ПОКАЗНИКИ ЗДОРОВ’Я ЯК ЧИННИКИ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.1.19Ключові слова:
чинники суб’єктивного благополуччя; рівні здоров’я; життєстійкість; мета у житті; ставлення до життєвої ситуаціїАнотація
Дослідження дозволило виявити достовірні відмінності за рівневими показниками здоров’я у групах «суб’єктивно благополучних» і «суб’єктивно неблагополучних» здобувачів вищої освіти. Суб’єктивно благополучні здобувачі вирізняються нижчим рівнем тривоги і депресії, вищою самооцінкою фізичного і психічного здоров’я; вищою життєстійкістю, зокрема такими її показниками, як залученість, контроль і прийняття ризику; більш вираженою метою у житті та її спрямованістю, зокрема просоціальною; більшим прийняттям ситуації, оптимістичнішою її оцінкою, більшою активністю у ситуації та оцінкою її як більш легкої, більшою екстернальністю в оцінці ситуації.Відповідно до різних життєвих ситуацій виокремлено рівні фізичного, психічного, особистісного та соціального здоров’я.Здобувачі із високим рівнем суб’єктивного благополуччя оцінюють усі рівні здоров’я достовірно вище, ніж здобувачі із низьким рівнем. Підтвердилася гіпотеза про те, що різнорівневі характеристики здоров’я мають різний внесок у суб’єктивне благополуччя здобувачів: мірою зменшення міри впливу розташовуються життєстійкість і мета у житті, самооцінка психічного здоров’я, оптимізм, самооцінка здоров’я, депресія (від’ємна спряженість), прийняття в оцінці значущої життєвої ситуації, просоціальні тенденції. При цьому найбільший вплив мають внутрішньоособистісні (ендопсихічні) чинники – життєстійкість і наявність мети у житті. Меншою мірою впливають екзопсихічні чинники – ставлення до значущої життєвої ситуації та просоціальна спрямованість, а також психічне здоров’я (депресія) та його самооцінка. Найбільший внесок у суб’єктивне благополуччя внутрішньоособистісних характеристик, виявлений в емпіричному дослідженні, підтверджує провідну роль особистості у регуляції взаємовідносин людини і світу. Отримані дані дають можливість вибудувати ієрархію значущих ресурсів здоров’я, що дозволить більш змістовно наповнювати програми здоров’язбереження представників різних сфер діяльності, зокрема здобувачів вищої освіти.
Посилання
Antonovsky A. The life cycle, mental health and the sense of coherence. Israeli Journal Psychiatry and Re- lated Sciences, 1985. №22(4). С. 273−280.
Argyle M. The Psychology of Happiness. London: Routledge, 2001 288 p.
DeNeve K.M. Happy as an extraverted clam? The role of personality for subjective well-being. Current Directions in Psychological Science, 1999. №8(5). С. 141–144. https://doi.org/10.1111/1467-8721.00033
Diener E., Oishi S., Tay L. (2018). Advances in subjective well-being research. Nature Human Behaviour, 2018. № 2. С 253−260. https://doi.org/10.1038/s41562-018-0307-6
Krieke van der L., Jeronimus B. F., Blaauw F., Wanders R., Emerencia A.C., Schenk H., Vos de S., Snippe E., Wichers M., Wigman J., Bos E., Wardenaar K., Jonge de P. How Nuts Are The Dutch (HoeGekIsNL): A crowdsourcing study of mental symptoms and strengths. International Journal of Methods in Psychiatric Research, 2016. № 25(2). С. 123−144. https://doi.org/10.1002/mpr.1495
Maddi S. Hardiness: The courage to grow from stress. The Journal of Positive Psychology, 2006. № 1(3). С. 160−168.