СУГЕСТІЯ ТА СИНЕСТЕЗІЯ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ СТРУКТУРІ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.2.3Ключові слова:
сугестія, синестезія, уява, чуттєвість, художня творчість, творчий процес, асоціативністьАнотація
Теоретичний аналіз сугестії та синестезії як феноменів художньої творчості виокремлює важливість психологічної складової для розуміння природи людини загалом і підвалин креативного процесу, зокрема. Позитивна значущість та спроба знайти паритетне співвідношення цих процесів при дослідженні структурно важливих чинників творення відбиває той особливий інтерес, який спостерігається нині до подій власної історії, культури та їхнього об’єктивного прочитання. Психологічна проблематика, що її містять досі недосліджені сугестивність та синестезія, має сприяти серйозним науковим пошукам з урахуванням надскладних реалій сьогодення. Своєрідним лейтмотивом статті стало апелювання до тих обставин, які принесла із собою війна і у яких опинилося українське суспільство. За таких умов природа людини перебуває на перетині численної кількості впливів та інформаційних потоків, що ладні деструктурувати її внутрішні духовні сили. При цьому поняття «творчість» і «творення» виводять на перший план творчу індивідуальність особистості митця як чільного суб’єкта креативного акту. В контексті дослідження розглянуто також уяву, сприйняття, переживання, чуттєвість тощо, які є значущими як для психології, так і для естетики, літературо й мистецтвознавства. У статті виокремлено специфіку й перебіг творчого процесу в його свідомих та неусвідомлюваних психічних проявах. Концептуалізація, тлумачення й етимологія термінів «сугестія» та «синестезія» є важливими для розуміння їхньої сутності та ваги. Сугестія означає такий вплив на психічну сферу людини, який призводить до появи у неї змінених станів і почуттів, робить її здатною до дій, що не витікають з попереднього досвіду, з її моральних норм, принципів та цінностей. У зміненому внаслідок сугестивного впливу стані свідомості людина здатна сприймати як реальність те, чого не існує насправді. Синестезія є складною міжчуттєвою асоціацією, що обумовлює здатність людини використовувати свою чуттєву природу при створенні або сприйнятті художніх творів мистецтва. Вивченню цих феноменів власне і присвячена дана наукова розвідка.
Посилання
Франко І.Я. Із секретів поетичної творчості / І.Я. Франко // Повне зібрання творів: у 50 т. / І. Я. Франко. К., 1981. Т. 31. С. 45–119.
Вернудіна І.В. Проблема поетичної і наукової сугестії в естетичних дослідженнях І.Я. Франка. Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Зб. наук. праць. В. 12. К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. С. 107–111.
Вернудіна І.В. Естетико-психологічні особливості сугестії як феномену художньої творчості. Культурологічна думка: Щорічник наук. праць. К.: Інститут культурології Академії мистецтв України, 2010. № 2. С. 54–60. 4. Гундорова Т. Невідомий Іван Франко: грані Ізмарагду. К.: Либідь, 2006. 360 с.
Дудар О.П. Синестезія як об’єкт наукового та філософського дискурсу: понятійний та ціннісний аспекти. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2013. В. 6 (72). С. 61–65.
Дудар О.П. Синестезія та її феноменальні вияви: гносеолого-психологічний, літературо-мистецтвознавчий та аксіолого-естетичний зрізи. Гуманітарний часопис: зб. наук. пр., 2014. № 3 (40). С. 81–87.
Саленко О.П. Синестезія в контексті арт-терапії: естетичний аспект: автореф. дис. ... канд. філос. наук: НАН України, Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди. Київ, 2016. 20 c.
Холодинська С.М. «Поезомалярство» М. Семенка: футуристичний експеримент у контексті видової структури мистецтва. Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філософія, культурологія, соціологія, 2017. В. 14. С. 173–181.
Семигінівська Т.Г., Чубенко Б.В. Синестезія та інтермедіальність у перекладацькому аспекті (на матеріалі творчості Т.Г. Шевченка). Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія, 2018. В. 19. С. 138–144.
Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття: навч. посіб. К.: Либідь, 1997. 224 с.