УПРАВЛІННЯ СКЛАДНІСТЮ ЗАВДАНЬ: РАЦІОНАЛЬНЕ ТА ІНТУЇТИВНЕ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.26Ключові слова:
складність роботи, прийняття рішень, раціональність, інтуїція, когнітивний стиль.Анотація
У статті досліджується взаємозв’язок між складністю робочих завдань і стилями прийняття рішень – раціональним та інтуїтивним – у професійному середовищі. Автори на основі сучасних когнітивних теорій, зокрема дуального процесу прийняття рішень, аналізують, як рівень складності роботи впливає на вибір когнітивної стратегії – обґрунтованого аналітичного підходу чи швидких інтуїтивних рішень. Встановлено, що зі зростанням складності завдань зростає ймовірність використання обох стилів одночасно, оскільки працівникам доводиться діяти в умовах високої невизначеності, обмеженого часу та інформаційного перевантаження. Розглянуто особливості застосування інтуїції в складних умовах: фахівці з високим рівнем досвіду частіше покладаються на інтуїтивні рішення, що ґрунтуються на патернах та попередньому досвіді. Водночас менш досвідчені працівники, хоча й схильні до інтуїтивного підходу, демонструють вищу гнучкість у виборі між інтуїцією та аналітикою. Значну увагу приділено впливу таких чинників, як тиск часу, емоційний стан, складність середовища та завдань, а також особистий стиль мислення працівника. У дослідженні подано огляд ключових психометричних інструментів, зокрема REI, GDMS, CoSI, PMPI, PID, TIntS та нової інтегративної моделі RIDMS (Rational and Intuitive Decision-Making Styles), яка виділяє 3 типи раціонального та 9 типів інтуїтивного мислення. Це дозволяє більш глибоко зрозуміти динаміку прийняття рішень та адаптацію до складних умов роботи. Ефективне прийняття рішень у сучасному робочому середовищі вимагає не протиставлення, а гармонійного поєднання раціонального й інтуїтивного підходів. Така адаптивна здатність є критично важливою для професійної успішності, особливо в умовах постійних змін, зростаючих вимог до компетентності та швидкості реагування. Результати дослідження мають прикладне значення для управління персоналом, проєктування професійних ролей, формування програм професійного розвитку, а також розробки тренінгів з прийняття рішень.
Посилання
Vincent, V. (2018). Intuition in employee selection: Examining the conditions for accurate intuitive hiring decisions (Doctoral dissertation, Kennesaw State University). Digital Commons. https://digitalcommons.kennesaw.edu/etd/XXXX
Paliszkiewicz, J., Çetin, F., & Launer, M. (2023). Intuition and digital trust in the workplace: Exploring decision-making styles. In J. Liebowitz (Ed.), Digital transformation for the university of the future (pp. 183–196). Springer.
Fuchs, H. M., Steigenberger, N., & Lübcke, T. (2015). Intuition or deliberation – How do professionals make decisions in action? In B. Palen, M. Büscher, T. Comes, & A. Hughes (Eds.), Proceedings of the ISCRAM 2015 Conference (Kristiansand, May 24-27, 2015).
Bingham, C. B., & Eisenhardt, K. M. (2011). Rational heuristics: The ‘simple rules’ that strategists learn from process experience. Strategic Management Journal, 32(13), 1437–1464. https://doi.org/10.1002/smj.965
Eisenhardt, K. M. (1989). Making fast strategic decisions in high-velocity environments. Academy of Management Journal, 32(3), 543–576. https://doi.org/10.2307/256434
Dane, E., & Pratt, M. G. (2009). Conceptualizing and measuring intuition: A review of recent trends. In G. P. Hodgkinson & J. K. Ford (Eds.), International Review of Industrial and Organizational Psychology, 24, 1–40. Wiley-Blackwell. https://doi.org/10.1002/9780470745267.ch1
Dane, E., & Pratt, M. G. (2007). Exploring intuition and its role in managerial decision making. Academy of Management Review, 32(1), 33–54. https://doi.org/10.5465/amr.2007.23463682
Tversky, A., & Kahneman, D. (2000). Judgment under uncertainty: Heuristics and biases. In T. Connolly, H. Arkes, & K. R. Hammond (Eds.), Judgment and decision making: An interdisciplinary reader (pp. 35–52). Cambridge University Press.
Klein, G., Calderwood, R., & Clinton-Cirocco, A. (2010). Rapid decision making on the fire ground: The original study plus a postscript. Journal of Cognitive Engineering and Decision Making, 4(3), 186–209. https://doi.org/10.1177/1555343410378777
Evans, J. S. B. T. (2008). Dual-processing accounts of reasoning, judgment, and social cognition. Annual Review of Psychology, 59(1), 255–278. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.59.103006.093629
Boholm, Å. (1998). Comparative studies of risk perception: A review of twenty years of research. Journal of Risk Research, 1(2), 135–163. https://doi.org/10.1080/136698798377231
Fritzsche, A. W. (1995). The role of the unconscious in the perception of risks. Risk: Health, Safety & Environment, 6, 15–40.
Englander, T., Farago, K., Slovic, P., & Fischhoff, B. (1986). A comparative analysis of risk perception in Hungary and the United States. Social Behavior, 1, 55–66.
Sjöberg, L. (2000). The methodology of risk perception research. Quality and Quantity, 34(4), 407–418. https://doi.org/10.1023/A:1004819707757
Drottz-Sjöberg, B.-M., & Sjöberg, L. (1990). Risk perception and worries after the Chernobyl accident. Journal of Environmental Psychology, 10(2), 135–149. https://doi.org/10.1016/S0272-4944(05)80015-5
Ramsberg, J., & Sjöberg, L. (1998). The importance of cost and risk characteristics for attitudes towards lifesaving interventions. Risk – Health, Safety & Environment, 9, 271–290.
Nyland, L. G. (1993). Risk perception in Brazil and Sweden (Rhizikon: Risk Research Report No. 15). Center for Risk Research, Stockholm School of Economics.
Kashyap, N., & Sinha, S. (2011). Estimation of job complexity in an industrial organisation. International Journal of Industrial and Systems Engineering, 7(1), 26–44. https://doi.org/10.1504/IJISE.2011.037081
Apepe, V. M. (2025). A review of decision making in organizations. International Journal of Social Sciences and Management Research, 11(3), 21–43. https://doi.org/10.56201/ijssmr.vol.11no3.2025.pg.21.43
Cole, G. (1995). Organizational Behavior: Theory and Practice.TJ International, Padstow
Cole, G. (2004). Management Theory and Practice. TJ International, Padstow
Asikhia, O., Ogunode, O., Oladipo, S. I., & Fatoke, O. V. (2021). Effective management decision making and organisational excellence: a theoretical review. The International Journal of Business & Management, 9(1), 144–150. https://doi.org/10.24940/theijbm/2021/v9/i1/BM2101-049
Sadler-Smith, E. (2022). Intuition in business. Oxford University Press.
Epstein, S. (1973). The self-concept revisited, or a theory of a theory. American Psychologist, 28, 404–416. https://doi.org/10.1037/h0034225
Epstein, S. (1985). The implications of cognitive-experiential self-theory for research in social psychology and personality. Journal for the Theory of Social Behaviour, 15(3), 283–310. https://doi.org/10.1111/j.1468-5914.1985.tb00135.x
Pacini, R., & Epstein, S. (1999). The relation of rational and experiential information processing styles to personality, basic beliefs, and the ratio-bias phenomenon. Journal of Personality and Social Psychology, 76(6), 972–987. https://doi.org/10.1037/0022-3514.76.6.972
Cacioppo, J. T., & Petty, R. E. (1982). The need for cognition. Journal of Personality and Social Psychology, 42(1), 116–131. https://doi.org/10.1037/0022-3514.42.1.116
Cools, E., & Van den Broeck, H. (2007). Development and validation of the Cognitive Style Indicator. Journal of Psychology: Interdisciplinary and Applied, 141(4), 359–387. https://doi.org/10.3200/JRLP.141.4.359-388
Scott, S. G., & Bruce, R. A. (1995). Decision-making style: The development and assessment of a new measure. Educational and Psychological Measurement, 55, 818–831.
Burns, L. R., & D'Zurilla, T. J. (1999). Individual differences in perceived information processing styles in stress and coping situations: Development and validation of the Perceived Modes of Processing Inventory. Cognitive Therapy and Research, 23(4), 345–371. https://doi.org/10.1023/A:1018799700207
Pretz, J. E., Brookings, J. B., Carlson, L. A., Humbert, T. K., Roy, M., Jones, M., & Memmert, D. (2014). Development and validation of a new measure of intuition: The types of intuition scale. Journal of Behavioral Decision Making, 27(5), 454–467. https://doi.org/10.1002/bdm.1822
Pretz, J. E., & Totz, K. S. (2007). Measuring individual differences in affective, heuristic, and holistic intuition. Personality and Individual Differences, 43(5), 1247–1257. https://doi.org/10.1016/j.paid.2007.05.008
Pachur, T., & Spaar, M. (2015). Domain-specific preferences for intuition and deliberation in decision making. Journal of Applied Research in Memory and Cognition, 4(3), 303–311. https://doi.org/10.1016/j.jarmac.2015.05.002
Pohl, R. F. (2011). On the use of recognition in inferential decision making: An overview of the debate. Judgment and Decision Making, 6(5), 423–438.
Launer, M. (2022): Conference Proceeding 6th international Conference on Contemporary Studies in Management (CoSiM) 2022, Suderburg Working Paper No. 16, ISSN 2198-9184, November 2022, in: https://www.ostfalia.de/cms/en/pws/launer/working-papers/
Svenson, F., Steffen, B., Harteis, C., & Launer, M. A. (2022). Before virtuous practice: Public and private sector-specific preferences for intuition and deliberation in decision-making. Public Integrity, 1–13. https://doi.org/10.1080/10999922.2022.2107370
Launer, M. & Cetin, F. (2025). A new instrument for the rational and intuitive decision-making styles – RIDMS, in: International Journal of Economics and Business Research, 29(11), 31-51, DOI 10.1504/IJEBR.2025.145706 https://www.inderscienceonline.com/doi/abs/10.1504/IJEBR.2025.145706
Launer, M. (2023). CoSiM Special Conference Proceeding No. 3 of the 7th international online Conference on Contemporary Studies in Management (CoSiM) – Special Issue on Intuition, CoSiM Journal Vol. 3, 1-352, ISSN 2943-9019, DOI 10.13140/RG.2.2.14158.88641, in https://institutfuerdienstleistungen.com/en/cosim-journal-no-3/
Launer, M. (2023). Three rational and twelve intuitive Decision – Making Styles (15 types) – The RIEMBSHUAPDT Approach, Suderburger Working Paper No. 19, ISSN 2198-9184, DOI: 10.13140/RG.2.2.30838.37446, in: https://www.ostfalia.de/cms/de/pws/launer/arbeitspapiere/
Launer, M. (2024). CoSiM Conference Proceeding No. 4 of the 8th international online Conference on Contemporary Studies in Management (CoSiM), CoSiM Journal Vol. 4, 1-350, ISSN 2943-9019, DOI 10.13140/RG.2.2.30179.05920, in https://institutfuerdienstleistungen.com/en/cosim-journal-no-4/
Bem, D. J. (2011). Feeling the future: Experimental evidence for anomalous retroactive influences on cognition and affect. Journal of Personality and Social Psychology, 100(3), 407–425. https://doi.org/10.1037/a0021524
Gigerenzer, G. (2023). The intelligence of intuition. Cambridge University Press.
Dijksterhuis, A. (2004). Think different: The merits of unconscious thought in preference development and decision making. Journal of Personality and Social Psychology, 87(5), 586–598. https://doi.org/10.1037/0022-3514.87.5.586
Thalbourne, M. A., & Haraldsson, E. (1980). Personality characteristics of sheep and goats. Personality and Individual Differences, 1(2), 180–185. https://doi.org/10.1016/0191-8869(80)90040-0
Radin, D. (2004). Electrodermal presentiments of future emotions. Journal of Scientific Exploration, 18(2), 253–273.
Suprun, D., Suprun, M., & Launer, M. (2024). The training programs for managers in social sphere: From creativity to results. Science and Education, (4), 23–30. https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/articles/2024-4-doc/2024-4-5
Suprun, D., & Launer, M. (2023). Rational decision making and international educational management. Humanitarian Studios: Pedagogics, Psychology, Philosophy, 14(4). http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Pedagogica/article/view/48442
Epstein, S. (1985). The implications of cognitive-experiential self-theory for research in social psychology and personality. Journal for the Theory of Social Behaviour, 15(3), 283–310. https://doi.org/10.1111/j.1468-5914.1985.tb00135.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
