КОНЦЕРТНІ АРІЇ ВОЛЬФГАНГА АМАДЕЯ МОЦАРТА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2024.1.20

Ключові слова:

арія, вокал, виконавець, голос, концерт, опера, жанр, партитура

Анотація

Стаття присвячена творчості композитора Вольфганга Амадея Моцарта. Розглядається жанр концертної арії, який досить тісно пов’язаний з італійським оперним мистецтвом. Окреслено імена найвідоміших фахівців, які присвятили свої роботи дослідженню різних аспектів діяльності композитора. Зазначено, що В.А. Моцарт у своїй творчості спирався на кращі композиторські здобутки свого часу, особливо в жанрі оперної музики. Визначено, що жанр концертної арії за часів композитора не мав саме такої назви і не вважався окремим напрямом. Досліджено становлення терміна «концертна арія». Зазначається, що такі вставні номери були бажаними в найкращих і популярних мистецьких заходах того часу. Наведено імена виконавців (переважно оперних), які були справжніми тогочасними «примами» концертної й оперної сцени. Визначено, що даний напрям є надзвичайно важливою частиною творчості В.А. Моцарта. Розглядаються причини, через які композитор звернувся до діяльності в даному напрямі, та головні умови, які дозволили композитору стати надзвичайно затребуваним у цьому жанрі. Окреслені основні етапи навчання Вольфганга Моцарта техніки вокального мистецтва. Доведено, що вчителі композитора поєднували якості професійних виконавців і вчителів. Саме ці знання та їхній практичний досвід дозволили композитору надалі створювати твори, які були на межі людської співочої можливості, і навіть успішно перетинати її. Розглядаються найважливіші музичні прийоми, які застосовував композитор під час написання віртуозних творів, та наводяться конкретні приклади. Визначено, що послугами композитора користувалися не тільки вокальні виконавці, а й організатори концертів, оперних вистав, можновладці, королівські особи й інші композитори, які не були проти прекрасного вставного номеру у свої музичні надбання.

Посилання

Assmann J. Die Zauberflöte. Oper und Mysterium. München : Carl Hanser Verlag, 2005. 383 S.

Dahlhaus C. Idomeneo. Mozart’s Opern. Alles von “Apollo und Hyacinth” bis zur “Zauberflöte”. München ; Zürich : Piper Verlag, 2005. S. 91–112.

Henzel С. Von der Konzertarie zur konzertanten Opernaufführung zur Funktion der Opernmusik im Konzertleben im späten 18. Jahrhundert. Mozart-Jahrbuch 2000. Kassel ; Basel ; London ; New York ; Prag : Bärenreiter, 2002. S. 167–178.

Kramer U. Konzertarie – Konzert in der Arie. Mozarts Arien mit mehreren konzertierenden Soloinstrumenten und ihr historisches Umfeld. Mozart-Jahrbuch 2000. Kassel ; Basel ; London ; New York ; Prag : Bärenreiter, 2002. S. 145–166.

Kunze S. Vorvort. Zum vorliegende Band. W.A. Mozart. Neue Ausgabe sämtlicher Werke, Internationalen Stiftung Mozarteum Salzburg. Serie II, Bühnenwerke, Werkgruppe 7: Arien, Szenen, Ensembles und Chöre mit Orchester. In 4 Band. Kassel ; Basel ; Tours ; London ; New York : Bärenreiter, 1967.

Liebscher J. Der Schauspieldirektor. Mozart’s Opern. Alles von “Apollo und Hyacinth” bis zur “Zauberflöte”. München ; Zürich : Piper Verlag, 2005. S. 129–138.

Malkiewicz M. Konzertarie – Kastratenarie – Opernarie. (K) eine Gattungstypologische Grenzziehung. Mozart-Jahrbuch 2000. Kassel ; Basel ; London ; New York ; Prag : Bärenreiter, 2002. S. 179–200.

Mozart L. Gründliche Violinschule. Augsburg : Gotter J.J. und Sohn, 1787. 276 S.

Vaccaj N. Metodo pratico di canto italiano per camera. Nuova edizione riveduta. Milano ; Roma ; Napoli ; Palermo ; Parigi ; Londra ; Lipsia ; Buenos-Aires : G. Ricordi & C. 38.

Vill S. Mozart’s Opern. Così fan tutte ossia la scuola degli amanti. Mozart’s Opern. Alles von “Apollo und Hyacinth” bis zur “Zauberflöte”. München, Zürich : Piper Verlag, 2005. S. 213–237.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-20