РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В СТРЕСОВИХ УМОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2026.1.19Ключові слова:
резильєнтність, психологічне благополуччя, студентська молодь, стрес, адаптаційні ресурси, психічне здоров'я, румінаційний розлад, психодіагностикаАнотація
В умовах повномасштабної війни українське студентство перебуває під подвійним тиском: традиційних академічних стресорів та екстремальних воєнних чинників (загроза життю, соціальна нестабільність). Це створює комплексний травматичний контекст, де вивчення резильєнтності як механізму підтримки психологічного благополуччя стає стратегічно важливим для збереження ментального здоров’я молоді. Резильєнтність розглядається як динамічний процес адаптації, що дозволяє особистості відновлюватися після негативних подій та досягати посттравматичного зростання. Аналіз наукових праць (О. Ковальчук, О. Чиханцова, К. Ріфф та ін.) свідчить, що цей ресурс є ключовим чинником психологічного благополуччя, академічного успіху та соціальної інтеграції. Дослідження підкреслюють, що резильєнтність допомагає знизити рівень румінацій та дистресу, проте її рівень може варіюватися залежно від гендерних аспектів, соціально-економічного статусу та професійної спрямованості студентів. Емпіричне дослідження проведено взимку 2025-2026 рр. в онлайн-форматі (Google Forms) на базі УДУ імені Михайла Драгоманова, БІЕУ та БНАУ. Вибірку склали 208 студентів віком 17-25 років. Використано методики: шкала резильєнтності Коннора-Девідсона (CD-RISC-10), шкала психологічного благополуччя К. Ріфф, шкала сприйнятого стресу (PSS-10). Статистична обробка здійснювалася за допомогою кореляційного аналізу Пірсона. Встановлено, що більшість студентів мають високий та середній рівні психологічного благополуччя, з найвищими показниками за шкалами «особистісне зростання» та «ціль у житті». Середній рівень резильєнтності виявлено у більш ніж половини респондентів, а високий у третини учасників дослідження. Рівень сприйнятого стресу наближається до верхньої межі норми, що вказує на значне емоційне напруження. Кореляційний аналіз підтвердив статистично значущий прямий зв’язок між резильєнтністю та психологічним благополуччям (r = 0,195; 0,01) та обернений зв’язок між благополуччям і сприйнятим стресом (r = -0,212; 0,01). Результати доводять, що розвиток резильєнтності є необхідною умовою підтримки психологічної стійкості молоді в умовах війни
Посилання
Ігнатюк О. А. Резильєнтність як ключова компетентність і суб’єктивний чинник психологічного благополуччя особистості соціального працівника, педагога, психолога в умовах воєнного стану. Наукові записки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Педагогіка і психологія. 2025. № 2 (6). С. 138–144. https://doi.org/10.32782/3041-1297/2025-2-21
Ковальчук О., Мацієвська М. Резильєнтність як фактор посттравматичного зростання підлітків. Вісник гуманітарного наукового товариства. 2024. № 2 (14). С. 353–363.
Креденцер О. В., Сергієнко Д. С. Резильєнтність як чинник суб’єктивного благополуччя психологів в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2024. № 2 (32). С. 85–95. https://doi.org/10.31108/2.2024.2.32.7
Кузьо Л. І. Резильєнтність як чинник збереження психічного здоров’я студентів-медиків в умовах війни. Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи. 2025. № 2. С. 42–56. https://doi.org/10.33216/2219-2654-2025-67-2-42-56
Мельничук Л. Б., Терновик Н. А., Яцюрик А. О. Резильєнтність як суб’єктивний чинник психологічного благополуччя майбутніх фахівців дошкільної освіти в умовах воєнного стану. Вісник Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Академіка Степана Дем'янчука. Серія: Педагогіка та психологія. 2025.
№ 2. С. 123–129. https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-2-18
Пономаренко Т.. Хомчук О., Дорошенко І. Психологічне благополуччя студентської молоді в умовах воєнного стану: ґендерний аспект. Ментальне здоров'я. 2025. № 4. С. 151–156. https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-4.25
Розова Т.М. Психологічне благополуччя як фактор підвищення якості життя: інтегративний підхід. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. 2025. № 26(71). С. 80–89. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2025.26(71).07
Ханецька Т. І., Сидоренко О. Б., Федоренко А. Ф. Психологічні особливості життєстійкості особистості в ситуаціях невизначеності. Priority scientific developments in pedagogy and psychology (November 1–2, 2023, Częstochowa, the Republic of Poland). Riga, Latvia : Baltija Publishing, рр.40-44. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-366-8-10
Чиханцова О. А. Резильєнтність як особистісний ресурс українців в умовах воєнного стану. Журнал сучасної
психології . 2025. № 2. С. 146–153. https://doi.org/10.26661/2786-7471/2025-2-16
Chaliawala K. S., Vidourek R. V., King K. A., Merianos, A. L. Investigating psychological well-being and resilience among international college students in the United States. Journal of International Students. 2025. № 15 (8). рр. 77–94. https://doi.org/10.32674/jkv65t83
Hanifa Z. A. The Relationship between Resilience and Psychological Well-Being in New Students Migrating at ’Aisyiyah University Yogyakarta. Jurnal Indonesia Sosial Teknologi. 2024. № 5 (11). рр. 5079–5090. https://doi.org/10.59141/jist.v5i11.1753
Köksoy Vayısoğlu S., Tekayak Н. І.. Psychological resilience in university students: The mediating role of health and well-being in socioeconomic status and food insecurity levels. Journal of Health Psychology. 2025. е40553095. https://doi.org/10.1177/13591053251344234
Ryś M., Grabowski А, Mazurek А. Psychological resilience, tendency to ruminate, and well-being in young adults. The Person and the Challenges. 2025. № 2 (15). рр. 231–248. https://doi.org/10.32674/jkv65t83
Safaee-Rad N. The Effects of Resilience on the Psychological Well‐being of University Students–Article Review. INYI Journal. 2015. рр. 1–2. https://doi.org/10.25071/1929-8471.63
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
