МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ АРТИКУЛЯЦІЙНОЇ ВИРАЗНОСТІ У ПРОЦЕСІ ВОКАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ АКТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2023.2.7Ключові слова:
артикуляційна виразність, вокальна підготовка, основи співу, майбутній актор, психофізіологічні чинники, соціокультурні чинники, творчі чинники.Анотація
Статтю присвячено методичним основам розвитку артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів. Узагальнено методичні напрацювання закордонних фахівців та на основі їх аналізу визначено систему чинників розвитку артикуляційної виразності майбутніх акторів у процесі їх вокальної підготовки. Охарактеризовано психофізіологічні чинники розвитку артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів, серед яких виокремлено рівень розвитку мовного слуху, будову артикуляційного апарату, розвиток вокального дихання, голосове резонування. Охарактеризовано соціокультурні чинники розвитку артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів. Визначено, що артикуляція актора містить інформацію психологічного та побутового характеру. Акцентовано значення діалектних явищ у процесі розвитку артикуляційної виразності. Наведено приклади різноманітності артикуляції мовного звуку залежно від звукового оточення. Розглянуто творчі чинники розвитку артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів, які на відміну від психофізіологічних та соціокультурних не є побутовими і позначають переважно артикуляцію актора. Охарактеризовано значення «пропонованих обставин», «бачення», а також мовну характерність як суб’єктивний метод мовного втілення у системі творчих чинників. Зроблено акцент на проблемі залежності дикції актора від якості текстового матеріалу. Зроблено висновок, що розвиток артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів є цілеспрямованим процесом, який здійснюється під контролем висококваліфікованих науково-педагогічних працівників та впливає не лише на змістовний бік вокального виконавства, а і на власне мовно-виконавський, який має незаперечне значення для акторів.
Посилання
Beswick К. Playing to Type: Industry and Invisible Training in the National Youth Theatre’s ‘Playing up 2ʹ. Theatre, Dance and Performance Training. 2018. № 9(1). Р. 4–18.
Bonenfant Y. Your Voice Is Hair: Speculations toward a Metaphor for Styling Vocal Identity. Journal of Interdisciplinary Voice Studies. 2018. № 3(2). Р. 143–166.
Cavarero A. For More than One Voice: Toward a Vocal Philosophy of Uniqueness, (trans. P.A. Kottman), Stanford : Stanford University Press, 2005. 262 p.
Espinosa M. A Call to Action: Embracing the Cultural Voice or Taming the Wild Tongue. Voice and Speech Review. 2011. №7 (1). Р. 75–86.
Karpf A. The Human Voice: The Story of a Remarkable Talent. London : Bloomsbury Publishing, 2007. 399 p.
Knight D. Standards. Voice and Speech Review. 2000. № 1(1). Р. 61–78.
Kreiman J., Sidtis D. Foundations of Voice Studies: An Interdisciplinary Approach to Voice Production and Perception, Malden, MA & Chichester, West Sussex : Wiley-Blackwell, 2013. 516 p.
Linklater K. Freeing Shakespeare’s Voice: The Actor’s Guide to Talking the Text. London : Nick Hern Books, 2010. 224 p.
Prior R. Teaching Actors: Knowledge Transfer in Actor Training. Bristol: Intellect, 2012. 243 p.
Whitfield, P. Towards an emancipatory praxis of pedagogy: supporting acting students with dyslexia when working on Shakespeare. Voice and Speech Review. 2015. №. 9(2–3). P. 113–138.
