ЖАНРОВА ДИФУЗІЯ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОГО Й ОПЕРНОГО ЖАНРУ (НА ПРИКЛАДІ ОПЕРИ Ш. ГУНО «ФАУСТ»)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2023.3.19

Ключові слова:

вокальне мистецтво, вокальне виконавство, жанрова дифузія, жанр, камерно-вокальна музика, оперна музика, стиль, Ш. Гуно

Анотація

Статтю присвячено особливостям вокального стилю видатного французького композитора Ш. Гуно, зокрема тим, які виникли та сформувалися завдяки дії жанрової дифузії. Мова йде про особливу багаторівневу взаємодію у творчості Ш. Гуно камерно-вокального й оперного жанрів і відповідний жанрово-стильовий результат, який має як композиторський, так і виконавський вимір. Метою представленої статті є виявлення дії жанрової дифузії камерно-вокального й оперного жанрів у творчості Ш. Гуно (на прикладі опери «Фауст»). Основними методами дослідження обрані жанровий, який дає змогу виокремити, описати й проаналізувати особливості взаємодії камерно-вокального й оперного жанрів; стильовий, за допомоги якого ми маємо змогу конвертувати жанрову дифузію в стильовий принцип; виконавський, що надає практично-творчу доказову базу для перевірки результатів дослідження. У статті розглядається специфіка жанрово-стильової природи вокальної музики Ш. Гуно крізь призму результатів дії жанрової дифузії. Виокремлено два рівні цієї взаємодії та її напрям; окреслено практичні перспективи такої взаємодії крізь призму вокального виконавства. Найважливішою особливістю жанрової дифузії у вокальній творчості Ш. Гуно є її багаторівневість, що зумовлена проявами закономірностей цієї дифузії не тільки між камерно-вокальним та оперним жанром, але й усередині самої камерно-вокальної творчості композитора. Специфіка камерно-вокального жанру у вокальній творчості Ш. Гуно пов’язана із жанровою дифузією академічної камерно-вокальної музики й сучасною композитору міською пісенно-романсовою практикою. Це проявляється як у жанрових визначеннях (пісня, романс, куплети тощо), так і у відповідній інтонаційності, художній образності, емоційному строю, структурі, інших жанрових прикметах. Як правило, саме цю особливу стилістику камерно-вокальної музики Ш. Гуно й відзначають дослідники. В оперній творчості композитор використовує ці жанри в стилістиці, що має помітний вплив на жанрову природу опери, а також на перспективи виконавства й інтерпретації. Цей другий рівень жанрової дифузії камерно-вокальної та оперної музики у творчості Ш. Гуно має, таким чином, обопільно спрямований рух, що надає музиці композитора виконавського багатства й перспективи.

Посилання

Лобанова І.В. Опера «Фауст» Ш. Гуно як дебютна постановка Е. Юнгвальд-Хількевича на сцені Українського державного театру опери та балету (1925). Аспекти історичного музикознавства. Харків, 2018. Вип. XIV С. 50–62. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/asismy_2018_14_6.

Huebner S. The operas of Charles Gounod-Softcover. Oxford : Oxford University Press,1992. 336 р.

Jellinek G. «Faust. Charles Gounod». Opera Quarterly 5, no. 4. 1987. Р. 140–42. URL: http://dx.doi.org/10.1093/oq/5.4.140.

Pines R. «Faust. Charles Gounod». Opera Quarterly 18, no. 3. 2002. Р. 403–5. URL: http://dx.doi.org/10.1093/oq/18.3.403.

Ян Ваньцін. Поетика камерно-вокальної творчості Ш. Гуно: виконавський аспект. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Харків, 2022. Вип. 65. С. 185–198.

Васильєв Є.М. Жанрова конвергенція в сучасній драматургії. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». Харків, 2018. Вип. 79. С. 71–78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIFL_2018_79_14.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-05