РОЛЬ ТРАДИЦІЙНИХ УДАРНИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ПІСЕННИХ І ТАНЦЮВАЛЬНИХ ЖАНРАХ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ МУЗИКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2026.2.37

Ключові слова:

китайський фольклор, народна музика, жанрова структура, пісенне мистецтво, інструментальна музика, ударні інструменти, виконавські практики, традиційні інструменти, ритм, музична культура, обрядові пісні, трудові пісні, ліричні жанри, ансамблеве виконання

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз жанрової структури китайського народного музичного фольклору, який репрезентує багатогранну систему взаємодії вокальних, інструментальних і танцювальних форм. Проаналізовано специфіку сольного пісенного виконавства, що може існувати як у самостійному вигляді, так і в поєднанні з інструментальним супроводом, зокрема із застосуванням традиційних ударних інструментів. Розглянуто особливості інструментальної музики для малих ансамблів і танцювальних жанрів як важливих складових художньої традиції. Здійснено детальний аналіз тематичного наповнення пісенного репертуару китайського фольклору. Проаналізовано зв’язок змісту пісень із природним середовищем, міфологічними уявленнями, обрядовими практиками та повсякденним життям. Розглянуто історичну еволюцію жанрів і тематики: від ранніх форм, пов’язаних із календарно-обрядовими дійствами, до появи трудових пісень, що виконувалися під час сільськогосподарських робіт і рибальства. Окремо розглянуто ліричні, любовні та сімейні пісні, що відтворюють внутрішній світ людини, її емоційні переживання та міжособистісні стосунки. Проаналізовано також ігрові та гумористичні жанри, які відзначаються життєрадісністю та образною виразністю. Розглянуто символічний вимір фольклору, зокрема твори, пов’язані з міфологічними образами, що мають культурно-сакральне значення. У статті розглянуто виконавські практики та специфіку поєднання вокалу з інструментальним супроводом. Проаналізовано роль традиційних щипкових струнних інструментів у формуванні мелодичної основи творів. Значну увагу приділено ударним інструментам, які забезпечують ритмічну організацію музичного матеріалу, підсилюють динаміку та емоційну виразність виконання. Розглянуто функції різних типів ударних інструментів, зокрема барабанів і простих шумових засобів, у контексті ансамблевої та сольної практики. Таким чином, здійснено узагальнюючий аналіз китайського народного музичного мистецтва, що дозволяє виявити його жанрову багатоманітність, тематичну глибину та особливості виконавської традиції. Проаналізовано значення інструментального супроводу, зокрема ударних інструментів, як важливого чинника формування художньої цілісності та національної своєрідності музичного фольклору.

Посилання

Лі Цзявей. Розвиток та еволюція барокової флейти та вивчення її історичної цінності. Ухань: Уханьська консерваторія музики, 2017. 30 с.

Лю Ченхуа. Китайська музика в гуманітарному аспекті. Шанхай: Шанхайська музика, 2002. 100 с.

Ма Вей. Концепція форми в музиці Китаю і Європи: аспекти композиції та виконавства: автореф. дис… канд. мист. : 17.00.03. Одеса, 2004. 21 с.

Сан Сіюань. Тематичні тектонічні дослідження у китайських симфонічних музичних творах XX століття. Шанхай: Шанхайська консерваторія, 2005. 34 с.

Чжу Сиси. Народні традиції в контексті історії розвитку китайської інструментальної музики. Слобожанські мистецькі студії. 2023. Вип. 3, С. 89–92.

Ян Мінькан. Народні пісні і танці в Китаї. Пекин: «Народна музика». 1996. 323 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-15