ARCHITECTONICS OF METACOGNITIVE POTENTIAL OF STUDENTS’ MENTAL HEALTH
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.9Keywords:
metacognitive potential, mental health, metacognitive knowledge, metacognitive experience, metacognitive regulationAbstract
The article is devoted to the study of the problem of maintaining mental health among students. In connection with well-known theories and concepts of mental health, the expediency of using salutogenic and metacognitive approaches in this process is substantiated. Using the principles of these approaches, an architectonics of the metacognitive potential of students’ mental health is proposed. The components of the architectonics are characterized according to three levels of its functioning in the dimension of preserving students’ mental health, where the informational level (metacognitive knowledge: declarative, procedural, and conditional knowledge) forms the basis of awareness; the affective-reflective level (metacognitive research: metacognitive feelings and metacognitive awareness) provides emotional and semantic integration of experience; regulatory-operational (metacognitive regulation: metacognitive planning, metacognitive monitoring, metacognitive control) transforms knowledge and experience into purposeful actions. It is substantiated that the metacognitive potential of students’ mental health, as a structural and functional organization of metacognitive knowledge, abilities, and processes, ensures awareness, self-reflection, self-regulation, and control over thought processes when solving educational tasks. It is emphasized that the effectiveness of metacognitive mechanisms (metacognitive needs and motives) in terms of adaptation to academic stress depends on students’ attitudes toward their abilities (confidence in their cognitive processes), sense of coherence, and resilience resources. In this regard, the concept of students’ mental health is examined through the prism of the metacognitive approach, specifically in terms of their self-regulation, which is defined as the dynamic ability to maintain internal balance, flexibility, and integrity in complex crisis conditions. It is noted that adopting a metacognitive approach will be useful in the development of preventive and intervention programs aimed at preserving and strengthening the mental health of young people in the educational environment, thereby reinforcing their resilience.
References
Августюк М. A. Теоретичний аналіз концептуальних підходів до операціоналізації емоційного інтелекту. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія»: науковий журнал. 2021. Вип. 13. С. 81-87. https://doi.org/10.25264/2415-7384-2021-13-81-87
Августюк, М. Метакогнітивний моніторинг як складова метапізнання. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка». 2014. Вип. 30. С. 3-7.
Балашов Е. Психологічні особливості метакогнітивного моніторингу в навчальній діяльності студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2019. №. 4. C. 64-71. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2019-4-8
Борець Ю.В., Шлімакова І.І. До проблеми психічного здоров’я студентів вищого навчального закладу. Кримінально-виконавча система: Вчора. Сьогодні. Завтра. 2018. № 1. С. 159–169. https://doi.org/10.32755/sjcriminal.2018.01.159
Ватан Ю. П. Психологічні особливості актуалізації метакогнітивного потенціалу особистості: дис. доктора філософії : спец. 053 психологія. Одеса, 2023. 234 с.
Власенко І. А., Рева О. М. Модель збереження психологічного здоров’я студентської молоді в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки. 2020. № 3. С. 90–99. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-3-11
Волков Д. С., Черних О. А. Особливості психічного здоров’я та особистісних властивостей студентів-психологів. Вчені записки ТНУ Вернадського. Серія «Психологія». 2021. Т. 32(71). № 1. С. 14–20. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.1/03
Вплив війни на молодь в Україні: звіт дослідження. / І. Волосевич, І. Когут, Т. Жерьобкіна, Ю. Назаренко. Київ, 2023. 77 с.
Добридень О. В. Потенціал здоров’я людини в сучасних умовах. Грані. 2016. № 4. С. 45–50. https://doi.org/10.15421/1716077
Єременко Н.П., Ковальова Н.В., Ужвенко В.А. Психічне здоров’я студентської молоді України під час війни : матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації» : зб. наук. пр. Переяслав, 2023. Вип. 92. С. 90-93.
Кічула М. Я., Заворотна В. М., Трущенкова Л. В., Вишньовський А. В. Психічне здоров’я студентів в умовах воєнного стану як соціальна парадигма. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2024. Вип. 4. С. 23–28. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.4.14422
Корнієнко О. Співвідношення феноменів психічного та психологічного здоров’я у системі підготовки психологів та медиків (порівняльний аналіз). Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія». 2024. № 1. С. 67–73. https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2024-1.10
Коць М., Бабій М., Дучимінська Т. Діагностика психічного здоров’я першокурсників закладів вищої освіти в умовах воєнного стану. Психологічні перспективи. Луцьк, 2024. № 43. С. 103-119. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-kot
Носенко Е. Л. Четверик-Бурчак А. Г. Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма»: опис, адаптація, застосування. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія. 2014. Т. 22, Вип. 20. С. 89-97. https://doi.org/10.15421/101412
Перепелюк Т. Д., Гриньова Н. В. Особливості стану психічного здоров’я студентів в умовах пандемії. Вчені записки Таврійського національного університету імені ВІ Вернадського. Серія: Психологія, 2021, Вип. 32(71). С. 110-114. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.1/19
Про систему охорони психічного здоров’я в Україні: Закон України від 15.01.2025 № № 4223-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4223-IX#Text (дата звернення: 09.02.2025).
Савченко О. Когнітивні та метакогнітивні стратегії розв’язання проблемних питань URL: https://www.inforum.in.ua/conferences/15/23/148
Савчин М. В. Психічна складова здоров’я людини. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2017. Вип. 6(1). С. 93-97.
Сердюк Л., Купрєєва О., Отенко С. Салютогенетичні основи життєстійкості особистості. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2022. Вип. 1(15), С. 56–60. https://doi.org/10.17721/BSP.2022.1(15)
Хомуленко Т. Б., Кислова, І. С. Бубир І.С. Адаптація методики «психологічний імунітет». Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2022. Харків. Вип. 66. С. 353–366. https://doi.org/10.34142/23129387.2022.66.24
Чуйко Г., Колтунович Т. Психічне здоров’я студентів – майбутніх психологів в умовах війни. Grail of Science. 2024. Вип. 38. С. 348–350. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.12.04.2024.061
Штепа О. С. Мотиваційне здоров’я особистості. Практична психологія та соціальна робота. 2012. № 8. С.1–4.
Antonovsky, A. Health, Stress and Coping (The Jossey-Bass Social and Behavioral Science Series). First Edition. San Francisco: Jossey-Bass. 1979. Inc Pub., pp. 255.
Broglia E., Millings A., Barkham M. Student mental health profiles and barriers to help seeking: When and why students seek help for a mental health concern. Counselling and psychotherapy research. 2021. Vol. 21(4). P. 816–826. https://doi.org/10.1002/capr.12462
Eley D. S., Slavin S. J. Medical student mental health–the intransigent global dilemma: Contributors and potential solutions. Medical Teacher. 2024. 46(2), P. 156-161. https://doi.org/10.1080/0142159X.2023.2279909
Flavell, J. H. Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive–developmental inquiry. American psychologist. 1979. 34(10). Р. 906–911.
Kalamazh, R., Voloshyna-Narozhna, V., Tymoshchuk, Y., Balashov, E. Coping Styles and Self-Regulation Abilities as Predictors of Anxiety InsightOpen source preview, 2024, (12), P. 96–114. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-3
Keyes C. L. M. The mental health continuum: From languishing to flourishing in life. Journal of Health and Social Behavior. 2002. No 43. P. 207–222. https://doi.org/10.2307/3090197
Khan A., Zeb I., Zhang Y., Fazal S., Ding J. Relationship between psychological capital and mental health at higher education: Role of perceived social support as a mediator. Heliyon. 2024. 10(8). P. e29472 https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e29472
Martin, A. M. S., Lysaker, P. H. Metacognition, adaptation, and mental health. Biological Psychiatry. 2020. 91(8), P. e31-e32.
Plyska Y., Błaszczak I., Handzilevska H., Melnychuk-Mohammad I. Rola Rezyliencji we Wsparciu Zdrowia psychicznego Przyszłych Nauczycieli. Roczniki Pedagogiczne. 2023. 15(2), P. 179–189. https://doi.org/10.18290/rped23152.11
Shiffrin, R. M., & Schneider, W. Controlled and automatic human information processing: II. Perceptual learning, automatic attending and a general theory. Psychological review. 1977. 84(2). P. 127–190.
Three years of war: rising demand for mental health support, trauma care and rehabilitation. World Health Organization (WHO). URL: https://www.who.int/czechia/news/item/24-02-2025-three-years-of-war-rising-demand-formental-health-support-trauma-care-and-rehabilitation (дата звернення: 25.02.2025).
Wells A. Breaking the cybernetic code: Understanding and treating the human metacognitive control system to enhance mental health. Frontiers in Psychology. 2019. Vol. 10. P. 1–16. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02621
Wells A. Metacognitive therapy for anxiety and depression. Guilford press. 2011. 336 p.
Wells A. Self-attentional processes in anxiety: an experimental study. 1987. 181 p.
Wells A., Matthews G. Modelling cognition in emotional disorder: The S-REF model. Behaviour research and therapy. 1996. 34(11-12). P. 881–888.
