ФАКТОРИ ВНУТРІШНЬОЇ ДЕТЕРМІНАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.4Ключові слова:
професійне благополуччя, детермінанти професійного благополуччя, автентичність, трудоголізм, залученість, особисті ресурсиАнотація
Останнім часом професійне благополуччя працівників стало актуальною проблемою організацій й важливою темою численних досліджень, що пов’язано із запитами управлінської практики, а також зі щораз вищою потребою в повному розумінні того, що сприяє професійному благополуччю особистості. Метою цього дослідження є теоретичний аналіз факторів внутрішньої детермінації професійного благополуччя особистості. Специфіка мети дослідження зумовила доцільність використання комплексу загальнонаукових теоретичних методів, як-от аналіз, узагальнення, систематизація та порівняння наукових даних. Теоретичний аналіз дав змогу встановити, що в межах мотиваційно-ціннісної моделі професійного благополуччя важливими змінними, що заслуговують на емпіричну перевірку їх зв’язку з рівнем благополуччя працівників у професійному контексті, є: автентичне функціонування особистості як схильність спиратися на власний особистий досвід і діяти відповідно до істинного Я; залученість як особливий вид мотивації, що є, з одного боку, наслідком внутрішніх спонукальних елементів, як-от потреби, інтереси, ціннісні орієнтири, а з іншого – це результат впливу факторів зовнішнього середовища; індивідуальне ставлення до роботи, зокрема трудоголізм, що може бути суттєвим негативним фактором впливу на благополуччя; внутрішні особисті ресурси, як-от позитивна самооцінка, загальна самоефективність і локус контролю. Позитивна самооцінка, підвищена віра в здатність контролювати події у своєму оточенні, а також схильність пов’язувати одержані результати з власними навичками можуть сприяти підвищенню професійного благополуччя. Перспективним у контексті планування майбутньої корекційної роботи представляється чинник цільової самоузгодженості, що забезпечує реалізацію цілей через внутрішні та ціннісно-конгруентні причини і, очевидно, є умовою досягнення професійного благополуччя.
Посилання
Gilboa S., Shirom A., Fried Y., & Cooper C.. A meta-analysis of work demand stressors and job performance: Examining main and moderating effects. Personnel Psychology. 2008. V. 61(2), P. 227–271.
Войтенко О. Проблема суб’єктивного професійного благополуччя особистості у сучасній психології. Вісник національного університету оборони України. 2022. № 5(69). С. 12–20.
Avolio B.J., Gardner W.L. Authentic leadership development: Getting to the root of positive forms of leadership, The Leadership Quarterly. 2005. V. 16, № 3, P. 315–338.
Reis G. & Trullen J. & Story J. (2016). Perceived organizational culture and engagement: the mediating role of authenticity. Journal of Managerial Psychology. 2016. V. 31(6). P. 1091–1105
Hjelle L., Ziegler D. Personality Theories: Basic Assumptions, Research, and Applications, 3th ed., New York: McGraw-Hill, 1992. 603 p.
Neff K.D., & Harter S. The authenticity of conflict resolutions among adult couples: Does women’s other-oriented behavior reflect their true selves? Sex Roles. 2002. V. 47. P. 403–417
Weiss M., Razinskas S., Backmann J., & Hoegl M. Authentic leadership and leaders’ mental well-being: An experience sampling study. The Leadership Quarterly. 2018. V. 29(2). P. 309–321
Bakker A.B. An evidence-based model of work engagement. Current Directions in Psychological Science. 2011. V. 20 № 4. P. 265–269
Лисиця Н.М., Войтович Н.Г. Залученість персоналу підприємства у процес формування соціально-трудових відносин. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2017. Випуск 1 (06). С. 106–113
Бей Г.В. Управління розвитком персоналу як метод забезпечення високого рівня залученості працівників. Modern Economics. 2018. № 8. С. 6–14.
Ferreira P., Gabriel C., Faria S., Rodrigues P., Sousa Pereira M. What if employees brought their life to work? The relation of life satisfaction and work engagement. Sustainability. 2020. 12(7), P. 27–43.
Schaufeli W.B., Shimazu, A., & Taris, T.W. Being driven to work exceptionally hard: The evaluation of a twofactor measures of workaholism in the Netherlands and Japan. Cross-Cultural Research. 2009. V. 43, P. 320–348, C. 322
Pace F., D'Urso G., Zappulla C. Pace U. The relation between workload and personal well-being among university professors. Current Psychology. 2019. Vol. 11. P. 1–8.
Shimazu, A. & Schaufeli, W. & Kamiyama, K. & Kawakami, N. Workaholism vs. Work Engagement: The Two Different Predictors of Future Well-being and Performance. International journal of behavioral medicine. 2015. V. 22. P. 18–23.
Killinger B. The workaholic breakdown syndrome / R. Burke (Ed.), Research companion to working time and work addiction. Cheltenham: Edward Elgar. 2006. P. 61–88
Mudrack P.E. Understanding workaholism: The case of behavioral tendencies. / R. J. Burke (Ed.), Research companion to working time and work addiction. Cheltenham: Edward Elgar. 2006. P. 108–128
Hobfoll S.E., Johnson R.J., Ennis N., & Jackson A.P. Resource loss, resource gain, and emotional outcomes among inner city women. Journal of Personality and Social Psychology. 2003. V. 84. P. 632–643.
Judge T.A., & Larsen R.J. Dispositional source of job satisfaction: A review and theoretical extension. Organizational Behavior and Human Decision Processes. 2001. V. 86, P. 67–98
Sheldon K.M., & Elliot A.J. Not all personal goals are personal: Comparing autonomous and controlled reasons for goals as predictors of effort and attainment. Personality and Social Psychology Bulletin. 1998. V. 24, P. 546–557.
Judge T. & Bono J. Relationship of Core Self-Evaluations Traits – Self-Esteem, Generalized Self-Efficacy, Locus of Control, and Emotional Stability With Job Satisfaction and Job Performance: A Meta-Analysis. The Journal of applied psychology. 2001. V. 86. P. 80–92.
Grob A. Perceived control and subjective well-being across nations and across the life-span / Culture and Subjective Well-being. Cambrige MA. 2000. P. 319–339.
