ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІВЧАТ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛОМ

Автор(и)

  • Людмила Леонідівна Лисенко Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-3629-3840
  • Алла Іванівна Лишафай Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0009-0005-7443-3292

DOI:

https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.1.12

Ключові слова:

емоційний інтелект, дівчата футболістки, середній шкільний вік, жіночий футбол

Анотація

У статті наведено результати експериментальних досліджень щодо рівня емоційного інтелекту дівчат футболісток середнього шкільного віку. Встановлено низький рівень загального показника емоційного інтелекту футболісток. З’ясовано, що у більшості дівчат спостерігаються складнощі в управлінні своїми емоціями та прояв їх, слабка здатність розпізнавати й розуміти емоції інших футболісток.Визначено та обґрунтовано систему засобів та методів формування емоційного інтелекту дівчат в процесі занять футболом, які спрямовані на: розвиток їх емоційної обізнаності (вправа «словник почуттів», спілкування метафорами, використання рефлексивних технологій); формування здатності управляти власними емоціями (навчання навичкам використання різноманітних методів саморегуляції у відповідності до емоційного стану); формування здатності розпізнавання емоцій інших дівчат та емпатію (створення позитивного емоційного середовища (команди), робота в групах під час тренування, аналіз ігрових ситуацій з позитивним і негативним проявом поведінки та емоцій спортсменок футболісток, засоби розвитку здатності до розуміння емоційних станів та їх диференціації). Наведено результати формувального експерименту щодо ефективності впровадження обґрунтованої системи засобів в навчально-тренувальний процес дівчат футболісток. Відбулося покращення загального показника їх емоційного інтелекту на 14,6% (p<0,05), знизилась кількість дівчат футболісток з низьким рівнем емоційного інтелекту на 33,4%. Отримано данні позитивної динаміки змін складових емоційного інтелекту, так найбільші зміни відбулися за показником «емоційна обізнаність» на 20,5%, «розпізнавання емоцій інших людей» – 15,3% та «управління своїми емоціями» – 13,8%. Однак, загальний рівень емоційного інтелекту залишився на низькому рівні, наближеному до середнього, що потребує тривалого впровадження засобів і методів його формування з урахуванням особистісних характеристик дівчат футболісток.

Посилання

Арнаутова Л., Петровська Т. Копінг-стратегії подолання стресу спортсменами. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2019. № 2. С. 105–113.

Воронова В. І. Психологія спорту : навч. посібник. Київ : Олімпійська література, 2007. 298 с.

Зарицька В. В. Теоретико-методологічні основи розвитку емоційного інтелекту у контексті професійної підготовки : монографія. Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2010. 304 с.

Карпенко Є. Сучасні вектори дослідження емоційного інтелекту особистості. Психологія і особистість, 2019. No1(15). С. 60–72.

Лишафай А. Емоційна стійкість як фактор ефективної діяльності спортсменок футболісток. Наукові дискусії кафедри педагогіки, психології і методики фізичного виховання. Тези доповідей. Чернігів: НУ«ЧК» імені Т.Г. Шев- ченка, 2024. С. 43–46.

Остап’як З. М., Мицкан Б.М., Мицкан Т.С., Випасняк І.П., Лесів М.З. Емоційний інтелект і спорт. Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура, 2020. № 35. С. 64–78.

Kopp A, Reichert M, Jekauc D. Trait and Ability Emotional Intelligence and Its Impact on Sports Performance of Athletes. Sports (Basel). 2021 May 10;9(5):60. doi: 10.3390/sports9050060.

Mayer, J. D., Salovey, P., Caruso, D. R. (2004). Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. Psychological Inquiry, 15(3). 197–215.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-29