УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ МИСТЕЦЬКИХ ПОСТАТЕЙ В МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ КИТАЮ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2024.3.6

Ключові слова:

китайська музична культура, універсалізм музичного професіоналізму, специфіка сфер діяльності,галузі самореалізації

Анотація

Статтю присвячено вивченню типологічних аспектів універсалізму китайських музикантів в контексті їх активності і творчої самореалізації, здійсненого в процесі резюмуючого аналізу специфіки музичного мистецтва Китаю ХХ – початку ХХІ ст. При спиранні на музикознавчі праці китайських та українських дослідників та праці французьких і швейцарських психологів та філософів визначено поняття універсальності творчої особистості. У статті досліджено специфіку складових творчої діяльності перших найпоказовіших універсальних постатей Китаю ХХ ст., простежено напрями їх творчої реалізації. Серед виокремлених хронологічна першість належить організатору професійної музичної освіти в Китаї, композитору і педагогу Сяо Юмею. Його першими найвидатнішими наступниками стали представниця фортепіанного мистецтва, професорка Чжоу Гуанжень, в сфері композиторської творчості – Дін Шаньде, першою універсальною постаттю в галузі скрипкового мистецтва безперечно визначено Ма Сіцуна, у вокальному мистецтві – Го Шучжень і Шень Сяна, зокрема в провінції Хебей – Цао Юй і Ян Су. Досліджено і виділено плеяду молодих універсальних особистостей, чия діяльність пов’язана із періодом початку ХХІ ст.: саксофоніст Лі Юйшен, хорова диригентка Чжоу Шень, композитори Лю Суола, Цянь Лей, Лу Яньвей, Фан Веньшань, Ван Чжисінь. Виявлено, що крім основної фахової діяльності як композиторів і педагогів, кожний з них максимально розширив поле своєї діяльності і отримав найвищі визнання в сферах виконавської творчості, продюсування, режисури, суспільно-культурної діяльності та адміністративної роботи. Підкреслено важливість значення їх різнобічних досягнень в контексті загального розвитку музичної культури Китаю. Поза цим, проблематику універсальної постаті мистців розглянуто в аспектах універсальності акторської майстерності, гендерної специфіки творчості, локального значення їх композиторського професіоналізму в трактуванні категорії «концептосфара». Підсумовано про важливість у формуванні універсальних особистостей факторів багатовекторності отриманої освіти, впливів міжкультурної комунікації та міжнаціональних звязків із Заходом.

Посилання

Батанов Віктор. Універсальність музичного професіоналізму у ХХ сторіччі і діяльність Сяо Юмейя. Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник. Одеса, 2014. Вип. 20. С. 460-469.

Бергсон Анрі. Творча еволюція. Київ: Видавництво Жупанського, 2010. 318 с.

Цзяо Цзе. Думки про розвиток оперного мистецтва в моїй країні. Народна музика. Шаньдун, 1986. Вип. 8. С. 35-37.

Ча Ванхонг. Коротка розмова про китайську оперу ХХ століття. Журнал Шаньдунського інституту. Шаньдун, 2006. Вип. 4. С. 128-130.

Чен Найпінь. Характеристика поетичної творчості Ян Су. Література: теорія і критика. Хуйбей: Педагогічна школа, 2016. Вип. 4. С. 127-130.

Юнг Карл. Психологічні типи Київ: Центр учбової літератури, 2024. 680 с.

Claudel, Paul. Trois figures saintes pour le temps actuel. Paris: Gallimarg, 1959. 148 p.

Zhao Shimin. The Piano Is My Life – female pianist Zhou Guangren. Modern and Contemporary Chinese Musicians' Biographies. Shenyang: Spring Wind Cultural Press / translated by Elaine Chew. Cambridge, Massachusetts, 1997. URL: https://sites.google.com/site/contemporarychinesepianomusic.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-22