НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЛЬТИПРЕДМЕТНИЙ ТЕСТ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР АКАДЕМІЧНОЇ УСПІШНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.1.27Ключові слова:
психологічні чинники, НМТ, ЗНО, попередні академічні досягнення, вища освіта, успішність навчанняАнотація
Стаття присвячена емпіричному дослідженню суттєвості впливу чинника НМТ на академічну успішність здобувачів вищої освіти. Через теоретичний огляд з’ясовано вагомість впливу на академічну успішність студентів їх попередніх академічних досягнень, зокрема балу, який отримано на загальнонаціональному вступному іспиті (ACT і SAT в США, ЗНО в Україні). В умовах війни відбулася зміна формату ЗНО на формат НМТ, що потребує відповідної емпіричної перевірки прогностичної ефективності мультипредметного тесту. Висунуто гіпотезу дослідження: серед психологічних чинників академічної успішності здобувачів вищої освіти найбільш вагомим є попередні академічні досягнення (НМТ). Для перевірки гіпотези у 2023-2024 навчальному році проведено емпіричне дослідження, вибірку якого склали 92 здобувача вищої освіти різних спеціальностей денної форми навчання першого та другого курсів бакалаврату двох українських закладів вищої освіти (м. Дніпро), віком 17- 19 років з розподілом за статтю: жінки ‒ 47,8 % та чоловіки ‒ 52,2 %. Емпіричним методом збору даних було психологічне тестування та анкетування із використанням застосунку Microsoft Forms. Використано такі психодіагностичні методики: «Прогресивні матриці Равена», адаптований опитувальник діагностики емоційного інтелекту «ЕмІн», адаптований опитувальник «Шкала академічної мотивації», адаптований опитувальник ADOR, адаптований опитувальник «Переглянута шкала перфекціонізму». За допомогою лінійного регресійного аналізу (парного і множинного) встановлено, по-перше, що предиктор НМТ у порівнянні із іншими предикторами має найбільший коефіцієнт детермінації, що дозволяє пояснити середній бал академічної успішності майже на 31,3 %. По-друге, із врахуванням предиктора НМТ модель множинної лінійної регресії має кращу пояснювальну здатність у порівнянні з моделлю без його врахування, а предиктор НМТ має найбільший стандартизований коефіцієнт регресії. Отже, висунуту гіпотезу було підтверджено.
Посилання
Дослідження якості конкурсного відбору студентів вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання: аналітичні матеріали / За ред. В. В. Ковтунця, С. А. Ракова. Київ: Нора-Друк, 2015. 160 с.
Ahmmed М., Salim Z.R. Determinants of Academic Performance of Undergraduate Students in Private Universities in Bangladesh: A Case Study. Global Journal of Human-Social Science. 2018. Vol. 18 (11).
Alyahyan E., Düştegör D. Predicting academic success in higher education: literature review and best practices.
International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2020. № 17:3. https://doi.org/10.1186/s41239- 020-0177-7
Erdem C., Şentürk İ., Arslan C. Factors Affecting Grade Point Average of University Students. The Empiical Economics Letters. 2007. Vol. 6 (5). Р. 360–368.
Eze S.С., Inegbedion H. Key Factors Influencing Academic Performance of International Students in Uk Universities: A Preliminary Investigation. British Journal of Education. 2005. Vol. 3 (5). Р. 55–68.
Kyoshaba M. Factors affecting academic performance of undergraduate students at Uganda Christian University : master dissertation. Kampala: Makerere University, 2009. 92 р.
Rendon L.I. Access in a Democracy: Narrowing the Opportunity Gap. Reconceptualizing Access in Postsecondary Education. Paper Presented at the Policy Panel on Access. Washington, DC: National Postsecondary Education Cooperative, 1998. Р. 57–71.
Richardson M., Abraham C., Bond R. Psychological correlates of university students’ academic performance: a systematic review and meta-analysis. Psychological Bulletin. 2012. Vol. 138. №. 2. Р. 353–387.
Validity of the SAT for Predicting First-Year College Grade Point Average / J.L. Kobrin et al. College Board Research Report. 2008. № 5. N.Y.: The College Board. 15 р.