МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ КЛАСИЧНОГО ПСИХОАНАЛІЗУ ТА ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2023.1.1Ключові слова:
філософія, світогляд, міф, наука, психоаналіз, сцієнтизм, антисцієнтизмАнотація
Статтю присвячено дослідженню методологічних аспектів психоаналітичного вчення. Розглянуто зв’язки між психоаналізом та філософією. Зроблено спробу проаналізувати ставлення до психоаналізу в системі «міф – філософія – наука». Експліковано основні, базові поняття психоаналітичного вчення. Розкрито еволюцію психоаналітичних поглядів на природу людини та розвиток її психіки. Показано критику психоаналізу крізь призму різних психологічних і філософських концепцій. Розкрито вплив європейської філософської думки на становлення психоаналізу. Особливу увагу приділено критиці психоаналізу представниками позитивізму та постпозитивізму. Акцентовано на класичному психоаналізі З. Фройда та його послідовників, співвідношенні психоаналізу та філософії. Показано, що психоаналітичні концепції виявляються центром тяжіння філософів різних світоглядних орієнтацій незалежно від того, наскільки гостро вони критикують окремі психоаналітичні положення чи, навпаки, некритично запозичують основні ідеї З. Фройда. Психоаналіз забезпечує найглибше проникнення в душу людини, стимулює дослідження в багатьох сферах сучасного гуманітарного знання. У зв’язку із цим одним із найважливіших завдань є подальше осмислення психоаналітичних ідей. У статті психоаналіз розглядається як філософсько-світоглядна концепція, зроблені спроби опису основних елементів цього вчення. Зроблено реконструкцію проблемного поля психоаналітичної філософії, яка вписує її, відповідно, в історико-філософський процес як одну з невід’ємних його частин.
Посилання
Сосланд А.И. Что же сделал для нас этот человек? К 150-летию Зигмунда Фрейда. Юбилейное эссе. Логос. 2006. № 1(56). С. 170–185.
Современная западная философия. Энциклопедический словарь / под ред. О. Хеффе, В.С. Малахова, В.П. Филатова. Москва : Культурная революция, 2009. 392 с.
Шерток Л., де Соссюр Р. Рождение психоаналитика. От Месмера до Фрейда / пер. с франц. и вступ. статья Н.С. Автономовой. Москва : Прогресс, 1991. 288 с.
Автономова Н.С. Познание и перевод. Опыт философии языка. Москва : Политическая энциклопедия (РОСПЭН), 2008. 704 с.
Шпигельберг Г. Феноменология в психоанализе. Логос. 2006. № 6(57). С. 167–183.
Нири К. Философская мысль в Австро-Венгрии. Москва : Мысль, 1987. 192 с.
Фрейд З. Основные психологические теории в психоанализе. Москва : АСТ ; Минск : Харвест, 2006. 400 с.
Деррида Ж. Страсти по «Фрейду». О почтовой открытке от Сократа до Фрейда и не только / Ж. Деррида ; пер. с франц. Г.А. Михалковича. Минск : Современный литератор, 1999. С. 401–645.
Дьяков А.В. Жак Лакан. Фигура философа : монография. Москва : Издательский дом «Территория будущего», 2010. 560 с.
Франкл Дж. Неизведанное «Я» / пер. с англ. М.М. Птициной. Москва : АСТ ; Астрель, 2007. 316 с.
Карнап Р., Ган Г., Нейрат О. Научное миропонимание – Венский кружок. Журнал «Erkenntnis» («Познание»). Избранное / пер. с нем. А.Л. Никифорова ; под ред. О.А. Назаровой. Москва : Издательский дом «Территория
будущего» ; Идея-Пресс, 2006. С. 57–75.
Поппер К. Предложения и опровержения. Рост научного знания. Логика и рост научного знания / К. Поппер ; сост. и общ. ред. В.Н. Садовского. Москва : Прогресс, 1983. С. 240–413.
Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции. Избранные произведения по философии и методологии науки / И. Лакатос ; пер. с англ. И.Н. Веселовского, А.Л. Никифорова, В.Н. Поруса. Москва : Академический Проект ; Трикста, 2008. С. 201–280.
Фрейд З. Избранное / ред. А.И. Белкин. Москва : Внешторгиздат, 1989. 448 с.
Руткевич А.М. Научный статус психоанализа. Вопросы философии. 2000. № 10. С. 9–14.
Мамардашвили М.К. О психоанализе. Логос. 1994. № 5. С. 123–140.
Лейбин В.М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. Москва : Политиздат, 1990. 397 с.
