ЕКСТРЕМАЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА МІЛІТАРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.1.13Ключові слова:
війна, підлітки, мілітарна ідентичність, посттравматичний стресовий розлад, життєстійкість, екстремальністьАнотація
Війна призводить до постійної напруги, емоційних змін, масових людських страждань, зниження рівня психологічного благополуччя. Крім того, вже понад два роки в інформаційному полі ключовими є дані про наслідки війни, які шокують кожного українця. Доведено, що війна є способом формування консолідованої української ідентичності, а не змаганням між різними ідентичностями, тому варто запобігти насильницьким процесам конструювання ідентичності, а зосередитися на формуванні тимчасово консолідуючої мілітарної соціальної ідентичності, яка стане важливим чинником виживання нації в буремні часи війни, особливо це стосується нинішніх підлітків, яким випало жити на зламі епох, бути учасниками страшної, кривавої війни, пандемії, боротьби за виживання. При вивченні наслідків полівіктимізації чи кумулятивної травми (тобто численні випадки пережитих травм), доведено сильний зв’язок між кількістю травматичних переживань у дитинстві та ймовірністю розвитку посттравматичного стресового розладу чи інших негативних наслідків психічного здоров’я в підлітковому віці. ПТСР, токсичний стрес та хронічні життєві негаразди, які впливають на людей під час війни, часто, й особливо у підлітковому віці, зумовлюють так звані екстремальні форми поведінки. проблемна поведінка часто є крайньою формою звичайної або типової поведінки, однак в умовах війни, під впливом хронічного, часто токсичного стресу, ненасильницьких травм і посттравматичного розладу, зумовленого комулятивною дією різних травмівних чинників, викликає більш тяжкі, віддалені наслідки, як то екстремальна поведінка, несуїцидальні самоушкодження, агресія та самоагресія, при цьому шкода від проблемною поведінки може завдаватися підлітком як оточуючим, так і самому собі. Ми констатуємо помірно виражений рівень посттравматичного стресового розладу і низький рівень життєстійкості молодших і старших підлітків, зумовлений, ймовірно, невеликим життєвим досвідом, необхідністю виживання в екстремальних умовах – пандемії COVID-19 та нинішньої російсько-української війни.
Посилання
Cash R. E. When it hurts to be a teenager. Principal Leadership. 2003. Vol. 4(2). P. 11-15.
Downey C., Crummy A. The impact of childhood trauma on children's wellbeing and adult behavior. European Journal of Trauma & Dissociation. 2022. Vol. 6(1). P. 100237.
Einollahi M. Study of Abnormal Behaviors in Teenagers and Young People. UCT Journal of Management and Accounting Studies. 2016. Vol. 4(3). P. 1-5.
Granieri A., Guglielmucci F., Costanzo A., Caretti V., Schimmenti A. Trauma-related dissociation is linked with maladaptive personality functioning. Frontiers in psychiatry. 2018. Vol. 9. P. 206-209.
Farmer C. M., Kirley B. B., McCartt A. T. Effects of in-vehicle monitoring on the driving behavior of teenagers. Journal of safety research. 2010. Vol. 41(1). P. 39-45.
Lynn S. J., McNally R. J., Loftus E. F. The memory wars then and now: The contributions of Scott O. Lilienfeld. Clinical Psychological Science. 2023. Vol. 11(4). P. 725-743.
Mucci C., Scalabrini A. Traumatic effects beyond diagnosis: The impact of dissociation on the mind–body–brain system. Psychoanalytic Psychology. 2021. Vol. 38(4). P. 279-287.
Saltzman W. R., Pynoos R. S., Layne C. M., Steinberg A. M., Aisenberg E. Trauma-and grief-focused intervention for adolescents exposed to community violence: Results of a school-based screening and group treatment protocol. Group dynamics: Theory, research, and practice. 2001. Vol. 5(4). P. 291-299.
Schimmenti A. The trauma factor: Examining the relationships among different types of trauma, dissociation, and psychopathology. Journal of Trauma & Dissociation. 2018. Vol. 19(5). P. 552-571.
Woodbridge M. W., Sumi W. C., Thornton S. P., Fabrikant N., Rouspil K. M., Langley A. K., Kataoka S. H. Screening for trauma in early adolescence: Findings from a diverse school district. School Mental Health. 2016. Vol. 8. P. 89-105.
