ТРАНСФОРМАЦІЯ АКАДЕМІЧНОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В УМОВАХ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2026.2.23

Ключові слова:

академічна музика, віртуальна концертна діяльність, соціокультурна комунікація, імерсивність, виконавська інтерпретація, цифрова трансформація, медіатизація, метавсесвіт

Анотація

У статті досліджено феномен віртуальної концертної діяльності як специфічної форми комунікативної системи в просторі сучасної академічної музики. Проаналізовано трансформацію традиційної тріади «композитор – виконавець – реципієнт» під впливом цифрових медіацій. Визначено, що віртуалізація академічного перформансу призводить до появи нових онтологічних характеристик музичного твору: імерсивності, нелінійності та гіпермедіальності. Визначено генезис та типологію віртуального концерту, розмежовано поняття пряма трансляція, запис VR-перформанс, відеоперформанс. Досліджено вплив технологій VR/AR на виконавську школу та рецептивні стратегії сучасного слухача. Визначено ключові формати віртуальних івентів (стрімінги, VR-перформанси, концерти у метавсесвітах) та їхній вплив на соціальну взаємодію аудиторії. Метою статті є виявлення та теоретичне обґрунтування специфіки віртуальної концертної діяльності як новітньої комунікативної моделі в академічному музичному мистецтві, а також аналіз її трансформаційного впливу на виконавський канон та досвід реципієнта в умовах цифрових медіацій. Завдання проаналізувати трансформацію концертної практики в цифорому середовищі визначити специфіку взаємодії між виконавцем та аудиторією, розкрити культурно-теоретичні підстави унікальності віртуального концерту. Наукова новизна полягає у розширенні уявлень про структуру музичної комунікації через концептуалізацію «цифрового середовища музичної події», де роль слухача трансформується з пасивного споживача у активного співучасника (партисипанта) творчого процесу. Методологія дослідження базується на комплексному використанні системно-структурного та компаративного підходів, що дозволяють вивчити трансформацію музичного мистецтва як цілісної системи; феноменологічного та семіотичного методів для інтерпретації нових сенсів віртуального перформансу; а також на застосуванні методів аналізу та синтезу, порівняльно-історичного, медіа-аналізу та жанрово-стильового аналізу для виявлення специфіки побутування академічної музики в цифровій реальності.

Посилання

Фісанов В. Впливи Маршалла Маклюена на глобальні та канадські медійні практики: погляд із ХХІ століття. Історико-політичні проблеми сучасного світу: збірник наукових статей. 2020. Т. 41. С. 73–82. DOI: https://doi.org/10.31861/mhpi2020.41.73-82

Кук Н. Beyond the Score: Music as Performance. Oxford : Oxford University Press, 2013. 472 p. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199357406.001.0001

Стебельська О. І. До питання про симулякризацію соціально-культурного простору. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2022. Вип. 39. С. 66–71. DOI: https://doi.org/10.32782/apfs.v039.2022.12

Csikszentmihalyi M. Flow: The Psychology of Optimal Experience. New York : Harper & Row, 1990. 303 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/224927532_Flow_The_Psychology_of_Optimal_Experience (дата звернення: 25.03.2026).

Cupchik G. C. The evolution of psychical distance as an aesthetic concept. Culture & Psychology. 2002. Vol. 8, No. 2. P. 155–187. DOI: https://doi.org/10.1177/1354067X02008002437

Auslander P. Liveness: Performance in a Mediatized Culture. 3rd ed. London ; New York : Routledge, 2023. 282 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003106609

Baym N. K. Playing to the Crowd: Musicians, Audiences, and the Intimacy of Connection. New York : NYU Press, 2018. 312 p. DOI: https://doi.org/10.18574/nyu/9781479896165.001.0001

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-15