ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНОЛОГІЇ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2023.3.13Ключові слова:
академічна доброчесність, англомовний науковий дискурс, термінологія, тематична група, лексико-семантичні особливості, способи словотворенняАнотація
У статті досліджуються лексико-семантичні особливості термінології академічної доброчесності в англомовному науковому дискурсі. За результатами дослідницьких розвідок уточнено поняття англомовного наукового дискурсу як вираження змістовної єдності регламентованого за змістом мовлення, репрезентованого англійською мовою та обмеженої соціальними функціями та повноваженнями учасників ситуації в межах наукового стилю; виділено шість тематичних груп термінів на позначення академічної доброчесності в англомовному наукового дискурсі: «принципи навчання», «дотримання академічної доброчесності при роботі з джерелами», «прояви академічної недоброчесності», «порушники академічної доброчесності», «науковці та представники освітніх осередків», «освітній простір». Здійснено аналіз особливостей словотворення та встановлено семантичні характеристики термінології академічної доброчесності в англомовному науковому дискурсі на матеріалі англомовних посібників, довідників, наукових розробок та статей, присвячених академічній доброчесності. Словотвірний аналіз показав, що творення термінів академічної доброчесності в англомовному науковому дискурсі забезпечується морфологічним та синтаксичним способами. Для зазначеної термінології характерними виявилися такі типи морфологічного словотвору: префіксальний, суфіксальний, змішаний, конверсія та компаундування. Установлено, що найпродуктивнішим способом словотвору термінології академічної доброчесності в англомовному науковому дискурсі є суфіксальний, який представлений в межах тематичних груп «принципи навчання», «дотримання академічної доброчесності при роботі з джерелами», «прояви академічної недоброчесності», «порушники академічної доброчесності», «науковці та представники освітніх осередків». Було з’ясовано, що термінології академічної доброчесності в англомовному науковому дискурсі притаманні лексико-семантичні процеси полісемії, синонімії, омонімії, антонімії та паронімії. Найпоширенішим лексико-семантичним процесом, що реалізується в термінології академічної доброчесності, було визначено синонімію.
Посилання
Академічна доброчесність: виклики сучасності. Збірник наукових есе учасників наукового стажування для освітян. Варшава, 2018. 162 с.
Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молодих вчених : кол. моногр. Дніпро, 2017. 169 с.
Ільченко О.М. Етикетизація англо-американського наукового дискурсу : автореф. дис... д-ра філол. наук. Київ, 2002. 37 с.
Rusko T. Lexical Features of scientific discourse. Philology, Educology. 2014. № 22(1). P. 82–88.
Roth W. M. Telling in purposeful Activity and the emergence of Scientific Language. Establishing scientific classroom discourse communities: multiple voices of teaching and learning research. New-York, 2005. P. 45–71.
Гніздечко О.М. Авторизація наукового дискурсу: комунікативно прагматичний аспект (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських та американських лінгвістів) : дис. … канд. філол. наук. Київ, 2005. 20 с.
Flottum K. Language and Discipline Perspectives on Academic Discourse. Newcastle, 2007. 279 p.
Chafe W. Discourse, consciousness, and time. The flow and displacement of conscious experience in speaking and writing. Chicago, 1994. 317 p.
Pavel S., Nolet D. Handbook of terminology. Quebec, 2001. 172 p.
McCabe D. L. Cheating among College and University Students: A North American Perspective. International Journal for Educational Integrity. 2005. 11 p.
Riemer N. Cognitive Linguistics Research. The Semantics of Polysemy: Reading Meaning in English and Warlpiri. Berlin, 2005. 487 p.
Richards J. C., Schmidt R. Longman Dictionary of Language Teaching and Applied Linguistics. Essex, 2002. 654 p.