«ГАЛИЦЬКА СЮЇТА» МИКОЛИ ДРЕМЛЮГИ – НЕВІДОМИЙ ПОЧАТОК ЙОГО ХОРОВОЇ ТВОРЧОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.2.12Ключові слова:
Микола Дремлюга, хоровий цикл, «Галицька сюїта», обробки народних пісеньАнотація
У статті аналізується один із перших творів Миколи Дремлюги, написаний ще у студентські роки, – хоровий цикл «Галицька сюїта». Цикл складається із чотирьох обробок українських народних пісень, поєднаних за принципом контрасту. Свого часу твір був рекомендований до виконання вчителем М. Дремлюги Левком Ревуцьким, проте фактів концертного виконання сюїти не маємо. Дотепер «Галицька сюїта» зберігалася в рукописному вигляді в особистому архіві доньки композитора Марії Дремлюги, а зараз вона готується до видання. Рукопис сюїти став базовим матеріалом дослідження, яке спиралося на метод музикознавчого аналізу, застосовувались також історико-культурний, біографічний методи та метод інтерв’ювання. У процесі дослідження було встановлено, що «Галицька сюїта», написана на початку творчого шляху М. Дремлюги, є вартісним із мистецького погляду хоровим циклом, який демонструє талановите втілення у формі сюїти віночка обробок українських народних пісень. У кожній з обробок молодий композитор застосував відповідну систему виразових засобів для оригінального втілення свого творчого задуму, продовжуючи традиції своїх попередників М. Лисенка, М. Леонтовича, Л. Ревуцького. Можемо констатувати, що під час написання сюїти М. Дремлюга відшліфовував свої навички хорового письма, експериментував із барвами хорової палітри (ладово-гармонічними, тембральними, фактурними тощо) і, урешті, створив гарну цілісну композицію, яка своєю музичною мовою буде цікавою як для виконавців, так і для слухачів. У цьому ранньому хоровому творі вже відобразилися особливості творчої манери композитора: потяг до циклічності музичної побудови, народнопісенна інтонаційна опора, продумане звуковедення хорових голосів, імпресіоністичний відблиск ладово-гармонічних забарвлень. Уведення в науковий обіг «Галицької сюїти» важливе для комплексного вивчення хорової творчості М. Дремлюги, його композиторської спадщини загалом, розуміння шляхів розвитку українського музичного мистецтва першої половини ХХ століття.
Посилання
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / упор. : О. Дей, М. Марченко, А. Гуменюк. Київ : Наукова думка, 1967. 800 с.
Іваницький А. Хрестоматія з українського музичного фольклору. Вінниця : Нова книга, 2008. 520 с.
Інтерв’ю з М. Дремлюгою від 19.02.2024 // Особистий архів І. Матійчин.
Крементуло В. Одухотворений Україною [Микола Дремлюга]. Слово Просвіти. 2012. 27–31 груд. № 52. С. 7.
Народна вокальна творчість Львівщини : у 2 т. / Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка ; Проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології ; збір і транскрибування М. Мишанича. Львів : ГаличПрес, 2017. Т. 1 : Мелодії. 374 с. Т. 2 : Тексти. 422 с.
Народний одяг на старовинних поштівках. Рідна мода. URL: http://www.ridnamoda.com.ua/?p=987 (дата звернення: 18.01.2024).
Народні пісні Рівненщини : фонографічний збірник / ред.-упор. Н. Супрун-Яремко. Рівне, 2013. 460 с.
Педагогічний репертуар для фортепіано. V клас. Вип. 12. Київ : Мистецтво, 1954. С. 14–19.
Пелех Х., Стеблак А. Хорова творчість Миколи Дремлюги (на прикладі хорового циклу «Пори Року»). Музичне мистецтво і культура. 2021. Вип. 32. Книга 1. С. 413–423.
Пісні з Львівщини / упор. Ю. Корчинський. Київ : Музична Україна, 1988. 446 с.
Тарас Шевченко. Енциклопедія життя і творчості. URL: https://www.t-shevchenko.name/uk/Folklore/9OjUPoliMogyla.html (дата звернення: 18.01.2024).
Ще не вмерла Україна: 200 патріотичних і народних українських пісень на фортепян. Ч. І : Музика / доп. та відредаг., автор передмови до 2-го вид. Станислав Людкевич ; упоряд., автор передмови до 1-го вид. Денис Січинський. 2-ге вид., випр. та доп. Станиславів ; Львів, 2018. 205 с.