ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ МИСТЕЦТВА ДЖАЗУ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МУЗИЧНО-ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Автор(и)

  • Лариса Федорівна Пушкар Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка https://orcid.org/0000-0001-5390-7763

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2026.2.26

Ключові слова:

джазове мистецтво, музична освіта, вокально-хорова підготовка, джазова інтерпретація, українська музична культура, імпровізація, скет-спів, ансамблеві навички

Анотація

У статті розглядається джаз як явище світової музичної культури та його інтеграція у сучасний музично-освітній простір. Аналізуються історичні передумови формування джазового мистецтва, його художні особливості та значення для розвитку музичної культури. Висвітлюється специфіка джазу як синтетичного виду мистецтва, що поєднує імпровізаційність, ритмічну свободу, поліритмію, синкоповану ритміку та стильове різноманіття, що зумовлює його значний педагогічний потенціал. Особлива увага приділяється українській джазовій традиції, її становленню, розвитку та інтеграції у світовий музичний простір, а також можливостям творчого переосмислення національного музичного матеріалу засобами джазової стилістики. У дослідженні розкрито основні підходи до впровадження джазових технологій у навчальний процес мистецьких закладів освіти, зокрема використання імпровізації, варіативності музичного матеріалу, ритмічних моделей, синкопованих структур і елементів скет-співу як ефективних засобів розвитку музичних здібностей студентів. Проаналізовано практичні аспекти використання джазових вокальних і хорових композицій у навчальному процесі студентів Інституту культури і мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Показано, що поєднання джазових елементів із традиційними формами вокально-хорової підготовки сприяє розвитку ритмічного чуття, гармонійного слуху, ансамблевих навичок та здатності до творчої інтерпретації музичного матеріалу. Підкреслюється значення інтеграції джазової стилістики з українською музичною традицією як чинника формування національно орієнтованого музичного мислення, розвитку творчої ініціативи та розширення можливостей художньої самореалізації студентів. Застосування таких підходів у навчальному процесі забезпечує підвищення рівня виконавської культури, розвиток імпровізаційного мислення, формування музично-слухових уявлень, сценічної культури та професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва. Отримані результати підтверджують ефективність інтеграції джазового мистецтва у систему сучасної музичної освіти та засвідчують його значний потенціал як засобу активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку їхнього художнього мислення та удосконалення практичної підготовки в умовах сучасного освітнього середовища.

Посилання

Берлінер П. F. Мислення в джазі: нескінченне мистецтво імпровізації. Чикаго: Видавництво Чиказького університету, 1994. 348 с.

Грідлі М. С. Джазові стилі: історія та аналіз. Бостон: Пірсон, 2009. 512 с.

Джоя Т. Історія джазу. Нью-Йорк: Видавництво Оксфордського університету, 2011. 448 с.

Левін М. Книга з теорії джазу. Петалума: Sher Music Co., 1995. 522 с.

Шиптон А. Нова історія джазу. Лондон: Continuum, 2007. 856 с.

Соколов О. В. Джаз як феномен сучасної музичної культури. Музичне мистецтво і культура. 2018. № 26. С. 112–118.

Черкашина-Губаренко М. Р. Українська музична культура: історія та сучасність. Київ: Либідь, 2010. 320 с.

Кияновська Л. О. Українська музична культура: навчальний посібник. Львів: Новий Світ-2000, 2013. 280 с.

Сухомлинська О. В. Педагогіка мистецтва в сучасному освітньому просторі. Київ: Освіта, 2015. 198 с.

Леонтович М. Хорові твори. Київ: Музична Україна, 2004. С. 34–40.

Плахотнюк В. Джаз в українській музичній культурі. Київ, 2015. С. 52–67.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-15