РІВНІ ПРОФІЛАКТИКИ МОБІНГУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.24

Ключові слова:

профілактика, мобінг, освітнє середовище, підлітки

Анотація

Сучасний рівень розвитку психологічної науки ставить перед науковцями численні завдання стосовно проведення досліджень щодо міжособистісної взаємодії на різних рівнях її прояву. Проблематика конфліктної взаємодії залишається актуальною протягом усього існування людства, оскільки соціальний прогрес передбачає як створення, так і подолання конфліктів. У сучасних умовах з урахуванням різноманітних зовнішніх загроз, таких як війна та інші небезпечні ситуації, особливо важливою стає місія створення безпечного освітнього середовища. Багато учнівських груп стикаються з проблемою мобінгу, який характеризується цілеспрямованим та систематичним психологічним тиском групи на окремих учнів класу. Це втручання порушує їхню гідність і право на повагу. Мобінг впливає на роботу групи, відволікаючи від позитивних справ, сприяє збільшенню конфліктності та погіршенню морально-психологічного клімату, обмежує можливості самореалізації тих, хто стає об’єктом мобінгу, у колективі ровесників. У дослідженнях науковців мобінг часто розглядається як соціально-психологічне явище, деструктивна взаємодія та підтип агресії, що може набувати різних форм вияву, зокрема фізичних та словесних проявів. Мобінг розглядається як усвідомлене насильство над слабкими, неспроможними захистити себе особистостями. Дослідження явища мобінгу в освітньому середовищі вимагає глибокого аналізу та розгляду через його потенційно серйозний вплив на психічний стан та фізичне здоров’я як учнів, так і педагогічних працівників. Це явище може призвести до погіршення академічних досягнень учнів та вплинути на ефективність навчання й виховання. Постійний мобінг у навчальному закладі здатний створити негативний психологічний клімат, що вплине на загальну атмосферу, взаємовідносини між учнями та педагогічним персоналом, а також загальну безпеку та благополуччя всіх учасників освітнього процесу. Крім того, він може впливати на уявлення учнів про взаємовідносини та спричиняти тривалі конфлікти.

Посилання

Балакірєва О. Насильство та булінг в освітньому середовищі. Результати соціологічного дослідження: здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді (HBSC). 2018. № 4. С. 38–43.

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. на СD) / уклад. і голов. ред. В. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.

Величко М. Психологічний зміст та основні причини виникнення мобінгу серед дітей середнього шкільного віку. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2019. № 1 (10). С. 21–24.

Волошина В., Долинська Л., Ставицька С., Темрук О. Загальна психологія. Практикум: навчальний посібник. 3-тє вид. Київ: Каравела, 2010. 280 с.

Калюжна Є., Гайдаєнко С. Методологічні основи психокорекції та психопрофілактики девіантної поведінки у підлітковому віці. Проблеми сучасної психології. 2021. № 4 (23). С. 54-61.

Найдьонова Л. Кібербулінг або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини: методичні рекомендації. Київ, 2014. 80 с.

Попелюшко Р., Бабич А. Теоретичний аналіз впливу життєвих обставин на прояви агресивної поведінки. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Психологічні науки. 2023. № 21 (66). С. 61–69.

Olweus D., Smith Р. The nature of school bullying: a cross-national perspective. New York: Routledge, 1999. P. 7–27.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-28