ЕМПІРИЧНІ РОЗВІДКИ АСПЕКТІВ ЩАСТЯ ОСОБИСТОСТІ В ДОВОЄННИЙ ЧАС
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2023.1.5Ключові слова:
щастя, чинники щастя, ґендерний аспект переживання щастя, віковий аспект переживання щастя, потреби, соціальні групиАнотація
Стаття висвітлює основні підходи до розуміння сутності поняття «щастя»: гедоністичний підхід, евдемоністичний підхід та вивчення щастя як позитивного афективного стану. Подано визначення щастя як психологічного феномену, що характеризується задоволеністю та усвідомлюваністю життєдіяльності людини, домінуванням позитивного емоційного стану, цілісним сприйняттям часу, позитивним ставленням до себе та навколишнього світу. Висвітлено поняття «зріле щастя» як позитивний стан душі, що характеризується спокоєм, прийняттям, задоволенням, внутрішньою гармонією. Визначено структурні аспекти щастя: суб’єктивність; відсутність негативного афекту та певна вираженість позитивних станів; наявність глобальної оцінки свого життя. У статті розглядається проблема соціально-психологічних чинників переживання щастя особистістю. Показана залежність рівня відчуття щастя від віку, статі та належності до певної професійної групи. З’ясовано, що з віком показник задоволеності життям знижується. Констатовано, що у середньому дорослому віці частіше трапляються люди, які мають рівень задоволеності життям «нижчий за середній». Встановлено, що здоров’я, сім’я та любов є одними з найважливіших критеріїв щастя. Розглянуто ґендерні аспекти переживання щастя. Підтверджено, що для жінок найголовнішими є потреба в безпеці та міжособистісні потреби, для чоловіків – задоволення потреби у визнанні, самовираженні та матеріальні потреби. Визначено, що найбільш задоволеними життям серед різних професійних груп є психологи (що пов’язують з наявними професійними психологічними знаннями), найменш задоволеними є вчителі. У ході дослідження встановлено наявність прямих кореляцій між відчуттям щастя та рівнем мотивації особистості до успіху і ступенем задоволеності базових потреб.
Посилання
Argyle, M., Martin, M., & Crossland, J. (1989). Happiness as a function of personality and social encounters. / In J.P. Forgas & J.M. Innes (Eds.). Recent Advances in Social Psychology: An International Perspective. P. 189–203. North-Holland: Elsevier.
Vera, P., Celis, K., Pavez, P., Lillo, S., Bello, F., Díaz, F., et al. (2012). Money, age and happiness: association of subjective well-being with socio-demographic variables. Revista Latinoamericana de Psicología. 44(2), 155–163.
Diener, E. (2000). Subjective well-being: The science of happiness and a proposal for a national index. American Psychologist. 55, 34–43.
Diener, E., Ng, W., Harter, J., & Arora, R. (2010). Wealth and happiness across the world: material prosperity predicts life evaluation, whereas psychosocial prosperity predicts positive feeling. Journal of Personality and Social Psychology, 99(1), 52–61. URL: https://doi.org/10.1037/a0018066.
Dambrun, M., & Ricard, M. (2011). Self-centeredness and selflessness: a theory of self-based psychological functioning and its consequences for happiness. Review of General Psychology. 15(2), 138–157.
Lyubomirsky, S., Sheldon, K.M., and Schkade, D. (2005). Pursuing happiness: the architecture of sustainable change. Review of General Psychology. Vol. 9(2), 111–131.
Ryan, R.M., & Deci, E.L. (2001). On happiness and human potentials: a review of research on hedonic and eudaimonic well-being. Annual Review of Psychology / ed. S. Fiske (Palo Alto, CA: Annual Reviews, Inc.), 52:141–166.
Seligman, M.E.P., and Csikszentmihalyi, M. (2000). Positive psychology: an introduction. American Psychologist, 55(1), 5–14. URL: https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.5.
Steger, M.F., Kashdan, T.B., and Oishi, S. (2008). Being good by doing good: eudaimonic activity and daily wellbeing correlates, mediators, and temporal relations. Journal of Research in Personality, 42(1), 22–42. URL: https://doi.org/10.1016/j.jrp.2007.03.004.
Wong, P.T.P., & Bowers, V. (2018). Mature happiness and global well-being in difficult times, in Scientific Concepts Behind Happiness, Kindness, and Empathy in Contemporary Society (Hershey, PA: IGI Global), 112–134. DOI: 10.4018/978-1-5225-5918-4.ch006.
Dissanayake, M., Kamble, S. & Patil, A. (2018). Predicting happiness and life satisfaction from individuals’ perceptions of life. Proceeding of the 4th International Conference on Arts and Humanities. Vol. 4. Issue 2. 2017, pp. 21–28. DOI: https://doi.org/10.17501/icoah.2017.4203.
happiness and a proposal for a national index. Ameri-Kahneman, D. (1999). “Objective happiness,” in Well-Being: The Foundations of Hedonic Psychology, eds D. Kahneman, E. Diener, N. Schwarz, D. Kahneman, E. Diener, and N. Schwarz (New York, NY: Russell Sage Foundation), 3–25.
Huebner, E.S., Funk, B.A., & Gilman, R. (2000). Cross-sectional and longitudinal psychosocial correlates of adolescent life satisfaction reports. Canadian Journal of School Psychology, 16, 53–64.
Lewis, C.A., McCollum, M.A., & Joseph, S. (1999). The Depression-Happiness Scale: Test-retest data over two weeks. Psychological Reports, 85, 889–892.
