ВПЛИВ ҐЕНДЕРНОГО ЧИННИКА НА МОВЛЕННЄВУ ПОВЕДІНКУ КОМУНІКАНТІВ

Анотація

Статтю присвячено аналізу впливу ґендерного чинника на мовленнєву поведінку комунікантів. Із виникненням ґендерної лінгвістики коло наукових інтересів у мовознавстві значно розширюється. Більш детально вивчаються стереотипи фемінінності і маскулінності, ґендерні асиметрії, а також особливості мовленнєвої та загалом комунікативної поведінки чоловіків і жінок. У нашому дослідженні керуємося тим, що ґендер є загальнонауковою категорією, яка дає пояснення поведінки чоловіків і жінок на основі біологічної статі та стосовно соціальних і культурних норм певного суспільства. Основним методом дослідження є контрастивний аналіз, який дає можливість порівняти та виокремити диференційні ознаки чоловічого та жіночого мовлення. Вивчення комунікативної поведінки здійснюється на основі дискурс-аналізу. Застосовано також евристичний метод, який передбачає збір раніше зафіксованого дослідницького матеріалу. Матеріалом дослідження є твори сучасних англійських авторів М. Данна “Ex-Girlfriends United” та Д. Каплан “The Men I Didn’t Marry”. Проведений аналіз характеристик чоловічої та жіночої мовленнєвої поведінки дає можливість зробити висновок, що існують загальноприйняті типові характеристики мовленнєвої поведінки чоловіків і жінок у кожному суспільстві на основі моральних та етичних норм, а також культурних особливостей. Вони можуть варіюватися залежно від низки інших факторів, відмінних від біологічних особливостей: психічного складу, характеру, професії, ролі у соціумі, статусі, типу темпераменту та ін. Оскільки суспільство нав’язує індивіду певні правила та стандарти поведінки чоловіків та жінок, то необхідно знати про ці особливості та враховувати їх у процесі спілкування.