ТРАДИЦІЙНИЙ КИТАЙСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ ГУЧЖЕН У ФОКУСІ НАУКОВОЇ ДУМКИ

Анотація

У статті проблематизується питання вивчення гучжен (чжен) – традиційного китайського інструмента, що має більш ніж двотисячолітню історію і не втрачає актуальності в сучасній музичній культурі, як китайській, так і західній. Це свідчить про можливість гнучкої адаптації звучання гучжен до нового історичного та соціокультурного контексту, відповідно – про його великий семантичний потенціал. Метою статті є проведення аналізу наукових джерел, присвячених різноаспектному та різноспрямованому дослідженню гучжен, а також систематизація наявних наукових підходів у вивченні цього інструмента. Новизна полягає в систематизації наукових поглядів на феномен гучжен, а також у введенні в науковий обіг українського музикознавства тих джерел, які раніше не перебували в полі зору науковців. Для досягнення мети застосовані аналітичний, системно-типологічний, культурологічний, історичний методи дослідження. У висновках зазначено, що натепер існують ґрунтовні наукові праці, присвячені вивченню гучжен (чжен) у різних аспектах. У них досліджується конструкція інструмента; історія його виникнення; етапи його розвитку, культурний та історичний контекст, у якому це відбувалось; художньо-естетичні та технічні особливості гри на чжен; тенденції модернізації та професіоналізації, які були зумовлені, серед іншого, взаємодією із західною культурою протягом ХХ століття; новітні умови функціонування чжен, його потенційні можливості в новому культурно-історичному контексті. Здебільшого автори застосовують такі методи дослідження: органологічний, етномузикологічний, історичний, культурологічний. У деяких працях акцентуються філософсько-естетичні положення, які пояснюють культуру побутування чжен, отже, застосовано художньо-естетичний підхід. А намагання дослідити функціонування чжен у різних географічних локаціях зумовлює застосування компаративного підходу.