КАМЕРНО-АНСАМБЛЕВА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ МИСТЦІВ У ПІВНІЧНОМУ КИТАЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2024.3.1

Ключові слова:

виконавство, вокальні та інструментальні твори, ансамбль, педагог, суспільно-музичний діяч, національні традиції, соціокультурні процеси

Анотація

Статтю присвячено розгляду форм камерно-ансамблевої діяльності українських мистців, що діяли на півночі Китаю впродовж першої половини ХХ століття. Визначено постаті провідних персоналій, розглянуто різнобічність аспектів їх діяльності як виконавців, педагогів та суспільно-музичних діячів. Простежено напрями концертної діяльності ряду українських камерних вокальних та інструментальних виконавців, висвітлено їх долі після повернення в Україну. Спираючись на матеріали архівних періодичних видань першої половини ХХ ст. та спогади сучасників, у статті досліджено постаті скрипаля Олександра Дзигара як блискучого виконавця-ансамбліста, активного члена товариства «Українська Далекосхідна Січ» і палкого пропагандиста в Китаї творів українських композиторів; Володимира Трахтенберга охарактеризовано як організатора інтенсивного концертного життя, як видатного педагога, засновника і очільника першої музичної школи та Вищої музичної школи в Харбіні, наведено перелік його найвидатніших учнів, як засновника першого струнного квартету Північного Китаю та активного пропагандиста в Китаї камерно-ансамблевого виконавства. При вивченні архівних матеріалів виявлено невідомі раніше унікальні факти поширення в Китаї окремих творів західноукраїнського композитора Ярослава Лопатинського ще за його життя. Підкреслено значущість ролі українських музикантів у збереженні в еміграції національної професійної самосвідомості та продовженні розвитку традицій українського музичного мистецтва. Підсумовано про результати піднесення рівня культурного життя української громади на півночі Китаю та про вплив українських музикантів на розвиток китайського національного музичного мистецтва шляхом інтенсифікації концертного життя, заснування музичних навчальних закладів та запровадження нової для китайського музичного мистецтва форми камерно-ансамблевого музикування.

Посилання

Десятий камерний концерт Харбінського симфонічного товариства. Рубіж. Харбін, 1944. № 7. С. 2.

Ідзьо В. Олександр Дзигар – український громадський діяч в Харбіні. Збірка наукових статей Університету «Львівський Ставропігіон». Івано-Франківськ: Сімик, 2015. С. 4-10.

Концерти. Музична освіта. Музичний журнал. Харбін, 1923; 1932 № 2.

Лю Шіе Цін Харбінський симфонічний оркестр. Сто років розвитку: 1908-2008. Шанхай: Шанхайська консерваторія, 2008. С. 23-25.

Попок А. Українські поселення на Далекому Сході: історико-соціологічний нарис. Київ: Наукова думка, 2001. 304 с.

Рубіж. Щотижневий літературно-художній журнал. Харбін, 1936. № 15.

Сидоров Г. М. Спогади скрипаля. Музичний Харбін. Харбін: Наука, 2005. С. 136-145.

Трощинський В. Українська етнічність у Китаї. Українська діаспора. Київ – Чікаго, 1995. Ч. 8. С. 28-36.

Харбінський вісник. Орган Китайської Східної залізниці. Харбін, 1932. № 33. С. 23.

Щербакова Л. Втрачена музика. Спогади про ГУЛАГ. Харків, 2007. С. 1-4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-22