ОБРАЗ КНЯЖНИ ЄВПРАКСІЇ В СИМФОНІЧНІЙ СЮЇТІ З БАЛЕТУ «ЄВПРАКСІЯ» ОЛЕКСАНДРА КАНЕРШТЕЙНА
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2023.3.3Ключові слова:
українська музика, Київська Русь, балет, симфонічна сюїта, композитор Олександр КанерштейнАнотація
У статті розкрито особливості втілення образу київської княжни Євпраксії в симфонічній сюїті з балету українського композитора другої половини ХХ століття Олександра Канерштейна «Євпраксія», написаного за однойменним романом Павла Загребельного. На підставі опрацювання довідникової, наукової та публіцистичної літератури висвітлено історію створення цих опусів, визначено жанрову своєрідність їх літературного першоджерела. На основі детального вивчення оркестрової партитури «Євпраксія» охарактеризовано структуру цього твору й принципи його драматургії, визначено дві контрастні образно-інтонаційні сфери, виокремлено систему лейтмотивів, з’ясовано роль тембрової драматургії. Розкрито специфіку втілення образу Євпраксії, визначено засоби музичної виразності, за допомогою яких композитор відтворив еволюцію душевних переживань героїні та її трагічну долю; окреслено напрями подальшого дослідження проблеми. Використано низку загально-наукових методів: біографічний (для вивчення життя і творчості О. Канерштейна); метод історіографічного аналізу (для осмислення наукової, довідникової та публіцистичної літератури з досліджуваної проблематики); описовий (для здійснення систематизації зібраного матеріалу й характеристики досліджуваного об’єкта); історико-культурний (для визначення художньо-естетичних засад розвитку української музики другої половини ХХ століття); методи цілісного й жанрово-стилістичного аналізу музичного твору. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві детально проаналізовано сюїту О. Канерштейна з балету «Євпраксія» для симфонічного оркестру, визначено структуру та принципи драматургії цього твору, окреслено систему лейтмотивів, з’ясовано роль тембрової драматургії, розкрито особливості втілення композитором образу київської княжни Євпраксії.
Посилання
Грузинська І. Спеціально для Гілеї. Культура і життя. 1985. 4 серпня.
Деревенко Г. Троє перед слухачем. Культура і життя. 1978. 15 березня.
Дмитрієва О. Школа Бориса Лятошинського у культуротворчих процесах ХХ–ХХІ століття : дис. ... докт. філос. : 034 «Культурологія». Київ, 2021. 263 с.
Загайкевич М. Київські прем’єри. Культура і життя. 1991. 2 лютого.
Левченко В. У камерному жанрі. Музика. 1978. № 5.
Муха А. Канерштейн Олександр Михайлович. Українська музична енциклопедія : у 2 т. Київ : Вид-во ІМФЕ НАН України, 2008. Т. 2 : Е-К. 664 с.
Семенова Н. Національна балетна вистава в українській хореографічній культурі ХХ – початку ХХІ століть : дис. ... канд. мистецтвозн. : 26.00.04 «Українська культура». Харків, 2019. 240 с.
Сікорська І. Секрет композиторського щастя. Культура і життя. 1995. 6 грудня.
Шпаковська Л. Канерштейн Олександр Михайлович. Енциклопедія сучасної України. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: https://esu.com.ua/article-9299.
