ФОРМУВАННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ УНІВЕРСИТЕТІВ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2023.4.17Ключові слова:
мовна політика країни, критерії мовної політики, правописна компетентність, майбутні фахівці-нефілологи, форми і методи викладання української мови у вищій школі.Анотація
У статті окреслено аспекти проблеми формування орфографічної і пунктуаційної компетентності здобувачів вищої освіти, які навчаються на нефілологічних факультетах українських університетів. Основний акцент зроблено на реалізації мовної політики держави в умовах війни в Україні. Розглянуто загальновизнані критерії мовної політики крізь призму сьогодення, охарактеризовано мовне законодавство. Запропоновано авторські дефініції понять «мовнокомунікативна компетентність», «правописна компетентність». Проаналізовано стан висвітлення проблеми формування мовнокомунікативної компетентності взагалі і правописної кометентності зокрема в дослідженнях українських науковців. У практичній частині поінформовано про результати проведеного в Поліському національному університеті діагностування рівнів сформованості правописної компетентності першокурсників нефілологічних спеціальностей. Матеріалом для аналізу вибрано радіодиктант національної єдності «Дороги України», текст якого був написаний 147 здобувачами. Запропоновано приклади типових орфографічних помилок у роботах здобувачів і з’ясовано причини, що зумовили їх виникнення. У дослідженні послідовно окреслено ефективні форми та методи оптимізації процесу формування правописної компетентності першокурсників під час проведення аудиторних занять з ділової української мови й різних форм позааудиторної роботи. Охарактеризовано зміст модуля навчальної дисципліни «Ділова українська мова», предметом якого є Український правопис. Рекомендовано використовувати такі форми аудиторних занять, як проблемні лекції, лекції-консультації та колоквіуми для опрацювання правописних норм. Надано перевагу традиційним письмовим вправам і творчим завданням, роботі зі словниками, тестуванню, дидактичним іграм. Підкреслено доцільність використання інтернет-ресурсів для створення вправ. У висновках наголошено на гнучкому та раціональному підході викладача до вибору методів і форм навчання, а також підкреслено перспективність проблеми.
Посилання
Український правопис : довідкове видання / НАН України. Київ : Наукова думка, 2019. 392 с. URL: https: // mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/%202019.pdf.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1126 «Про внесення змін до Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою». URL: https://mova.gov.ua/.
Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф С. Бацевич / Київ : Довіра, 2007. 205 с. (Словники України).
Рускуліс Л. Методика навчання української мови у схемах, таблицях, рисунках та коментарях : навч. посіб. Миколаїв – Одеса : Видавництво ТОВ Лерадрук, 2022. 202 с.
Терещенко В. М. Методика реалізації Українського правопису в новій редакції у закладах загальної середньої освіти : навчально-методичний посібник. Харків : Соняшник, 2019. 256 с.
Карповець Х. М. Формування правописної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури в процесі навчання мовознавчих дисциплін : дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова). Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. 276 с.
Вітюк В. В. Теоретико-методичні засади формування правописної компетентності в майбутніх учителів початкової школи : дис. … докт. пед. наук: 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова). Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. 595 с.
Климова К. Я. Українська мова (за професійним спрямуванням) : навчальний посібник для здобувачів вищої освіти та викладачів-словесників. Житомир : Вид-во Поліського національного університету. 2020. 260 с.
