ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АНГЛОМОВНОГО РОМАНУ «ОПІВНІЧНА БІБЛІОТЕКА» МЕТА ХЕЙГА: ЛІНГВОКОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Наша наукова розвідка присвячена дослідженню актуальної проблематики сучасного літературознавства та лінгвістики – аналізу терапевтичного потенціалу художньої літератури крізь призму лінгвоконцептуального аналізу. Об’єктом вивчення є роман британського письменника Мета Хейга «Опівнічна бібліотека», який розглядається як репрезентативний зразок сучасної англомовної прози, що звертається до екзистенційних питань людського буття. У роботі здійснено ґрунтовний теоретичний екскурс у проблематику терапевтичного дискурсу та бібліотерапії, виявлено їх кореляцію з концептуальним наповненням аналізованого роману. Центральним аспектом дослідження є виокремлення та детальний аналіз домінантного концепту тематичної групи «екзистенційні проблеми» – ЕКЗИСТЕНЦІЙНА КРИЗА. Розглянуто етапи розгортання цього концепту в наративній структурі твору, акцентуючи увагу на його лексико-стилістичній репрезентації в контексті терапевтичного дискурсу. Результати дослідження демонструють, що реалізація концепту ЕКЗИСТЕНЦІЙНА КРИЗА у романі «Опівнічна бібліотека» має потужний терапевтичний потенціал. Виявлено, що динаміка концепту представлена через три послідовні етапи: ініціація кризи, занурення у кризовий стан та кульмінаційна фаза кризи. Така структура корелює з внутрішньою еволюцією головної героїні Нори Сід, створюючи для читача своєрідну модель подолання екзистенційної кризи. Встановлено, що комплексне використання лексико-стилістичних засобів вербалізації досліджуваного концепту, зокрема наукової термінології, філософських понять, метафоричних конструкцій, гіпербол, анафоричних повторів, сприяє підсиленню емоційного впливу на читача та забезпечує глибше занурення у внутрішній світ персонажа. Зроблено висновок, що роман «Опівнічна бібліотека» є яскравим прикладом синтезу художнього осмислення екзистенційних проблем та терапевтичного впливу на читача. Такий підхід не лише розширює межі традиційного розуміння літератури, але й відкриває нові перспективи для міждисциплінарних досліджень на перетині літературознавства, лінгвістики та психології.