СТАНОВЛЕННЯ ТЕРМІНА «ПОСТБОП» У СИСТЕМІ СУЧАСНОГО ДЖАЗОВОГО ВИКОНАВСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.1.25Ключові слова:
джаз, мистецтво джазу, сучасний джаз, джаз мейнстрім, бібоп, хард-боп, постбопАнотація
Різноманітні дослідження, присвячені мистецтву джазу та процесам комунікації між слухачами, музикантами та критиками, які залучаються до обговорення джазового виконавства, актуалізують необхідність обґрунтування нового терміна, що позначає структурно-ускладнений і доповнений новими концепціями бібоп. У процесі розвитку бібопу традиційно виокремлюються три основні періоди. Перший був пов’язаний із «класичним» бібопом 40-х – початку 50-х років минулого століття, який найбільш ретельно висвітлюється в різноманітних джерелах. Другий період актуалізувався завдяки появі нової хвилі музикантів у 50-х роках минулого століття, що стверджували стиль хард-боп. Третій період бібопу, що розпочався у 60-х роках минулого століття, а потім продовжив свій розвиток уже у XXI столітті, інтегрував безліч прийомів, які ще не набули повсюдного поширення. Саме цьому періоду присвячено найменшу кількість наукових праць. У статті обґрунтовується, що вказані нові різновиди бібопу довгий час не знаходили музикознавчого осмислення та тлумачення серед науковців і джазових журналістів. Традиційно у професійному музичному середовищі сучасні форми джазових дискурсів позначалися загальними та не досить конкретними формулюваннями. Джазові журналісти вживали термін «постбоп», наділяючи його не музикознавчими, а більше повсякденними значеннями. Зрушенням у теоретичному осмисленні постбопу сприяли наукові праці академічного музикознавця Джеремі Юдкіна, який запропонував розглядати як початковий етап формування постбопу творчі роботи другого квінтету Майлза Девіса періоду 1965–1968 років. Погляд Д. Юдкіна критично оцінювався у джазознавстві, але надалі його було прийнято багатьма фахівцями, завдяки чому термін «постбоп», який тепер розуміють як стилістичне визначення, усе частіше з’являється в сучасних дослідних і науково-популярних джерелах, присвячених джазу.
Посилання
Berendt I., Huesmann G. The Jazz Book: From Ragtime to the 21’st Century. Chicago : Lawrence Hill Books, 2009. 754 p.
Gioia T. History of Jazz. New York : Oxford University Press, 2021. 453 p.
Henry C.B. Global Jazz: A Research and Information Guide. New York : Routledge, 2022. 378 p.
Silver H. Let’s get to the nitty gritty: The Autobiography of Horace Silver / Ed. by P. Pastras. Los Angeles : University of California Press, 2006. 264 p.
Catalano N. Clifford Brown: The Life and Art of the Legendary Jazz Trumpeter. New York : Oxford University Press, 2001. 232 p.
Theard M. C. It’s All Good: Colossal Conversations with Sonny Rollins. Los Angeles : They Are Divine Books, 2018. 202 p.
Rosental D.H. Hard Bop: Jazz and Black Music 1955–1965. New York : Oxford University Press, 1992. 208 p.
Mathieson K. Cookin’: Hard Bop and Soul Jazz 1954–1965. London : Canongate Books, 2012. 436 p.
Yudkin J. Miles Davis, Miles Smiles, and the Invention of Post Bop. Indianapolis : Indiana University Press, 2007. 184 p.
Waters K. The Studio Recordings of the Miles Davis Quintet, 1965–1968. New York : Oxford University Press, 2011. 320 p.
Waters K. Postbop Jazz in the 1960’s: The Compositions of Wayne Shorter, Herbie Hancock, and Chick Corea. New York : Oxford University Press, 2019. 192 p.
Chinen N. Playing Changes, Jazz for the New Country. New York : Pantheon books, 2018. 288 p.
Iverson I. Interview with Wynton Marsalis. Part 2. URL: https://ethaniverson.com/interviews/interview-withwynton-marsalis-part-2.
