КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ В ІСТОРИЧНОМУ ПОСТУПІ НАУКИ

Анотація

В статті представлено результати аналізу наукових джерел, що визначають концептуальні підходи до вивчення рефлексії. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою сучасної особистості в усвідомленні власних переживань, дій і цінностей в умовах соціальної нестабільності та воєнних викликів, що підсилює значення рефлексії як універсального механізму самопізнання, саморегуляції та цілісного осмислення життєвого досвіду. Показано еволюцію уявлень про цей феномен – від філософського осмислення як засобу самопізнання та духовного зростання до психологічного розуміння як внутрішнього механізму саморегуляції, самоаналізу й усвідомлення власних дій. Психологічний зміст рефлексії охоплює широкий спектр характеристик і проявів, пронизуючи всі сфери психічної діяльності та визначаючи багатоманітність її наукових тлумачень і підходів до вивчення. Рефлексія інтегрує цілеспрямованість і цілеутворення, здатність передбачати результати діяльності, здійснювати вибір засобів і способів дії, прогнозувати зміни умов і власних дій, планувати та програмувати діяльність у часовому вимірі, а також включає контроль, самоконтроль і корекцію, що забезпечують узгодження реальних результатів із поставленими цілями. У статті виокремлено основні сучасні напрями дослідження феномена рефлексії – кооперативний, комунікативний, особистісний, інтелектуальний, екзистенційний та культуральний – і розкрито їхні основні характеристики та функції. На основі узагальнення наукових підходів до її вивчення, рефлексію охарактеризовано як складний процес, що передбачає вихід за межі звичних способів мислення й безпосередньої реальності з метою переосмислення проблемної ситуації з нової, вищої позиції. Показано, що рефлексія спрямована на розвиток, зміни та продуктивне мислення, яке протистоїть відтворенню засвоєних дій, і передбачає здатність особистості пояснювати власну діяльність і мислення з позиції їх внутрішнього становлення та динамічного розвитку. Зроблено висновок про те, що в сучасному науковому дискурсі рефлексія постає як мета-якість і мета-процес, що забезпечують розвиток самосвідомості, критичного мислення, творчості та усвідомленого саморозвитку особистості.