СОЦІОФОБІЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.18

Ключові слова:

соціальна ізоляція, соціальна тривога, тривожність, спілкування, соціальна взаємодія, юнацький вік

Анотація

У статті розглянуто актуальну проблему соціальної ізоляції української молоді в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) та повномасштабного вторгнення країни-агресора на територію України. Висвітлено супутні проблеми, пов’язані з дистанційним навчанням, становленням та подальшим розвитком особистості серед юнаків і юнок, соціальною взаємодією з оточенням та кризою юнацького віку. Розглянуто ключові потреби й важливість спілкування з однолітками в період юності. Розкрито й теоретично обґрунтовано поняття соціальної тривожності (соціофобії) та чинників, що можуть вплинути на її розвиток. Зазначається актуальність проблеми соціальної тривоги в сучасному світі й серед молоді загалом. Розглядається важливість комунікації та взаємодії з оточенням в умовах живого спілкування й за допомогою використання різноманітних соціально-інтерактивних технологій, що передбачає обмін повідомленнями за допомогою відповідних застосунків або соціальних сторінок. Представлено зв’язок соціальної ізоляції з появою, розвитком та/або посиленням симптомів, які характерні для соціальної тривоги. Досліджено рівень соціальної фобії та психологічного стану української молоді в умовах соціальної ізоляції з урахуванням гендерного аспекту за допомогою наведеного в статті психологічного інструментарію, що містив чотири методики та розроблену авторську анкету. Проводилося дослідження впливу соціальної ізоляції на прояви соціофобії. Висвітлені результати вказують на незадоволення досліджуваних наявним рівнем спілкування з близькими людьми, що супроводжується відчуттям самотності, апатією, проявами депресії та тривогою. Дослідження соціальної фобії серед опитуваних показало, що більшість респондентів має нормальний рівень прояву соціальної тривоги в ситуаціях, які потребують взаємодії з іншими.

Посилання

Коваленко І. І. Соціальна ізоляція і соціальне дистанціювання. І-73 Редакційна колегія: 105–107.

Харченко, Надія, and Едуард Кузнєцов. «Соціальна ізоляція в контексті пандемії COVID-19.» Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Психологічні ресурси особистості під час пандемії COVID-19»: 73–75.

Хічій О. А. «Дослідження тривожності сучасних підлітків як наслідок соціальної ізоляції.» Збірник тез доповідей Ⅹ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів «Актуальні задачі сучасних технологій» (2021). С. 134–134.

CACIOPPO, John T., et al. Social isolation. Annals of the New York Academy of Sciences, 2011, 1231.1: 17–22.

Chappell, Neena L., and Mark Badger. «Social isolation and well-being.» Journal of Gerontology 44.5 (1989): S. 169–S176.

Mark R. Leary and Robin M. Kowalski, Social Anxiety, 1995 The Guildford Press A Division of Guildford Publications, Inc. 72 Spring Street, New York, NY 10012, 1995. p. 2–7.

National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. 2020. Social Isolation and Loneliness in Older Adults: Opportunities for the Health Care System. Washington, DC: The National Academies Press. https://doi.org/10.17226/25663 (дата звернення 01.03.2024)

Tamyra Pierce, Social anxiety and technology: Face-to-face communication versus technological communication among teens», Computers in Human Behavior Volume 25, Issue 6, November 2009, Pages 1367–1372, California State University, Fresno, Department of Mass Communication & Journalism, 2225 E. San Ramon Ave M/S MF10, Fresno, CA 93722, USA, Available online 11 July 2009, https://doi.org/10.1016/j.chb.2009.06.003.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-28