ФОРМУВАННЯ МІЛІТАРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ІГОР
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.19Ключові слова:
цифрові ігри, підлітки, мілітарна ідентичність, війна, розваги, навчанняАнотація
Вплив ігор та ігрової культури на психологічне благополуччя й поведінку дітей та підлітків був джерелом занепокоєння й інтересу на ранніх етапах розвитку сучасних цифрових ігор наприкінці 1970-х років, а вивчення їх негативних і позитивних впливів залишається актуальним донині. Натепер цифрові ігри є частиною повсякденного життя, тому вони із засобу для розваг стали важливою частиною розвитку особистості й соціального функціонування, зокрема в умовах високої невизначеності, загрози життю й психологічному благополуччю, як-от під час пандемії COVID-19 та нинішньої російсько-української війни. Доведено, що зазвичай наголошується на негативному впливі цифрових ігор на поведінку дітей і підлітків. Однак багато аспектів ігор виходять за межі дихотомії на безперечно корисні чи шкідливі, світлі чи темні, але все ж є суттю ігор, що особливо виявляється у формуванні мілітарної ідентичності – шкідливої в мирних умовах та необхідної в часи війни, коли в кожного українця відбувається трансформація цивільної ідентичності на ідентичність мілітарну та пов’язану з нею моральну, сформовану в контексті подолання моральної травми як невід’ємного складника залученості до воєнного стану. Доведено, що мілітарна ідентичність є соціальною, яка формується та інтегрується в самооцінку, коли цивільна ідентичність стає менш помітною через військову інкультурацію. Безперервність мілітарної ідентичності відіграє ключову роль у збереженні психологічного благополуччя в контексті зміни життя. Це пояснюється тим, що спадкоємність є важливою основою для збереження відчуття стабільності, сенсу життя та зв’язків з іншими членами групи (наприклад, сімейними, професійними чи громадськими), тому цифрові ігри відіграють важливу роль у цьому процесі, використовуючись як засіб для розваг і розвитку навичок, необхідних для ефективної адаптації до життя в умовах війни.
Посилання
Bos D. Answering the Call of Duty: Everyday encounters with the popular geopolitics of military-themed videogames. Political Geography. 2018. Vol. 63. P. 54–64.
Breuer J., Festl R., Quandt T. Digital war: An empirical analysis of narrative elements in military first-person shooters. Journal of Gaming & Virtual Worlds. 2012. Vol. 4(3). P. 215–237.
da Silva Simões P. D., Ferreira C. G. I. Military war games edutainment. 2011. In 2011 IEEE 1st International Conference on Serious Games and Applications for Health (SeGAH). P. 1–7.
Festl R., Scharkow M., Quandt T. Militaristic attitudes and the use of digital games. Games and culture. 2013. Vol. 8(6). P. 392–407.
Greitemeyer T. The dark and bright side of video game consumption: Effects of violent and prosocial video games. Current opinion in psychology. 2022. Vol. 46. P. 101–116.
Hirst A. Wargames resurgent: the hyperrealities of military gaming from recruitment to rehabilitation. International Studies Quarterly. 2022. Vol. 66(3). P. 21–37.
Losh E. In country with tactical iraqi: Trust, identity, and language learning in a military video game. In Digital Experience: Proceedings of the Digital Arts and Culture Conference. 2005. P. 69–78.
Meriläinen M., Ruotsalainen M. The light, the dark, and everything else: making sense of young people's digital gaming. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. P. 116–128.
Schulzke M. Military videogames and the future of ideological warfare. The British Journal of Politics and International Relations. 2017. Vol. 19(3). P. 609–626.
Shaw I. G. R. Playing war. Social & Cultural Geography. 2010. Vol. 11(8). P. 789–803.
Sparrow R., Harrison R., Oakley J., Keogh B. Playing for fun, training for war: Can popular claims about recreational video gaming and military simulations be reconciled? Games and Culture. 2018. Vol. 13(2). P. 174–192.