ПСИХОЛОГІЧНА ПРИСУТНІСТЬ В ОНЛАЙН-СУПРОВОДІ МОЛОДІ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ОГЛЯД І ІНТЕГРАТИВНА МОДЕЛЬ ПОДОЛАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ КРИЗИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.3Ключові слова:
терапевтична дистанція, феноменологія контакту, інтерперсональне налаштування, суб’єктивне переживання взаємності, онлайн-емпатіяАнотація
У статті представлено теоретико-аналітичне дослідження феномену психологічної присутності як ключового чинника онлайн-супроводу молоді, яка перебуває в стані особистісної кризи. Метою роботи є осмислення психологічної присутності як автономного психотерапевтичного феномена, що формується у цифровому середовищі, та розробка інтегративної моделі підтримки, здатної враховувати динаміку емоційного включення і дистанціювання. Методологія дослідження ґрунтується на концептуальному аналізі міждисциплінарних джерел, опублікованих у 2020-2024 роках, з акцентом на якісні дослідження досвіду молоді в умовах цифрової терапевтичної взаємодії. У результаті проаналізовано чотири структурні виміри феномену - когнітивний, емоційний, екзистенційний та медійний - із виділенням специфічних умов їх реалізації. Зокрема, встановлено, що чіткість запитів, емпатійна риторика, сенсотворча підтримка та адаптація форматів (текст, аудіо, відео) критично впливають на якість суб’єктивного переживання присутності. Запропоновано концепт динаміки толерантності до присутності, який описує здатність суб’єкта витримувати різні ступені взаємодії, включно з уникненням, перенавантаженням та дозованим включенням. Сформульовано інтегративну модель, що поєднує когнітивно-поведінковий, феноменологічний і психодинамічний підходи, з поетапною структурою супроводу: входження в контакт, стабілізація, опрацювання переживань та автономізація. Висновки засвідчують потенціал психологічної присутності як чинника стабілізації, а також вказують на необхідність етичної гнучкості й професійної витривалості у роботі фахівця в цифровому середовищі.
Посилання
Soh, H., Oyserman D., Destin M. Identity development in the digital context: A situated identity perspective. Social and Personality Psychology Compass. 2024. Vol. 18. pp. 1-22.
Loades, M., Spencer, C., Burbeck J., Crawley E. What do they look for and what do they find? A co-produced qualitative study on young people’s experiences of online mental health resources. Psychology and Psychotherapy: Theory, Research and Practice. 2024. Vol. 97. pp. 91-107.
Hällgren C., Björk Å. Young people’s identities in digital worlds. International Journal of Information and Learning Technology. 2022. Vol. 39. pp. 413-424.
Livingstone S., Stoilova M. Reflections on the meaning of «digital» in research on adolescents’ digital experiences. Journal of Adolescence. 2024. Vol. 102. pp. 1-5.
Rudwan І. Online psychological care and psychotherapy: Reality, evidence, and indicators. International Journal for Scientific Research. 2023. Vol. 2. pp. 71-97.
Setty E. Risks and opportunities of digitally mediated interactions: Young people’s meanings and experiences. Journal of Youth Studies. 2024. Vol. 27. pp. 1188-1206.
Abbadessa, G., Brigo, F., Clerico, M., De Mercanti, S., Trojsi, F., Tedeschi, G., Bonavita S., Lavorgna L. Digital therapeutics in neurology. Journal of Neurology. 2022. Vol. 269. pp. 1209-1224.
Sadaf A., Olesova L. A Systematic Review of Strategies to Develop Students’ Cognitive Presence in Online Courses. International Conference on Higher Education Advances. 2022. Vol. 8. pp. 65-73.
Zhang F. Revisiting Pragmatic Competence: An Emotional Perspective. English Language Teaching. 2024. Vol. 17. pp. 67-76.
Sickels M. Existential Depth Analysis: A Framework to Promote Empathic Psychotherapy. Duquesne University. 2023. pp. 1-10.
Castellini, G., Stanghellini, G., Cassioli, E., Ricca, V., Facchinetti, E., Bolognesi, M., Tomba, V., Favaro, A., Ribolsi, M., Rossi, C., Dalle Grave S., Dalle Grave R. Bridging cognitive, phenomenological and psychodynamic approaches to eating disorders: Toward an integrative model of treatment. Eating and Weight Disorders – Studies on Anorexia, Bulimia and Obesity. 2023. Vol. 28. pp. 29-41.
Hopman, K., Richards D., Norberg M. A digital coach to promote emotion regulation skills. Multimodal Technologies and Interaction. 2023. Vol. 7. pp. 1-18.
Kister, K., Laskowski, J., Dybała E., Makarewicz A. Are we ready for Telepsychiatry? Benefits and challenges of digital psychotherapy. Current Problems of Psychiatry. 2023. Vol. 24. pp. 52-67.
Oncu F., Balcioglu Y. Virtualization of mental health care in the midst of chaos: is telepsychiatry a silver lining. Düşünen Adam: The Journal of Psychiatry and Neurological Sciences. 2021. Vol. 34. pp. 219-222.
Manalili J. Digital Boundaries: A Review of Clinical and Ethical Issues in Telepsychology among Mental Health Professionals. Diversitas Journal. 2024. Vol. 9. pp. 328-343.
Martinez-Martin, N., Dasgupta, I., Carter, A., Chandler, J. A., Kellmeyer, P., Kreitmair, K., Weiss A., Cabrera L. hics of Digital Mental Health During COVID-19: Crisis and Opportunities. JMIR Mental Health. 2020. Vol. 7. pp. 1-9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
