СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.9

Ключові слова:

особистість, емоційна сфера, емоційний інтелект, компетентність, емоційна компетентність

Анотація

У статті розкрито питання про розуміння поняття «емоційна компетентність особистості» в сучасній психології. Здійснено огляд відомих концепцій емоційної компетентності, зокрема, зарубіжних і українських дослідників К. Саарні, Д. Гоулмана, В. В. Зарицької, В. М. Борисенко, О. О. Лазуренко, О. А. Льошенко, Я. М. Раєвської, О. П. Солякової та ін. Проаналізовано відмінність поняття емоційної компетентності й близького за значенням поняття емоційного інтелекту, визначено їх взаємозв’язок. Зазначається, що емоційна компетентність базується на емоційному інтелекті, але є набутим утворенням, яке формується під впливом соціокультурного оточення. Розглянуто уявлення науковців про базові компоненти в конструкті емоційної компетентності: рефлексію, саморегуляцію, регуляцію взаємин та емпатію, що утворюють чотири функціональні блоки: поведінковий, когнітивний, інтраперсональний та інтерперсональний. Надається авторське розуміння поняття «емоційна компетентність», яке ґрунтується на аналізі більш загального поняття «компетентність». Емоційну компетентність пропонується розуміти як інтегральну характеристику особистості. Теоретично обґрунтовуються ключові компоненти емоційної компетентності, як-от знання, уміння, навички, досвід, цінності та установки, що стосуються емоційної сфери особистості. Перераховані компоненти згруповано в три блоки: когнітивний (знання), діяльнісний (уміння та навички) та особистісний (досвід, установки, цінності). Зазначається, що складові компоненти емоційної компетентності можуть існувати та виявлятися двовекторно: інрапсихологічно (спрямовані на себе) та інтерпсихологічно (спрямовані на інших). Наголошено на вагомому значенні емоційної компетентності в підтриманні психічного здоров’я й психологічного благополуччя особистості.

Посилання

Борисенко В. М. Структура емоційної компетентності: аналітичний огляд наукових підходів. Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Психологія. 2017. Т.22. Вип. 2 (44). С. 16–26.

Головань М. С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду. Вища освіта України. 2008. № 3. С.2 3–30.

Ґоулман Д. Емоційний інтелект. Харків : Віват, 2020. 512 с.

Демиденко Т. М. Розвиток емоційної компетентності майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовка. Вісник Черкаського університету. Педагогічні науки. 2018. № 1. С.29-35.

Доцевич Т. І. Емоційна компетентність викладача закладів вищої освіти як складова його професійної компетентності. InterConf. 2021. № 57. С. 250–254.

Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=16856 (дата звернення: 23.07.2023)

Зарицька В. В., Борисенко В. М. Емоційна компетентність як детермінантна складова професійного становлення фахівців соціономічного напряму. Молодий вчений. 2017. № 4 (44). С. 241–245.

Лазуренко О. О. До питання щодо розвитку поняття «емоційна компетентність» у психології. URL: https://naukajournal.org/index.php/naukajournal/article/viewFile/370/554 (дата звернення: 24.07.2023)

Любіна Л. А., Тимофієва М. П., Осипенко В. А. Емоційна компетентність як показник психологічного здоров’я майбутніх лікарів. Психологічний часопис. 2018. № 5 (15). С. 81–97.

Льошенко О. А. Емоційний інтелект та емоційна компетентність: проблеми співвідношення. Вісник Київського національного університету імені Т.Шевченка. 2010. № 2. С. 49–52.

Марущак О. М. Поняття компетентності у педагогічній діяльності. Креативна педагогіка: [наук.-метод. журнал]. 2016. Вип. 11. С. 97–108.

Раєвська Я., Солякова О. Розвиток емоційної компетентності особистості: теоретичний дискурс. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія. 2021. Вип. 3 (52). С.127-132.

Фурман А.А. Концепт досвіду в індивідуальній психології Альфреда Адлера. Психологія і суспільство. 2012. № 3. С. 78–94.

Ciarrochi J., Scott G. The link between emotional competence and well-being: a longitudinal study. British Journal of Guidance & Counselling. 2006. Vol.34, Is.2. P. 231–243.

Kotsou A., Leys C., Fossion P. Acceptance alone is a better predictor of psychopathology and well-being than emotional competence, emotion regulation and mindfulness. Journal of Affective Disorders. 2018. Vol.226, No.15. P. 142–145.

Leahy R.L. Emotional Schema Therapy: Distinctive Features. London: Routledge. 2018. 176 p.

Saarni C., Buckley M. Children's understanding of emotion communication in families. Marriage & Family Review. 2002. No.34 (3–4). P. 213–242.

Saarni C. A Skill-Based Model of Emotional Competence: A Developmental Perspective. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED430678.pdf (дата звернення: 12.02.2024)

Sharma R.R. An Empirical Investigation into the Role of EQ/Emotional Intelligence Competencies in Mental Well-being. Vision. 2011. Vol.15, Iss. 2. P. 177–191.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-28