ОЗНАЧАЛЬНИЙ ПРОСТІР «СВОГО» СВІТУ В УКРАЇНСЬКИХ КОЛЯДКОВИХ ТЕКСТАХ

Анотація

У статті розглянуто особливості «свого» означального простору українських колядкових пісень, що увібрали весь досвід і світогляд народу. Аналіз ключових епітетних сполук людського простору дозволив концептуалізувати основні складники міфологічної картини світу українців, адже така характеристика є однією із визначальних для структури і семантики як текстів української усної народної творчості загалом, так і колядкових зокрема. «Свій» простір в аналізованому жанрі сакралізований і представлений основними концентричними колами: господарське поле – двір – хата – стіл. У межах цих просторових кіл перебуває господар і / або члени родини. Об’єкт величання та все, що його оточує, у піснях має ідеалізовані характеристики, що пов’язано із прагматичною метою обряду та уявленнями про господаря як представника Бога (Господа), виконавця культу від імені всього роду, пращура і жертводавця. З’ясовано, що саме на полі, подвір’ї і в хаті господаря розгортаються сакральні сюжети, діють вищі позитивні істоти. Аналіз довів, що образ господарського поля є часто імпліцитним, але важливим складником текстів, адже опис оранки й майбутніх жнив виконують продукувальну функцію обряду. Двір і хата в текстах, навпаки, набувають максимальних меліоративних епітетних характеристик, що пояснюється особливостями архаїчного світогляду українців щодо обряду колядування. Центром «свого» простору є стіл – хатній престол, місце, що має особливе сакральне значення. Підтвердженням цього є вживання означень «яворовий», «золотий», «калиновий» тощо, що в народній традиції відбивають уявлення про належність до надприродного, божественного. Дослідження непродуктивної епітетної сполуки «райская студня» в контексті колядкової пісні «горять три браття над райською студнею» дозволяє стверджувати, що це варіант універсального образу світової осі. Отже, можна дійти висновків, що семантика та функціонування епітетних сполук «свого» світу колядкових пісень зумовлені прагматикою всієї семіосфери різдвяних свят українців та репрезентують важливий фрагмент архаїчної картини світу.