для досягнення високих спортивних результатів з мінімальними витратами часу та зусиль як з боку спортсменів, так і з боку тренерів. Однак щороку завдання ускладняється через зростання вимог до борців вільного стилю, посилення конкуренції на міжнародній арені та збільшення інтенсивності тренувальних і змагальних навантажень. Ця проблема стає особливо актуальною в умовах профільної школи, де кількість дітей, які відвідують спортивні секції, постійно зменшується, що обмежує можливості тренерів у відборі талановитих і перспективних борців. У зв’язку з цим тренерам доводиться використовувати індивідуальний підхід при роботі з кожним здібним школярем. У цій статті розширено теоретичні уявлення про індивідуалізацію підготовки школярів профільної школи під час занять вільною боротьбою. Теоретичний аналіз наукової та методичної літератури показав, що цей аспект залишається актуальним напрямком для подальших досліджень. Було встановлено, що реалізація принципу індивідуалізації в підготовці спортсменів повинна враховувати різноманітні рівні їхньої підготовленості, а також індивідуально-типологічні й особистісні особливості реакцій на тренувальні навантаження. Крім того, слід ураховувати обраний стиль спортивної діяльності, структуру фізичної підготовленості та мотивацію учасників. Узагальнення результатів наукових досліджень свідчать про те, що до індивідуальних характеристик борців необхідно включати не лише морфологічні параметри, а й специфічні особливості нервової системи та темпераменту. Ці чинники суттєво впливають на індивідуальний стиль ведення змагальних поєдинків та здатність реалізовувати тактичні плани в умовах екстремального змагання. Важливий блок досліджень фокусується на глибокому вивченні стилів змагальної діяльності борців вільного стилю як відносно стабільної індивідуальної системи ведення боротьби, яка зберігає свою основну структурую. Ці висновки акцентують увагу на необхідності врахування індивідуальних характеристик спортсменів у процесі підготовки, оскільки це може істотно вплинути на ефективність їхньої діяльності під час змагань.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СЕРВІСУ GOOGLE У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Дмитро Іванович Цись — 2024-12-30

У статті розглянуто проблему використання сервісів Google під час проведення занять з фізичного виховання у майбутніх вчителів початкових класів. Схарактеризовано основні продукти Google, компетентне використання яких в освітньому процесі з фізичного виховання надає можливість підвищити рівень як пізнавальної активності так і фізичної підготовленості студентської молоді в процесі проведення занять з фізичного виховання. Для отримання необхідної інформації було використано загальнонаукові методи теоретичного рівня дослідження, а саме: аналіз науково-методичних джерел вітчизняних і закордонних вчених; соціологічний метод науково-педагогічних досліджень (анкетування); педагогічні методи (педагогічний експеримент, педагогічні спостереження); методи математичної статистики обробки даних. До проведення дослідження було залучено 50 студентів 1 курсу. Контрольну та експериментальну групи складали студенти у кількості по 25 осіб кожна. Студенти контрольної та експериментальної груп на початку жовтня (початок експерименту) та в кінці травня (кінець експерименту) проходили тестування показників фізичної підготовленості, а саме: станова сила, силова витривалість (згинання розгинання рук з положення лежачи, утримання кута у висі), гнучкість (нахил тулуба вперед з положення сидячи). Результати проведеного дослідження засвідчили, що заняття з фізичного виховання з використанням сервісів Google позитивно вплинули на досліджуванні показники: приріст показників на кінець експерименту в експериментальній групі був більший, ніж у контрольній (станової сили – на 5,07%, згинання-розгинання рук в упорі – на 14,38%, утримання кута у висі – на 1,7%, гнучкість – нахил тулуба вперед з положення сидячи – 24,6%). Доведено потребу формування в студентів стійкого інтересу до фізичного самовдосконалення з метою зміцнення власного здоров’я, підвищення рівня фізичної підготовленості у процесі занять фізичного виховання за допомогою сервісів Google.