ПРОПРІОЦЕПТИВНА ПАМ’ЯТЬ ФАНТОМНОЇ РУКИ ОСОБИСТОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ

Анотація

Пропріоцептивна пам’ять військовослужбовця, який переніс травматичну ампутацію кінцівки, є не лише складовою рухової пам’яті, а й підсвідомим регулятором його рухів і дій. Реалізуючи мету дослідження, автори наукової статті розкривають особливості функціонування пропріоцептивної пам’яті військовослужбовця, який переніс ампутацію руки. З’ясовано роль руки у життєдіяльності особистості. Показано, що рука є видимою частиною головного мозку, інструментом багатьох інструментів, основним реалізатором ключових функцій людини. Окреслено, як змінюється тілесна, психічна й духовна цілісність особистості військовослужбовця після ампутації руки. Доведено, що ампутація руки, викликаючи значні зміни у повсякденному житті військовослужбовця, супутньо породжує стан відчаю, депресії, нервозності, тривоги, зниження самооцінки, ізоляції та визнання власного безсилля. Установлено, що пропріоцептивна пам’ять забезпечує тілу виконання складних рухів і дій без свідомого контролю, сприяє йому у відчутті м’язових скорочень, є регулятором та координатором рухів, які породжуються візуальними й вестибулярними сигналами. Розкрито, що пропріоцептивна пам’ять, запам’ятовуючи положення руки військовослужбовця, у якому вона перебувала до ампутації, а також відчуття, які він переживав, і після ампутації продовжує зберігати ті ж відчуття, неначе рука перебуває на місці. Така властивість виражається у формі амбівалентного, пропріоцептивного конфлікту інформації, що гіпотетично є результатом виникнення складного больового фантомного синдрому. Виявлено, що досліджувані, перебуваючи під впливом місцевої анестезії, декодують положення своєї руки не так, як вона розміщена в реальному часі. Така властивість обумовлена міцним зберіганням пропріоцептивною пам’яттю усіх відчуттів руки до анестезії й не зниженням цих проявів навіть після ампутації.