ВІДОБРАЖЕННЯ ЛЕКСИКИ ТЮРКСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ У «СЛОВНИКУ МОВИ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ»

Автор(и)

  • Руслан Леонідович Сердега Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-7064-4547

DOI:

https://doi.org/10.32782/philspu/2024.6.6

Ключові слова:

запозичення, історичні пісні, мова фольклору, Словник мови українського фольклору, тюркізми

Анотація

У статті здійснено лексикографічний опис слів тюркського походження, уживаних у текстах історичних пісень українського народу. Матеріал для опису був вилучений нами зі збірки «Історичні пісні» (1970), укладеної І.П. Березовським. Відзначено, що тюркізми потрапляли до української мови переважно усним шляхом. Проникали вони й до історичних пісень українського народу, оскільки усний характер творення та побутування є визначальним чинником для функціонування будь-якого фольклорного тексту. Установлено, що значна частина з уживаних у відповідній збірці слів тюркського походження глибоко вкоренилася у складі української мови, стала вагомим набутком культурної та історичної спадщини українців, наповнилася національно-культурним змістом, який відбиває певні значущі для українського народу віхи його становлення та розвитку. Обґрунтовано необхідність створення спеціального словника для відображення лексики, ужитої у мові української усної народної творчості. Доведено необхідність відображення в такій лексикографічній розробці слів тюркського походження. У результаті опрацювання відповідного мовного матеріалу вищезазначеної збірки нами було виділено такі групи запозиченої з тюркських мов лексики: найменування осіб за різними ознаками (належністю до етнічно-мовної чи релігійної спільноти, приналежністю до певного соціального стану, родом занять, участю в народно-визвольних руках, за наявністю фізичних дефектів); назви військово-адміністративних утворень; найменування просторових понять (природних і створених людиною); назви побутових понять, пристосувань і знарядь, найменування музичних інструментів. Нами для аналізу поки що було залучено лише матеріал із вищезазначеної збірки історичних пісень українського народу, який дає загалом попереднє уявлення про вплив на мову фольклору тюркомовних лексичних елементів, однак у подальшому для узагальнення та отримання більш цілісного уявлення про масштаби впливу тюркських мов на лексичний склад мови народної української словесності необхідно буде залучити фактаж і з творів інших жанрів усної народної творчості. Може бути створений також і окремий спеціальний словник, присвячений описові тюркізмів, уживаних у мові фольклору.

Посилання

Кримський А.Е. Тюрки, їх мови та літератури. Вип. ІІ. Київ : УАН, 1930. 106 с.

Лучик В.В. Тюркізми в топонімії України: історико-етимологічний аспект. Linguistica. 2015. № 55. С. 251–262. https://doi.org/ 10.4312/linguistica.55.1.251-262.

Халимоненко Г. Тюркізми арабського походження в українській мові. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та література. 2014. Вип. 1. С. 34–38.

Халимоненко Г.І. Тюркізми у професійно-виробничій лексиці української мови (лексика тваринництва): дис. … докт. філол. наук : 10.02.13 ; 10.02.01. Київ, 1996. 417 с.

Халимоненко Г. Праці : у 5 томах. Т. 1. Тюркська лексична скиба українського словника. Київ, 2020. 592 с.

Дочу А.Р. Українські орнітоніми тюркського походження. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2015. Вип. 51. С. 195–197.

Дочу А.Р. Тюркізми-неологізми в українській мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2018. № 37. Т. 4. С. 40–42.

Дутка О.Я. Тюркізми як джерело поповнення омонімів сучасної української мови. Науковий огляд. 2020. Т. 3. № 66. С. 162–174.

Мяло А.С. Тюркізми в українській історичній прозі (на прикладі роману «Мальви» Романа Іваничука). Магістеріум. 2014. Вип. 57. С. 76–79.

Халимоненко Г.І. Тюркська військова лексика у мовленні українського козацтва : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 1993. 23 с.

Рибалка Я. Тюркські лексичні запозичення у військовій терміносистемі XVII–XVIII ст. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2006. № 559. С. 241–245.

Енциклопедичний словник символів культури України / за заг. ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенка, В.В. Куйбіди. Корсунь-Шевченківський : ФОП Гавришенко В.М., 2015. 912 с.

Словник символів культури України / за заг. ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенка, М.К. Дмитренка. Київ : Міленіум, 2002. 260 с.

Сердега Р.Л. Фольклорна лексикографія як новий вектор розвитку українського словникарства. Наукові записки. Серія «Філологічні науки». 2023. № 206. С. 128–135. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-206-19.

Історичні пісні / упоряд. І.П. Березовський. Київ : Рад. письменник, 1970. 286 с.

Сердега Р. Стилістичні параметри лексикографічного опису мови фольклору. Волинь філологічна: текст і контекст. 2020. Вип. 29. С. 129–140.

Сердега Р. Методологійні засади розробки структури словникової статті для «Словника мови усної народної словесності» (сталі та текстово-образні одиниці. Alfred Nobel University Journal of Philology. 2023. № 2(26/1). С. 232–247. DOI: 10.32342/2523-4463-2023-2-26/1-17.

Етимологічний словник української мови : у 7 т. / гол. ред. О.С. Мельничук. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 1. 632 с.; 1985. Т. 2. 572 с.; 1989. Т. 3. 553 с.; 2003. Т. 4. 657 с.; 2006. Т. 5. 705 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-02