ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ У ДОБРОВОЛЬЦІВ-ВЕТЕРАНІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.15Ключові слова:
травма, посттравматичне зростання, психологічна пружність, позитивний релігійний копінг, надія, добровольці-ветераниАнотація
В статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей психологічних чинників посттравматичного зростання у добровольців-ветеранів. Висвітлено психологічний зміст концепту «посттравматичного зростання». Показано, що посттравматичне зростання проявляється у зростанні цінності життя, наповненні сенсом відносин, зростанні почуття особистої сили, збагаченні духовного життя, зміні пріоритетів. Висвітлено, що з посттравматичним зростанням пов’язані такі змінні: когнітивна оцінка загрози, шкоди і контрольованості ситуації; фокусування на проблемі, прийняття, оптимізм, позитивна реінтерпретація, релігійність, когнітивне опрацювання травматичних спогадів. Наведено результати емпіричного дослідження, в якому взяли участь 324 добровольців-ветеранів чоловічої статі (164 особи молодого віку і 160 осіб середнього віку), які брали безпосередню участь в бойових діях. Застосовано такі методи емпіричного дослідження: опитувальник посттравматичного зростання, дослідницька анкета «Діагностика ставлення до життя», тест життєстійкості, методика «Діагностика психологічної пружності особистості», опитувальник релігійного копінгу (Brief-RCOPE), шкала диспозиційної надії, симптоматичний опитувальник. За регресійним аналізом виявлено, що у добровольців-ветеранів психологічними чинниками посттравматичного зростання постають сенс і мета, надія, психічне і фізичне здоров’я, задоволеність життям, життєстійкість, психологічна пружність, позитивний релігійний копінг, близькі соціальні стосунки. Показано, що психологічна пружність відіграє значиму роль у формуванні посттравматичного зростання. Запропоновано розглядати психологічну пружність як багатовимірне і різнорівневе явище, що включає когнітивний, афективний та конативний компоненти та являє собою нелінійний і нерівномірний динамічний процес відновлення після важких життєвих обставин та який виявляється у здатності зберігати в критичних ситуаціях стабільний рівень психологічного і фізичного функціонування, виходити з таких ситуацій без стійких порушень, успішно адаптуватися до несприятливих змін. Висвітлено, що психологічна пружність виявляється через такі змістовно-структурні компоненти: залученість, потреба у пізнанні, контроль, здатність ставити реалістичні цілі і здійснювати діяльність, спрямовану на їх досягнення, прийняття ризику, винахідливість, гнучкість, оптимізм, когнітивна складність, альтруїзм.
Посилання
Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2018. 160 с.
Calhoun L. G. & Tedeschi R. G. Handbook of posttraumatic growth: Research and practice. New York: Psychology Press, 2014. 408 p.
Imperatori C., Bersani F. S., Massullo C., Carbone G. A., Salvati A., Mazzi G. Neurophysiological correlates of religious coping to stress: a preliminary EEG power spectra investigation. Neuroscience Letters. 2020. Vol. 728. Article e134956. https://doi.org/10.1016/j.neulet.2020.134956.
Joseph S. Growth Following Adversity: Positive Psychological Perspectives on Posttraumatic Stress. Psychological Topics. 2009. Vol. 18(2). P. 335‒344.
Keagy C. D. A Qualitative Examination of Post-Traumatic Growth in Multiply Body Modified Adults. Deviant Behavior. 2020. Vol. 41(5). P. 562‒573.
Khursheed M., Shahnawas M. G. Trauma and Post-traumatic Growth: Spirituality and Self-compassion as Mediators Among Parents Who Lost Their Young Children in a Protracted Conflict. Journal of Religion & Health. 2020. Vol. 59(5). P. 2623–2637. https://doi.org/10.1007/ s10943-020-00980-2.
Lehmann C., & Steele E. Going beyond positive and negative: Clarifying relationships of specific religious coping styles with posttraumatic outcomes. Psychology of Religion and Spirituality. 2020. Vol. 12(3). P. 345–355. https://doi.org/10.1037/rel0000310.
Lepore S. J., Revenson T. A. Resilience and posttraumatic growth: Recovery, resistance, reconfiguration. In L. G. Calhoun & R. G. Tedeschi (Eds.), Handbook of Posttraumatic Growth: Research and Practices. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Inc., Publishers. 2006. P. 24‒46.
Linley P. A., Joseph S., Harrington S., & Wood A. M. Positive psychology: Past, present, and (possible) future. Journal of Positive Psychology. 2006. Vol. 1. P. 3‒16. https://doi.org/10.1080/17439760500 372796.
Malinovic A., Fink A., Lewis A., Unterrainer H.-F. Dimensions of religious/spiritual well-being in relation to personality and stress coping: initial results from Bosnian young adults. Journal of Spirituality in Mental Health. 2016. Vol. 18. P. 43–54. https://doi.org/10.1080/19349637.2015.1059301.
Sarizadeh M., Najafi M., Rezae A. The prediction of depression based on religious coping and the components of positive youth development in adolescents. Mental Health, Religion & Culture. 2020. Vol. 23. P. 1–13.
Szcześniak M., Kroplewski Z., & Szałachowski R. The mediating effect of coping strategies on religious/spiritual struggles and life satisfaction. Religions. 2020. Vol. 11. Article e195. https://doi.org/10.3390/rel11040195.
Teteh D. K., Lee J. W., Montgomery S. B., Wilson C. M. Working Together with God: Religious Coping, Perceived Discrimination, and Hypertension. Journal of Religion & Health. 2020. Vol. 59(1). P. 40–58. https://doi.org/10.1007/s10943-019-00822-w.
Van Tongeren D. R., Worthington E. L., Davis D. E., Hook J. N., Reid C. A., & Garthe R. C. Positive religious coping in relationships predicts spiritual growth through communication with the sacred. Psychology of Religion Spirituality. 2018. Vol. 10(1). P. 55–62.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
