СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО КЛАСИЧНОГО СОЛОСПІВУ У ВОКАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

Автор(и)

  • Світлана Валентинівна Вишневська Карпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0001-5386-2307
  • Наталія Степанівна Шевченко Карпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0003-2983-7915
  • Наталія Богданівна Федорняк Карпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0002-4981-6495

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2025.3.3

Ключові слова:

музичне мистецтво, вокальне мистецтво, солоспів, українська класична пісня, мистецька пісня, інтерпретація, вокально-академічне виконавство, репертуар, музична культура, методика співу.

Анотація

У статті окреслюється напрям сучасних наукових досліджень, присвячених вивченню проблематики та висвітленню потенційних векторів розвитку українського класичного солоспіву в контексті сучасного соціокультурного простору. Камерно-вокальна музика, як одна з визначальних форм музичного мистецтва, займає помітне місце у структурі сучасної музичної культури, демонструючи вагомий вплив на формування та еволюцію інших жанрових різновидів. Цей вид вокального мистецтва постає як одна з найдавніших і найглибших сфер музичної творчості, що поєднує в собі історичну спадщину та інноваційний потенціал. У творчості українських композиторів камерно-вокального напряму національні інтонаційно-стилістичні витоки органічно інтегруються з авторськими художніми новаціями, які виявляють риси постмодерністської естетики, властивої глобальній музичній культурі ХХІ століття. У контексті сучасного культурного дискурсу український класичний солоспів демонструє високий рівень вокальної художності, в якому органічно втілено як оригінальність композиторського світогляду, так і автентичні риси національної ідентичності. Сучасні реалії виконавської діяльності потребують від академічного вокаліста не лише досконалого володіння вокальною технікою, а й широкого спектра професійних компетентностей, необхідних для ефективної концертної та сценічної практики. Відтак, питання модернізації освітнього процесу, зокрема перегляду навчального репертуару та змісту фахової підготовки, залишається особливо актуальним. У зв’язку з цим важливим завданням постає активізація процесів популяризації камерно-вокальних жанрів, що передбачає як розширення термінологічного апарату вокального мистецтва, так і переосмислення усталених уявлень про український класичний солоспів. У цьому аспекті особливу цінність становлять інноваційні підходи до інтерпретації національного вокального репертуару, продемонстровані у форматі мистецьких майстер-класів видатного українсько-британського оперного співака Павла Гуньки.

Посилання

Людкевич С. Форма солоспіву у М. Лисенка (Спроба аналізу) / Людкевич С. П. Дослідження і статті. Київ : Музична Україна, 1976. С. 159–170.

Задорожна Т. А. Концептосфера української академічної пісні : дис. ... наук. ступеня д-ра філософії : 02 : 025 / Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2025. 400 с.

Коваль А. Синоніміка в термінології. Дослідження з лексикології й лексикографії. Київ : Наук. думка, 1965. С. 157–168.

Водяний Б., Задорожна Т. Українська академічна пісня у сучасному соціокультурному просторі: проблеми, перспективи. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Напрям «Мистецтвознавство» : збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету та Інституту культурології Національної академії мистецтв України. Випуск 38. 2021. С. 88–94.

Назар-Шевчук Л. Співак світової слави – посол української музики всвіті: Павло Гунька – невдовзі на рідних теренах. м. Львів, 2019. URL: https://opera.lviv.ua/spivak-svitovoyi-slavy-posol-ukrayinskoyi-muzyky-v-sviti-pavlogunka-nevdovzi-na-ridnyh-terenah/ (дата звернення: 10.08.2025).

Баланко О. М. Українська камерно-вокальна музика кінця ХХ – початку ХХІ ст. як виконавський феномен: дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 «Музичне мистецтво». Київ, 2016. 246 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28