Олімпійський та паралімпійський спорт

АНАЛІЗ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У МОЛОДИХ ПЛАВЧИХ

Сергій Олександрович Білов — 2024-11-14

Важливим для розуміння специфіки спортивної підготовки в 10-11 років фізіологічного розвитку є комплексний аналіз та оптимізації тренувальних навантажень для молодих плавців означенного критичного періоду. З огляду на інтенсивні зміни в організмі, що відбуваються на цьому етапі життя, ретельне дослідження енергетичних систем та адаптація тренувальних методик значно підвищують ефективність підготовки та сприяють здоровому розвитку юних атлетів. Дослідження відіграє ключову роль у визначенні найбільш ефективних підходів до тренувань, спрямованих на максимальне використання потенціалу молодих спортсменів, при цьому мінімізуючи ризик травм та перетренованості. Мета дослідження – здійснити аналіз показників спеціальної фізичної підготовленості юних плавчих. Об’єкт дослідження – тренувальний процес на етапі попередньої базової підготовки. Предмет дослідження – показники спеціальної фізичної підготовленості плавчих 10-11 років. Методи дослідження: аналіз та узагальнення спеціальної літератури та матеріалів мережі Інтернет; педагогічні дослідження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Результати дослідження. Проведено глибинний аналіз показників спеціальної фізичної підготовленості молодих плавчих віком 10-11 років, що виявив низку ключових відкриттів, маючих значний теоретичну та практичну зацікавленість. Результати пропливання дистанції 25 м вільним стилем (16,87±0,17 с) продемонстрували високу активність анаеробно-алактатного механізму, що підкреслило важливість розробки тренувальних вправ, націлених на підвищення швидкості та експлозивної сили, які є критичними для коротких дистанцій. Середній час на дистанції 800 м вільним стилем (799,42±7,33 с) вказано на домінуючу роль аеробного енергозабезпечення в тривалих зусиллях. Виділення цього аспекту має пряме відношення до планування тренувальних сесій з метою підвищення загальної витривалості та здатності до довготривалих фізичних навантажень. Прогресивне зростання часу пропливання в кожному наступному відрізку з інтервалом відпочинку 15 с свідчило про поступову втрату працездатності через акумуляцію втоми, що вимагало особливої уваги до стратегій відновлення та раціонального розподілу навантажень у тренувальному процесі. Висновки. Дослідження підкреслює критичну роль адекватного відновлення та стратегічного управління енергетичними ресурсами для підтримання високої працездатності в умовах змагань, вказують на необхідність розробки тренувальних програм, спрямованих на підвищення толерантності до лактату та оптимізацію процесів відновлення, щоб максимізувати спортивний потенціал плавців.

ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ВПРАВ У ФІТНЕСУ

Олександр Григорович Бойко — 2024-11-14

Сьогодні активно розвивається фітнес, різних напрямків, функціональне тренування. Важливою умовою у підготовці майбутніх фахівців фізичної культури та спорту є формування теоретично-методичної підготовленості у процесі здобуття освіти з подальшою реалізацією під час навчання фітнесу. Теоретично-методична підготовленість формується під час здобуття освіти рахунком слухання лекцій, практичної діяльності та самостійної підготовки, зокрема написання конспектів, підготовки до самостійного проведення частини або всього заняття. Для опанування отриманого матеріалу під час лекцій слід описати окрім етапів навчання вправ, підвідних і спеціальних засобів для покращення засвоєння матеріалу, а і теоретична складова, що є початком інформування тих, кого навчаємо або тренуємо. У роботі представлено навчання на прикладі вправи «Burpee», що є однією з найрозповсюдженіших вправ, яку можливо використовувати під час дистанційного та онлайн навчання. Під час її навчання слід почати навчання з вивчення м’язів, що беруть участь у її виконанні у класичному варіанті вправи та в її різновидах. Також слід розібратись у послідовності навчання, яке слід почати зі словесного та наочного методів: пояснення та показу, надалі переходити до практичного методу, починаючи з допоміжних вправ. Мета роботи. Узагальнити та систематизувати данні прикладом опису теоретично-методичної інформації при навчанні однієї вправи, у процесі самопідготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту. Завдання дослідження. Вивчення літературних джерел і їх аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, опис. Методологія дослідження передбачало використання основ теорії та методики фізичної культури, методичних основ спортивного тренування, анатомії та фізіології, аналіз та синтез, актуалізація, опис. Наукова новизна полягає у здійснені актуалізації важливих сторін самопідготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту, що доречно для формування теоретично-методичної підготовленості. Матеріали та методи. У процесі збору та систематизації інформації проводились бесіди з фітнес-тренерами м. Чернігова та м. Києва (n=32). Висновки. У процесі узагальнення та систематизації інформації при навчанні вправ наведено на прикладі навчання вправам данні теоретично-методичної самопідготовки, що є актуальні для майбутніх фахівців фізичної культури та спорту.

АНАЛІЗ ПЛАНУВАННЯ СПОРТИВНИХ І ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УКРАЇНИ ЗА ПЕРІОД 2020-2024 РОКІВ

Віта Вікторівна Ворона — 2024-11-14

Залучення осіб з інвалідністю до занять фізичною культурою і спортом залишається актуальним питанням сьогодення. На рівні держави створюються механізми для подолання існуючих фізичних, соціальних, психологічних, економічних, інституційних, логістичних і комунікаційних барʼєрів для осіб даної категорії, проводяться різноманітні заходи, спрямовані на їхню соціальну інтеграцію, фізичну реабілітацію, розвиток спортивних навичок та участь у змаганнях. Метою дослідження є здійснити аналіз нормативно-правової бази щодо планування спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів осіб з інвалідністю в України за період 2020-2024 років. Методи дослідження: аналіз наукових джерел, нормативно-правової бази Верховної Ради України та профільного Міністерства, методи статистичного аналізу. Результати. Аналіз нормативно-правових актів Верховної ради України дозволив констатувати, що на сьогодні в Україні спортивні і фізкультурно-оздоровчі заходи для осіб з інвалідністю інтегровані в національну Стратегію розвитку фізичної культури і спорту через різноманітні державні програми, законодавчі норми та інституційні механізми. У рамках цієї стратегії були розроблені та впроваджені плани заходів, спрямовані на залучення осіб з інвалідністю до фізкультурно-спортивної реабілітації та підготовки спортсменів до участі в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх. Протягом 2020-2024 років було заплановано 1799 спортивних змагань, 3161 навчально-тренувальних і 143 реабілітаційно-спортивних зборів, а їх кількість варіювалася залежно від року і мала загальну тенденцію до збільшення з року в рік. В Єдиному календарному плані приділяється значна увага спортивним заходам для осіб з інвалідністю, що підтверджується зростанням кількості змагань на 19,5% у 2024 році, порівняно з 2020 роком. Кількість запланованих заходів з підготовки спортсменів зросла на 38,8-60,9% за останні чотири роки. Таким чином, за останні 5 років спостерігається тенденція до збільшення кількості спортивних заходів для осіб з інвалідністю. Водночас кількість спеціально запланованих фізкультурно-оздоровчих заходів для даної категорії осіб за досліджуваний період залишається незмінною.

АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ЩОДО КІЛЬКОСТІ ВИДІВ СПОРТУ, ВИЗНАНИХ В УКРАЇНІ ЗА ПЕРІОД 2001-2024 РОКІВ

Віта Вікторівна Ворона — 2024-11-14

Вагомим показником розвитку виду спорту в країні є залученість до занять цим видом спорту значної кількості різних груп населення. На рівні держави існують механізми, які сприяють популяризації різних видів спорту, втому числі і за рахунок їх включення до реєстру (переліку) визнаних видів спорту в Україні та надання державної підтримки. Мета – проаналізувати нормативно-правову базу і відстежити динаміку офіційного визнання різних видів спорту на рівні держави у період з 2001 року по 2024 рік. Методи дослідження: аналіз наукових джерел, нормативно-правової бази Верховної Ради України та профільного Міністерства, методи статистичного аналізу. Результати. Аналіз нормативно-правової бази Верховної ради України, а саме наказів «Про затвердження Переліку видів спорту, що визнані в Україні» і «Про затвердження Реєстру визнаних видів спорту в Україні» 2001, 2012 і 2015 років зі значною кількістю дозволив чітко визначити кількість видів спорту та зміни щодо їх включення і виключення з переліку і реєстру. Висновки. За період з 2001 і на початок 2024 року спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення кількості видів спорту в країні. Кількість зареєстрованих олімпійських видів спорту зросла з 52 до 56. Перелік видів спорту осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку розширився з 35 до 45 видів. Найбільші зміни щодо внесення видів спорту до реєстру стосувалися неолімпійських та національних видів спорту. Їх кількість за означений період зросла майже вдвічі з 70 до 120. Загальна кількість видів спорту визнаних в Україні за досліджуваний період зросла з 157 до 221. Значне різноманіття визнаних видів спорту і їх постійне кількісне збільшення, позитивно впливає на залученість населення до занять спортом. Офіційно визнаний вид спорту отримує право на державну підтримку і, як наслідок, на проведення офіційних змагань, створення національних команд для виступу за кордоном, присвоєння спортивних звань, фінансування і розвиток інфраструктури тощо.

ОСНОВИ ЗМІСТОВОГО НАПОВНЕННЯ УРОКІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД

Юрій Михайлович Голод — 2024-11-14

Сучасна система шкільного фізичного виховання побудована на варіативних модулях, які передбачають застосування засобів різноманітних видів спорту у відповідності до можливостей самої школи та побажань учнів. Мета дослідження: узагальнити вітчизняний та закордонний досвід наукового пошуку стосовно змістового наповнення уроків фізичної культури у загальноосвітній школі. Матеріал і методи. Використано методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової та методичної літератури, абстрагування, історичний метод, порівняння. Для дослідження взято актуальну науково-методичну інформацію з проблематики змістового наповнення фізичного виховання у початковій школі. Результати. Більшість європейських країн сьогодні ведуть схожу політику щодо організації та змісту фізичного виховання у шкільній системі освіти задля створення єдиного освітнього простору. До програмі з фізичної культури для школярів у різних країнах входить вивчення як традиційних (футбол, легка атлетика, гімнастика тощо), так і велика кількість національних видів спорту. У Великобританії це футбол, верхова їзда, гольф, танці, бейсбол; у Франції – плавання, єдиноборства, командні спортивні ігри (футбол, волейбол тощо); У Німеччині – велоспорт, гімнастика, плавання та ін.; у Фінляндії – зимові види спорту (хокей, лижні перегони тощо). Переважно у тижневому циклі шкільної освіти різних країн планується 2-4 таких уроки для учнів середніх класів. В Україні змістовна складова уроків фізичної культури постійно доповнюється новими різновидами рухової активності. Висновки. Стан здоров’я сучасних школярів молоді викликає суттєве занепокоєння у суспільстві, оскільки простежується постійне погіршення його показників. З іншого боку, беручи до уваги уроки фізичної культури у школі, де фактично закладається фундамент розуміння значення рухової активності для повноцінного життя, то їх зміст сьогодні у більшості випадків не викликає достатньої зацікавленості школярів. Сьогодні існує вагома потреба внесення коректив до програм з фізичної культури у напрямку упровадження сучасних засобів з актуальних для молоді різновидів спорту та рухової активності.

ВПЛИВ ШВИДКОСТІ ЗОРОВО-МОТОРНИХ РЕАКЦІЙ НА ТЕХНІЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ

Сергій Кіндратович Голяка — 2024-11-14

Ефективність занять футболом, обдарованість юних спортсменів багато в чому залежить від системного аналізу ролі різних сенсомоторних реакцій у розвитку та прояві технічних дій. Накопичення теоретичних та практичних відомостей з даного питання суттєво розширить розуміння сутності прояву сенсомоторного реагування у футболістів, сприятиме відбору інформаційних показників, котрі б характеризували успішність спортивної майстерності юних футболістів. З метою визначення швидкості зорово-моторних реакцій, технічної підготовленості, їх взаємозв’язку було проведено дослідження у дитячо-юнацькій спортивній школі м. Олешки Херсонської області. В обстеженні брали участь 10 юних футболістів віком 10-11 років та 8 юних футболістів 12-13 років Вимірювали у юних футболістів швидкість реакції за показниками латентних періодів простої зорово-моторної реакції, реакцій вибору та реакції на рухомий об’єкт, рівень технічної підготовленості. Обстеження проводилися за допомогою комп’ютерної системи «Діагност-1» (методика М.В.Макаренка). З’ясовано, що за всіма показниками, що використовувалися для оцінки швидкості реакції відносно кращими результатами визначалися футболісти старшої за віком групи. Пояснюється кращою в цьому віці налагодженістю роботи різних ланок рухового аналізатора, що є відповідальними за розвиток й перебіг швидкісних характеристик людини. У результаті дослідження залежності між швидкістю реагування та технічної підготовленості юних футболістів можна зробити заключення, що футболістам 10-11 років з високим («Удар по м’ячу на точність», «Біг на 30 м», «Точність передач м’яча на середню відстань після обведення 3-х стійок з веденням м’яча»), середнім («Удар по м’ячу на точність», «Точність передач м’яча на велику відстань після обведення 3-х стійок») та футболістам 12-13 років з високим («Біг на 30 м з веденням м’яча», «Точність передач м’яча на середню та велику відстань після обведення 3-х стійок з веденням м’яча»), середнім («Удар по м’ячу на точність») рівнями швидкості реагування, в цілому, властиві відносно кращі результати оволодіння технічними діями.

ОЦІНКА ПРІОРИТЕТІВ У СТАВЛЕННІ ДО ЧИННИКІВ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ РІЗНИХ КУРСІВ

Олександр Іванович Міхеєнко — 2024-11-14

В останні десятиліття спосіб життя як один із найважливіший факторів здоров’я викликає значний інтерес дослідників. Студентська молодь становить сегмент суспільства, який має найбільший потенціал в аспекті опанування знань про здоров’я, отримання користі від політики та ініціатив у сфері охорони здоров’я, заснованих на обґрунтованих дослідженнях та інформації. Метою нашого дослідження було визначення складових здорового способу життя та чинників здоров’я, які мають для студентів пріоритетне значення в аспекті ефективності впливу на здоров’я; з’ясування спектру засобів оздоровлення, які використовують студенти у власній оздоровчий практиці, окреслення чинників, які перешкоджають їм піклуватися про своє здоров’я, а також аналіз динаміки змін під час навчання студентів у вищому навчальному закладі. Результати експерименту стали підґрунтям для пошуку і реалізації нових педагогічних форм, засобів, інтерактивних методів навчання, які актуалізують знання про здоров’я в свідомості студентів, підвищують їх значимість, створюють можливості для успішного оволодіння цими знаннями і ефективного практичного застосування. Здобуття досвіду здоров’ятворення є важливим не тільки з погляду опанування відповідних практичних умінь і навичок, які потім стають звичками і складовими здорового способу життя, але в аспекті формування мотивації студентської молоді до використання набутих знань. Поведінка завжди пов’язана з мотивацією, яка створюється саме в процесі навчання, виховання та розвитку особистості. Широке використання інтерактивних методів навчання, в основі яких є більш тісні суб’єкт-суб’єктні стосунки між викладачами і студентами, повноправність тих, хто навчає, і тих, хто вчиться, сприяють більш відповідальному ставленню студентів до самопідготовки, самоосвіти як у процесі навчання, так і в побутовій чи професійній діяльності.

АСПЕКТИ НАВЧАННЯ КОНСУЛЬТУВАННЮ З ХАРЧУВАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Юлія Володимирівна Паришкура — 2024-11-14

Метою даної роботи є актуалізація навчання консультуванню з харчування майбутніх фахівців Фізичної культури та спорту у процесі опанування освітнього компонента «Спортивне харчування». Важливими аспектами для здобувачів вищої освіти освітнього ступеню Бакалавр є ознакомленная з аспектами консультування із харчування у навчально-тренувальному процесі у спорті та фітнесі, зокрема у розумінні значення вітамінів, їх функціях і дії з іншими добавками, для покращення когнітивних функцій у тому ж числі. Більшість осіб, що займаються спортом та фітнесом переконані у тому, що єдиний спосіб досягти гарного результату – це тренування та споживання відповідних препаратів для покращення фізичного стану на функцій організму. Вони черпають інформацію засобом рекомендацій, тих, хто займається фізичними вправами поряд з ними довший час та через мережу інтернет. Хоча насправді це далеко не так, адже важливими факторами, які впливають на результат у спорті та фітнесу є наступні: відсутність стресу (емоційного та нервового перенапруження), відпочинок і сон, раціональне харчування та споживання харчових добавок для покращення діяльності організму. Відтак, це слід робити через призначення лікарями та консультування фахівцями фізичної культури та спорту. Вивчення особливостей дії вітамінів та опрацювання аспектів консультування з харчування є важливим етапом підготовки бакалаврів спеціальності 017 Фізична культура та спорт. Мета роботи. Актуалізація знань про дію вітамінів у функціонауванні організму при застосуванні препаратів для покращення когнитивних функцій, концентрації та уваг що є вкрай важливим у консультуванні з харчування майбутніми фахівцями фізичної культури та спорту. Методологія. Теоретичні основи фізіології, біохімії та гігієни харчування. Основи раціонального та збалансованого харчування. Завдання дослідження. Вивчення літературних джерел і їх аналіз, інтерпретація, узагальнення, актуалізація. Матеріали та методи. Метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової літератури. Наукова новизна дослідження полягає у узагальненні та актуалізації питань з особливостей у консульуванні з харчування для майбутніх фахівців Фізичної культури та спорту, шо розширить їх знання у галузі та сприятимуть формуванню професійних компетентностей для консультування з харчування. Висновки. Відтак, під час роботи з літературою з актуалізації знань про дію вітамінів у функціонауванні організму при застосуванні препаратів для покращення когнитивних функцій, концентрації та уваги виявлено важливість розуміння дії вітамінів та їх функціями у роботі з іншими харчовими добавками, що є вкрай важливим у консультуванні майбутніми фахівцями Фізичної культури та спорту.

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ РІЗНИХ СТОРІН ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ У БОКСІ (ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД)

Андрій Струтинський — 2024-11-14

Зростаюча популярність спорту в суспільстві дає підстави для розвитку нових видів рухової активності. Чинниками подальшого розвитку спортивних єдиноборств виступає гостра конкуренція між видами спорту, зростання рівня підготовленості спортсменів на різних етапах багаторічного удосконалення та загальна популяризація через збільшення кількості змагань, видовищності та комерціалізацію. Мета: вивчити зміст наукових досліджень пов’язаних з різними сторонами підготовки кваліфікованих спортсменів у боксі. Матеріал та методи. Дослідження проводилося на основі вивчення науково-методичних джерел, проаналізовано наукові журнали з науко-метричної бази Scopus та національних баз даних. Результати. Увага дослідників до проблематики науково-методичного забезпечення підготовки боксерів є достатньо великою. Безперечно, що роботи вітчизняних фахівців мають менше охоплення актуальних питань та поступаються за кількісними показниками тим, які підготовлені закордонними фахівцями. Серед наукової інформації широкого обговорення набули питання обґрунтування змісту різних сторін підготовки спортсменів різної кваліфікації в боксі. Серед пріоритетних тем суттєво випереджають за обсягом дослідження стосовно проблематики фізичної та функціональної підготовки, тестування та моніторингу різних сторін підготовленості, досліджень з фізіологічних можливостей та біомеханіки рухової діяльності боксерів, особливостей спеціальних сприйнять та психологічних характеристик боксерів, які вивчаються задля підвищенні результативності змагальної діяльності спортсменів різної кваліфікації у боксі. Висновки. Враховуючи чинники та передумови формування технічної підготовленості юних боксерів варто розглядати актуальність вирішення науково-практичного завдання з удосконалення структури та змісту тренувального процесу у частині технічної підготовки, зважаючи на сучасні тенденції розвитку виду спорту.

ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ЮНИХ БОРЦІВ НА СЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТТЯХ З ВІЛЬНОЇ БОРОТЬБИ

Олександр Анатолійович Томенко — 2024-11-14

Сучасні методологічні підходи до вирішення завдань спорту вищих досягнень постійно підкреслюють необхідність ретельного вивчення та розвитку дитячого та юнацького спорту. Одним із видів спорту, який сприяє гармонійному розвитку молодого покоління, є вільна боротьба. Підвищення спортивних результатів у вільній боротьбі значною мірою залежить від побудови ефективної системи підготовки борців, що змушує спеціалістів постійно винаходити ефективні педагогічні підходи для створення оптимальної системи вдосконалення різних аспектів підготовки юних борців. У цій статті розширено теоретичні уявлення щодо особливостей системи підготовки юних борців на секційних заняттях з вільної боротьби. Теоретичний аналіз наукової та методичної літератури виявив, що цілісність системи підготовки юних борців забезпечується на основі певної структури та характеризується великою кількістю методів і засобів, широким застосуванням матеріалів з різних видів спорту та рухливих ігор, а також використанням ігрового методу. Встановлено, що вся система підготовки юних борців направлена на всебічний фізичний розвиток спортсменів, здатних успішно переносити великі фізичні та психічні навантаження, характерні для борців. Узагальнення результатів наукових досліджень та їх аналіз показують, що основним аспектом системи підготовки юних борців є цілеспрямований розвиток фізичних якостей з урахуванням вікових особливостей. Виявлено, що для досягнення високих результатів на початковому етапі навчання необхідно приділити увагу основам технічної підготовки, особливо оволодінню технічними навичками та прийомами, необхідними у боротьбі. З’ясовано, що завдання, які стоять перед спортсменом і тренером, визначаються не лише вдосконаленням наявних прийомів, але й освоєнням нових засобів, необхідних для вирішення конкретних техніко-тактичних завдань. Ці висновки підкреслюють важливість систематизованого підходу до підготовки юних борців, що враховує їх вікові та індивідуальні особливості, здійснюючи гармонійний розвиток фізичних, технічних та тактичних навичок.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ З ПРИКЛАДНОГО БАГАТОБОРСТВА

Сергій Вікторович Чередніченко — 2024-11-14

У статті розглянуто особливості організації занять з прикладного багатоборства, що є важливою складовою фізичного виховання. Акцентовано увагу на важливості фізичної активності для психічного, соціального та академічного розвитку учнів. Фізична активність сприяє покращенню настрою, зниженню рівня стресу та тривожності, підвищенню впевненості у собі та формуванню позитивного ставлення до здорового способу життя. Також вона сприяє розвитку соціальних навичок, таких як командна робота, лідерство та взаємодопомога, що є важливими для успішної соціалізації учнів. Водночас, регулярні заняття фізичними вправами позитивно впливають на академічну успішність, оскільки покращують концентрацію, пам’ять та загальну когнітивну функцію. У статті досліджено методичні підходи до організації позакласної роботи з прикладного багатоборства. Важливим аспектом є індивідуалізація навчання, яка враховує рівень підготовки, фізичні можливості та інтереси кожного учня. Це дозволяє забезпечити максимально ефективний підхід до розвитку фізичних якостей та навичок. Поєднання групових та індивідуальних занять дозволяє урізноманітнити навчальний процес, підвищити мотивацію учнів та забезпечити більш ефективне засвоєння матеріалу. Використання різноманітних методик, таких як ігрові, змагальні та тренувальні методи, сприяє підвищенню інтересу до занять та їхньої ефективності. Забезпечення послідовності та систематичності в навчанні є ключовим для досягнення високих результатів. Планування занять з прикладного багатоборства повинно включати етапи підготовки, основної частини та завершення, що дозволяє забезпечити повноцінний фізичний розвиток учнів. На етапі підготовки проводяться розминка та вправи для загального фізичного розвитку. Основна частина включає освоєння техніки прикладного багатоборства, зокрема, стрибки, біг, плавання та інші вправи, що сприяють розвитку координації, швидкості та витривалості. Завершальний етап включає заминку та розтяжку, що сприяють зняттю напруги та відновленню організму після навантажень. Таким чином, комплексний підхід до організації занять з прикладного багатоборства, що включає індивідуалізацію, різноманітність методик, систематичність та послідовність, дозволяє забезпечити всебічний розвиток учнів та сприяє їхньому фізичному, психічному та соціальному благополуччю.

ПОРІВНЯННЯ ФІЗИЧНИХ ТА ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ УЧНІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУВАЛИ МОДУЛЬ ПАНКРАТІОН, ТА ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Сергій Вікторович Чередніченко — 2024-11-14

У статті досліджується важливість фізичного виховання у загальній середній освіті та обґрунтовується впровадження варіативного модуля "Панкратіон". Панкратіон, як традиційне грецьке бойове мистецтво, має великий потенціал для розвитку фізичних, психічних та соціальних якостей учнів. Вивчення основних прийомів, стратегій та тактик панкратіону допомагає формувати здорові звички, покращувати фізичну підготовку та загальний стан здоров'я учнів. У статті описано методи дослідження, що використовувалися для аналізу впливу фізичного виховання на учнів, а також детальну програму занять, яка включає розминку, загальну підготовку, вивчення основних прийомів, практичне застосування, стратегії та тактику використання панкратіону, заминку та розтяжку. Програма занять побудована таким чином, щоб поступово залучати учнів до фізичної активності, надаючи їм можливість освоїти базові елементи панкратіону та розвинути важливі навички. Методи дослідження включали анкетування учнів, спостереження за проведенням занять та аналіз результатів фізичних тестів. Анкетування дозволило визначити ставлення учнів до фізичного виховання та панкратіону зокрема, їхні очікування та мотивацію. Спостереження за заняттями дало змогу оцінити ефективність навчальної програми та її вплив на фізичний розвиток учнів. Аналіз результатів фізичних тестів дозволив об'єктивно оцінити зміни в фізичному стані учнів до та після впровадження модуля "Панкратіон". Результати дослідження свідчать про позитивний вплив фізичної активності на формування стійких здорових звичок, соціальних навичок та профілактику захворювань. Зокрема, учні відзначили покращення фізичної форми, підвищення рівня енергії, покращення настрою та загального самопочуття. Важливим аспектом є також розвиток дисципліни, витривалості та самоконтролю, які є невід'ємними частинами навчального процесу панкратіону. Зважаючи на отримані результати, впровадження модуля "Панкратіон" у шкільну програму є доцільним і може стати ефективним засобом покращення фізичного виховання учнів. Це дозволить не лише зміцнити фізичне здоров'я молоді, але й сприятиме їхньому всебічному розвитку, підвищенню мотивації до навчання та формуванню позитивного ставлення до здорового способу життя.

ЗМІСТ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В ПІДГОТОВЧОМУ ПЕРІОДІ НАВЧАЛЬНО- ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ КОМАНДИ ФК РИГА 2

Інна Анатоліївна Чередниченко — 2024-11-14

Ефективність підготовки до змагального періоду залежить від змісту всіх видів роботи та їх раціонального поєднання протягом річного циклу. Сучасний футбол вимагає від спортсмена досягнення дуже високого функціонального рівня, здатності переносити дуже великі тренувальні та змагальні навантаження, швидко відновлюватися після них. Для цього потрібен спеціальний фундамент, який точно відповідає вимогам обраного виду спорту і забезпечує підготовленість для ефективного виконання основної спеціальної фізичної підготовки і всього подальшого тренувального процесу. Фізична підготовка є фундаментом, на якому будується технічна, техніко-тактична, психологічна і функціональна підготовка футболіста. Фізична підготовка має важливе значення на кожному з етапів багаторічного вдосконалення спортсменів, оскільки ефективне виконання техніко-тактичних дій упродовж змагань вимагає належного рівня розвитку фізичних якостей. Рівень фізичної підготовленості футболіста впливає на засвоєння ним технічних елементів та використання техніко-тактичних дій протягом змагального періоду. Метою дослідження було наукове обґрунтування змісту фізичної підготовки в підготовчому періоді навчально-тренувального процесу команди ФК Рига 2. Методи дослідження – вивчення науково-методичної літератури, педагогічні методи дослідження (спостереження, педагогічне тестування фізичної підготовленості при застосуванні датчиків Catapult), методи математичної статистики. Із застосуванням датчиків Catapult у спортсменів ФК Рига 2 (Латвія) вимірювалися показники швидкості, витривалості, швидкісно-силової витривалості і швидкісно-силових здібностей та визначався кореляційний зв’язок між ними, що було підставою для обґрунтування змісту фізичної підготовки протягом підготовчого періоду для підготовки команди до Чемпіонату Першої Ліги Латвії. Тісний кореляційний зв’язок відмічався між більшістю показників фізичної підготовленості, найвищий (r=1,00) – між бігом на дистанції 01:17:08 і середньою дистанцією за 1 хв та об’ємом і інтенсивністю навантаження гравця. Середній взаємозв’язок був виявлений між всіма досліджуваними показниками і бігом високої інтенсивності на швидкості 19,8-25,2 км/год, крім бігу низької інтенсивності на швидкості менше ніж 14,4 км/год (м), де він був практично відсутній і дорівнював r=0,07. Це дало підстави при плануванні змісту підготовчого періоду доцільно підбирати засоби і методи, які цілеспрямовано впливали б на результат швидкісно-силової витривалості і швидкісно-силових здібностей та планувати їх на окремих тренувальних занять з метою підвищення ефективності навчально-тренувального процесу гравців ФК Рига 2.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ

Сергій Вікторович Чередніченко — 2024-11-14

У статті розглядаються сучасні підходи до інклюзивної освіти в Україні та за кордоном, аналізуються основні тенденції та перспективи її розвитку. Основна увага приділяється індивідуалізованому підходу до навчання, який враховує потреби кожного учня, розвитку методик і технологій, а також відповідності міжнародним стандартам та інноваціям. Описуються законодавчі основи, педагогічні стратегії, матеріально-технічне забезпечення та підготовка вчителів до роботи в інклюзивних умовах. Законодавчі основи інклюзивної освіти в Україні забезпечують правове підґрунтя для створення сприятливих умов для навчання дітей з особливими потребами. У статті аналізуються основні нормативно-правові акти, які регулюють впровадження інклюзивної освіти, а також порівнюються з міжнародними документами, такими як Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. Це дозволяє визначити рівень відповідності українського законодавства міжнародним стандартам та визначити напрями для його удосконалення. Педагогічні стратегії, які використовуються в інклюзивній освіті, базуються на принципах диференціації та індивідуалізації навчання. У статті розглядаються сучасні методики, які дозволяють забезпечити ефективне навчання дітей з різними освітніми потребами. Особлива увага приділяється використанню технологій дистанційного навчання, адаптивних навчальних матеріалів та інноваційних педагогічних підходів, що сприяють розвитку інклюзивного середовища. Матеріально-технічне забезпечення є важливим аспектом впровадження інклюзивної освіти. У статті аналізується стан матеріально-технічної бази українських шкіл, які впроваджують інклюзивне навчання, та порівнюється з зарубіжним досвідом. Визначено основні проблеми, такі як недостатнє фінансування, відсутність спеціалізованого обладнання та навчальних матеріалів, та запропоновано шляхи їх вирішення. Підготовка вчителів до роботи в інклюзивних умовах є ключовим фактором успішного впровадження інклюзивної освіти. У статті описуються програми підвищення кваліфікації педагогів, які орієнтовані на розвиток компетенцій з роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Також розглядається досвід зарубіжних країн у підготовці вчителів до роботи в інклюзивних умовах, що може бути корисним для вдосконалення української системи освіти. Визначено ключові аспекти та перспективи розвитку інклюзивної освіти в Україні. Серед них – необхідність удосконалення законодавчої бази, впровадження сучасних педагогічних технологій, забезпечення належного матеріально-технічного забезпечення та підготовки кваліфікованих кадрів. Особлива увага приділяється створенню інклюзивного середовища, яке сприятиме всебічному розвитку кожної дитини, незалежно від її особливостей та потреб.

ГРЕПЛІНГ ЯК СПОРТИВНА ТА ОСВІТНЯ ДИСЦИПЛІНА

Сергій Вікторович Чередніченко — 2024-11-14

У статті досліджується значення греплінгу в контексті фізичної підготовки та освіти учнів старшої школи. Греплінг розглядається як ефективний засіб розвитку м'язової сили, витривалості, гнучкості та координації рухів, а також як методика самозахисту та самовдосконалення. У роботі представлено результати експериментальної програми, яка показала значне покращення фізичних показників учасників після 6 місяців тренувань. Зокрема, учні, які займалися греплінгом, продемонстрували підвищення м'язової сили, витривалості, гнучкості та швидкості реакції. Дослідження включало комплексний підхід до оцінки фізичного стану учнів, використовуючи різні тести та методики, що дозволило отримати об'єктивні дані про вплив греплінгу на фізичний розвиток школярів. Результати свідчать про суттєве покращення фізичної підготовки в усіх основних аспектах, що підтверджує ефективність греплінгу як засобу фізичного виховання. Також аналізується вплив греплінгу на психологічні аспекти, такі як самоконтроль, впевненість у собі та стійкість до стресу. Учні, які брали участь у програмі, відзначали покращення своєї здатності до контролю емоцій, зниження рівня тривожності та підвищення рівня впевненості у власних силах. Греплінг сприяв розвитку психологічної стійкості та самодисципліни, що є важливими аспектами особистісного розвитку. На основі отриманих даних було розроблено практичні рекомендації щодо впровадження греплінгу в освітню програму закладів загальної середньої освіти. Зокрема, рекомендовано інтегрувати греплінг як обов'язковий компонент фізичної культури, що дозволить забезпечити всебічний фізичний та психологічний розвиток учнів. Акцент зроблено на створенні позитивної атмосфери під час тренувань, забезпеченні безпеки та дотриманні методичних принципів навчання греплінгу. Програма занять включає різноманітні вправи, спрямовані на розвиток сили, витривалості, гнучкості та координації рухів. Особлива увага приділяється техніці виконання вправ та поступовому збільшенню навантаження для запобігання травмам. Також передбачено проведення регулярних змагань та контрольних тестів для оцінки прогресу учнів. Важливим аспектом є підготовка вчителів до проведення занять з греплінгу. Рекомендовано організовувати спеціалізовані курси підвищення кваліфікації для педагогів, що включають теоретичні та практичні заняття з методики викладання греплінгу. Це дозволить забезпечити високий рівень навчання та ефективність занять. Таким чином, впровадження греплінгу в освітню програму старшої школи сприятиме не тільки фізичному, але й психологічному розвитку учнів, підвищенню їхньої самооцінки та стійкості до стресу. Греплінг може стати потужним інструментом формування здорового способу життя та гармонійного розвитку особистості.