ТЕАТРАЛЬНИЙ ХУДОЖНИК ІВАН ГРИГОРОВИЧ КУРОЧКА-АРМАШЕВСЬКИЙ: ЕТАПИ ЖИТТЄВОГО ТА ТВОРЧОГО ШЛЯХУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2024.1.3

Ключові слова:

театр, сценографія, художник, режисер, художній образ, біографія та творча спадщина І. Курочки-Армашевського

Анотація

У статті досліджено сутність і особливості театральної сценографії, розглянуто значення та роль художника в роботі над театральною постановкою. Зокрема доведено, що сценографія є одним із ключових елементів театрального дійства, що поглиблює та розширює мистецький вплив вистави та створює для глядачів незабутнє видовище. Сценографія взаємодіє з усіма елементами вистави, як-от акторська майстерність, музика, сценарій і режисура, створює особливу театральну реальність. Цей вид мистецтва сприяє гармонійному синтезу різних художніх компонентів і забезпечує їх взаємодію для досягнення максимальної виразності. Основну увагу зосереджено на життєвій і творчій біографії одного із провідних українських театральних художників ХХ століття, уродженця Сумщини, Івана Григоровича Курочки-Армашевського. Розглянуто найбільш вагомі театральні постановки, оформлені художником у період роботи в Київському оперному театрі. Зазначено, що роботи І. Курочки-Армашевського були відзначені новаторськими пошуками, що увібрали в себе основні риси авангардистського мистецтва першої половини ХХ століття. Експресивність, гармонійне поєднання барв декорацій і костюмів, метафоричність були характерними рисами митця, які особливо яскраво були втілені в його ранніх роботах. У статті представлено процес трансформації поглядів митця на образну мову сценографії під впливом об’єктивних і суб’єктивних чинників. Досліджено маловідомий період життя художника в еміграції, зокрема участь у мистецьких виставках, оформлення вистав українських театрів, розпис культових споруд. У висновках зазначено, що театральний художник відіграє надзвичайно важливу роль у створенні театральної постановки. Наголошено, що вивчення біографії та творчої спадщини видатних представників української сценографії, особливо пов’язаних із малою батьківщиною, є актуальною та важливою мистецтвознавчою проблемою.

Посилання

Веселовська Г. Сучасне театральне мистецтво : навчальний посібник. Київ, 2014. 142 с.

Габелко В. Іван Курочка-Армашевський. Музика. 1996. № 4/96 (липень – серпень). С. 24–26.

Габелко В. Національний авангард 20–30-х рр. Музика. 1997. № 6/97 (листопад – грудень). С. 20–23.

Габелко В. Один із авангарду, або легенда української сценографії. Образотворче мистецтво. 2003. № 3. С. 80–81.

Гринишина М. Театральна культура рубежу XIX–XX століть: Реалізм. Дискурс. Київ, 2013. 344 с.

Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття. 2006. 1054 с.

Словник художників України. Київ, 1973. 271 c.

Томашівська Л. Таємниці архіву. Український театр. 1991. № 5. С. 29–31.

Томашівська Л. Повернення імені. Українська культура. 1992. № 12. С. 18–19.

Український театр XX століття: Антологія вистав. Київ : Фенікс, 2012. 942 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-20