ЕКОЛОГІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ ЯК ЦІННІСНО-СМИСЛОВИЙ КОМПОНЕНТ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті представлено теоретико-емпіричне дослідження екологічної самосвідомості як ціннісно-смислового компонента ресурсного потенціалу особистості. Актуальність дослідження зумовлена зростанням глобальних екологічних викликів та необхідністю виявлення психологічних механізмів формування екологічно орієнтованої поведінки. Метою роботи є концептуалізація екологічної самосвідомості як інтегративного особистісного ресурсу та емпіричне визначення її взаємозв’язків із психологічною ресурсністю і рефлексивністю. Методологія дослідження ґрунтується на кроссекційному кореляційному дизайні. У дослідженні взяли участь 142 здобувачі вищої освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Для збору даних використано валідизовані психодіагностичні методики: шкалу New Ecological Paradigm (NEP), шкалу проекологічної соціальної відповідальності (PSR), шкалу саморефлексії та інсайту (SRIS) та опитувальник психологічної ресурсності. Надійність інструментів підтверджено показниками внутрішньої узгодженості (α = 0.78–0.84). Результати засвідчили, що у вибірці домінують середні та високі рівні екологічних переконань, екологічної відповідальності, саморефлексії та психологічної ресурсності. Виявлено статистично значущі позитивні кореляції між екологічними переконаннями та екологічною відповідальністю (r = 0.42; p < 0.01), психологічною ресурсністю (r = 0.35; p < 0.01), а також між саморефлексією та ресурсністю (r = 0.47; p < 0.01). Встановлено відносну асиметрію між когнітивно-світоглядним і ціннісно-нормативним компонентами, що проявляється у більш високій вираженості нормативних орієнтацій порівняно з глибиною їх когнітивної інтеріоризації. Наукова новизна полягає у трактуванні екологічної самосвідомості як інтегративного ціннісно-смислового ресурсу, що поєднує когнітивні, нормативні та рефлексивні компоненти у єдину систему саморегуляції. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання при розробленні програм екологічної освіти та психологічних інтервенцій, спрямованих на розвиток ресурсності та екологічно відповідальної поведінки