ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ: ВІД СЛОВНИКОВОЇ СПАДЩИНИ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДИДАКТИЧНОЇ ПРАКТИКИ

Анотація

У статті розглянуто еволюцію лексикографічних практик – від фундаментальних електронних словників, розроблених в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України (УМІФ), до новітніх інноваційних освітніх ресурсів, зокрема мікрословників, що створюються в екосистемі платформи POLYHEDRON. Особливу увагу приділено педагогічному та когнітивному потенціалу цих ресурсів у контексті формування лінгвістичної компетентності студентів, які вивчають українську мову. Стаття демонструє, як лексикографічні інструменти нового покоління можуть поєднувати академічну спадщину, корпусні методи, візуально-анотаційні технології, персоналізовані формати подання знань і принципи концептографії, що притаманні сучасній гуманітарній цифровій освіті. Показано, як нові формати словників трансформують традиційні методи навчання й підвищують ефективність засвоєння лінгвістичного матеріалу через активізацію творчого потенціалу студентів та сприяння їхній самостійній дослідницькій діяльності.Розглянуто приклад мікрословника, укладеного здобувачкою магістерської програми «Прикладна лінгвістика» ЛНУ імені Івана Франка Діаною-Марією Федорів, у межах роботи над дослідженням «Прагматичний потенціал текстів про кохання у формуванні лінгвістичної компетентності іноземців (на прикладі текстів Івана Франка та Лесі Українки, Едіт Вортон та Генрі Джеймса)». Авторка застосовує платформу Sketch Engine для створення корпусу спеціалізованих текстів, виявлення ключових термінів на основі частотного аналізу, здійснення CQL-запитів та конкордансного пошуку. П’ять термінів: текст, мовна особистість, текстотворення, інформаційний текст, компетенція – стали концептуальною основою словника. Кожну словникову статтю структуровано як мініатюрну капсулу знань, що поєднує дефініції з наукових джерел, приклади вживання в корпусі, емпатичні авторські коментарі, ілюстрації та емодзі для візуальної підтримки сприйняття. Така модель подання знань полегшує міжкультурну адаптацію іноземних студентів, робить терміни доступнішими для засвоєння та сприяє глибшому розумінню мови і культури.У роботі підкреслено роль POLYHEDRON як інтелектуальної інфраструктури, що уможливлює створення мультимодальних, гнучких та адаптивних лексикографічних продуктів для використання в освітньому процесі. Такі мікрословники виконують низку функцій: формують термінологічну грамотність, стимулюють рефлексію, сприяють академічній соціалізації та міжкультурній комунікації. У підсумку показано, що нові формати словників можуть бути не лише інструментами засвоєння знань, але й засобами продукування сенсів і побудови особистісної траєкторії навчання.