ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ БАТЬКІВСЬКОГО ВИГОРАННЯ У СУЧАСНИХ СІМ’ЯХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2026.1.5Ключові слова:
сучасна сім’я, батьківське вигорання, ефективність батьківської ролі, емоційне виснаження, відчуження від дитини, особистісна тривожність, ситуативна тривожність, копінг-стратегії, профілактика, психокорекціяАнотація
У статті здійснено аналіз складових, чинників та показників оцінювання батьківського вигорання як особливої форми хронічного стресу, що виникає внаслідок тривалого емоційного виснаження, пов’язаного з виконанням батьківських функцій. Даний психологічний феномен має суттєве значення для розуміння специфіки функціонування сучасної сім’ї, оскільки визначає якість взаємодії між батьками та дітьми, впливає на психоемоційний стан дорослих і формує умови соціалізації дітей. Для діагностики застосовано комплекс стандартизованих методик: Parental Burnout Assessment (PBA), розроблений І. Роскам, М. Мікольяйчак та М.-Е. Бріандою (2018), опитувальник тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна, а також методику дослідження копінг-поведінки (S. Norman, D. F. Endler, D. A. James, M. I. Parker; адаптація Т. А. Крюкової). Використання цих інструментів забезпечило багатовимірне вивчення структури та чинників розвитку батьківського вигорання. Результати засвідчили високу поширеність вигорання серед батьків, особливо матерів дошкільників, які поєднують виховання з професійною діяльністю. Найбільш вираженими симптомами є емоційне виснаження та зниження ефективності батьківської ролі, тоді як відчуження від дитини проявляється меншою мірою, що вказує на збереження емоційного зв’язку навіть у стані перевтоми. Встановлено, що тривожність є ключовим чинником розвитку вигорання: ситуативна тривожність у матерів зумовлена зовнішніми обставинами (війна, економічна нестабільність, соціальна ізоляція), тоді як у батьків більш виражена особистісна тривожність, що відображає стійку схильність до тривожного реагування. Поєднання високої тривожності з неадаптивними копінг-стратегіями (уникання) значно підсилює ризик вигорання, тоді як проблемно-орієнтований копінг частково компенсує його негативний вплив. Виявлені гендерні відмінності підтверджують необхідність диференційованого підходу до профілактики та психокорекції: для матерів важливо знижувати ситуативну тривожність і підтримувати емоційні ресурси, для батьків – розвивати довготривалу саморегуляцію та впевненість у власній компетентності. Отримані результати підкреслюють багатофакторний характер батьківського вигорання та актуалізують потребу у комплексних програмах підтримки, що включають розвиток навичок саморегуляції, формування адаптивних копінг-механізмів, психоосвітню допомогу та врахування гендерних особливостей
Посилання
Збродська І. Феномен батьківського вигорання як предмет психологічного дослідження. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. 2020. Вип. 38. С. 38–52. URL: https://enpuir.udu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/34114/38-52_Zbrodska%20Iryna.pdf
Кляпець О. В. Психологічні чинники емоційного вигорання у сімейному житті. Психологія і суспільство. 2010. № 4. С. 45–52.
Пілецька Л. Соціально‑культурні чинники батьківського вигорання. Збірник наукових праць з психології сім’ї. К., 2018. С. 112–120.
Сметаняк В. Батьківське і материнське вигорання як психологічне явище. Academia.edu. 2023. URL: https://www.academia.edu/123334264
Arikan G., Karanci A. N. Parental burnout and psychological resilience in Turkish families. Journal of Family Psychology. 2021. Vol. 35(4). P. 456–468.
Chen C., Liu J., Zhang L. Parental burnout and child outcomes in Chinese families. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 2022. Vol. 63(2). P. 210–220.
Freudenberger H. J. Staff Burnout. Journal of Social Issues. 1974. Vol. 30(1). P. 159–165.
Griffith A. K. Parental burnout and COVID‑19 pandemic: A systematic review. Journal of Pediatric Psychology. 2021. Vol. 46(6). P. 620–629.
Kawamoto T., Furutani K., Alimardani M. A. Parenting stress and parental burnout in Japan. Frontiers in Psychology. 2018. Vol. 9. Article 1955.
Mikolajczak M., Brianda M. E., Avalosse H., Roskam I. Consequences of parental burnout: Its specific effect on child neglect and violence Child Abuse & Neglect. 2018. Vol. 80. P. 134–145.
Mikolajczak M., Roskam I. Parental Burnout: Moving the focus from stress to resources. Clinical Psychological Science. 2020. Vol. 8(4). P. 682–696. URL: DOI: https://doi:org/10.1177/2167702620917447
Roskam I., Mikolajczak M. A step forward in the conceptualization and measurement of parental burnout: The Parental Burnout Assessment (PBA). Frontiers in Psychology. 2018. Vol. 9. Article 758. URL: DOI: https://doi:org/10.3389/fpsyg.2018.00758
Tóth G., Takács J. Parental burnout in Hungary: Cultural and social aspects. European Journal of Psychology. 2020. Vol. 16(3). P. 412–425.
Zbrodska, I., Roskam, I., Dolynska, L., & Mikolajczak, M. Validation of the Ukrainian version of the Parental Burnout Assessment. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13, 1059937. URL: DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1059937
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




