ЧИННИКИ ІНТЕНЦІЙНО-ПОВЕДІНКОВОГО РОЗРИВУ ТУРБОТИ ПРО ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ЕКСПЛОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.11Ключові слова:
турбота про здоров’я, відтермінування турботи про здоров’я, психологічна реабілітація, ментальне здоров’я, феноменологічний підхід, військовослужбовціАнотація
У публікації висвітлено результати пошукового якісного дослідження, спрямованого на визначення ймовірних чинників інтенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я серед військовослужбовців. Поняття розриву описує труднощі реалізації сформованого наміру щодо збереження чи зміцнення здоров’я. З огляду на визначену вибірку, реабілітаційні заходи обрано наріжною формою турботи про здоров’я, що досліджується. Наголошено на цінності адаптивного сприйняття втручань у подоланні розриву та відновленні психологічної функціональності цільової групи. Опрацьовано матеріали 24 напівструктурованих інтерв’ю з комбатантами, що проходили реабілітацію у Відділенні медико-психологічної реабілітації Київського обласного центру ментального здоров’я. Записи інтерв’ю щодо їхньої залученості до реабілітаційної програми було опрацьовано, послуговуючись методами контент-аналізу за ключовими словами (keyword-based content analysis), латентного моделювання концептів на основі латентного розподілу Діріхле (Latent Dirichlet Allocation, LDA) та t-розподіленого вкладення стохастичної близькості (t-distributed Stochastic Neighbour Embedding, t-SNE). За результатами аналізу даних виявлено ключові теми, що можуть визначати міру залученості військовослужбовців у реабілітаційних заходах: переживання екзистенційної незахищеності, сприймана невідповідність інтервенцій потребам особи, сприйманий негативний вплив чи неефективність втручань. Потенційні дистальні чинники інтенційно-поведінкового розриву в реабілітаційних намірах містять міру інституційної зради та силу мережі соціальної підтримки, що узгоджується з первинним рефлективним процесами моделі багаторівневого підходу до керування дією (Multi‑Process Action Control, M‑PAC). Сприйняті наслідки втручання, грамотність і переконання, а також прихильність до персоналу можуть слугувати проксимальними чинниками розриву.
Посилання
Bridging Intention-Behavior Gap through Implementation Intention: Conceptual Insight / Wijetunge W. A. D. S. et al. Int J Res Innov Soc Sci. 2023. Vol. 7, No. 11. P. 1627–1635. https://doi.org/10.47772/IJRISS.2023.7011127
Self-regulatory processes mediate the intention-behavior relation for adherence and exercise behaviors / de Bruin M. et al. Health Psychol. 2012. Vol. 31, No. 6. P. 695–703. URL: https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/a0027425
Zhao X., Dichtl F. F., Foran H. M. Predicting smoking behavior: intention and future self-continuity among Austrians. Psychol Health Med. 2022. Vol. 27, No. 5. P. 1042–1051. https://doi.org/10.1080/13548506.2020.1842898
Youth exercise intention and past exercise behavior: Examining the moderating influences of sex and meeting exercise recommendations / Downs D. S. et al. Res Quart Exerc Sport. 2006. Vol. 77, No. 1. P. 91–99. https://doi.org/10.1080/02701367.2006.10599335
Conner M., Norman P. Understanding the intention-behavior gap: The role of intention strength. Front Psychol. 2022. Vol. 13. P. 923464. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.923464
Казаков С. С. Екзистенційні чинники прокрастинації турботи про здоров’я: експлораторне дослідження. Габітус. 2023. No. 49. P. 204–210. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.49.35
Physical comorbidities of post-traumatic stress disorder in Australian Vietnam War veterans / McLeay S. C. et al. Med J Aust. 2017. Vol. 206, No. 6. P. 251–257. https://doi.org/10.5694/mja16.00935
Rhodes R. E., de Bruijn G. J. How big is the physical activity intention–behaviour gap? A meta‐analysis using the action control framework. Brit J Health Psychol. 2013. Vol. 18, No. 2. P. 296–309. https://doi.org/10.1111/bjhp.12032
Hruby A., Lieberman H. R., Smith T. J. Symptoms of depression, anxiety, and post-traumatic stress disorder and their relationship to health-related behaviors in over 12,000 US military personnel: Bi-directional associations. J Affect Disord. 2021. Vol. 283. P. 84–93. https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.01.029
Bridging the intention-behavior gap for cardiac rehabilitation participation: the role of perceived barriers / Williamson T. M. et al. Disab Rehab. 2020. 42(9), 1284–1291. https://doi.org/10.1080/09638288.2018.1524519
Stigma as a barrier to seeking health care among military personnel with mental health problems / Sharp M. L. et al. Epidemiol Rev. 2015. Vol. 37, No. 1. P. 144–162. http://doi.org/10.1093/epirev/mxu012
Крук І. М., Григус І. М. Фізична терапія військовослужбовців з наслідками вогнепальних поранень. Rehab Recreat. 2022. No. 12. P. 44–51. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.6
Combs M. A., Critchfield E. A., Soble J. R. Relax while you rehabilitate: A pilot study integrating a novel, yogabased mindfulness group intervention into a residential military brain injury rehabilitation program. Rehab Psychol. 2018. Vol. 63, No. 2. P. 182. https://doi.org/10.1037/rep0000179
Reflections on recovery, rehabilitation and reintegration of injured service members and veterans from a bio-psychosocial-spiritual perspective / Besemann L. M. Can J Surg. 2018. Vol. 61, No. 6. P. S219–S231. https://doi.org/10.1503%2Fcjs.015318
Beliefs about the influence of rest during concussion recovery may predict activity and symptom progression within an active duty military population / Remigio-Baker R. A. Arch Physical Med Rehab. 2020. Vol. 101, No. 7. P. 1204–1211. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2020.02.015
Lin N., Roberts K. R. Predicting and explaining behavioral intention and hand sanitizer use among US Army soldiers. Amer J Infect Control. 2017. Vol. 45, No. 4. P. 396–400. https://doi.org/10.1016/j.ajic.2016.11.008
Health Coaching: A Preliminary Report on the Effects in Traumatic Brain Injury/Polytrauma Patients / Madrigal E. et al. Integr Med Clinic J. 2017. Vol. 16, No. 6. P. 26. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6438084/
Dabovich P. A., Eliott J. A., McFarlane A. C. Individuate and separate: Values and identity re-development during rehabilitation and transition in the Australian Army. Soc Sci Med. 2019. Vol. 222. P. 265–273. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2019.01.012
Rhodes R. E. Multi-process action control in physical activity: a primer. Front Psychol. 2021. Vol. 12. P. 797484. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.797484
Expanding the Andersen model: The role of psychosocial factors in long‐term care use / Bradley E. H. et al. Health Serv Res. 2002. Vol. 37, No. 5. P. 1221–1242. https://doi.org/10.1111/1475-6773.01053
A density-based method for adaptive lda model selection / Cao J. et al. Neurocomputing. 2009. Vol. 72, No. 7–9. P. 1775–1781. http://doi.org/10.1016/j.neucom.2008.06.011
Deveaud R., SanJuan É., Bellot P. Accurate and effective latent concept modeling for ad hoc information retrieval. Doc Num. 2014. Vol. 17, No. 1. P. 61–84. http://doi.org/10.3166/dn.17.1.61-84
Казаков, С. Концептуалізація інтенційно-поведінкового розриву в терапевтичному процесі. Регістри стосунків 2023: Життя всупереч – далі буде : матеріали ХІ всеукр. конф., м. Київ, 02–03 груд. 2023 р. / УСП Київ, 2023. C. 63–69. URL: http://bit.ly/3UgU3Se
