МУЗИКОЗНАВЧІ РЕФЛЕКСІЇ В ЛОГОСІ ІСТОРІЇ МУЗИКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2023.3.2

Ключові слова:

логос, логос історії музики, музично-театральні жанри, оперне виконавство, сучасне музичне мистецтво, музикознавчі рефлексії, музичне мистецтво Буковини, діалог, часопростір

Анотація

Мета статті – вивчення окремих тем із дисципліни «Логос історії музики» для здобувачів вищої освіти спеціальності 025 «Музичне мистецтво» третього освітньо-наукового рівня. Наукова новизна полягає в тому, що здійснено аналіз наукової літератури з проблем сучасного музикознавства, при цьому до наукового обігу введено джерела в перекладах із чеської мови. На основі внутрішньої взаємодії наукових ідей, дефініцій і досвіду виокремлено питання з дисципліни «Логос історії музики» в музикознавчих рефлексіях сучасних дослідників задля вдосконалення категоріального апарату наукового дослідження здобувачів; розширення спектру пошукової інформації для власних досліджень; проведення діалогу між історією і сучасністю з розв’язанням комплексних проблем у сфері розвитку українського музичного мистецтва з позицій вивчення праць дослідників. Проаналізовано дефініцію «логос» зі значенням «слово, мова» й дієсловами «збирати, говорити, рахувати». Проведено паралелі змісту дефініцій «логіка й логос» і визначено, що «логос» у логіці спрямовує до умовиводів і винаходу причино-наслідкові зв’язків. Обґрунтовано введення в назву дисципліни дефініції «логос» для підкреслення специфіки вивчення історії музики в дискурсі сучасного музикознавства. Розкрито специфіку теми «Музикознавчі рефлексії з творчості митців». На прикладі наукових джерел (І. Вежневець, А. Кравченко, В. Степурко) приділено увагу таким різним акцентам вивчення особистостей, як творчість, викладацька діяльність, регіоналістика, жанрово-стилістичні особливості творчості тощо. Розширено термінологічний апарат здобувачів «інтроверсія композиторського мислення, семіологічний аналіз, музичний портрет. Запропоновано модель роботи з особистостями у співвідношенні етноісторичних рівнів (етнос, історія, взаємозв’язки, вплив) на прикладі композитора, виконавця, культурно-мистецького діяча Чехії, Голландії, Швеції, України (Буковини) В. Гржімалі (молодшого) за роботами І. Глібовицького, А. Гостомської, Й. Штолби. Відзначено його організаторську роль у концертному житті Чернівців, керівництво Товариством сприяння музичному мистецтву на Буковині, Чоловічим співацьким товариством» і струнним квартетом, письменницьку діяльність (книга «Тридцять років музики на Буковині (1874–1904)» німецькою мовою). Його композиторську діяльність презентовано оперою «Зачарований принц», яка поставлена на сценах Європи й Україні. Роботу з архівними джерелами з різних фондів з особистих родинних документів, рукописів музично-критичних і музичних творів М. Тутковського, М. Шиповича, С. Дрімцова представлено в монографії О. Ґедзь.

Посилання

Афоніна О. Робоча програма навчальної дисципліни «Логос історії музики». 2022. URL: https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/such_mystetstva/kafedra/Vokal/aspirantura/ODF_01_Lohos_istorii_muzyky.pdf.

Ґедзь О. Творча спадщина Миколи Тутковського, Миколи Шиповича, Сергія Дрімцо в музичній культурі України кінця ХІХ – першої третини ХХ століття : монографія. Київ : НАКККіМ ; Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2020. 216 с.

Етимологічний словник української мови : у 7 т. / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні ; редкол. О.С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко та ін. Київ : Наукова думка, 1985. Том 2 : Д-Копці. 572 с.

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Київ: Дух і Літера, 2009. Т. 2. 576 с.

Чеські музиканти в Україні : біобібліогр. слов. / Харків. держ. акад. культури ; уклад. В.М. Щепакін. Харків : ХДАК, 2005. 248.

Bartoš J. Prozatímní divadlo a jeho opera. Praha : Sbor pro zřízení druhého národního divadla v Praze, 1938. 427 s.

Bohm, Jindřich Hanuš. Zakletý princ. Komická opera ve 3 jednáních (dle starší látky). Praha : Fr. A. Urbánek, 1872. 76 s.

Glibovztskij I. Adalbert Hřimaly und die Entwicklung der Musikkultur der Bukowina von der zweiten Hälfte des 19. bis zum Anfang des 20. Jahrhunderts. Musikzeitung. Mitteilungsblatt der Gesellschaft für Deutsche Musikkultur im Südöstlichen Europa e. V. Prosinec 2010, čís. 8, s. 14–18.

Hostomská A. Opera. Průvodce operní tvorbou. 4 vyd. Praha : Státní hudební nakladatelství, 1959. S. 580–581.

Křemen J. Nový pohled na možnosti automatizovaného (počítačového) odvozování. Slaboproudý obzor. Roč. 68 (2013), č. 1., str. 7–11.

Kunst V.V. Theater und Literatur – Böhmische Oper. Politik. 15. květen 1872, roč. 11, čís. 134, s. 4.

Literatura a umění – Zakletý princ. Národní listy. 15. květen 1872, roč. 12, čís. 133, s. 2.

Petráněk P. Hřímalý Vojtěch. In: LUDVOVÁ, Jitka. Hudební divadlo v českých zemích: Osobnosti 19. století. Prah a: Divadelní ústav, 2005. S. 217–219.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-05