ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКА МОВА В ОСВІТНІЙ ТРАЄКТОРІЇ СТУДЕНТІВ-БОГОСЛОВІВ

Автор(и)

  • Галина Степанівна Артеменко Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0002-3303-6814

DOI:

https://doi.org/10.32782/philspu/2025.11.23

Ключові слова:

церковнослов’янська мова, богослов’я, освітня траєкторія, мовна підготовка, компетентності, український варіант церковнослов’янської мови

Анотація

У статті розглянуто місце та роль навчальної дисципліни «Церковнослов’янська мова» в освітній траєкторії студентів-богословів бакалаврського рівня вищої освіти. Наголошено, що для формування компетентного фахівця у сфері богослов’я необхідна ґрунтовна філологічна підготовка, яка охоплює опанування кількох мов – української, грецької, латинської та церковнослов’янської. Саме церковнослов’янська мова має особливе значення, адже історично була мовою української церкви і її досі використовують у богослужбовій практиці, що зумовлює її вагоме місце у виформуванні духовних і культурних орієнтирів майбутніх священнослужителів. У дослідженні проаналізовано чинний стандарт вищої освіти зі спеціальності «Богослов’я» (бакалаврський рівень вищої освіти), навчально-методичні матеріали та сучасні підручники. Обґрунтовано, що вивчення церковнослов’янської мови забезпечує набуття студентами ключових загальних і фахових компетентностей, пов’язаних із умінням аналізувати тексти Святого Письма, розуміти історико-культурний контекст їх створення, здійснювати порівняння різних богословських традицій і перекладів, а також вести діалог у поліконфесійному та суспільно-політичному середовищі.Важливим аспектом становлення фахівця з богослов’я є формування навичок фонетичного, морфологічного, синтаксичного аналізу давніх текстів, уміння відрізняти старослов’янські й церковнослов’янські тексти, коментувати їхні особливості.Значну увагу приділено практичному використанню церковнослов’янських текстів, зокрема у богослужбовій діяльності, а також розвитку вмінь читати й перекладати тексти з урахуванням української редакції, що сприяє збереженню національної церковної традиції.Дисципліна «Церковнослов’янська мова» має тісний зв’язок з іншими освітніми компонентами – «Українська мова за професійним спрямуванням», «Давньогрецька мова», «Латинська мова», «Історія церкви», «Богослужбова практика». Це дає змогу інтегровано формувати у майбутніх богословів комплекс знань і навичок для професійної та просвітницької діяльності.

Посилання

Царалунга І.Б. (2022, Липень 28). Місце історико-мовних дисциплін в освітньо-професійній програмі філолога-україніста. Освіта збереже Україну : матеріали І Всеукраїнських Прокопенківських читань. Харків, Україна, 2022. С. 359–365.

Стандарт вищої освіти зі спец. 041 Богослов’я галузі знань 04 Богослов’я для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти : затв. Наказом Міністерства освіти і науки України № 1483 від 30.12.2021. Київ, 2021. 14 с. Режим доступу: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2021/12/30/041-Bohoslovya.bakalavr.30.12.21.pdf

Скаб М. В. Церковнослов’янська мова української редакції. Чернівці : Технодрук, 2020. 644 с.

Скаб М. В., Артеменко Г. С. Церковнослов’янська мова: навчально-методичний посібник для студентів-теологів. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, 2022. 120 с.

Німчук В., Пуряєва Н. Український «Отче наш»: хрестоматія перекладів. К. : Грані-Т, 2013. 228 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-03