ЕПОХА ПОСТПРАВДИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ: ВИТОКИ ТА ПРИЧИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2023.1.4Ключові слова:
епоха постправди, популізм, суб’єктивний релятивізм, дезінформація, брехняАнотація
Статтю присвячено епосі постправди як феномену суспільно-політичного дискурсу та практики, коли правдивість чи хибність фактів та суджень ігнорується. Початок епохи постправди зазвичай пов’язують з 2016 роком, а саме референдумом та процедурою Brexit, виборами президента США (безпосередньо через постать Д. Трампа). Епоха постправди позначає ситуацію, коли політика повністю побудована на брехні, яка не викликає суспільного осуду. Особливістю є прояв цих ознак серед демократичних країн. Використання політики «альтернативних фактів» є частиною державної політики таких авторитарних країн, як Китай, Росія, Білорусь тощо, однак прояв її у демократичному суспільстві є нетиповим. Філософські витоки епохи постправди полягають у теорії суб’єктивного релятивізму, яка заперечує існування абсолютної, об’єктивної істини й наголошує, що статус істинності залежить від індивідуальних суджень, досвіду та умов культури. У контексті релятивізму наука є лише однією з точок зору на світ, що має однакову силу та впливовість аргументів з релігією, міфами, судженнями та особистісним досвідом пересічної людини. Концепція рівності думок та точок зору переплітається з проблемою меж свободи слова: чи справді у суспільстві мають транслюватись різні думки незалежно від доказів. Характерними ознаками постправди є: а) ігнорування у повідомленні об’єктивних фактів; б) апеляція до цінностей та переконань особистості; в) використання емоційного тиску для аргументації своєї позиції. Епоха постправди фактично характеризується конструюванням альтернативної реальності, що пов’язано з низкою феноменів: фейк ньюз, акцентний фреймінг, клікбейт, інформаційний хайп, журналістика думок тощо. Обґрунтовано, що виникнення і розвиток епохи постправди зумовлені технологічним, політичним, філософським та інформаційним чинниками. Розглянуто, як епоха постправди впливає на політичну, освітню, наукову та інші сфери, що значно знижує їхню ефективність. Дезінформація як частина постправди є суттєвим викликом для пересічних громадян.
Посилання
Бразертон Р. Недоверчивые умы: чем нас привлекают теории заговоров. Альпина нон-фикшн, 2017. 352 с.
Бунєєва К. Фейк у контексті комунікативних практик. Гуманітарний корпус. 2022. № 43. С. 39–42.
Буцко Д. Американський Cоловйов: які міфи про Україну поширює ведучий Fox News Такер Карлсон. Detector.media. URL: https://detector.media/infospace/article/200288/2022-06-20-amerykanskyy-solovyov-yakimify-pro-ukrainu-poshyryuie-veduchyy-fox-news-taker karlson/ (дата звернення: 01.02.2023).
Волковський В. Доля філософії в епоху постправди: слуга короля чи клоун на агорі. Україна модерна. 2019. № 26. С. 88–98.
Кальницький Е.А. Концепція постіндустріального суспільства Деніела Белла як підґрунтя формування концепцій інформаційного суспільства. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія «Філософія, філософія права, політологія, соціологія». 2013. № 5. С. 137–142.
Клемперер В. LTI. Язык Третьего рейха: записная книжка филолога. Прогресс-Традиция, 1998. 7. Масенко Л. Мова радянського тоталітаризму. Київ : Кліо, 2017. 240 с.
Рівень безробіття в Україні (2020). Мінфін. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/unemploy/2020/ (дата звернення: 01.02.2023).
Рогожа М. Популізм в українській політичній культурі. Українські культурологічні студії. 2020. Т. 2, № 7. С. 50–60. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20167 (дата звернення: 01.02.2023).
Ставлення до заборони каналів «112», «ZIK» і «NewsOne»: результати телефонного опитування, проведеного 5–7 лютого 2021 року. КМІС. URL: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1006&page=1 (дата звернення: 01.02.2023).
У Євросоюзі заборонили мовлення російських ЗМІ «Russia today» та «Sputnik». Суспільне новини. URL: https://suspilne.media/212980-es-terminovo-vvodit-sankcii-proti-derzavnih-zmi-sputnik-i-rtrussia-today/ (дата звернення: 01.02.2023).
Халперн Д. Психология критического мышления. Санкт-Петербург : Питер, 2000. 505 с.
50 great myths of popular psychology: shattering widespread misconceptions about human behavior / S. Lilienfeld et al. John Wiley & Sons, 2011. 352 p.
APA dictionary of psychology. 2nd ed. / ed. by G.R. VandenBos. Washington : American Psychological Association, 2015. URL: https://doi.org/10.1037/14646-000 (дата звернення: 01.02.2023).
Baker M. 1.500 scientists lift the lid on reproducibility. Nature. 2016. Vol. 533. No. 7604. P. 452–454. URL: https://doi.org/10.1038/533452a (дата звернення: 01.02.2023).
Barzilai S., Chinn C.A. A review of educational responses to the “post-truth” condition: four lenses on “post-truth” problems. Educational psychologist. 2020. Vol. 55. No. 3. P. 107–119. URL: https://doi.org/10.1080/00461520.2020.1786388 (дата звернення: 02.02.2023).
Begley C.G., Ellis L.M. Raise standards for preclinical cancer research. Nature. 2012. Vol. 483. No. 7391. P. 531–533. URL: https://doi.org/10.1038/483531a (дата звернення: 01.02.2023).
Boris Johnson: does his £350m a week brexit claim add up? BBC News. URL: https://www.bbc.com/news/uk-politics-41306354 (дата звернення: 01.02.2023).
Clickbait. Cambridge Dictionary. URL: (дата звернення: 01.02.2023).
Detector.media. YouTube заблокував російські канали RT та Sputnik по всій Європі. Detector.media. URL: https://detector.media/infospace/article/197062/2022-03-01-youtube-zablokuvav-rosiyski-kanaly-rt-ta-sputnik-povsiy-ievropi/ (дата звернення: 01.02.2023).
Evaluating replicability of laboratory experiments in economics / C.F. Camerer et al. Science. 2016. Vol. 351. No. 6280. P. 1433–1436. URL: https://doi.org/10.1126/science.aaf0918 (дата звернення: 01.02.2023).
Fake news / T. Quandt et al. The international encyclopedia of journalism studies online. URL: https://doi.org/10.1002/9781118841570.iejs0128 (дата звернення: 01.02.2023).
Fake news: national security in the post-truth era / N. Vasu et al. S. Rajaratnam School of International Studies, 2018. 32 p.
Feeling the future: a meta-analysis of 90 experiments on the anomalous anticipation of random future events / D. Bem et al. F1000Research. 2016. Vol. 4. P. 1188. URL: https://doi.org/10.12688/f1000research.7177.2 (дата звернення: 01.02.2023).
Glăveanu V. P. Psychology in the post-truth era. Europe’s journal of psychology. 2017. Vol. 13. No. 3. P. 375–377. URL: https://doi.org/10.5964/ejop.v13i3.1509 (дата звернення: 02.02.2023).
Higgins K. Post-truth: a guide for the perplexed. Nature. 2016. Vol. 540. No. 7631. P. 9. URL: https://www.nature.com/articles/540009a (дата звернення: 01.02.2023).
Internews. Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 р. Детектор медіа. URL: https://detector.media/infospace/article/171769/2019-10-22-stavlennya-naselennya-do-zmi-ta-spozhyvannyariznykh-typiv-media-u-2019-r/ (дата звернення: 01.02.2023).
Ioannidis J.P.A. Contradicted and initially stronger effects in highly cited clinical research. ACC current journal review. 2005. Vol. 14. No. 10. P. 6. URL: https://doi.org/10.1016/j.accreview.2005.09.021 (дата звернення: 01.02.2023).
Kelly M., Rizzo S., Kessler G. Trump’s false or misleading claims total 30.573 over 4 years. The Washington Post. URL: https://www.washingtonpost.com/politics/2021/01/24/trumps-false-or-misleading-claims-total-30573-overfour-years/ (дата звернення: 01.02.2023).
Lakens D., Hilgard J., Staaks J. On the reproducibility of meta-analyses: six practical recommendations. BMC psychology. 2016. Vol. 4. No. 1. URL: https://doi.org/10.1186/s40359-016-0126-3 (дата звернення: 01.02.2023).
Lilienfeld S.O., Wood J.M., Garb H.N. The scientific status of projective techniques. Psychological science in the public interest. 2000. Vol. 1. No. 2. P. 27–66. URL: https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1111/1529-1006.002 (дата звернення: 01.02.2023).
Lysenko V., Brooks C. Russian information troops, disinformation, and democracy. First monday. 2018. URL: https://doi.org/10.5210/fm.v22i5.8176 (дата звернення: 01.02.2023).
Martin D.A., Shapiro J.N. Trends in online foreign influence efforts. Princeton university. 2019.
MediaSapiens. ЄС вважає Росію та Китай причетними до кампанії дезінформації про COVID-19. ms.detector. media. URL: https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/24851/2020-06-11-ies-vvazhaie-rosiyu-ta-kytay-prychetnymydo-kampanii-dezinformatsii-pro-covid-19/ (дата звернення: 01.02.2023).
Norcross J.C., Koocher G.P., Garofalo A. Discredited psychological treatments and tests: A Delphi poll. Professional psychology: research and practice. 2006. Vol. 37. No. 5. P. 515–522. URL: https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037/0735-7028.37.5.515 (дата звернення: 01.02.2023).
The rise and fall of rationality in language / M. Scheffer et al. Proceedings of the national academy of sciences. 2021. Vol. 118. No. 51. URL: https://doi.org/10.1073/pnas.2107848118 (дата звернення: 01.02.2023).
Toleration. Stanford Encyclopedia of Philosophy. URL: https://plato.stanford.edu/entries/toleration/#ConTolPar (дата звернення: 01.02.2023).
Winter D., Dodou D. A surge of p-values between 0.041 and 0.049 in recent decades (but negative results are increasing rapidly too). Peer J. 2015. No. 3. e733. URL: https://peerj.com/articles/733/#supp-2 (дата звернення: 01.02.2023).
Word of the year 2016 is... English Oxford Living Dictionaries. URL: https://web.archive.org/web/20161116101017/https://en.oxforddictionaries.com/word-of-the-year/word-of-the-year-2016 (дата звернення: 01.02.2023).
Yong E. Replication studies: bad copy. Nature. 2012. Vol. 485. No. 7398. P. 298–300. URL: https://doi.org/10.1038/485298a (дата звернення: 01.02.2023).
